Ухвала

від 01.11.2021 по справі 760/28790/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/1158/21

Справа №760/28790/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

28.10.2021 р. до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформативн агентство «ГРАНД СІТІ» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги, в якій заявник просить:

вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать на праві власності відповідачу, а саме на:

квартиру загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 16 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1172227980000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

машиномісце № АДРЕСА_2 , загальною площею 20,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1995561480000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

машиномісце № АДРЕСА_3 , загальною площею 15,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1995526380000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Подана заява про забезпечення позову до подання позовної заяви мотивована наступним.

Так, позивач має намір подати позовну заяву до ТОВ «Рекламно-інформативн агентство «ГРАНД СІТІ», у зв`язку з тим, що відповідач не виконав повністю свої зобов`язання за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №12/11/18 від 12.11.2018 р.

Суть позову полягає в тому, що 12.11.2018 р. між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ТОВ «Рекламно-інформативн агентство «ГРАНД СІТІ» в особі директора Ткаченко Володимира Вікторовича (Позичальник) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 2.1 Договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті в межах суми 2000000 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.31 Договору, поворотна фінансова допомога надається позикодавцем частинами та перераховується на поточний рахунок позичальника.

На виконання умов Договору, позикодавцем в період з 19.11.2018 по 16.06.2020 надано фінансову допомогу позичальнику у розмірі 1579800,00 грн.

Однак, відповідачем зобов`язання за Договором було виконано частково та в період з 19.06.2020 по 19.05.2021 здійснено транзакцію із часткового повернення фінансової допомоги в розмірі 414800,00 грн.

Станом на день подання позову ТОВ «Рекламно-інформативн агентство «ГРАНД СІТІ» зобов`язання перед позивачем по поверненню грошових коштів згідно умов Договору виконано частково.

Таким чином, сума часткової заборгованості ТОВ «Рекламно-інформативн агентство «ГРАНД СІТІ складає 1165000,00 грн.

Заявник зазначає, що на її вимоги та звернення повернути решту грошових коштів, відповідач жодним чином не реагує та ухиляється від виконання своїх зобов`язань та враховуючи те, що пройшло достатньо часу прострочення зобов`язання, вважає, що можна прийти до висновку про небажання відповідача виконувати свої зобов`язання.

Тому, враховуючи небажання сплачувати заявнику свій борг в розмірі 1165000,00 грн. за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 12.11.2018 р., є підстави вважати, що після отримання даної позовної заяви, відповідач буде вчиняти усі можливі дії, спрямовані на переоформлення права власності на наявне у нього нерухоме майно, з метою уникнення відповідальності та унеможливлення виконання рішення суду.

Таким чином, з метою уникнення зазначених вище негативних наслідків та запобігання унеможливленню виконання рішення суду та ефективного захисту прав та інтересів заявника, остання вважає за доцільне накласти арешт на майно, яке належить на праві приватної власності відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали заяви та встановивши обставини у зв`язку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, пунктами 1-4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Виходячи зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформативн агентство «ГРАНД СІТІ» про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги. Ціна позову складає 1165000,00 грн.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, є співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Так, заявник до подання позовної заяви про стягнення з відповідачів боргу у грошовому вираженні звернулася із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: квартиру загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 16 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1172227980000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; машиномісце № АДРЕСА_2 , загальною площею 20,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1995561480000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; машиномісце № АДРЕСА_3 , загальною площею 15,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1995526380000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформативн агентство «ГРАНД СІТІ» (ЄДРПОУ 35619681).

Так, в якості доказів права власності на майно, заявником надано інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 14.02.2017 р .

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, заявник маючи намір стягнути заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги обрала непередбачений до вказаних правовідносин спосіб забезпечення позову та не просить застосувати інший спосіб забезпечення позову, передбачений ст. 150 ЦПК України.

З наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову по даній справі договірних відносин та заявлений позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, не є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може порушити права відповідача, як власника зазначеного нерухомого майна.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано наявність зв`язку між одним із заходів до забезпечення позову та предметом позовних вимог.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, врахувавши зміст майбутніх позовних вимог, суд вважає, що заявником не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

Також, заявник не надано доказів на підтвердження наміру відповідача навмисно ухилитися від виконання майбутнього рішення суду, у зв`язку з чим не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд бере до уваги відсутність оцінки нерухомого майна щодо якого просить накласти арешт заявник, не співмірності заявлених вимог та недоведеності ризиків невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на викладене, подана заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.