Рішення

від 21.04.2022 по справі 925/146/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2022 року Черкаси справа №925/146/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ПЛЮС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛГОР»

про стягнення 112 416,26 грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРК ПЛЮС» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛГОР», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №482 від 10.11.2021 у розмірі 112 416,26 грн з яких: 105600,00 грн сума попередньої оплати, 269,06 грн три відсотки річних, 6547,20 грн сума договірної санкції у розмірі 0,1% та відшкодувати судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки перерахував відповідачу попередню оплату за товар у розмірі 105 600,00 грн, проте відповідач станом на дату подання позовної заяви свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав, що і стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду для примусового стягнення розміру попередньої оплати з відповідача разом 3% річних та сумою договірної санкції у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2022 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 25.03.2022, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 14.03.2022.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов чи клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 14.02.2022, направлена судом на адресу відповідача, яка вказана позивачем у позовній заяві та є місцезнаходженням відповідача, проте вручена відповідачу не була та повернулась до суду із відміткою УДППЗ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Застосовуючи положення статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на наведені правові норми, суд вважає, що ним виконано обов`язок щодо належного повідомлення відповідача у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фулгор» (постачальник) було укладено договір поставки №482 (далі договір). За умовами цього договору постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцеві, в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі (пункт 1.1 договору).

Асортимент товару, що поставляється ціна, порядок і строки його оплати обумовлюються сторонами в цьому договорі та/або в специфікаціях, рахунку на оплату які є його невід`ємними частинами (пункт 1.2 договору).

Постачальник зобов`язаний провести відвантаження товару протягом 10 днів з моменту отримання письмової або усної заявки (замовлення)/ або підписання специфікації (пункт 2.1 договору).

Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється вказуються у видатковій накладній. При цьому сторони погодилися, що покупець надає постачальникові заявку, а постачальник зобов`язаний підтвердити заявку покупця на протязі 1 банківського дня. В якості підтвердження заявки постачальник надає покупцю рахунок на оплату (пункт 2.2 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW (ІНКОТЕРМС, Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, редакція 2010 року) склад постачальника за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район с. Корнилівка, вул. Шкільна, 6 (пункт 2.3 договору).

Постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов`язання з поставки товару, а товар прийнятим, якщо поставка проведена, з усією супровідною документацією, необхідної чинним законодавством та умовами цього договору, і, якщо, внаслідок, прийняття товару за кількістю і якістю, було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, ДЕСТ, ТУ або іншими документами, передбаченими законодавством України. В іншому випадку товар вважається поставленим з порушенням строків поставки (пункт 2.6 договору).

Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100% від ціни товару, вказаної у специфікації, враховуючи ПДВ, протягом 5 календарних днів з дати підписання специфікації обома сторонами (пункт 3.1 договору).

Загальна вартість договору визначається сумарною вартістю всього поставленого постачальником на користь покупця товару протягом терміну дії договору (пункт 3.2 договору).

Приймання товару за кількістю здійснюється відповідно до товару супровідної документації. У будь-якому випадку покупець має право відмовитися від приймання товару який не відповідає ТУ та ГОСТ і має явні дефекти (механічні пошкодження, відхилення від геометричних розмірів, іржа та інші) (пункт 5.1 договору).

Прийом товару проводиться у наступному порядку: приймання товару за кількістю місць проводиться покупцем при його отриманні. Точна вага товару визначається покупцем при його прийомі на складі покупця (пункт 5.2 договору).

Приймання товару по кількості проводиться з транспортних та супровідними документами (товаротранспортної накладної, видаткової накладної, рахунку-фактурі, специфікації, описи, пакувальні ярлики та ін) постачальника (виробника) (пункт 5.3 договору).

При порушенні умов даного договору винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяну шкоду у порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 6.1 договору).

У випадку непостачання, недопоставки або прострочення поставки товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві договірну санкцію у розмірі 0,1% від вартості непоставленого, недопоставленого або невчасно поставленого товару за кожний день прострочення. За неналежну якість поставлених товарів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від загальної вартості товару за кожний випадок порушення (пункт 6.2 договору).

Даний договір вступає у силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а у частині виконання сторонами своїх зустрічних обов`язків за даним договором до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків. У випадку, якщо одна із сторін за 20 днів до закінчення терміну дії договору, не заявить про його припинення, то договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 8.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін за договором та скріплений відповідними печатками підприємств.

17.11.2021 до договору між постачальником та покупцем було підписано специфікацію №1, у якій сторони за договором затвердили кількість й загальну вартість партії товару, що поставляється, а саме деревні пелети (діаметр 6 мм, довжина 05-4 см) у кількості 44 штуки на загальну суму 211200,00 грн.

Умови поставки: EXW (Інкотермс-2010 в останній версії, що діє) пункт 2 Специфікації).

Термін відвантаження: вищевказаний загальний обсяг підлягає відвантаженню до 31.12.2021 (пункт 3 Специфікації).

Місце розвантаження: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с. Корнилівка, вул. Шкільна, 6 (пункт 4 Специфікації).

Умови оплати товару: покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від ціни товару, вказаної у специфікації, враховуючи ПДВ протягом трьох календарних днів з дати підписання специфікації обома сторонами та 50% оплачує протягом трьох днів з моменту відвантаження товару (пункт 6 Специфікації).

Специфікація діє у межах договору №482 з 17.11.2021 до 31.12.2021 (пункт 7 Специфікації).

На виконання пункту 6 Специфікації, позивач 19.11.2021 здійснив попередню оплату за товар у розмірі 105 600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5700 від 19.11.2021.

Станом на 25.01.2022 відповідач не поставив товар позивачу, у зв`язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення сплаченої суми попередньої оплати за договором поставки №482 від 10.11.2021, у якій вимагав від відповідача у семиденний строк з дня отримання даної вимоги перерахувати на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» суму сплаченої попередньої оплати у розмірі 105 600,00 грн та суму договірної санкції передбаченої пунктом 6.2 договору у розмірі 5280,00 грн.

Відповідач вимогу позивача не виконав та не погасив заборгованість перед позивачем, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду для стягнення попередньої оплати за товар разом із штрафними санкціями.

Станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідача становить 105 600,00 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача у примусовому порядку разом із сумою договірної неустойки у розмірі 0,1% та 3% річних.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони узгодили, що поставка товару здійснюється на умовах попередньої оплати, яка враховуючи суму вартості товару становить 105 600,00 грн.

Питання попередньої оплати товару урегульоване у статті 693 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що позивач перерахував відповідачу передоплату у розмірі 105 600,00 грн, згідно з платіжним дорученням №5700 від 19.11.2021, отже позивач виконав передбачені договором та специфікацією умови для виконання відповідачем своїх зобов`язань.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання щодо своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі шляхом подання позову.

У зв`язку з невиконанням продавцем своїх зобов`язань щодо постачання товару у визначений у договорі строк, позивач направив відповідачу вимогу про повернення сплаченої суми попередньої оплати, у якій вимагав у семиденний строк з дня отримання даної вимоги перерахувати на поточний рахунок покупця суму попередньої оплати та штрафні санкції, які передбачені умовами договору. Відповідач, у встановлений у вимозі строк не повернув суму попередньої оплати у розмірі 105 600,00 грн, відтак вимога про її примусове стягнення підлягає до задоволення.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність за непостачання, недопоставки або прострочення поставки товару передбачену договором у вигляді нарахування договірної санкції у розмірі 0,1% від вартості непоставленого, недопоставленого або невчасно поставленого товару за кожний день прострочення.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Положення ж Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Отже, на підставі наведених положень позивач нарахував відповідачу договірну пеню, з розрахунку 0,1% від вартості непоставленого товару у сумі 6547,20 грн за період прострочення з 01.01.2022 до 31.01.2022.

Судом перевірений розрахунок договірної пені позивача та встановлено, що він є вірним, відтак вимога про стягнення з відповідача договірної пені у сумі 6547,20 грн підлягає до задоволення саме у такому розмірі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Відповідно до встановлених судами обставин справи, за змістом статті 625 Цивільного Кодексу України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3% річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного Кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, у якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

У статті 625 Цивільного Кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 Цивільного Кодексу України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 Цивільного Кодексу України. Тобто правовідношення, у якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного Кодексу України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Також суд зазначає, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 Цивільного Кодексу України. Відтак, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693, частини першої статті 530 Цивільного Кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01 січня 2022 року.

Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства, вихідних даних та строку їх нарахування та встановлено, що розмір 3% річних за період з 01.01.2022 до 31.01.2022 становить 269,06 грн, отже вимога про його стягнення підлягає до задоволення у заявленому позивачем розмірі.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ПЛЮС» підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУЛГОР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРК ПЛЮС» 105 600,00 грн основної заборгованості, 6547,20 грн суму пені, 269,06 грн 3% рычних та 2481,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко