Ухвала

від 21.04.2022 по справі 922/713/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

22 квітня 2022 року м. ХарківСправа № 922/713/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали заяви (вх. № 713 від 21.02.2022 року) про видачу судового наказу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва-07", 61017, м. Харків, вул. Пащенківська, буд. 11 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ІСМ", 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21 про видачу судового наказу про стягнення 132 257,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва-07" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. № 713/22 від 21.02.2022 року) про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ІСМ" боргу у розмірі 132 257,41 грн. з яких: заборгованість з оплати оренди у розмірі 22 501, 20 грн., неустойка за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн., пеня за несвоєчасну оплату у сумі 1 950,59 грн., 3 % річних у розмірі 382,42 грн., який виник на підставі письмового договору оренди № 31052021-2 від 31.05.2021 року.

Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу (вх. № 713/22 від 21.02.2022 року), судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів заяви (вх. № 713/22 від 21.02.2022 року) про видачу судового наказу, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва-07" (орендодавець, заявник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ІСМ" (орендар, боржник) було укладено договір оренди № 31052021-2 від 31.05.2021 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець приймає на себе зобов`язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату будівельне обладнання, кількість, комплектність, заставна вартість майна, асортимент, вартість та строк оренди якого визначені у специфікації (додатках), які є невід`ємними частинами договору, а орендар зобов`язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 31.05.2021 року, та акт прийому - передачі майна від 01.06.2021 року до договору оренди майна № 31052021-2 від 31.05.2021 року.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 30.09.2021 року сторони погодили достроково розірвати договір оренди, та виклали пункт 10.1 договору у наступній редакції: "10.1. термін дії договору - до 30.09.2021 року включно".

За твердженнями заявника, свої зобов`язання за договором боржник виконав неналежним чином, а саме не сплачено орендні платежі за липень 2021 року на загальну суму 3 396, 00 грн. Також зазначає, що боржником несвоєчасно та не у повному обсязі здійснено платежі за договором з урахуванням оплат від переплати на суму 313,20 грн. згідно меморіального ордеру від 02.06.2021 року № 4630, 19.08.2021 року згідно платіжного доручення № 227 на суму 1000, 00 грн., та від 31.08.2021 року згідно платіжного доручення № 231 на суму 5 000,00 грн., та за серпень 2021 року за 31 добу на загальну суму 9 709,20 грн., за вересень 2021 року за 30 діб на загальну суму 9 396,00 грн. Всього борг складає суму у розмірі 22 501,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, заявником зокрема було заявлено до стягнення із боржника неустойку за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн. та пеню за несвоєчасну оплату у сумі 1 950,59 грн, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як убачається із умов спірного договору, сторони погодили підстави застосування штрафних санкцій (пені і штрафу), а також їх розмір.

Так відповідно до умов договору, а саме пункту 8.2. сторони погодили, що у разі прострочення перерахунку суми орендної плати у зазначені договором терміни та порядку, орендодавець має право нарахувати та стягнути з орендаря пеню, від суми заборгованості по орендним платежам, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого порушення за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості. Нарахування пені не звільняє орендаря від відповідальності, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 8.5. договору сторони погодили, що у разі прострочення передачі майна по закінченню терміну оренди, зазначеного у специфікації, орендар сплачує штраф у розмірі подвійної орендної плати за користування обладнанням за весь час прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Особливістю пені як штрафної економічної санкції є те, що вона встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов`язання не буде виконане. Тобто це санкція, розмір якої збільшується залежно від продовження правопорушення. Залежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона відрізняється від неустойки як санкції за господарське правопорушення.

Штраф як різновид неустойки може бути у конкретній грошовій сумі; у відсотковому відношенні до суми всього зобов`язання або до невиконаної його частини; у розмірі вартості предмета зобов`язання; у кратному розмірі предмета зобов`язання.

З огляду на викладене, пеня - це безперервно наростаюча сума за кожний день прострочення протягом визначеного часу, штраф - стягується одноразово у формі, визначеній договором.

Проте, як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявником здійснено нарахування неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн. за кожний день затримки від суми заборгованості, що не відповідає нормам діючого законодавства та меті нарахування штрафу, оскільки нарахована заявником неустойка за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн. фактично зводиться до подвійного стягнення пені.

Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.

Заявником в свою чергу не було надано доказів безспірності заявлених вимог в частині неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн.

Відповідно до частини 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

З огляду на вищевикладене, що у заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, що відсутні докази безспірності заявлених вимог в частині неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн., суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заявленої до стягнення суми неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що 24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 року, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до частин 1, 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Разом з цим, відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 154 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись вимогами статей 35, 38, 39, частиною 3 статті 152, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в частині заяви про видачу судового наказу (вх. № 713/22 від 21.02.2022 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва-07" щодо стягнення суми неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення обладнання у розмірі 107 423, 20 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, а саме 22.04.2022 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 22.04.2022 року

У зв`язку із введенням Указом Президента України № 64/2022 воєнного стану на території України та обмеженим здійсненням судочинства Господарським судом Харківської області через проведення бойових дій на території міста Харкова, ухвалу було підписано 22.04.2022 року.

СуддяО.О. Ємельянова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.