Постанова

від 03.09.2007 по справі 25/246а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/246А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

03.09.07                                                                                           Справа№ 25/246А

16 год. 00 хв.                                        79014, м.Львів вул.Личаківська,128. Зал судових засідань № 310

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні справу :

за позовом:Державної податкової інспекції у Галицькому районі (м.Львів)

до відповідача:Дочірнього підприємства “Галпродторг” спільного Українсько-Польського підприємства у формі ТзОВ “Галицька торгова асоціація” (м.Львів)

про Стягнення коштів в сумі 22573 (двадцять дві тисячі п”ятсот сімдесять три) грн. 65 коп.

Суддя :                                                                                          В.М. Пазичев

При секретарі :Р.М. Рисик

Представники:

від позивача:Демідюк В.В.  –представник (довіреність № 30-/1010 від 01.06.2007 р.)

від відповідача:не з'явився

Присутнім в судовому засіданні, згідно ст. 130 КАС України, роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки, а також видано пам'ятки про їхні права та обов'язки.

Суть спору: До господарського суду Львівської області Державною податковою інспекцією у Галицькому районі (м.Львів) подано позов до Дочірнього підприємства “Галпродтог” спільного Українсько-Польського підприємства у формі ТзОВ “Галицька торгова асоціація” (м.Львів) про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 22573 (двадцять дві тисячі п”ятсот сімдесять три) грн. 65 коп.

Ухвалою суду від 01.08.2007 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.08.2007р. У зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання ухвалою суду від 14.08.2007 року розгляд справи відкладено на 20.08.2007р. У зв'язку із неявкою відповідача в судове засідання ухвалою суду від 20.08.2007 року розгляд справи відкладено на 27.08.2007 р. У зв'язку із неявкою відповідача та поданням позивачем клопотання про уточнення позовних вимог ухвалою суду від 27.08.2007 року розгляд справи відкладено на 03.09.2007 р.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.07.2007 р. , про відкладення розгляду справи від 14.08.2007 р.,  від 27.08.2007 р., в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 03.09.2007 року позивач подав уточнення позовних вимог щодо суми, яка підлягає до стягнення з відповідача, а саме згідно довідки про заборгованість від 27.07.2007 року рахується заборгованість по ДП “Галпродторг” спільного українсько-польського підприємства у формі ТОВ “Галицька торгова асоціація” по наступних податках: податок на прибуток –9551,82 грн., податок на додану вартість –6693,10 грн. Всього –16244,92 грн.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у заяві, з урахуванням уточнень позовних вимог.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.07.2007 р. , про відкладення розгляду справи від 14.08.2007 р.,  від 27.08.2007 р., в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

В зв”язку з тим, що позивачем подано достатньо доказів, у відповідності до ст. ст. 71, 128 КАС України  непритбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено, підписано та оголошено 03.09.2007 р.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідач зареєстрований як суб‘єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Львівської міської ради 24.02.1997 р.,  номер запису про включення відомостей про юридичну особу в ЄДР 1415120000002251, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22346503, в підтвердження чого позивачем до позовної заяви додано довідку статистики, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи від 24.02.1997 року, статут підприємства.

Заборгованість підприємства виникла внаслідок несвоєчасно сплачених сум податкових зобов”язань по податку на прибуток, податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму несплаченого податкового боргу.

Заборгованість станом на 27.07.2007 р. склала 22573,65 грн.

Вказана основна сума податкового боргу виникла в результаті порушень, які встановлені актом від 05.02.2007 р. № 344/23-024/22346503 документальної планової перевірки ДП “Галпродторг” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 01.10.2006 р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Галицькому районі м.Львова прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000562321/0 від 07.02.2007 р., яким визначено суму податкових зобов”язань по податку на додану вартість в розмірі 6697,00 грн. (основний платіж –4465,00 грн., штрафні санкції –2232,00 грн.) та № 0000552321/0 від 07.02.2007 р., яким визначено суму податкових зобовязань по податку на прибуток в розмірі 8371,00 грн. (основний платіж –5581,00 грн., штрафні санкції –2790,00 грн.)

22.02.2007 року ДПІ у Галицькому районі  на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога за №1/349 на суму 16244,92 грн., що підтверджується підписом керівника підприємства про отримання даної податкової вимоги.

Враховуючи те, що підприємство не сплатило у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами"  від  21.12.2000  р.   № 2181-111,  у повному обсязі суму податкового боргу, органом Державної податкової служби було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/ 25 від 17.04.2007 року на суму 16244,92 грн., що підтверджується підписом керівника підприємства про отримання даної податкової вимоги.

В подальшому позивач подав заяву про уточнення позовних вимог щодо суми, яка підлягає до стягнення з відповідача. Згідно довідки від 27.07.2007 року рахується заборгованість по ДП “Галпродторг” спільного українсько-польського підприємства у формі ТОВ “Галицька торгова асоціація” по наступних податках: податок на прибуток- 9551,82 грн., податок на додану вартість –6693,10 грн. Всього станом на 27.07.2007 р. заборгованість становить 16244,92 грн.

На день розгляду справи  доказів погашення відповідачем заборгованості суду не подано.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Відповідно  до  п. 3  ч. 1  ст.9  Закону  України  "Про  систему оподаткування"   платники податків і зборів  (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами" № 2181-111 від  21.12.2000  р. цей   Закон  спеціальним  законом  з  питань оподаткування,  який установлює порядок погашення  зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами"  від  21.12.2000  р.   № 2181-111, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції;

Відповідно до п. 1.12 ст. 1  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами"  від  21.12.2000  р.   № 2181-111 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Підпунктом 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181-111 від  21.12.2000  р. передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Абзацом  2  п. 5.1.  ст. 5  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" № 2181-111 від  21.12.2000  р. визначено,  що податкове  зобов'язання,  самостійно визначене платником податків у податковій декларації,  вважається узгодженим з дня подання  такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції мають право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до законодавства. Визначення сум податкового боргу за податками, зборами (обов'язковими платежами), які надходять до бюджетів та державних цільових фондів , здійснюється за даними особових рахунків платників податків, що ведуться органами ДПС згідно з "Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", затвердженою наказом Головної Державної податкової адміністрації України від 12.05.1994 р. №37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09 .2001 р. № 342 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 р. за № 887/6078).

Відповідно до п. 7 Розділу II Інструкції підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які подаються платником (податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі, та інші документи), документи, які готуються податковими органами (рішення за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені), документи, які надходять від інших контролюючих органів.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст . 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитись від адміністративного позову повністю або частково.

Згідно ч. 2 ст. 112 КАС України, у разі часткової відмови відмови позивача від адміністративного позову, згідно ч.4 ст.112 КАС України суд постановляє ухвалу , якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Оскільки в суду відсутні підстави вважати, що відмова позивача від частини позовних вимог  суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд приймає відмову позивача від частини позовних вимог адміністративного позову.

Відповідач, всупереч вимогам, викладеним в ухвалі суду, не подав доказів відсутності порушень чинного законодавства України, не заперечив у встановленому чинним законодавством України порядку позовних вимог, доказів погашення заборгованості не представив.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз‘яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Державної Податкової Інспекції у Галицькому районі (м.Львів) до Дочірнього підприємства “Галпродторг” спільного Українсько-Польського підприємства у формі ТзОВ “Галицька торгова асоціація” (м.Львів) в частині стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 16244( шістнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 92 коп. є обгрунтованим і підлягає до задоволення.

В решті частині позовних вимог провадження слід закрити.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян,  тобто 3,4 грн.  

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати

На підставі наведеного, а також, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати підлягають віднесенню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 67 Конституції України, ст. ст. 9, 15 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 1, 2, 3, 5, 6, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими   фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 86, 87, 89, 94, 107,112, 120, 122, 123, 124, 128,138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                       В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Галпродторг” спільного Українсько-Польського підприємства у формі ТзОВ “Галицька торгова асоціація” ( 79005 м.Львів вул. Коцюбинського,6 ЄРДПОУ 22346503, р/р № 2600323895800; № 26002238958002 в ЗГРУ КБ “Приватбанк” МФО 325321) на користь Державного бюджету через державну податкову інспекцію у Галицькому районі (79003, м.Львів вул. Стрийська, 35) податкову заборгованість в сумі 16244 (шістнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 92 коп.

3.          В решті частині позовних вимог –провадження закрити.

4.тягнути з Дочірнього підприємства“Галпродторг” спільного Українсько-Польського підприємства у формі ТзОВ “Галицька торгова асоціація” ( 79005 м.Львів вул. Коцюбинського,6 ЄРДПОУ 22346503, р/р № 2600323895800; № 26002238958002 в ЗГРУ КБ “Приватбанк” МФО 325321) 2 (дві) грн. 45 коп. державного мита.

5.          Виконавчі листи видати відповідно до ст. ст. 258, 259 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Пазичев В.М.