Рішення

від 19.04.2022 по справі 926/721/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/721/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча, за участі секретаря судового засідання Голіней Я.І.

за участі представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромкомплект Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саваон груп»

про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки у розмірі 143351,38 грн.

І. Стислий виклад позовних вимог та відзиву на позов.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромкомплект Груп» звернулося до Господарського суд Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саваон Груп» про стягнення попередньої оплати за договором поставки від 10.09.2021 в сумі 143351, 38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до умов вищезазначеного договору відповідач (постачальник за договором) зобов`язався передати товар покупцеві протягом 45 банківських днів з моменту надходження від покупця 100% оплати суми рахунку або за домовленістю сторін після попереднього замовлення.

16.09.2021 сторони в специфікаціях №1 та №2 погодили, що попередня оплата, становить 70 % від вартості товару. Позивач на підставі виставлених рахунків перерахував відповідачу 70% від погодженої вартості товару в загальній сумі 143 351,38 грн, проте відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов`язань товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати не повернув.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15.02.2022 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.

15.02.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.02.2022 відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 10.03.2022.

Ухвалами суду від 10.03.2022 та від 30.04.2020 у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався.

20.04.2022 представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився. Ухвали суду, які були направлені відповідачу на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, повернулись на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відтак, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами без участі відповідача відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІІ. Фактичні обставини справи встановлені судом.

10.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромкомплект Груп» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земіт ЛТД» (постачальник), укладено договір поставки №370 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товарно-матеріальні цінності (в подальшому товар), а покупець зобов`язується оплатити і прийняти його на умовах встановлених цим договором.

Відповідно до п.1.2 Договору найменування одиниці вимірювання і загальна кількість товару, що підлягає поставці цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються специфікацією, є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 5.1 постачальник зобов`язується передати товар покупцеві на протязі 45 банківських днів з моменту надходження від покупця 100% оплати суми рахунку або за домовленістю сторін після попереднього замовлення.

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний передати покупцеві товар належної якості в строк, встановлений в договорі.

Згідно пункту 7.2 Договору у разі порушення зобов`язань, що виникають із цього договору , сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чинним законодавством.

Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021 (пункт 10.1 договору).

Пунктом 10.2 договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце підчас дії цього договору.

16.09.2021 сторонами підписано специфікацію №1 до договору, згідно умов якої постачальник зобов`язався продати, а покупець купити 80 блоків резисторів на загальну суму 168082,73 грн. з ПДВ.

Умови оплати згідно вищевказаної специфікації - 70% передоплата та 30% по факту готовності.

Поставка здійснюється за рахунок замовника протягом 21 дня з моменту внесення 70% передоплати.

Відповідно до умов вищевказаної специфікації продукція постачається в 2021 році з гарантією в 12 місяців.

10.09.2021 відповідачем, за замовлений згідно специфікації №1 товар, виставлено позивачу рахунок на оплату №364 на загальну суму 168082,73 грн. з ПДВ.

16.09.2021 позивач здійснив попередню оплату вартості передбаченого специфікацією №1 товару в сумі 78229,82 грн. згідно платіжного доручення №782 та 39428,09 грн. згідно платіжного доручення №783, що становить 70 % вартості товару по специфікації в сумі 117657,91 грн.

16.09.2021 сторонами підписано специфікацію №2 до договору, згідно умов якої постачальник зобов`язався продати, а покупець купити 18 блоків резисторів на загальну суму 36704,95 грн. з ПДВ.

Умови оплати товару - 70% передоплата та 30% по факту готовності.

Поставка здійснюється за рахунок замовника протягом 21 дня з моменту внесення 70% передоплати.

Відповідно до умов вищевказаної специфікації продукція постачається у 2021 році з гарантією в 12 місяців.

15.09.2021 відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №372 за замовлений згідно специфікації №2 товар на загальну суму 36704,95 грн. з ПДВ.

16.09.2021 позивач здійснив попередню оплату вартості передбаченого специфікацією №2 товару в сумі 25693,47 грн. згідно платіжного доручення №784 грн., що становить 70 % вартості товару.

24.11.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 143351,38 грн. внесеної попередньої оплати (авансу) за договором, проте остання залишена без відповіді.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.12.2021 відповідачем проведено державну реєстрацію змін найменування юридичної особи з Товариство з обмеженою відповідальністю «Земіт ЛТД» (код ЄДРПОУ 43413078) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Саваон груп» (код ЄДРПОУ 43413078).

Станом на день вирішення спору по суті відповідач товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув.

IV. Висновки суду по суті спору.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Суд встановив факт перерахування позивачем на рахунок відповідача попередньої оплати вартості товару в загальній сумі 143351,38 грн. що підтверджується платіжними дорученнями №782 від 16.09.2021 на суму 78229,22 грн, №783 від 16.09.2021 на суму 39428,09 грн. та №784 від 16.09.2021 на суму 25693,47 грн.

Як вказує позивач, що не спростовано відповідачем, останнім у добровільному порядку взяті на себе зобов`язання з поставки обумовленого сторонами товару не виконано, доказів на підтвердження здійснення відповідачем поставки товару матеріали справи не містять.

Згідно з частинами 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2019 у справі № 909/524/18.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання зобов`язання відповідачем щодо поставки обумовленого сторонами товару підтверджується матеріалами справи, доказів повернення позивачу попередньої оплати вартості товару відповідач не надав, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 143351,38 грн визнаються судом обґрунтованими.

V. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 частини 3 статті 123, статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №902 від 03.02.2022.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Згідно частини 1, частини 2 статті 126 статті 123, статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 3 статті 126 статті 123, статті 129 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 статті 123, статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 статті 123, статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Як вбачається з матеріалів справи 21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромкомплект Груп» (надалі клієнт) та адвокатським об`єднанням «Крутько, Косінська та партнери» (надалі виконавець), укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого клієнт доручає а виконавець приймає доручення на надання професійної правничої допомоги, щодо зустрічі, надання клієнту консультацій з питань стягнення суми попередньої оплати, складання позовної заяви, необхідних клопотань, заяв до суду та аналіз використання законодавства.

Відповідно пункту 6.1 вказаного договору виконавець має право на отримання гонорару у зв`язку з виконанням доручень клієнта у порядку встановленому цим договором. Гонорар полягає в оплаті послуг виконавця з виконання доручення.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що вартість послуг виконавця з виконання доручень становить 4000,00 грн., які клієнт зобов`язаний сплатити протягом 30 банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції по справі клієнта з Товариством з обмеженою відповідальністю «Земіт ЛТД» про стягнення суми попередньої оплати за договором поставки.

19.01.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромкомплект Груп» та адвокатське об`єднанням «Крутько, Косінська та партнери» підписали акт приймання-передачі юридичних послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 вартістю 4000,00 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не скористався правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, доказів неспівмірності таких витрат суду не надав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заява про розподіл судових витрат підлягає задоволенню, а відтак судові витрати позивача у справі на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 174, 185, 193, п.4 ч.1. ст.231, ст. 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саваон Груп» (58018, Чернівецька область, Чернівецький район, м. Чернівці, провулок Складський, 11, код 43413078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромкомплект Груп» (61166, Харківська область, місто Харків, вулиця Коломенська, 15, код 41755290) 143351,38 грн попередньої оплати за товар, 2481,00 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено та підписано 21.04.2022

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя М.І. Ніколаєв