Ухвала

від 20.04.2022 по справі 752/1534/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1534/22

Провадження № 2-з/752/243/22

У Х В А Л А

21 квітня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

вирішивши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтерескахякого діє адвокат Алтунін Ярослав Ігоревич про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Алтунін Ярослав Ігоревич до ОСОБА_2 , приватного закладу дошкільної освіти «Мандаринка - дитячий садок» про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способів участі батька у вихованні дитини-

встановив:

у провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтерескахякого діє адвокат Алтунін Ярослав Ігоревич до ОСОБА_2 , приватного закладу дошкільної освіти «Мандаринка - дитячий садок» про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способів участі батька у вихованні дитини.

Провадження у справі відкрито 04.02.2022 року, за правилами загального позовного провадження.

20.04.2022 року представник позивач звернув ся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом:

заборони ОСОБА_2 змінювати місце проживання ОСОБА_4;

заборони ОСОБА_2 вивозити за межі України ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви зазначив, що відповідачка не дає можливості позивачу спілкуватися та бачитися з дочкою, при цьому неодноразово погрожувала тим, що вона разом з дочкою може змінити місце свого проживання, не повідомивши про це позивача. Позивач вважає, що у разі вчинення відповідачкою зазначених дій, йому доведеться докласти значних зусиль у пошуку дитини. Крім того зазначив, що зміна місця проживання відповідачки разом з дочкою без його належного повідомлення буде негативно впливати на моральний стан дочки, оскільки будуть порушені права дитини на спілкування з батьком. На думку заявника невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист його прав та інтересів, за захистом яких він зверувся до суду або ж унеможливити виконання рішення суду.

Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 ЦПК України.

За правилами ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Питання щодо забезпечення позову може вирішуватися судом на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування виду забезпечення позову, який належить застосувати. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом встановлено, що між сторонами у справі є спір щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способів участі батька у вихованні їх спільної малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За правилами ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9).

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-150 ЦПК України застосувати заборону виїзду за межі України, як спосіб забезпечення позову.

Отже, та обставина, що між сторонами існує спір з приводу усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способів участі батька у вихованні дитини сама по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб.

Крім того, позивачем належним чином не обґрунтовано того, що вказаний ним захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, як не обґрунтовано і ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття такого заходу.

З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 - 151 ЦПК України, суд -

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтерескахякого діє адвокат Алтунін Ярослав Ігоревич про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтерескахякого діє адвокат Алтунін Ярослав Ігоревич до ОСОБА_2 , приватного закладу дошкільної освіти «Мандаринка - дитячий садок» про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способів участі батька у вихованні дитини, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.Г.Плахотнюк