Рішення

від 12.01.2022 по справі 911/2480/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2022 р. м. Київ Справа №911/2480/21

За позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, Митрополита Василя Липківського, 45)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16, офіс 30А)

Про стягнення 200,00 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

Від позивача: не з`явились

Від відповідача: не з`явились

обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» (далі відповідач) про стягнення 200,00 грн, з яких 100,00 грн штрафу та 100,00 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Антимонопольним комітетом України, розглянувши справу №24-26.13/170-14 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» законодавства про захист економічної конкуренції, прийнято рішення №656-р від 20.11.2018, яким було визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» вчинило порушення, передбачене п.12 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді набуття контролю над Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (м. Київ), без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, наявність якого необхідна, за які накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест», що станом на день подання позовної заяви сплачено не було.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2480/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2021.

23.09.2021 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2021, постановленою в порядку ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін у справі №911/2480/21 повідомлено про призначення підготовчого засідання на 18.11.2021, оскільки 21.10.2021 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному.

18.11.2021 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.12.2021.

16.12.2021 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановив ухвалу про перерву у судовому засіданні на 13.01.2021.

13.01.2021 за результатами розгляду матеріалів справи суд ухвалив рішення.

Враховуючи, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг суду від 25.08.2021 №305946761253) місцезнаходженням відповідача є адреса, яка знаходиться на території Автономної Республіки Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16, офіс 30А), суд зазначає, що відповідач повідомлений про час, дату та місце засідань суду шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку, передбаченому п.21 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України та ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно з приписами ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, врахувавши пояснення представника позивача, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

20.11.2018 за результатами розгляду матеріалів справи №24-26.13/170-14 у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції Товариством з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест», Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №656-р, яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» вчинило порушення, передбачене п.12 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді набуття контролю над Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (м. Київ), без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, наявність якого необхідна.

За вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» накладено штраф у розмірі 100,00 грн.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб`єктів господарювання (далі - концентрація).

Згідно з п.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що концентрацією визнається набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб`єктами господарювання над одним або кількома суб`єктами господарювання чи частинами суб`єктів господарювання, зокрема, шляхом: а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб`єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб`єкта господарювання, що ліквідується; б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб`єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб`єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи; 3) створення суб`єкта господарювання двома і більше суб`єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили цей суб`єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання; 4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч.5 ст.24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» концентрація, яка потребує дозволу відповідно до частини першої цієї статті, забороняється до надання дозволу на її здійснення. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов`язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану.

Пунктом 12 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є концентрація без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 5, 8, 10, 11, 12 та 19 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до 5 відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.

Положеннями абз.1 ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до абз.2-5 ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» розташоване за адресою, яка знаходиться на території Автономної Республіки Крим (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16, офіс 30А), а також те, що згідно з оголошенням УДППЗ «Укрпошта», оприлюдненому на офіційному веб-порталі від 20.12.2018 із відповідним змістом: «Починаючи з 27.03.2014 поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя та повертаються у зворотному напрямку. УДППЗ «Укрпошта» не має можливості пересилати поштові відправлення до півострова Крим.», позивачем на підставі ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» 15.03.2019 (видання №51 (6414), рішення №656-р від 20.11.2018 було опубліковано в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр».

Отже, рішення вважається таким, що вручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» 25.03.2019.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Таким чином, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно з рішення №656-р від 20.11.2018, до 27.05.2019 включно.

Рішення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» №656-р від 20.11.2018 на час розгляду даної справи є чинним.

Проте, відповідач всупереч згаданих приписів закону штраф в розмірі 100,00 грн, накладений рішенням Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» №656-р від 20.11.2018, не сплатив. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що рішення Антимонопольного комітету України №656-р від 20.11.2018 у справі №24-26.13/170-14 на час розгляду даної справи є чинним, рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання, а також те, що станом на день вирішення спору відповідач не сплатив накладений на нього штраф, вимоги позивача про стягнення з відповідача 100,00 грн штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Позивач, посилаючись на ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», просить суд стягнути з відповідача за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №656-р від 20.11.2018 у справі №24-26.13/170-14, пеню у розмірі 100,00 грн.

Частиною 5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

За порушення строку оплати штрафу позивачем нарахована пеня за кожний день прострочення відповідачем сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період прострочення з 28.05.2019 по 29.07.2021 в загальному розмірі 1189,50 грн, однак, позивач обмежує його розміром штрафу, що складає 100,00 грн, у відповідності до вимог ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якими унормовано, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення відповідає вимогам встановленим ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 100,00 грн є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не запереченою та не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Згідно з ч.7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на зазначене суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 100,00 грн штрафу та 100,00 грн пені такими, що підлягають задоволенню як правомірні, обґрунтовані, документально підтверджені, відповідачем не заперечені та належним чином не спростовані.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» про стягнення 200,00 грн, з яких 100,00 грн штрафу та 100,00 грн пені, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16, офіс 30А, ідентифікаційний код 38640061) 100 (сто) грн, 00 коп. штрафу та 100 (сто) грн, 00 коп. пені в дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві, Соломянський район, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультрастарінвест» (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 16, офіс 30А, ідентифікаційний код 38640061) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, передбачених ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у строк, визначений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення суду 22.04.2022.

Суддя О.О. Третьякова