Рішення

від 20.04.2022 по справі 600/6977/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/6977/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Заставна М про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось до до Товариства з обмеженою відповідальністю Заставна М про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (Список №2) за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 7112,85 грн на користь позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, р/р НОМЕР_1 , МФО 356334 філія АТ Ощадбанк, код ЄДРПОУ 40329345.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Заставна М заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (список №2) за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року в сумі 7112,85 грн на користь позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, р/р НОМЕР_1 , МФО 356334, філія Чернівецьке обласне управління АТ Державний ощадний банк України, код ЄДРПОУ 40329345.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зазначало, що Товариство з обмеженою відповідальністю Заставна М має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених на підставі пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону. Вказувало, що борг підприємства перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, згідно розрахунків за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року становить 7112,85 грн. На адресу відповідача направлялись відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку виплачених пенсій, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, однак зазначені в розрахунках суми підприємством не сплачувались, у зв`язку із чим за вказаний період утворилась заборгованість на суму 7112,85 грн. Крім цього, позивач наголошував на тому, що внаслідок несвоєчасної сплати сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем ускладнюється виконання Пенсійним фондом України одного із завдань забезпечення та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, чим порушуються інтереси держави.

Ухвалою суду від 14 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строк для надання заяв по суті справи.

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2021 року на адресу відповідача, яка міститься у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було відправлено ухвалу від 14 грудня 2021 року.

Однак конверт з такою ухвалою повернувся на адресу суду із зазначенням причин невручення адресат відсутній за вказаною адресою.

Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, своїм правом подати, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не скористався.

Клопотань про розгляд справи за участю учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Заставна М (код ЄДРПОУ 324664958) зареєстроване як юридична особа.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою і доставкою пільгових пенсій у відповідача виникла на підставі розрахунків на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року по пенсіонерах: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Вказані розрахунки, в яких було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам, які працювали на підприємстві та мають право на пільгову пенсію, надсилались на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи також убачається, що право на отримання пенсіонерами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, підтверджується відповідними протоколами про призначення пенсій, довідками про відповідність даних про стаж первинним документам, що надані для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в, д, ж статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення; довідками про відповідність даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, довідками про підтвердження періодів роботи до стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення; трудовими книжками колгоспників, трудовими книжками.

Відповідно до розрахунку суми боргу за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, по Товариство з обмеженою відповідальністю Заставна М, загальна сума заборгованості названої установи з указаних витрат за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року становить 7112,85 грн.

Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив витрати, пов`язані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в указаній сумі, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (Закон №1058-IV) та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (Закон №1788-XII) в редакції Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 13 Закону №1788-XII (на підставі Рішення Конституційного Суду №1-р/2020 від 23 січня 2020 року вказана стаття підлягає застосуванню в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, згідно з пунктами б - з частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до статті 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Отже, пенсійне законодавство України встановлює обов`язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які використовували працю осіб, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону №1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями, крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

Водночас обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2014 року, не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття, необхідного для цього пільгового стажу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 819/2573/15 та від 28 лютого 2019 року у справі №808/329/17.

Згідно підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до четвертої групи платників єдиного податку відносяться сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України Про фермерське господарство, за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Разом з цим, у зв`язку із не поданням відповідачем відзиву на позов, будь-яких доказів, які б підтверджували факт належності відповідача до сільськогосподарських товаровиробників, визначених підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суду останнім надано не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на відповідача покладається передбачений діючим законодавством обов`язок відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.

При цьому, статтею 67 Конституції України встановлено, що роботодавець зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому збори.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктами 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за спірний період по пенсіонерах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..

Даний факт, з огляду на не подання відповідачем відзиву на позов, останнім не заперечується.

За таких обставин, суд зазначає, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період є достатньою підставою для відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених територіальним органом Пенсійного фонду України.

Водночас, оскільки такі розрахунки відповідачем не оскаржено, то вони є обов`язковими для виконання.

Станом на час розгляду справи заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачем не сплачена, доказів відсутності або погашення ним вказаної заборгованості суду не надано.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 64 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування територіальний орган Пенсійного фонду України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Таким чином, враховуючи, що наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою і доставкою пільгових пенсій за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року, підтверджується матеріалами справи, а позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Заставна М на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в Чернівецькій області заборгованість у сумі 7112,85 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій у сумі 7112,85 грн, або доводів щодо безпідставності заявлених вимог, відповідачем на день розгляду справи суду не подано. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов у встановлений судом строк.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Заставна М про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Заставна М на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (р/р НОМЕР_1 , МФО 356334, філія Чернівецьке обласне управління АТ Державний ощадний банк України, код ЄДРПОУ 40329345) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (список №2) за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року в сумі 7112,85 грн.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 квітня 2021 року.

Повне найменування учасників процесу: позивач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345); відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Заставна М (вул. Грушевського, 19, м. Заставна, код ЄДРПОУ 32464958).

Суддя О.П. Лелюк