Рішення

від 19.04.2022 по справі 600/6613/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6613/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі голосуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест про стягнення податкового боргу.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути податковий борг з спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест (далі - відповідач), за рахунок готівки та з рахунків платника податків у банках у сумі 681658,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 681658,55 грн, який виник по земельному податку з юридичних осіб. Оскільки борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Заперечуючи проти позову, відповідач подав до суду відзив, в якому вказував, що контролюючий орган не надсилав йому податкові вимоги, які б стосувалися предмету даного спору, тобто податкового боргу із земельного податку за період 2018 2021 років, тому відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, відповідач вказував на незаконність нарахування пені в сумі 151504,85 грн.

Сторони скористалися правами, передбаченим ст. ст. 163 та 165 КАС України, подали до суду відповідь на відзив та заперечення.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1, 49.3 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи видно, що спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест (вул. Коломийська, 13-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 25077759) зареєстроване як юридична особа 27.08.1997 та взяте на облік як платник податків.

Судом встановлено, що заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла у відповідача на підставі:

-податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов`язання з орендної плати у сумі 141374,33 грн;

-податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов`язання з орендної плати у сумі 141374,33 грн;

-податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов`язання з орендної плати у сумі 141374,33 грн;

-податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік, в якій відповідач самостійно визначив податкове зобов`язання з орендної плати у сумі 141374,33 грн.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначене податкове зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб не сплачено у повному обсязі, у зв`язку з чим утворився податковий борг на загальну суму 530153,70 грн. Вказана обставина підтверджується інтегрованими картками платника податків (відповідача) та розрахунком заборгованості.

Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Судом встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості, що у зв`язку із порушенням відповідачем строків погашення податкового зобов`язання контролюючим органом нарахована пеня по платежу податок на додану вартість у сумі 151504,85 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 681658,55 грн, який складається із податкового зобов`язання самостійно визначеного у розмірі 530153,70 грн та нарахованої контролюючим органом пені у сумі 151504,85 грн. Вказана обставина підтверджується інтегрованими картками платника податків (відповідача) та розрахунком заборгованості.

Твердження відповідача щодо незаконності нарахування позивачем пені в сумі 151504,85 грн, суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 9 ст. 47 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Під час розгляду справи по суті відповідач не надав до суду доказів оскарження в судовому порядку дій контролюючих органів щодо нарахування пені по земельному податку з юридичних осіб, зобов`язання контролюючого органу виключити з інтегрованих карток по земельному податку з юридичних осіб дані (запис, операцію) стосовно нарахування пені в розмірі 151504,85 грн (або зобов`язання контролюючого органу внести зміни до інтегрованих карток по земельному податку з юридичних осіб шляхом виключення (скасування) відомостей про нарахування пені по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 151504,85 грн).

Окрім того, суд звертає увагу, що заперечуючи проти позову, та вказуючи на незаконність нарахування позивачем пені в сумі 151504,85 грн, відповідач правом, передбаченим ч. 9 ст. 47 та ст. 177 КАС України, не скористався, зустрічний позов до Головного управління ДПС у Чернівецькій області не пред`явив.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 850 від 31.05.2012 на суму 12650,93 грн, яку вручено особисто під підпис керівнику відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (збільшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково контролюючим органом не надсилалася (не вручалася).

З огляду на наведене, суд відхиляє доводи відповідача щодо неотримання податкової вимоги форми "Ю" № 850 від 31.05.2012 на суму 12650,93 грн.

Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності жодного стосунку податкової вимоги форми "Ю" № 850 від 31.05.2012 до боргу із земельного податку за період 2008-2021 років, а також відсутності підстав для звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Так, згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами п. 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що підставою для винесення податкової вимоги є сам факт наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує граничну суму, визначену п. 59.1 ст. 59 ПК України. При цьому, не залежно від виду податку, податкова вимога надсилається лише один раз після виникнення податкового боргу та скасовується виключно у випадку повного погашення усього податкового боргу платника податків (по усім податкам).

Беручи до уваги наведене, позиція відповідача щодо обов`язку контролюючого органу надсилати податкові вимоги по кожній зміні суми боргу та окремо по кожному виду податку є такою, що не узгоджується з нормами ПК України та є необґрунтованою.

Дослідженням інтегрованих карток платника податків (відповідача) за платежем «плата за землю несільськогосподарського призначення, що вноситься юридичними особами» та за платежем «земельний податок з юридичних осіб» за період 2012 2021 років встановлено, що за період з 31.05.2012 (дати винесення контролюючим органом податкової вимоги відносно відповідача) по час розгляду справи в суді, податковий борг у відповідача не переривався.

Таким чином, на переконання суду, у позивача наявні підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Крім того, суд звертає увагу, що заперечуючи проти позову, та вказуючи на протиправність винесення контролюючим органом податкової вимоги форми «Ю» № 850 від 31.05.2012, відповідач не надав до суду доказів скасування в адміністративному чи судовому порядку вказаної податкової вимоги, а також не скористався правом, передбаченим ч. 9 ст. 47 та ст. 177 КАС України, на пред`явлення зустрічного позову до Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПК України).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з відсутністю судових витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 293 та 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з спільного українсько-німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест, яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках, що обслуговують підприємство та за рахунок готівки, на загальну суму податкового боргу 681658,55 грн до місцевого бюджету.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 -А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);

відповідач - спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю Буковест (вул. Коломийська, 13-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 25077759).

Суддя В.К. Левицький