Ухвала

від 19.04.2022 по справі 120/12682/21-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 120/12682/21-а

адміністративне провадження № К/990/8021/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, (далі - ГУ ДПС) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022 у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства (ФГ) "Войтенко І.А." до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 17.06.2021 за №2777511/35750676 про відмову у реєстрації податкової накладної ФГ "Войтенко І.А." від 20.01.2021 за №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФГ "Войтенко І.А." від 20.01.2021 за №1, датою її фактичного подання на реєстрацію; здійснено розподіл судових витрат.

ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).

Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Справа №120/12682/21-а розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначає, що суд першої інстанції помилково відніс цю справу до категорії справ незначної складності. Також відповідач наводить довід, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наразі Верховний Суд не сформував висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Однак, ці доводи не знайшли підтвердження з огляду на підстави задоволення позову.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі (реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних), предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України.

Суд першої інстанції не порушив норми частин другої, четвертої та пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позов, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що як рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, так і оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів ненадання платником податку копій документів, необхідних для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної, на вимогу контролюючого органу після блокування її реєстрації. Отже, суди дійшли висновку, що, контролюючий орган згідно з частиною другою статті 77 КАС не довів підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

Застосування судами попередніх інстанцій норм пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зробленому, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20.

Керуючись статтями 248, 328, пунктами 1, 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2022.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк