Ухвала

від 20.02.2022 по справі 594/523/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 594/523/20

провадження № 61-1542ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Борщівська міська рада, до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок протиправного пошкодження та знищення дерев,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року заступник керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Борщівська міська рада, звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок протиправного пошкодження та знищення дерев, у розмірі 379 864,02 грн.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2021 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави 379 864,02 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок протиправного пошкодження та знищення дерев, яку зобов`язано перерахувати у наступному порядку: 30% - до спеціального фонду Державного бюджету України; 20% - до спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради; 50% - до спеціального фонду місцевого бюджету Борщівської міської ради.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Чортківської окружної прокуратури 5 697,96 грн у відшкодування судового збору.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2021 року - без змін.

21 січня 2022 року подана до Верховного Суду касаційна скаргаОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2022 року становить 2 481 грн.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що ціна позову заступника керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складає 379 864,02 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*250=620 250 грн).

У касаційній скарзі заявник посилається на незаконність рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції. Проте при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом касаційної інстанції не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга не містить обґрунтувань випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Зазначене відповідає і Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 5 квітня 2018 року).

Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,і наявність випадків, передбачених

пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Зазначення у постанові Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 28 липня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук