Ухвала

від 19.04.2022 по справі 826/10186/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10186/18

УХВАЛА

20 квітня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» (далі Позивач, ТОВ «Укрмонтажлюкс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), у подальшому заміненого на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.04.2018 №0004951401 та №0004961401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020, у задоволені позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 11.02.2021 касаційну скаргу ТОВ «Укрмонтажлюкс» задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2022 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки Апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні причини пропуску такого строку поважними визнані не були; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору; до апеляційної скарги не додано докази дати отримання копії рішення суду, яке оскаржується. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем 08.02.2022.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС у м. Києві до суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків, до якого було додано копію розписки, із змісту якої вбачається, що копію рішення суду від 06.12.2021 отримано представником ГУ ДПС у м. Києві 29.12.2021. У зв`язку з цим Відповідач просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Розглянувши заявлене клопотання, суд, з урахуванням приписів п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України та зважаючи на те, що копію оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем 29.12.2021, а апеляційну скаргу подано до відділення поштового зв`язку 27.01.2022, приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення.

Крім того, як було зазначено вище, ГУ ДПС у м. Києві просило продовжити строк на усунення недоліків в частині сплати судового збору. Указане клопотання обґрунтоване скрутним майновим становищем контролюючого органу, неможливістю обмеження у спосіб сплати судового збору доступу до правосуддя, а також блокуванням рахунків.

Надаючи оцінку заявленому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. При цьому, судом апеляційної інстанції було надано Відповідачу максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Відповідачем не надано.

Посилання Апелянта на те, що органами ДКС України призупинено обслуговування платежів за платіжними дорученнями ГУ ДПС у м. Києві, що унеможливлювало сплату судового збору, судом оцінюється критично, оскільки згідно п. 25 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (у редакції, яка набрала чинності 30.03.2018), на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

У постанові від 21.11.2019 у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 805/2688/18-а.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, станом на 20.04.2022 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - задовольнити.

Поновити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року.

У задоволенні клопотання Головного управління ГУ ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажлюкс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

М.І. Кобаль