Постанова

від 13.04.2022 по справі 492/952/21

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

права № 492/952/21

провадження № 2-а/492/5/22

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2022 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Інспектора СРПП ВП № 1 Болградського РВП в Одеській області Вєтєва Миколи Зіновійовича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття справи, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів в якому просить визнати протиправноюта скасуватипостанову пронакладення адміністративногостягнення тазакрити справупро накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що постановою про накладення адміністративногостягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 399602 від 22 серпня 2021 року позивача було визнано винним в тому, що він 22 серпня 2021 року керував автомобілем «Опель Кадет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3. «в» Правил дорожнього руху, за передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Позивач з постановою не згодний та вважає, що вона є незаконною і необґрунтованою, а також винесена за відсутності належних доказів та з порушенням ст. ст. 278, 279 КУпАП, оскільки позивач не вчиняв адміністративного правопорушення у зв`язку з чим звернувся до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою судді від 16 вересня 2021 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, але надав до суду письмова заява, в якій просив суд про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судове засідання не з`явився, але до суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері дорожнього руху підтверджується наданими поясненнями інспекторів СРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНВП в Одеській області Вєтєва М.З., ОСОБА_2 , які пояснили, що позивач 22 серпня 2021 року керував автомобілем «Опель Кадет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , але без пристебнутого ременя безпеки, чим порушив п. 2.3. «в» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а інспектор СРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНВП в Одеській області Вєтєв М.З. на законних підставах виніс оскаржувану постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідач інспектор СРПП ВП № 1 Болградського РВП в Одеській області Вєтєв М.З. про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи у його відсутність, а також відзив на позовну заяву не подавав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають зі спорів фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності, які повинні розглядатися в порядку, передбаченому Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 399602 від 22 серпня 2021 року, вбачається, що поліцейським СРПП № 1 Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області інспектором поліції Вєтєвим М.З., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, згідно якої 22 серпня 2021 року, об 11 год. 10 хв., ОСОБА_1 (а.с. 8-9), позивач по справі, керував транспортним засобом «Опель Кадет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, але не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. «в» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП та на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 510,00 грн. (а.с. 10, 46).

Із переглянутого відеозапису судом (а.с. 11) не встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не пристебнутим ременем безпеки, бо в період руху його автомобіля, такого фіксування поліція не проводила, відсутня відеофіксація цього порушення протягом розмови поліцейського та позивача, коли було зупинено автомобіль.

Згідно з вимогами п. 2.3. «в» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування ременями безпеки, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи в тому числі і про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото - i кінозйомки, відеозапису, засобів фото - i кінозйомки, відеозапису.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогст. 245 КУпАП відповідно дост. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно дост. 283 КУпАПпостанова повинна містити: зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 258 КУпАПпередбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, нормамиКУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування адміністративного позову.

Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, пояснень, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3. «в» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121КУпАП відповідачем інспектором СРПП ВП № 1 Болградського РВП в Одеській області Вєтєвим М.З. зібрано не було, а сама постанова таких доказів не містить, оскільки в постанові зазначено, що до постанови нічого не додається.

Пояснення інспекторівполіції, за відсутності інших доказів, не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.

Фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а відповідачами, в порушенняст. 72 КАС Українине виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП.

До суду відповідачами також не надано доказів вчиненого позивачем правопорушення, а саме відео- чи фото- фіксацію.

Будь-які інші докази, передбаченіст. 251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5ст. 121 КУпАП.

Закріплений у ч. 1ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно ст. 9 КУпАПвизнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність; по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, враховуючи вимогист. 62 Конституції України, за якою усі сумніви щодо доведеності вини, тлумачаться на користь особи, суд приходить до висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення водієм вимогПравил дорожнього рухувідповідачем не доведений, а судом не встановлений у зв`язку з чим позовна вимога про скасування оскаржуваної постанови підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність складу адміністративного правопорушення, суд прийшов до висновку, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення від 22 серпня 2021 року серії БАВ № 399602 за ч. 5ст. 121 КУпАПпідлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що позовна вимога про визнання спірної постанови протиправною не підлягає задоволенню, оскількист. 286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, не містить таких положень.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст.2, 5-14, 20, 72, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 262, 280, 283, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративногостягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 399602 від 22 серпня 2021 року на ОСОБА_1 за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.121Кодексу Українипро адміністративніправопорушення - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною постанови про накладення адміністративногостягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАВ №399602від 22серпня 2021року на ОСОБА_1 за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.121Кодексу Українипро адміністративніправопорушення - відмовити.

Рішення можебути оскарженев апеляційномупорядку безпосередньодо П`ятогоапеляційного адміністративногосуду шляхомподачі апеляційноїскарги протягомтридцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.