Рішення

від 17.04.2022 по справі 917/1832/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2022 Справа № 917/1832/21

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобень Н.С., розглянувши матеріали

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Іванової Лариси Федорівни, АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимира Великого Б.32", вул. Володимира Великого, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 41719932

про стягнення 23 020,84 грн

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Іванова Лариса Федорівна звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 2095/21 від 25.11.2021) про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимира Великого Б.32" 23 020,84 грн, з яких 18 087,60 грн заборгованість за фактично виконані роботи по комплексному обслуговуванню об`єкту за договором підряду № 01/07-18 від 01.07.2018, 1 772,19 грн інфляційних витрат, 556,69 грн 3% річних, 2604,36 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем договірних зобов`язань в частині оплати наданих послуг за Договором підряду № 01/07-18 від 01.07.2018.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2021 даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою від 30.11.2021 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №917/1832/21; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також, зазначеною ухвалою було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 30.11.2021 направлена відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві - вул. Володимира Великого, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, що також співпадає з його місцезнаходженням за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте була повернута підприємством зв`язку до господарського суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 58-61).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст.120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 30.11.2021 вважається врученою відповідачу.

Також, ухвала Господарського суду Полтавської області від 30.11.2021 по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному вебпорталі судової влади України забезпечення з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

01 липня 20218 року між Фізичною особою - підприємцем Івановою Ларисою Федорівною (підрядник за договором; позивач по справі) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Володимира Великого Б.32" (замовник за договором; відповідач по справі) був укладений Договір підряду №01/07-18 (а.с.15-19).

Додатковими угодами №1 від 31.12.2018, №2 від 31.12.2019, №3 від 01.04.2020, №4 від 30.09.2020 сторонами були внесені зміни до Договору підряду №01/07-18 від 01.07.2018 (а.с.20-23).

Даний Договір набирає чинності з 01.07.2018 року і діє до 31.10.2020 року включно, але в будь-якому разі в частині виконання зобов`язань до моменту його остаточного виконання Сторонами. (п.8.1. Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 30.09.2020).

За умовами Договору підрядник за дорученням замовника зобов`язується на власний ризик та за умов цього Договору виконувати роботи по комплексному обслуговуванню об`єкту: прибирання прибудинкової території та надавати послуги виклику виробничо-диспетчерської служби в будинку по вул. Володимира Великого, буд. 32 в м. Кременчуці, що перебуває на балансі Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх (п.1.1. Договору).

Строк виконання підрядних робіт з 01.07.2018 року по 31.12.2020 року включно (п. 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди №2 від 31.12.2019).

Вартість робіт з прибирання прибудинкової території за один календарний місяць складає 6029,20грн та додатково 300,00грн за один виклик при наданні послуги цілодобового виклику виробничо-диспечерської служби (п.3.1. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 01.04.2020).

Замовник щомісячно проводить розрахунки з Підрядником на підставі актів виконаних робіт у безготівкому вигляді за формою платіжного доручення (п.3.3 Договору).

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору за період з серпня 2020 року по жовтень 2020 року відповідачу було надано послуги з комплексного обслуговування будинку по вул. Володимира Великого, буд. 32, м. Кременчук.

В підтвердження даного факту, позивачем долучено до матеріалів справи Акти здачі-прийняття (надання послуг) №63 від 31.08.2020 за надані послуги у серпні 2020 року на суму 6 029,20грн; №71 від 30.09.2020 за надані послуги у вересні 2020 року на суму 6 029,20грн; №79 від 31.10.2020 року за надані послуги жовтні 2020 року на суму 6 029,20грн.

Відповідно до пунктів 3.4, 3.5 Договору Після надання Замовнику Підрядником акту прийому-передачі наданих послуг (робіт), замовник повинен протягом трьох робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акт прийому-передачі наданих послуг (робіт), або в той же строк надати Підряднику письмову вмотивовану відмову. У разі не надання в зазначений строк Замовником Підряднику підписаного акту прийому-передачі наданих послуг (робіт) або письмової вмотивованої відмови послуга (робота) вважається виконаною в повному об`ємі та прийнятою Замовником, а акти вважаються підписаними.

Оплата робіт здійснюється протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Вказані акти здачі-прийняття (надання послуг) двостороннє підписані сторонами Договору без зауважень.

Однак, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не розрахувався за надані послуги.

Позивач звертався до відповідача з претензією (вих.№2 від 12.07.2021) про сплату заборгованості - 18 087,60грн за Договором підряду №01/07-18 від 01.07.2018 (а.с.33-35). Однак заборгованість за надані послуги, відповідачем сплачена не була.

Згідно пункту 7.4. Договору за недотримання строків сплати зазначених п. 3.4 даного Договору, Замовником сплачується Підряднику пеня в розмірі 3% від вартості робіт визначеної п.3.1. даного Договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання до повного виконання свого зобов`язання.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 18 087,60грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов Договору.

Крім того, за неналежне виконання договірних зобов`язань на підставі умов Договору та приписів чинного законодавства України, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1 772,19грн інфляційних витрат, 556,69 грн 3% річних та 2 604,36 грн пені (розрахунок а.с. 6-12).

При винесенні рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст.843 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Зокрема, сторонами при укладенні Договору було погоджено, ціну наданих позивачем послуг та строки її оплати відповідачем. Так за умовами Договору Замовник зобов`язався здійснювати оплату наданих послуг протягом п`ятнадцяти календарних днів після підписання акту виконаних робіт.

Як встановлено судом, Акти здачі-прийняття (надання послуг) №63 від 31.08.2020 за надані послуги у серпні 2020 року на суму 6 029,20грн; №71 від 30.09.2020 за надані послуги у вересні 2020 року на суму 6 029,20грн; №79 від 31.10.2020 року за надані послуги жовтні 2020 року на суму 6 029,20грн були підписані відповідачем без зауважень. Однак, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого його заборгованість перед позивачем становить 18 087,60 грн.

Крім того, заборгованість в сумі 18 087,60грн підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 02.11.2020 (а.с.24).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 18 087,60грн заборгованості за надані послуги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4. Договору сторони погодили, що за недотримання строків сплати зазначених п. 3.4 даного Договору, Замовником сплачується Підряднику пеня в розмірі 3% від вартості робіт визначеної п.3.1. даного Договору за кожен день прострочення виконання зобов`язання до повного виконання свого зобов`язання.

Нормами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно наданого до матеріалів справи розрахунку, позивачем нараховано 2 604,36грн пені за період з 16.09.2020 по 25.10.2021 (нарахування здійснено за зобов`язаннями окремо по кожному Акту), зокрема: з 16.09.2020 по 25.10.2021 за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №63 від 31.08.2020; з 16.10.2020 по 25.10.2021 за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №71 від 30.09.2020; з 16.11.2020 по 25.10.2021 за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №79 від 31.10.2020.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання договірного зобов`язання припиняється через 6 місяців із дня, коли боржник повинен був виконати зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання) судом встановлено, що позивачем завищено розмір пені по кожному з зобов`язань, оскільки при нарахуванні не враховано вимоги ч.6 ст. 232 ГК України та здійснено нарахування понад 6 місяців.

Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 1 112,25 грн., в іншій частині стягнення пені - позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем на підставі вказаних положень нараховано та заявлено до стягнення:

- 1 772,19грн інфляційних витрат за періоди: з жовтня 2020 по вересень 2021 (за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №63 від 31.08.2020); з листопада 2020 по вересень 2021 (за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №71 від 30.09.2020); з грудня 2020 по вересень 2021 (за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №79 від 31.10.2020);

- 556,69грн 3% річних за періоди: з 16.09.2020 по 25.10.2021 (за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №63 від 31.08.2020); з 16.10.2020 по 25.10.2021 (за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №71 від 30.09.2020); з 16.11.2020 по 25.10.2021 (за зобов`язаннями згідно Акту здачі-прийняття (надання послуг) №79 від 31.10.2020).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Перевірку правильності розрахунку пені, 3% річних та інфляційних здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.11 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 18 087,60грн заборгованості за Договором підряду №01/07-18 від 01.07.2018року, 1 772,19 грн інфляційні витрати, 556,69 грн 3% річних та 1 112,25 грн пені обґрунтовані, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню, в частині стягнення 1 492,11грн пені - позов задоволенню не підлягає.

Також позивачем заявлено до відшкодування судові витрати, а саме: 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору та 2 500,00грн витрати на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2270,00грн судового збору.

За п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 30.03..2021 року укладений між позивачем (клієнтом) та Адвокатом Мілінським І.М.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №857 від 28.12.2010; акт наданих послуг від 27.10.2021, квитанція про 22.10.2021року про сплату 2 500,00грн

Оскільки позовні вимоги задоволені судом частково, то витрати на правничу допомогу на підставі ст. 129 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача частково пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимира Великого Б.32" (вул. Володимира Великого, буд. 32, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 41719932) на користь Фізичної особи - підприємця Іванової Лариси Федорівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 18 087,60грн заборгованість за фактично виконані роботи по комплексному обслуговуванню об`єкту за договором підряду № 01/07-18 від 01.07.2018року, 1 772,19 грн інфляційні витрати, 556,69 грн 3% річних, 1 112,25 грн пені, 2122,86грн витрат по сплаті судового збору та 2337,96грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення підписано 18.04.2022

Суддя Ореховська О.О.