Рішення

від 19.04.2022 по справі 533/1002/21

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.04.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/1002/21

Провадження № 2-о/533/6/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бєлухи М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Козельщинська державна нотаріальна контора, Козельщинська територіальна громада в особі Козельщинської селищної ради про встановлення факту спільного проживання,

В С Т А Н О В И В :

23.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі заявою про встановлення факту спільного проживання, у якій просив встановити факт спільного проживання разом з братом ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обґрунтована тим, що після смерті брата, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявник звернувся 19.08.2021 до Козельщинської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка лишилася після смерті брата, але нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку зі пропущенням строку для прийняття спадщини.

Заявник стверджував, що проживав разом зі своїм братом до дня його смерті, але не може це підтвердити, так як був з братом зареєстрований за різними адресами: у паспорті заявника значиться як адреса реєстрації місця його проживання АДРЕСА_1 (колишній номер будинку АДРЕСА_2 ), а у брата - АДРЕСА_2 . Насправді ж обидва брати разом близько 15 років проживали у будинку по АДРЕСА_3 , який залишився їм після матері, яка померла раніше і спадщину після якої заявник частково оформив за заповітом.

При нормативному обґрунтуванні посилався на ст. 1221, п. 3 ст. 1268 ЦК України.

У судовому засіданні 16.12.2021 надав пояснення, аналогічні тим, що викладені по тексту заяви.

Розгляд справи неодноразово відкладався з метою надання можливості заявникові надати додаткові докази.

У судове засідання 20.04.2022 заявник не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі матеріалів, заяву підтримав, просив її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення заяви не заперечували.

Вислухавши пояснення заявника та свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, керуючись таким.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення фактів, наведених у частині першій цієї статті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, змін або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні роз`яснення викладені в листі Верховного Суду України від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме: справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (у редакції станом на час відкриття спадщини) передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Саме такі правові висновки зробив ВС у постанові від 10.01.2019 у справі № 484/747/17.

Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), про що свідчить свідоцтво про смерть, видане 17.04.2018 Козельщинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с. 6).

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку з кадастровим номером 5322082500:00:001:0535, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 18).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, сформованого 13.07.2021 за № 0031615019, матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 (а.с. 7).

Згідно повторного свідоцтва про народження від 08.04.1987 (а.с. 8) матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .

Тобто заявник ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 є братами.

Відповідно до відмітки у паспорті (а.с. 12) місце проживання заявника ОСОБА_1 зареєстроване з 2011 року за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання спадкодавця ОСОБА_2 згідно відмітки у паспорті (а.с. 9 - на звороті) було зареєстроване з 1998 року у АДРЕСА_2 .

Отже, фактично зареєстроване місце реєстрації обох братів станом на дату смерті ОСОБА_2 , було різним (різні будинки).

19 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса зі заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_2 (а.с. 14), оскільки вважав себе таким, що прийняв спадщину на підставі ст. 1268 ЦКУ.

Постановою державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори від 19.08.2021 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 5,170 гектарів. Що розташована на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0535, у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 його брата - ОСОБА_2 , у зв`язку з пропущенням строку на прийняття спадщини (а.с. 13).

З постанови нотаріуса вбачається також, що перевіркою встановлено, що Козельщинською держнотконторою спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 станом на 19.08.2021 не відкривалася; згідно інформації зі Спадкового реєстру заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися; спадкова справа № 234/2021 заведена 19.08.2021 на підставі заяви ОСОБА_2 про видачу йому свідоцтва про право на спадщину; спадкове майно є особистою власністю померлого; такого, що пережив померлого, подружжя немає.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Козельщинської селищної ради від 12.02.2020 № 305 (а.с. 15) ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 - один.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Коезльщинської селищної ради від 02.02.2022 (а.с. 56) ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з нею проживали дочка ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та син ОСОБА_6 .

Брат заявника ОСОБА_6 своєю заявою повідомив, що на спадщину після померлого брата ОСОБА_2 не претендує і претендувати не буде, до нотаріуса не звертався, у судовому порядку свої права встановлювати не буду, погоджувався, щоб його брат ОСОБА_1 оформив спадщину.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є сусідами заявника та померлого, проживають поряд та знають усю родину заявника, підтвердили факт спільного проживання у одному будинку заявника та його померлого брата ОСОБА_2 до дня смерті останнього.

Отже, з досліджених судом матеріалів справи вбачається, що обидва брати фактично, незважаючи на різні номери будинків, у яких було зареєстроване їх місце проживання, фактично проживали за адресою одного домогосподарства.

Суд погоджується з позицією заявника щодо встановлення факту постійного проживання ним разом зі спадкодавцем по день смерті останнього, що підтверджує наявність у заявника можливостей для вирішення його спадкових прав. Дані про наявність спору про будь-яке право, в тому числі про право на спадкування з боку інших спадкоємців, судом не встановлено. Отже, суд уважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись вищевикладеним, ст. 29, 293, 315, 316 ЦПК України, ст. 1216, 1219, 1220, 1268 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Козельщинська державна нотаріальна контора, Козельщинська територіальна громада в особі Козельщинської селищної ради, про встановлення факту спільного проживання - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Заінтересована особа: Козельщинська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: вулиця Монастирська, буд. 9, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код: 02900015).

Заінтересована особа: Козельщинська територіальна громада в особі Козельщинської селищної ради (місцезнаходження: вулиця Остроградського, буд. 75/15, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код: 21063513)

Повне рішення суду складено та підписано суддею 20.04.22.

Суддя В.П. Козир