Постанова

від 11.04.2022 по справі 140/9957/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9957/21 пров. № А/857/867/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Затолочного В.С., Пліша М.А.,

за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року (головуючий суддя: Дмитрук В.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 , 14.09.2021 звернулася із позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 04.06.2020 № 0084435-5133-0305 на суму 1 098,33 грн;

- від 04.06.2020 № 0084436-5133-0305 на суму 3 975,20 грн;

- від 04.06.2020 № 0084437-5133-0305 на суму 3 987,72 грн;

- від 04.06.2020 № 0084438-5133-0305 на суму 1 781,87 грн;

- від 04.06.2020 № 0084440-5133-0305 на суму 832,51 грн;

- від 04.06.2020 № 0084441-5133-0305 на суму 1 362,07 грн;

- від 04.06.2020 № 0084442-5133-0305 на суму 2 602,28 грн;

- від 04.06.2020 № 0084443-5133-0305 на суму 30 980,35 грн;

- від 04.06.2020 № 0084444-5133-0305 на суму 335,51 грн;

- від 04.06.2020 № 0084445-5133-0305 на суму 2 642,34 грн;

- від 04.06.2020 № 0084446-5133-0305 на суму 262,06 грн;

- від 04.06.2020 № 0084454-5133-0305 на суму 11 824,20 грн;

- від 04.06.2020 № 0084455-5133-0305 на суму 23 648,39 грн;

- від 31.08.2021 № 0088017-5133-0305 на суму 1 816,51 грн;

- від 31.08.2021 №0088018-5133-0305 на суму 52 997,10 грн;

- від 31.08.2021 № 0088019-5133-0305 на суму 70 665,58 грн;

- від 31.08.2021 № 0088020-5133-0305 на суму 70 636,37 грн;

- від 31.08.2021 № 0088021-5133-0305 на суму 70 732,35 грн;

- від 31.08.2021 № 0088022-5133-0305 на суму 70 544,57 грн;

- від 31.08.2021 № 0088023-5133-0305 на суму 70 928,48 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що об`єкти нерухомого майн, які належить їй на праві приватної власності і щодо яких відповідачем донараховані податкові зобов`язання, є будівлями/спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Крім того, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» включає (код 1271): будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.

Також вказала, що об`єкти нерухомості використовуються виключно за їх сільськогосподарським призначенням та як сільськогосподарським товаровиробником у господарській діяльності Фермерського господарства «Малинове сяйво», код ЄДРПОУ 41267332, засновником якого та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) вона є, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому вважає, що відповідно до п.п. ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктами оподаткування.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідч та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що позивачкою не додано будь-якого документального підтвердження, щодо передачі об`єктів нерухомості, щодо яких донараховані податкові зобов`язання, на баланс фермерського господарства «Малинове сяйво» та використання таких безпосередньо у здійсненні сільськогосподарської діяльності.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задодоленню з таких мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 04.06.2020 № 0084435-5133-0305 на суму 1 098,33 грн, від 04.06.2020 № 0084436-5133-0305 на суму 3 975,20 грн, від 04.06.2020 №0084437-5133-0305 на суму 3 987,72 грн, від 04.06.2020 № 0084438-5133-0305 на суму 1 781,87 грн, від 04.06.2020 № 0084440-5133-0305 на суму 832,51 грн, від 04.06.2020 року № 0084441-5133-0305 на суму 1 362,07 грн, від 04.06.2020 № 0084442-5133-0305 на суму 2 602,28 грн, від 04.06.2020 № 0084443-5133-0305 на суму 30 980,35 грн, від 04.06.2020 № 0084444-5133-0305 на суму 335,51 грн, від 04.06.2020 № 0084445-5133-0305 на суму 2 642,34 грн, від 04.06.2020 № 0084446-5133-0305 на суму 262,06 грн, від 04.06.2020 № 0084454-5133-0305 на суму 11 824,20 грн, від 04.06.2020 № 0084455-5133-0305 на суму 23 648,39 грн, від 31.08.2021 № 0088017-5133-0305 на суму 1 816,51 грн, від 31.08.2021 № 0088018-5133-0305 на суму 52 997,10 грн, від 31.08.2021 № 0088019-5133-0305 на суму 70 665,58 грн, від 31.08.2021 № 0088020-5133-0305 на суму 70 636,37 грн, від 31.08.2021 № 0088021-5133-0305 на суму 70 732,35 грн, від 31.08.2021 № 0088022-5133-0305 на суму 70 544,57 грн, від 31.08.2021 № 0088023-5133-0305 на суму 70 928,48 грн, відповідно до яких, позивачці визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2019 року (а. с. 15-34).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу на праві власності, і щодо яких контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є будівлями/спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Системний аналіз вищенаведеної норми, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є призначення такої будівлі для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також особа має бути сільськогосподарським товаровиробником і така будівля не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку.

Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» визначено підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, згідно з яким це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV (далі - Закон № 973-IV), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (ч. 4 ст. 1 Закону № 973-IV).

Відповідно до ст. 19 Закону № 973-IV, до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (ст. 20 Закону № 973-IV).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що об`єктами нерухомого майна, які належать позивачці на праві власності, і щодо яких контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є:

- побутове приміщення площею 952,60 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл, Ківерцівський р-н, с. Кадище, вул. 40-років Перемоги, 40а;

- корівник площею 955,60 кв. м., що знаходиться за адресою:Волинська обл, Ківерцівський р-н, с. Кадище, вул. 40-років Перемоги, 11;

- склад для зберігання зерна площею 427,00 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська обл, Ківерцівський р-н, с. Кадище, вул. 40-років Перемоги, 11;

- кормокухня площею 199,50 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл, Ківерцівський р-н, с. Кадище, вул. 40-років Перемоги, 11;

- приміщення зерноскладу площею 1 270,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл, Костопільський р-н, с. Дюксин, вул. Шкільна, 49 корп. 30;

- приміщення телятника площею 1 690, 50 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл, Костопільський р-н, с. Дюксин, вул. Шкільна, 49 корп. 20 ;

- приміщення телятника площею 1 695,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл, Костопільський р-н, с. Дюксин, вул. Шкільна, 49, корп. 26 ;

- будівля свинарника площею 1889,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл, Костопільський р-н, с. Злазне, вул. Колгоспна, 96-а ;

- будівля свинарника площею 1889,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл, Костопільський р-н, с. Злазне, вул. Колгоспна, 96-б ;

- будівля свинарника площею 443,20 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська обл, Костопільський р-н, с. Злазне, вул. Колгоспна, 96-е .

Позивачка зазначає, що вищенаведені об`єкти нерухомості щодо яких відповідачем донараховані податкові зобов`язання, використовуються виключно за їх сільськогосподарським призначенням та як сільськогосподарським товаровиробником у господарській діяльності Фермерського господарства «Малинове сяйво», одною із засновником якого вона є сама. А тому, вважає, що об`єкти нерухомості, згідно пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об`єктами оподаткування.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачкою не надано належниих, допустимими та достатніми доказів, які б підтверджували, що вищенаведені об`єкти нерухомості, які наналежать їй на праві приватної власності, щодо яких відповідачем донараховані податкові зобов`язання, були віднесені до складу майнового комплексу, який віднесено до складеного капіталу Фермерського господарства «Малинове сяйво» та передано позивачкою до складу статутного фонду цього фермерського господарства, згідно акту прийому-передачі тощо.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що не підтверджено того, що спірні будівлі, які належать позивачці на праві власності, використовуються нею виключно через створене Фермерське господарство «Малинове сяйво» безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, зокрема, інформацією від органів місцевого самоврядування (сільських селищних рад тощо) на території якого розміщені вказані будівлі.

Отже, за встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що нерухоме майно, нежитлові будівлі не використовуються позивачкою безпосередньо для здійснення сільськогосподарської діяльності Фермерського господарство «Малинове сяйво», оскільки жодних документів протилежного не надано, не здобуті такі і судом.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачкою не подано доказів, що вказане фермерське господарство подає податкову звітність, в тому числі податкову декларацію на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сплачує податки відповідно до вимог чинного податкового законодавства України.

Натомість, доданий до матеріалів справи лише розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2019 рік та фінансова звітність мікропідприємства за 2019 рік (а. с. 46-49), не може бути підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Враховуючи вищенавдене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити оскільки оскаржувані податкові-повідомлення рішення винесені на підставі та в межах повноважень наданих контролюючому органу, а отже є законними.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у справі № 140/9957/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. С. Затолочний М. А. Пліш Повне судове рішення складено 20.04.2022.