Рішення

від 19.04.2022 по справі 120/16109/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 квітня 2022 р. Справа № 120/16109/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система" про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник Головного управління ДПС у Вінницькій області зазначив, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість у загальному розмірі 147999,34 грн., яка ним у добровільному порядку не сплачена, а тому, з метою стягнення з останнього відповідної суми заборгованості, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Ухвала суду про відкриття провадження направлялась відповідачу на поштову адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Порика 9, м. Вінниця, 21021. Однак, на адресу суду повернувся конверт із вкладеннями з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частина 4 статті 124 КАС України передбачає, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідач не скористався своїм правом, визначеним процесуальним законодавством, та відзив щодо заявлених позовних вимог до суду не подав.

Таким чином суд дійшов висновку про можливість розгляду та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система" як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстроване 29.09.2015 року, перебуває на податковому обліку та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно довідки ГУ ДПС у Вінницькій області та інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 147999,34 грн., у тому числі основний платіж 82716,00 грн., штрафні санкції 25488,20 грн., пеня 39795,14 грн., а саме:

- податок на додану вартість, що складає всього 67449,64 грн., у тому числі основний платіж 40884,00 грн.; штрафні санкції - 10221,00 грн.; пеня - 16344,64 грн.;

- податок на прибуток, що складає всього 80093,70 грн., у тому числі основний платіж 41832,00 грн., штрафні санкції 14757,20 грн.; пеня 23450,50 грн.

- адмін. штрафи та інші санкції в сумі 510 грн.

Заборгованість виникла 23.04.2020 року на підставі податкового повідомленням-рішенням №0009760504, №0009740504, №0009770504 від 30.03.2021 року.

Податкова вимога направлялася на адресу відповідача та не була оскаржена у адміністративному чи судовому порядку.

Разом з тим, як встановлено судом, вказана заборгованість відповідачем не була погашена, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписом пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 цього Кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

У свою чергу, доказів оскарження чи скасування вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем до суду не надано.

У відповідності до пункту 58.1, 58.3 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної норми законодавства, податковим органом надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система" податкову вимогу від 14.05.2020 року №38218-10, за податковою адресою юридичної особи, однак до контролюючого органу повернувся конверт з вкладенням та відміткою «за закінченням терміну зберігання». Проте, судом встановлено, що вказана податкова вимога залишилась без виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг, що складає всього 147999,34 грн.

Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

При цьому, надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банку, на суму податкового боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Наведені законодавчі норми встановлюють одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом із тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.09.2019 року у справі № 804/4273/13-а та від 06.02.2020 року у справі № 826/8691/16.

Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28.07.2021 року № 267836395 підтверджується відсутність у відповідача нерухомого майно, на яке можливо звернути стягнення.

На інформаційний запит Головного управління ДПС у Вінницькій області від 09.07.2021 року Головним сервісним центром МВС у Вінницькій області надано відповідь листом від 27.07.2021 року № 31/2-1691 року про те, що транспортні засоби за відповідачем не зареєстровані.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог у даній частині та накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система", що відкриті в установах банку, з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов`язань перед бюджетом на суму податкового боргу.

При цьому, суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу, а їх оформлення не безпосередньо перед зверненням до суду не впливає на їх дійсність.

За приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позовних вимог та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система", кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 147999,34 грн. (сто сорок сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 34 копійки).

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система", що відкриті в установах банків, на суму податкового боргу у розмірі 147999,34 грн. (сто сорок сім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 34 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: ВП 44069150, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21028);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Система" (код ЄДРПОУ: 40035809, адреса: вул. Порика, 9, м. Вінниця, Вінницька область, 21021)

Суддя Чернюк Алла Юріївна