Рішення

від 21.02.2022 по справі 947/12123/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/12123/21

Провадження № 2/947/536/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

за участі:

представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_3

до ОСОБА_1 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ»,

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович,

про скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2021 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, про скасування державної реєстрації права власності, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30865738 від 09.08.2016 року, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:44:003:0060, за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ»;

- вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за №15829117 про реєстрацію за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» права власності на земельну ділянку, площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:44:003:0060;

- встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого, рішення суду, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:44:003:0060, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 995848451101) за ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 08.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 були укладені кредитні договори №11230308000 та №112306230000, за якими банк надав позичальнику 200000,00 доларів США, зі сплатою 10,5% річних.

В якості забезпеченнязобов`язань за вказаними кредитними договорами, ОСОБА_3 уклала іпотечний договір від 08.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрований в реєстрі за №15617, за умовами якого, позивачка передала в іпотеку банку нерухоме майно - земельну ділянку (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060), площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,стосовно якої нотаріусом було встановлено заборону, зареєстровану в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 15618.

Як стверджує позивачка, 29.03.2021 рокупри отриманні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 250296519, вона дізналася про наступне.

13.02.2012 року між АКБ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» були укладені договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором №15617, зареєстровані в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №№ 649-650 та посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В., за якими права вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки набуло ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

02.06.2016 року між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ТОВ «АНСУ» був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №15617, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 3071 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за яким права вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки набуло ТОВ «АНСУ».

02.08.2016 року між ТОВ «АНСУ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛЬКОР ІНВЕСТ» був укладений договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором №15617, зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 3072 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., за яким права вимоги за вищевказаним кредитним договором набуло ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛЬКОР ІНВЕСТ».

Як стверджує позивачка, 10.08.2016 року право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060), площею 0,0600 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , без будь-яких законних підстав, набуло ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ», зареєстроване на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М.про реєстрацію права власності , прийняте на підставі листа-повідомлення, серія та номер 10.08.2016, видане ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» 10.08.2016 року.

На підставі проведеної державної реєстрації права власності на спірне іпотечне майно за ТОВ «АЛЬКОР ІНВЕСТ», 20.08.2016 року іпотеку земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060), площею 0,0600 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було припинено на підставі ст.37 Закону України «Про іпотеку».

В той же день, 20.08.2016 року ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» продало вищевказану земельну ділянку громадянину ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 7821 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П.

23.08.2019 року ОСОБА_4 продав зазначену земельну ділянку ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан Г.М., зареєстрованого в реєстрі за №1316.

15.01.2020 року державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Тетяна Іванівна, на підставі технічного паспорту без номера, виготовленого 25.12.2019 року ТОВ «АБТІ», зареєструвала на спірній земельній ділянці право власності на житловий будинок, площею 607,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 .

20.02.2020 року ОСОБА_5 подарувала зазначену земельну ділянку з розташованим на ній будинком, загальною площею 607,9 кв.м. ОСОБА_1 , на підставі договорів дарування, зареєстрованих в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №53-54, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О.

10.08.2020 року державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. , на підставі технічного паспорту №б/н, виданого 01.08.2020 року ТОВ «Київ Місто Буд», було винесено рішення №53524022, на підставі якого проведено державну реєстрацію зміни цільового призначення вищевказаного житлового будинку, а саме змінено об`єкт нерухомого майна з - «житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості», на - «житловий будинок, з нежитловими приміщеннями медичного центру, розташованими на першому поверсі, об`єкт житлової нерухомості»; змінено площу об`єкту з га «загальною площею 769,5 кв.м.».

За наслідком викладеного, позивачка вважає, що станом на 30.03.2021 року, на незаконно відчуженій земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:44:003:0060 (реєстраційний номер 995848451101), власником якої є ОСОБА_1 , побудовано та введено в експлуатацію житловий будинок (реєстраційний номер 2010571151101), з нежитловими приміщеннями медичного центру, розташованими на і першому поверсі, А, загальною площею 769,5 кв.м., житловою - 379 кв.м., який теж належить на праві власності ОСОБА_1 .

Позивачка вважає, що реєстрація права власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 5110136900:44:003:0060 (реєстраційний номер 995848451101) на ім`я ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ», яка була проведена 10.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., порушує її право власності та підлягає скасуванню з наступних обставин.

Так, з стверджень позивача, спірна державна реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» була проведена в порушення вимог ч.2 п.57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме не було надано належного документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, письмової вимоги іпотекодержателя.

Позивачка також зазначає, що спірна перереєстрація спірного майна за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» була проведена в порушення умов іпотечного договору, оскільки за умовами останнього, між іпотекодавцем та іпотекодержателем повинен був бути укладений окремий договір.

Таким чином, державна реєстрація права власності відбулася всупереч вимогам ч. 2 ст. 57 Порядку №1127, ст. 203 ЦК України, правочин є недійсним, а дії нотаріуса як державного реєстратора - неправомірними та такими, що підлягають скасуванню через порушення право власності позивача, за наслідком чого позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 07.05.2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Разом з позовною заявою, позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яку ухвалою суду від 12.05.2021 року задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі №947/12123/21, а саме: накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,0600 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5110136900:44:003:0060, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , та встановлено заборону суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, а також іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі щодо відчуження та реєстрації права власності на вказане спірне нерухоме майно. В іншій частині заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову - залишено без задоволення.

14.06.2021 року Київським районним судом міста Одеси за наслідком розгляду клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів, постановлено ухвалу, якою витребувано:

- у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни (08700 Київська область, м. Обухів, вул.Малишка, 9) належним чином завірені копії нотаріальних справ щодо посвідчення договорів про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договором №15617, укладених між АКІБ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», зареєстрованих в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №№ 649-650 від 13.02.2012 року;

- у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни (01042, м.Київ, вул.Глазунова, 4/47) належним чином завірені копії нотаріальних справ щодо посвідчення договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором №15617, укладених між ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» та ТОВ «АНСУ», зареєстрованих в реєстрі вчинення нотаріальних дій за №№ 3071-3072 від 02.08.2016 року;

- у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука Сергія Павловича (01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 119 офіс 12) належним чином завірені копії нотаріальних справ щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060), укладеного між ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 7821 від 20.08.2016 року;

- у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Куркан Галини Миколаївни (65089, м.Одеса, вул. Ак. Віл`ямса, 74) належним чином завірені копії нотаріальних справ щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060), укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1316 від 23.08.2019 року;

- у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоус Ірини Олександрівни (65062, м. Одеса вул.Літературна, 8, прим. 26/1) належним чином завірені копії нотаріальних справ щодо посвідчення договору дарування земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060), зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальний дій за № 53 від 20.02.2020 року, та договору дарування житлового будинку, зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 54 від 20.02.2020 року, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ;

- з ТОВ «АБТІ» (65005, м.Одеса, вул.Бугаївська, 21) належним чином завірені копії документів, що стали підставою для виготовлення технічного паспорту від 25.12.2019 року б/н на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060);

- з ТОВ «Київ Місто Буд» (04119, м.Київ, вул.Дерев`янська, 10-А, офіс 12) належним чином завірені копії документів, що стали підставою для виготовлення технічного паспорту від 01.08.2020 року б/н на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що побудований на ділянці (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060);

- з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м.Одеса, вул.Черняховського, 6), належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи (у тому числі, що містяться в електронному вигляді) щодо об`єкту нерухомого майна (земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:44:003:0060, площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 ) реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 995848451101;

- з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м.Одеса, вул.Черняховського, 6), належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо об`єкту нерухомого майна (житлового будинку, з нежитловими приміщеннями медичного центру, розташованими на першому поверсі, загальною площею 769,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2010571151101.

16.08.2021 року, у зв`язку з невиконанням ухвали суду від 14.06.2021 року, судом було постановлено повторно скерувати її копію до суб`єктів виконання.

19.07.2021 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про скасування вжитих ухвалою суду від 12.05.2021 року заходів забезпечення позову, яку ухвалою суду від 09.08.2021 року призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Також 19.07.2021 року до суду надійшов від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість, безпідставність, невірність обраного способу захисту, оскільки обраний спосіб позивачем не відновить викладені нібито порушені права та інтереси.

Тієї ж дати, відповідачкою одночасно подано заяву про застосування строків позовної давності, з посиланням на те, що останньою в цій справі оспорюються дії ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» зі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, що мало місце 10.08.2016 року. Однак, відповідачка зазначила, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебувала на розгляді цивільна справа №520/16066/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування цього спірного майна з чужого незаконного володіння, який було подано до суду 19.12.2016 року, за наслідком розгляду якого 02.11.2017 року судом було постановлено ухвалу суду про залишення позову без розгляду. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_3 станом на 19.12.2016 року було відомо про спірне рішення державного реєстратора від 10.08.2016 року за №30865738, на підставі якого було проведено державну реєстрацію прав стосовного спірного нерухомого майна, а відтак позивачкою в цій справі необґрунтовано пропущено строк позовної давності встановлений законом в три роки для звернення до суду з цим позовом, що тягне відмову у задоволенні позову.

19.08.2021 року Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12.05.2021 року по цивільній справі №947/12123/21 - залишено без задоволення.

09.07.2021 року до суду, на виконання ухвали суду від 14.06.2021 року, надійшли витребувані судом документи від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Куркан Галини Миколаївни та з Відділу документального та інформаційного забезпечення Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради.

21.09.2021 року до суду, на виконання ухвали суду від 14.06.2021 року, надійшли витребувані судом документи від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської О.В.

27.09.2021 року до суду надійшла заява від представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», в якій останній зазначив, що заперечує проти задоволення позову та просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

27.09.2021 року судом було ухвалено скерувати лист до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для здійснення дій з вручення приватному нотаріусу Одеського міського управління юстиції Білоус І.О. копії ухвали Київського районного суду міста Одеси від 14.06.2021 року та подальшого контролю з її виконання.

29.09.2021 року до суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 стосовно позову, в якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на тотожні пояснення викладені у відзиві ОСОБА_3 на позовну заяву.

28.10.2021 року до суду надійшла відповідь з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій повідомлено суд, що діяльність приватного нотаріуса Одеського міського управління юстиції Білоус І.О. на підставі наказу від 01.03.2021 року за №68/03-08 припинено з 01.03.2021 року, реєстраційне посвідчення №506 від 02.12.2019 року про реєстрацію приватної діяльності нотаріуса анульовано. Також повідомлено, що нотаріальні документи та архів приватного нотаріуса після припинення діяльності було передано до Одеського державного нотаріального архіву.

Приймаючи отриману інформацію з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 10.11.2021 року Київським районним судом міста Одеси за клопотанням позивача було постановлено ухвалу про витребування з Одеського державного нотаріального архіву доказів, а саме - належним чином завірених копій нотаріальних справ щодо посвідчення приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус Іриною Олександрівною договору дарування земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:44:003:0060), зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальний дій за № 53 від 20.02.2020 року, та договору дарування житлового будинку, зареєстрованого в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 54 від 20.02.2020 року, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Тієї ж дати, Київським районним судом міста Одеси без видалення до нарадчої кімнати було ухвалено прийняти до матеріалів справи подані стороною відповідача: відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяву про застосування строків позовної давності, та враховувати їх під час розгляду справи.

Також судом, за наслідком розгляду усіх клопотань сторін по справі, було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

13.12.2021 року судом було ухвалено повторно направити копію ухвали суду від 10.11.2021 року до Одеського державного нотаріального архіву, для подальшого її виконання.

На виконання вказаної ухвали суду від 10.11.2021 року, 24.12.2021 року до суду надійшли витребувані судом документи з Одеського державного нотаріального архіву.

18.01.2022 року судом було ухвалено долучити до матеріалів справи вищевказані документи, які надійшли до суду на виконання ухвали суду та за клопотанням представника позивача оголошено перерву в судовому засіданні, для надання часу і ознайомлення з доказами долученими до матеріалів справи.

В судове засідання призначене на 22.02.2022 року з`явився представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка наполягала на розгляді справи, посилаючись на порушення строків розгляду справи, а також просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та пропуску позивачем строків позовної давності на звернення до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_3 та її представник, як і представники третіх осіб у судове засідання призначене на 22.02.2022 року не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових повісток, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило, крім представника ТОВ «Кей-Колект».

Судом враховано, що у відповідності до статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право зокрема: брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Учасники справи зобов`язані зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуюче вищевикладене, з урахуванням того, що провадження в цій справі відкрито 07.05.2021 року, яке ініційовано позивачем та про яке останньому достеменно відомо, оскільки сторона позивача не з`явилась до судового засідання без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, як і про стадії судового процесу, приймаючи, що збір доказів по справі було здійснено на стадії підготовчого провадження по справі, на якій позивачем не було подано жодної заяви про відмову від позову чи залишення позову без розгляду, з метою дотримання строків розгляді справи та здійснення ефективного судочинства, закінчення розгляду справи ухваленням судового рішення за наслідком наявного спору, судом було ухвалено провести розгляд справи, за наявною явкою сторін по справі, в судовому засіданні 22.02.2022 року, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши усі докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.10.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 були укладені кредитні договори: договір про надання споживчого кредиту №11230308000 та договір про надання споживчого кредиту №112306230000, в забезпечення виконання умов яких, тієї ж дати, між тими самим сторонами було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрований в реєстрі за №15617 та на підставі якого встановлено заборону №111, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій №15618.

За умовами договору іпотеки, іпотекодавець - ОСОБА_3 передала в іпотеку іпотеко держателю - АКІБ «УкрСиббанк» нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060, що стане власністю іпотекодавця після укладення цього договору, а саме з моменту одержання Державного акту на земельну ділянку та його державної реєстрації. На підтвердження факту про набуття у власність предмета іпотека в майбутньому іпотекодавець надав договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. від 08.10.2007 року, за реєстраційним №15611; заяву про повну оплату за вищевказаним договором купівлі-продажу, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. від 08.10.2007 року, за реєстраційним №15616.

На підставі вказаного договору, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. зареєстровано заборону на нерухоме майно за реєстраційним № 5798507, та іпотеку, за реєстраційним номером обтяження №8284318.

З поданої до суду інформаційної довідки №250296519 від 29.03.2021 року вбачається, що 02.08.2016 року запис про іпотеку №8284318 було перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №15693426.

Також судом встановлено, що реєстраційний номер спірного об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,0600 га, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є №995848451101.

В подальшому, 13.02.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» (який є правонаступником усіх прав та обов`язків АКІБ «УкрСиббанк») та ТОВ «Кей-Колект», у зв`язку з укладенням між цедентом та цесіонарієм договору факторингу №2 від 13.02.2012 року, був укладений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В., зареєстрований в реєстрі за №649-650.

На підставі вказаного договору приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. внесено зміни до запису про обтяження у виді іпотеки, за реєстраційним номером обтяження - №8284318, стосовно спірного майна, в частині даних про іпотекодержателя з - «АКІБ «УкрСиббанк» на - «ТОВ «Кей-Колект», що підтверджується записом в інформаційній довідці за №250296519 від 29.03.2021 року.

З витребуваних судом копій матеріалів реєстраційної справи №995848451101 вбачається, що ТОВ «Кей-Колект» скеровувало повідомлення від 20.01.2015 року за вих. №135-22130, на ім`я ОСОБА_3 про намір звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:44:003:0060. Доказів про вручення зазначеного повідомлення, матеріали справи не містять.

01.08.2016 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір про відступлення прав вимоги за №2, за умовами якого первісний кредитор в порядку та на умовах визначених цим договором та чинним законодавством України відступає (набуває) право грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за кредитним договором - договором кредиту №11230308000 від 08.10.2007 року, з усіма супутніми документами, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , в розмірі заборгованості за кредитним договором.

За наслідком укладення вказаного договору, 02.08.2016 року між ТОВ «Кей-Колект» та ТОВ «АНСУ» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2007 року за №15617, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3071, за умовами якого первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за договором забезпечення - іпотечним договором від 08.10.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованим за №15617, укладеним в забезпечення виконання умов договору про надання споживчого кредиту №11230308000 від 08.10.2007 року, укладеного з ОСОБА_3 , включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмет обтяження іпотекою та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета обтяження іпотекою. За цим договором новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя як сторони за договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором та відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі укладеного договору від 02.08.2016 року про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2007 року за №15617, 02.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зміни про іпотеку у записі №15693426, в частині даних про іпотекодержателя предмета іпотеки за іпотечним договором від 08.10.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованим за №15617, з - ТОВ «Кей-Колект», на - ТОВ «АНСУ», що підтверджується записом в інформаційній довідці за №250296519 від 29.03.2021 року.

Надалі, тієї ж дати мало місце наступна передача прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11230308000 від 08.10.2007 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , та укладеним до нього в забезпечення іпотечним договором.

Так, 02.08.2016 року між ТОВ «АНСУ» та ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» було укладено договір про відступлення права вимоги за №2/1, за умовами якого первісний кредитор в порядку та на умовах визначених цим договором та чинним законодавством України відступає (набуває) право грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за кредитним договором - договором кредиту №11230308000 від 08.10.2007 року, з усіма супутніми документами, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , в розмірі заборгованості за кредитним договором.

За наслідком укладення вказаного договору, 02.08.2016 року між ТОВ «АНСУ» та ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2007 року за №15617, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В., зареєстрований в реєстрі за №3072, за умовами якого первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за договором забезпечення - іпотечним договором від 08.10.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованим за №15617, укладеним в забезпечення виконання умов договору про надання споживчого кредиту №11230308000 від 08.10.2007 року, укладеного з ОСОБА_3 , включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмет обтяження іпотекою та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета обтяження іпотекою. За цим договором новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя як сторони за договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором та відповідно до норм чинного законодавства.

На підставі укладеного договору від 02.08.2016 року про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2007 року за №15617, 02.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зміни про іпотеку у записі №15693426, в частині даних про іпотекодержателя предмета іпотеки за іпотечним договором від 08.10.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованим за №15617, з - ТОВ «АНСУ», на - ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ», що підтверджується записом в інформаційній довідці за №250296519 від 29.03.2021 року.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» набуло право вимоги за договором кредиту №11230308000 від 08.10.2007 року, та забезпечувальним до нього іпотечним договором від 08.10.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованим за №15617, укладеними між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 .

Зазначені обставини сторонами по справі не оспорювались.

З витребуваних судом копій матеріалів реєстраційної справи №995848451101 судом встановлено, що в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» здійснило дії зі звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 08.10.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., зареєстрованим за №15617, - земельну ділянку, площею 0,0600 га, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060.

За наслідком вказаних дій, 10 серпня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем, як державним реєстратором прав на нерухоме майно було винесено рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень №30865738, на підставі якого відкрито розділ у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та 09.08.2016 року проведено державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно, за реєстраційним номером об`єкта №995848451101, за ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ», номер запису про право власності 15829117.

20.08.2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» та громадянином ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., зареєстрований в реєстрі за №7821, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» відчужило, а ОСОБА_4 придбав нерухоме майно - земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060, право власності на яку було зареєстровано за продавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.08.2016 року, номер запису про право власності 15829117.

На підставі вказаного договору, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. 20.08.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_4 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31032823 від 20.08.2016 року, номер запису про право власності 16008686.

23.08.2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куркан Г.М., зареєстрований в реєстрі за №1316, за умовами якого ОСОБА_5 придбала у ОСОБА_4 нерухоме майно - земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060.

На підставі вказаного договору, за покупцем - ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.08.2019 року, номер запису про право власності №32950177.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №250296519 від 29.03.2021 року, державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Мельник Т.І. 20.01.2020 року на підставі технічного паспорту, виданого 25.12.2019 року ТОВ «АБТІ» та довідки ТОВ «АБТІ» від 25.12.2019 року, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №50716914, на підставі якого 15.01.2020 року проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 769,5 кв.м., житловою 607,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2010571151101, номер запису про право власності №35097471, який в свою чергу розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:44:003:0060.

20.02.2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були укладені договори дарування земельної ділянки та житлового будинку, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О., зареєстровані в реєстрі за №53 та №54 відповідно, на підставі яких ОСОБА_1 прийняла в дар від ОСОБА_5 спірну земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060, та розташований на ній житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаних договорів, за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на вищевказане нерухоме майно, а саме в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено записи про право власності на земельну ділянку за №35591426 та на житловий будинок за № 35591521.

10.08.2020 року державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. проведено державну реєстрацію змін до розділу нерухомого майна за реєстраційним номером №2010571151101 (житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 ), шляхом внесення змін щодо об`єкту нерухомого майна на - «житловий будинок, з нежитловими приміщеннями медичного центру, розташованими на першому поверсі, об`єкт житлової нерухомості - так»; та змін до площі об`єкту на - «загальна площі 769,5 кв.м., житлова площа 379,0 кв.м.».

Матеріали справи інших доказів щодо зміни власників спірного нерухомого майна не містять.

Так, позивачка будучи не згодною з проведеною державною реєстрацією права власності на іпотечне майно - земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060, за ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ», звернулась до суду з цим позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30865738 від 09.08.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 264 ЦПК України у частині другій передбачено, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Розглядаючи вищевказану позовну вимогу, судом під час розгляду справи встановлено, що спірна державна реєстрація права власності щодо нерухомого майна - земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060, з ОСОБА_3 на ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» була проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., індексний номер 30865738 від 10.08.2016 року.

Доказів на підтвердження та проведення спірної реєстрації права власності стосовно спірної земельної ділянки за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30865738 від 09.08.2016 року, позивачем не доведено, за наслідком чого суд вважає в цій частині вимоги позивача безпідставними.

Однак, враховуючи пояснення сторони позивача під час розгляду справи, що стосуються саме визначеного нерухомого майна - земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900:44:003:0060, та проведеної стосовно нього перереєстрації права власності з ОСОБА_3 на ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), винесене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М., індексний номер 30865738, суд приймає зазначену у позовній вимозі дату спірного рішення від 09.08.2016 року, як помилково зазначену замість вірного - 10.08.2016 року, та вважає за необхідне здійснити повний та об`єктивний розгляд справи, надавши оцінку вищевказаному спірному рішенню державного реєстратора.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30865738 від 10.08.2016 року, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У статті 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції діючій на час проведення спірної реєстрації передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням

суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції діючій на час проведення спірної реєстрації, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою

вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному

договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на

предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт

незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про

задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

За змістом вказаних вище норм Закону України «Про іпотеку» для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

Як вбачається з договору іпотеки від 08.10.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за №15617, сторони передбачили наступне.

У відповідності до пункту 4 вказаного договору, Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки:

- у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором;

- у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки;

- в інших випадках відповідно до діючого законодавства.

Звернення стягнення здійснюється на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку»;

- з інших передбачених законодавством України підстав.

Право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотеко держателю.

Пунктом 5 договору визначено Застережння про задоволення вимог іпотеко держателя, а саме, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

- передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»;

- отримання іпотеко держателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотеко держателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, відповідно до вказаного розділу іпотечного договору, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», за наслідком чого посилання позивача щодо незаконності дій іпотекодержателя зі звернення стягнення на предмет іпотеки без укладення окремого договору, є безпідставними.

Державний реєстратор, реалізуючи свої функції, керується Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Внесення відомостей до Державного реєстру прав, згідно з п.4 ч.1 ст. 3 Закону, здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною 3 ст. 10 Закону передбачено, що державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною 2 ст. 18 Закону передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року №1127.

Відповідно до п. 57 Порядку, в редакції на час здійснення спірної реєстрації, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Пунктом 4.4. іпотечного договору від 08.10.2007 року, за реєстровим №15617 передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, на державного реєстратора під час вчинення відповідної реєстраційної дії законом покладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 57 Порядку, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити їх відповідність вимогам законодавства.

З метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, за клопотанням позивача, ухвалою суду від 14.06.2021 року було витребувано зокрема з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірені копії матеріалів реєстраційної справи (у тому числі, що містяться в електронному вигляді) щодо об`єкту нерухомого майна (земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:44:003:0060, площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 ) реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 995848451101.

Досліджуючи отримані судом копії матеріалів реєстраційної справи щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним № 995848451101, встановлено, що 10.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем винесено спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30865738, на підставі якого право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110136900:44:003:0060, площею 0,0600 га за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ».

У відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №6313420 від 20.08.2016 року, наявної в матеріалах реєстраційної справи №995848451101 вбачається, що спірне рішення державного реєстратора було винесено на підставі договору іпотеки від 08.10.2007 року за реєстраційним №15617.

Будь-які інші документи, що слугували підставою для винесення спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30865738 від 10.08.2016 року та проведення спірної державної реєстрації, у витребуваних судом належним чином завірених копіях матеріалів реєстраційної справи №995848451101, відсутні.

Разом з тим, з наданої позивачем до суду інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №250296519 від 29.03.2021 року вбачається, що спірна реєстрація права власності була проведена на підставі договору іпотеки від 08.10.2007 року за реєстраційним №15617, а припинення іпотеки на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним №995848451101 було вчинено на підставі листа-повідомлення від 10.08.2016 року, виданого ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ».

Витребувані судом матеріали реєстраційної справи №995848451101 не містять листа-повідомлення від 10.08.2016 року, виданого ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ».

Досліджуючи матеріали реєстраційної справи №995848451101, суд доходить до висновку, що спірне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30865738 від 10.08.2016 року було винесено в порушення вимог п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року №1127, а саме за відсутності документа, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.

Разом з тим, судом враховується, що спірна реєстрація права власності на іпотечне майно була проведена 10.08.2016 року, тобто через вісім днів з дня набуття ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2007 року, за реєстровим №15617, що виключає можливості ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ» подати державному реєстратору документа, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотеко держателя.

Отже, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, як державного реєстратора, були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ», за наслідком чого рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №30865738 від 10.08.2016 року, є протиправним.

Вирішуючи справу по суті, судом окремо надається правова оцінка обраного позивачем способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Позивачем обрано спосіб захисту своїх порушених прав шляхом пред`явлення позову про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора за №30865738 від 10.08.2016 року на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18) дійшла висновку, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Зазначена правова позиція також підтверджена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 року по справі №904/3657/18, в якій остання нагадала, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права (пункт 5.17 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18); пункт 5.17 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18); пункт 28.3 постанови від 14 листопада 2018 року у справі № 813/1462/17 (провадження № 11-997апп18); постанова від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а (провадження 11-474апп19).

За наслідком викладеного, суд вважає, що позивачкою не вірно обрано спосіб захисту своїх прав шляхом пред`явлення позову про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та про вилучення запису про право власності.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

У частині 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України визначено, що особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Перевіряючи дотримання позивачем строків позовної давності під час звернення до суду з цим позовом, судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси перебувала на розгляді цивільна справа № 520/16066/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелковий Денис Михайлович, ТОВ «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ», про витребування майна з чужого незаконного володіння, який ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 02.11.2017 року залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

З цивільної справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулась з вказаним позовом до суду 19.12.2016 року, в якому просила суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 належну ОСОБА_3 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,06 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер №5110136900:44:003:0060, з посиланням на те, що 10.08.2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 10.08.2016 року за №30865738, право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано за ТОВ «ФК «АЛЬКОР ІНВЕСТ».

За наслідком викладеного вбачається, що станом на 19.12.2016 року позивачці було відомо про оскаржуване рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 10.08.2016 року за №30865738, однак з цим позовом звернулась до суду лише 20.04.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності визначеного законом в три роки.

Судом також враховується, що після залишення позову в рамках цивільної справи №520/16066/16-ц без розгляду та звернення до суду з цим позовом 20.04.2021 року, минуло також більше трьох років.

Позивачем під час розгляду справи не заявлялось клопотань про поновлення пропущеного строку позовної давності, як і не обґрунтовувалось поважності причин пропуску такого строку на звернення до суду з цим позовом.

Приймаючи вищевикладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви відповідача щодо застосування наслідків строку позовної давності, наявності факту пропуску позивачем трьохрічного строку позовної давності на звернення до суду з цим позовом, у зв`язку з чим, у відповідності до положень ч.4 ст. 267 ЦК України, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, слід відмовити за наслідком спливу позовної давності.

Згідно зі ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Враховуючи положення статті 266 ЦК України, оскільки у задоволенні вимог ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмовлено за наслідком спливу строків позовної давності, суд вважає, що строк позовної вимоги до похідних вимог про вилучення запису про право власності також сплив, у зв`язку з чим в цій частині вимог позов задоволенню також не підлягає.

Ухвалюючи рішення в цій справі, судом приймається, що у відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Також у відповідності до пункту 8 ч.1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частиною 9 статті 158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Приймаючи, що суд дійшов щодо повної відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 , суд вважає, що у відповідності до положень ч.9 ст. 158 ЦПК україни, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12.05.2021 року в цій цивільній справі №947/12123/21, підлягають одночасно скасуванню.

Оскільки у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем в цій справі у відповідності до положень статті 141 ЦПК України не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Відповідачем під час розгляду справи вимоги про відшкодування судових витрат не заявлялось, а відтак судом не розглядається.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 10, 13, 76-81, 89, 141, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла, 4/6, корп. В, офіс 402), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛЬКОР ІНВЕСТ» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, офіс 610 Г), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), про скасування державної реєстрації права власності- відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12.05.2021 року по цивільній справі №947/12123/21, а саме:

- Скасувати арешт накладений на земельну ділянку, площею 0,0600 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5110136900:44:003:0060, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

- Скасувати заборону встановлену суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, а також іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі щодо відчуження та реєстрації права власності на спірне нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,0600 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5110136900:44:003:0060, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено в десятиденний термін, з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Повний текст рішення суду внесено до ЄДРСР по виходу головуючого з частини щорічної основної відпустки.

Головуючий Калініченко Л. В.