Постанова

від 20.04.2022 по справі 400/4440/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4440/21Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Стас Л.В.,

суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом адвоката ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фрегата" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року адвокат ОСОБА_1. (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської міської ради, третя особа: ОСББ "Фрегата", в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність по не наданню інформації Миколаївською міською радою на адвокатський запит ОСОБА_1 від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21;

- зобов`язати Миколаївську міську раду належним чином розглянути адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21 і надати адвокату ОСОБА_1. відповідну запитувану інформацію на адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21;

- стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог адвокат ОСОБА_1. вказує про те, що на його звернення з адвокатським запитом до відповідача про надання інформації щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1025/19, ним у встановлений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк не надано відповіді на зазначений вище адвокатський запит.

Лише після нагадування відповідачу (лист адвоката від 26 квітня 2021 року за вих.№257/21) позивач отримав 11 травня 2021 року листа Миколаївської міської ради, якого не вважає відповіддю на свій запит, оскільки в такому листі відповідач не надав позивачу відповіді на запитувану інформацію.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року позов адвоката ОСОБА_1. до Миколаївської міської ради - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не надання інформації на адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21 адвоката ОСОБА_1

Зобов`язано Миколаївську міську раду належним чином розглянути адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21 й надати адвокату ОСОБА_1. відповідну запитувану інформацію на адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради на користь адвоката ОСОБА_1. судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 15 червня 2021 року за №ПН 115898С1.

В частині вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу - відмовлено.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Миколаївська міська рада звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове в частині задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги Миколаївська міська рада вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.5 ст.242 КАС України та ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не врахувавши висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а, за якими дана справа підлягає розгляду у цивільному судочинстві.

09 лютого 2022 року адвокат ОСОБА_1. подав відзив на апеляційну скаргу, за яким позивач просить апеляційну скаргу Миколаївської міської ради залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що 19 грудня 2018 року між ОСББ «Фрегата» та адвокатом ОСОБА_1. був укладений договір про надання правової/правничої допомоги №56, зокрема з питання оформлення земельної ділянки під житловим будинком по АДРЕСА_1.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1052/19 від 15 серпня 2019 року позов ОСББ «Фрегата» до Миколаївської міської ради, третя особа: ТОВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не розгляду звернень ОСББ «Фрегата»: заяви від 29 червня 2016 року №000420, заяви від 31 січня 2017 року №000063.

Зобов`язано Миколаївську міську раду розглянути звернення ОСББ «Фрегата»: заяву від 29 червня 2016 року №000420, заяву від 31 січня 2017 року №000063 у відповідності до норм чинного законодавства.

З метою надання правової допомоги клієнту в питанні виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1052/19, адвокат ОСОБА_1. 23 лютого 2021 року звернувся до Миколаївської міської ради з адвокатським запитом за вих.№243/21, в якому просив надати наступну інформацію (а.с.11):

повідомити чи виносилась пропозиція щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1052/19 стосовно надання у користування ОСББ «Фрегата» земельної ділянки по АДРЕСА_1 у період з 01 листопада 2020 року по 01 березня 2021 року;

повідомити чи включалось до порядку денного минулих сесій Миколаївської міської ради питання виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1052/19 стосовно надання у користування ОСББ «Фрегата» земельної ділянки по вул. Потьомкінській 129-г в м. Миколаєві у період з 01 листопада 2020 року по 01 березня 2021 pоку та в які саме дні;

повідомити причину не внесення на розгляд депутатів Миколаївської міської ради питання виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1052/19 стосовно надання у користування ОСББ «Фрегата» земельної ділянки по АДРЕСА_1 у період з 01 листопада 2020 року по 01 березня 2021 pоку;

повідомити, коли та за яких умов депутати Миколаївської міської ради зможуть включити до порядку денного сесії та розглянути по суті питання виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/1052/19 стосовно надання у користування ОСББ «Фрегата» земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Як зазначив позивач в позові, відповідь за запит адвокат не отримав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Також позивач в позові вказав про те, що 15 березня 2021 року Виконавчий комітет Миколаївської міської ради повідомив про продовження строку розгляду адвокатського запиту.

Посилаючись на абз.2 ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якому вказано, що у разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту, позивач вважає, що оскільки адвокатський запит отримано 24 лютого 2021 року, то продовжити строк його розгляду можливо було не пізніше 03 березня 2021 року. Навіть в разі продовження Миколаївською міською радою строку розгляду вказаного адвокатського запиту, необхідна відповідь мала би бути надана - протягом 20 робочих днів з дня його отримання, тобто до 25 березня 2021 року.

Проте, лише 11 травня 2021 року відповідач надав позивачу відповідь на адвокатський запит.

Однак, виходячи зі змісту такого листа відповідача, позивач вважає, що фактично відповіді на запитувану інформацію станом на час звернення до суду ним не отримано.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що строк надання відповіді на адвокатський запит, був порушений відповідачем, та був довшим ніж встановлено законом, а відповідь при цьому є неповною, обмеженою, частковою, та майже не містить в собі інформацію, яка запитувалась.

Разом з тим, суд першої інстанції, посилаючись на правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 грудня 2019 року у справі №826/5331/18 зазначив, що вимоги до суб`єкта владних повноважень надати відповідь на адвокатський запит щодо інформації, яка має ознаки публічної, повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд визначив, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача - адвоката ОСОБА_1., який звернувся до суду за захистом своїх прав як адвоката, а не як представника третьої особи - ОСББ "ФРЕГАТА", задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, апеляційний суд розглядає рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в межах доводів апеляційної скарги про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (частина перша статті 2 Закону №2939-VI).

Статтею 4 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону №2939-VI забезпечується, зокрема, систематичним та оперативним оприлюдненням інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних вебсайтах у мережі Інтернет; а також шляхом надання інформації на запити.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що доступ до публічної інформації може забезпечуватися шляхом надання розпорядником інформації, до яких належать і суб`єкти владних повноважень, у встановлені законом строки інформації за відповідними запитами заінтересованих осіб.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зі змісту адвокатського запиту вбачається, що метою його направлення до Миколаївської міської ради фактично було отримання інформації, що має публічний характер.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 КАС України).

За частинами першою, другою, п`ятою, шостою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Колегія суддів вказує, що відповідач, як орган місцевого самоврядування є суб`єктом владних повноважень та, як встановлено в ході розгляду цієї справи є розпорядником запитуваної інформації, а цей спір виник з питань отримання публічної інформації на адвокатський запит. Отже, відсутні підстави вважати, що цей спір не є публічно-правовим спором.

Такі висновки колегії суддів також узгоджуються з правовою позицією щодо застосування відповідних норм права, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2019 року по справі №826/5331/18, відповідно до якої бездіяльність розпорядника інформації із розгляду адвокатського запиту на інформацію відноситься саме до юрисдикції адміністративних судів.

Посилання Миколаївської міської ради в апеляційній скарзі на висновки, викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №686/23317/13-а колегія суддів відхиляє, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у вказаній справі, у якій, на відміну від справи, що розглядається, адвокатський запит був спрямований на контроль за виконанням судового рішення у цивільній справі та мав вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування..

При цьому, в межах цієї справи, судами не розглядалося питання щодо притягнення розпорядника інформації - апелянта до адміністративної або кримінальної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що апелянтом допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді на адвокатський запит ОСОБА_1 від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог адвоката ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не надання інформації на адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21 та зобов`язання Миколаївську міську раду належним чином розглянути адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21 й надати адвокату ОСОБА_1. відповідну запитувану інформацію на адвокатський запит від 23 лютого 2021 року за вих.№243/21.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат згідно вимог ст.139 КАС України не передбачено.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом адвоката ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фрегата" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.

Повний текст судового рішення складений 21.04.2022 року.

Головуючий суддя Стас Л.В.Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.