Рішення

від 25.08.2020 по справі 752/18804/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18804/18

Провадження № 2/752/1007/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.08.2020 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

з участю секретаря - Медведєвої К.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Компанія Інекс Укр Паркет» про зобов`язання виконати умови договору,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Компанія Інекс Укр Паркет», в якому просив зобов`язати відповідача виконати умови договору поставки товару від 21.05.2014 року, шляхом передачі товару належної якості і в обумовленому договором асортименті.

Позов мотивований тим, що 21 травня 2014 року між сторонами укладено Договір поставки №13048, відповідно до якого відповідач зобов`язався передати у власність позивачу товар, а позивач зобов`язався прийняти обумовлений товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Згідно з підпунктом 5.1. пункту 5 зазначеного договору Позивач мав провести передоплату у розмірі 70% від загальної вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору. Повний розрахунок з відповідачем в розмірі 30% від загальної вартості товару позивач зобов`язався провести після повідомлення про готовність товару для відвантаження.

Відповідно до вищезазначеного договору, позивач виконав свій обов`язок та сплатив відповідачу повну вартість за договором в сумі 174000,65 грн. В свою чергу, відповідач, порушивши умови договору поставки, не передав позивачу обумовлений договором товар.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за зазначеним договором, а також стягнути штраф у розмірі 0,5% від суми договору, інфляційні втрати, три відсотки річних та судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.08.2018 року відкрито провадження у справі. Надано строк відповідачу на подання відзиву на позов.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі. Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

30.03.2020 року представником позивача адвокатом Говорухою М.М. подана заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся за місцезнаходженням юридичної особи, судові повістки повернулись до суду без вручення в зв`язку з відсутністю адресата. На підставі ст.ст.128, 130 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про місце і час судового розгляду.

На підставі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 травня 2014 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Приватним підприємством «Компанія Інекс Укр Паркет» було укладено договір поставки №13048, відповідно до якого відповідач зобов`язався передати у власність позивачу товар - паркет, а позивач зобов`язався прийняти обумовлений товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору. (а.с. 9-12а).

Згідно з підпунктом 5.1. пункту 5 договору поставки №13048 позивач мав провести передоплату у розмірі 70% від загальної вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору. Повний розрахунок з відповідачем в розмірі 30% від загальної вартості товару позивач зобов`язався провести після повідомлення про готовність товару для відвантаження.

Зазначений обов`язок, щодо здійснення передплати товару у розмірі 70%, позивач виконав, що підтверджується рахунком-фактурою №СЧ-0013048 від 20.05.2014 року та приходним клієнтським ордером від 22.05.2014 року.

Відповідно до пункту 3.1. договору термін виготовлення і постачання продукції 75 календарних днів з моменту передплати.

Згідно із ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 662 ЦК України встановлено обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу ч. 1 ст. 689 ЦК України, встановлено обов`язок покупця прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 669 ЦК, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

За ч.1 ст.671 ЦК України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати товар в асортименті, погодженому сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів виконання свого обов`язку щодо передачі позивачу товару відповідно до договору поставки №13048 від 21.05.2014 року.

Відповідно до підпунктів 9.1 та 9.3 пункту 9 договору, за невчасне постачання, зміну товару або постачання товару не в повному об`ємі продавець сплачує покупцеві штраф у розмірі 0,5% від суми договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 622 ЦК України боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов`язання, не звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимога про стягнення штрафу з відповідача на користь позивача у розмірі 0,5% від суми договору, а саме 652,5 гривень підлягає задоволенню.

В силу положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати в зв`язку з неналежним виконанням договору поставки №13048 від 21.05.2014 року.

Однак, правовідносини, що склались між сторонами, не є грошовими, оскільки у відповідача за договором виник обов`язок щодо поставки товару.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Однак, матеріали справи не містять доказів надання адвокатом таких послуг, документів на підтвердження оплати послуг адвоката, їх переліку, витраченого часу, а також відсутній акт прийняття позивачем таких послуг.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Компанія Інекс Укр Паркет» про зобов`язання виконати умови договору задовольнити частково.

Зобов`язати Приватне підприємство «Компанія Інекс Укр Паркет» (ЄДРПОУ 25635395, м.Київ, пр.-т Голосіївський, 120, корп..1) виконати зобов`язання за договором поставки № 13048 від 21.05.20014 та передати позивачу товар належної якості і в обумовленому договором асортименті.

Стягнути з Приватного підприємства «Компанія Інекс Укр Паркет» (ЄДРПОУ 25635395, м.Київ, пр-т Голосіївський, 120, корп.1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) в розмірі 652 гривні 50 копійок, судовий збір в розмірі 6 гривень 35 копійок.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О.Колдіна