Ухвала

від 21.04.2022 по справі 344/17129/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/17129/19

Провадження № 11-кп/4808/80/22

Категорія ч.2 ст. 201 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

ТОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) генерального директора ТзОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_9 , на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2021 року, якою задовольнено клопотання адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах (далі ТзОВ KEMOKOMPLEKS D.O.O.) товариство з обмеженою відповідальністю з торгівлі та послуг та повернуто йому, етилен у кількості 795,781 тон, який постановою від 02.07.2015 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015090000000036, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2021 року задовольнено клопотання адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах ОСОБА_11 O. Кемокомплекс, товариство з обмеженою відповідальністю з торгівлі та послуг та повернуто KEMOKOMPLEKS D.O.O. етилен у кількості 795,781 тон, який постановою від 02.07.2015 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015090000000036.

Своє рішення суд мотивував тим, що оскільки кримінальне провадження було закрите, сам слідчий чи прокурор не вирішили питання речових доказів, арешт по яких хоча й не накладався, але такі речові докази (етилен), відповідальна особа на зберіганні якої у кримінальному провадженні перебуває таке майно, відмовляється повернути власнику, що також підтверджено і позицією ТОВ «Карпатнафтохім» у цій справі, то саме на підставі ч.1,9 КПК, суд вправі вирішити таке клопотання і у разі доведеності та обґрунтованості його задовольнити. А цивільні правовідносини за договором зберігання (де тільки зберігачем залишається ТОВ «Карпатнафтохім») не можуть бути основою доводів при вирішенні клопотання та поверненні речових доказів в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Як наслідок всього вищевикладеного, етилен у кількості 795,781 тон, який постановою від 02.07.2015 року було визнано речовим доказом, підлягає поверненню після закриття кримінального провадження його власнику ТзОВ ОСОБА_11 , тому клопотання підлягає до задоволення як обґрунтоване.

Не погодившись з оскаржуваною ухвалою суду, з генеральний директор ТзОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_9 , подав АС, в якій зазначив, що оскаржувана ухвала суду про повернення речових доказів ТзОВ KEMOKOMPLEKS D.O.O. етилену у кількості 795,781 тон, є передчасним, таким, що зроблено без повного з`ясування всіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення питання про повернення речових доказів, в тому числі власнику майна.

Окрім цього, апелянт вважає, що незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали полягає в наступному:

- Судом було задовольнено клопотання та вирішено питання про повернення речового доказу ТзОВ ОСОБА_11 , яка не була та не є учасником кримінального провадження по питанню вирішення долі речових доказів, які в 2015 році були визнані такими органами досудового розслідування;

- Постановляючи ухвалу про повернення речових доказів, судом були порушені норми кримінального процесуального законодавства, оскільки місцевий суд дійшов необґрунтованого та не правового висновку про відсутність судового спору між ТзОВ KEMOKOMPLEKS D.O.O. та ТОВ «Карпатнафтохім» з приводу права власності на етилен, предметом розгляду якого є зобов`язання виконати обов`язок в натурі, і зазначені обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про повернення речових доказів. Такими неправомірними висновками місцевий суд, по-перше, порушив ст. 100 КПК, а по-друге, суперечить фактичним матеріалам судової справи. Зазначає, що наявність судових проваджень по справах №909/713/18 та №909/741/14 є беззаперечним доказом існування спору про належність майна, яке підлягає поверненню, що в силу ч.12 ст. 100 КПК виключає підстави для задоволення заяви представника ТзОВ ОСОБА_11 про повернення речового доказу до вирішення вказаних спорів в порядку цивільного (господарського) судочинства.

- Відповідно до листа №60/6/2804 від 21.12.2015 року за підписом начальника слідчого відділу УСБУ, ТОВ «Карпатнафтохім» повідомлено, що 09.12.2015 року у зв`язку із закриттям кримінального провадження №22015090000000036, постанова слідчого ОСОБА_12 від 02.07.2015 року щодо визнання речовим доказом та передачу на відповідальне зберігання 795, 781 тон етилену втратила чинність. Оскільки, в рамках кримінального провадження, органами досудового розслідування не виносилось постанови про арешт майна, майно не підлягає спеціальній конфіскації, а також, за відсутності судових рішень про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження №22015090000000036, як прокурором, так і іншими учасниками кримінального провадження, етилен у кількості 795,781 тон не є речовим доказом, а тому застосування Івано-Франківським міським судом норм ст. 100 КПК, є безпідставними.

- Судом не взято до уваги, що між сторонами судового провадження №909/741/14 та №909/713/18 існує спір про належність компанії KEMOKOMPLEKS D.O.O. майна, щодо якого подано клопотання про повернення речового доказу. В рамках господарських проваджень, які на сьогодні є ще триваючими, ТОВ «Карпатнафтохім» не доводить своє право на власність на 795,781 тон етилену, а доводить судам загальної юрисдикції наявність спорів про право власності/право законного володіння на вказане майно, що в силу ч.12 ст. 100 КПК виключає підстави для задоволення заяви представника «KEMOKOMPLEKS D.O.O.» про повернення речових доказів до вирішення вказаних спорів в порядку цивільного (господарського) судочинства.

- В матеріалах кримінального провадження №22015090000000036 відсутні будь-які документи/докази, які підтверджують передачу 795,781 тон етилену, як речового доказу, на зберігання уповноваженій особі ТОВ «Карпатнафтохім». В матеріалах кримінального провадження міститься постанова старшого слідчого ОСОБА_13 від 02.07.2015 року про визнання речовим доказом етилену у кількості 795, 781 тон з якою ознайомився начальник відділення розливу етилену і пропилену ОСОБА_14 та акт про передачу на відповідальне зберігання майна від 02.07.2015 року за підписом старшого слідчого ОСОБА_13 та начальника сектору ВБКОЗ УСБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_15 та нібито відповідальної особи ТОВ «Карпатнафтохім» начальника відділення розливу етилену і пропилену ОСОБА_14 . Однак на думку апелянта, вказані документи постанова та акт не підтверджують факт преміщення речового доказу в просторі від слідчого до уповноваженої особи ТОВ «Карпатнафтохім». В матеріалах кримінального провадження відсутні, а уповноважені представники ТОВ «Карпатенафтохім» не підписували жодного документу про приймання речового доказу на відповідальне зберігання. У зв`язку із зазначеним ТОВ «Карпатнафтохім» в особі уповноваженої посадової особи (генерального директора) не може видати/повернути у межах кримінального провадження речовий доказ, який не отримував.

Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах ТзОВ «KEMOKOMPLEKS D.O.O.» про повернення речових доказів у кримінальному провадженні №22015090000000036.

Від представника ТзОВ ОСОБА_11 надійшло заперечення на АС ТОВ «Карпатнафтохім», в якому просить подану АС залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01.12.2021 року без змін.

До початку апеляційного розгляду від представника ТзОВ ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_16 надійшло клопотання, в якому вказує, що він не має змоги прибути до Івано-Франківського апеляційного суду для участі у розгляді справи та просить розгляд АС проводити за його відсутності. Також заперечує проти АС та просить відмовити у її задоволенні з мотивів викладених у письмових запереченнях, що були подані раніше.

Заслухавши доповідь судді ОСОБА_3 , пояснення представника ТОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_8 , який підтримав подану АС, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора ОСОБА_7 , який частково підтримав доводи поданої АС, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, позаяк не вирішено питання в порядку цивільного судочинства щодо власника майна; перевіривши матеріали справи та додані документи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався цих вимог закону.

Відповідно до положень ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог ч.1 ст. 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, системний аналіз діючого кримінального процесуального закону свідчить про те, що у разі закриття кримінального провадження суд повинен у відповідності до вимог ст.100 КПК визначити подальшу долю речових доказів.

При вирішенні питання про долю речових доказів необхідно враховувати, що закриття кримінального провадження з правових підстав, які повністю реабілітують обвинуваченого свідчить про необхідність відновлення його прав та скасування всіх обмежень, які були встановлені стосовно нього внаслідок застосування заходів забезпечення відповідного кримінального провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, в провадженні слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області знаходилось кримінальне провадження №22015090000000036 від 19.06.2015 року за ст.15 ч.2, ст.201 ч.2 КК (а.с.4 т.1).

Відповідно до протоколу огляду від 02.07.2015 року, проведеним оглядом встановлено, що етилен являє собою речовину газоподібного стану, прозорого кольору, яка зберігається в ізотермічному обладнанні ТОВ «Карпатнафтохім» за адресою: м.Калуш, вул.Промислова,4. Вказаний продукт використовується для виготовлення готового товару - поліетилену. Етилен є продуктом піролізу вуглеводневої сировини. Частина етилену зберігається в цеху розливу вуглеводнів у вертикальному циліндричному ізотермічному резервуарі ємністю 10тис. м.куб. Інструментальним способом за даними рівня ємності є зазначення рівня резервуару на момент огляду складало 7,08%, тобто в перерахунку 395,914 тонни етилену. Інша частина етилену зберігається в магістральному етиленопроводі «Калуш-Західний кордон» протяжністю 204,6 км., діаметр труби складає 325х8 мм. На момент огляду тиск складав 18кгс/см.кв. На станції розприділення етилену, корпус № 920. Шляхом математичного обчислення кількість етилену складає на момент огляду 399,867 тонни. Весь об`єм вказаного етилену в кількості 795,781 тонни зберігається в ізометричному обладнанні і магістральному етиленопроводі ТОВ «Карпатнафтохім» та знаходиться на позабалансовому обліку згідно договору зберігання А201406307 від 05.09.2014 року, що укладений між ТОВ «Карпатнафтохім» (зберігач) та ТзОВ «KEMOKOMPLEСХ D.O.O.» (поклажедавець), на підставі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області про затвердження мирової угоди у справі № 909/741/14.

Постановою про визнання речовим доказом від 02.07.2015 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області підполковником юстиції ОСОБА_13 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015090000000036 - етилен у кількості 795,781 тон та передано на відповідальне зберігання відповідальним особам Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» (а.с.5-6 т.1).

З акту про передачу на відповідальне зберігання майна від 02.07.2015 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області підполковником юстиції ОСОБА_13 передано відповідальній посадовій особі ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» начальнику відділення розливу етилену і пропилену ОСОБА_14 етилен в кількості 795,781 тонн, який згідно договору зберігання А201406307 від 05.09.2014 року, що укладений між ТОВ «Карпатнафтохім» як зберігачем та ОСОБА_17 як поклажедавцем (на відбитці штампу ОСОБА_11 ) зберігається в ТОВ «Карпатнафтохім» в ізометричному обладнанні і магістральному етиленопроводі «Калуш-Західний кордон» (а.с.43, 103-104 т.1, а.с.68 т.2), попереджено про відповідальність за ст.100 КПК за зберігання речових доказів.

09.12.2015 року постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області ОСОБА_13 кримінальне провадження № 22015090000000036 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15,ч.2 ст.201 КК, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з відсутністю в діяннях посадових осіб ВАТ «Оріана» та керуючого санацією вказаного товариства ОСОБА_18 складу кримінального правопорушення (а.с.37-40 т.1).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно матеріалів справи, на час винесення слідчим вищезгаданої постанови про закриття кримінального провадження від 09.12.2015 року між сторонами, зокрема ТОВ «Карпатнафтохім» (зберігач) та ТзОВ KEMOKOMPLEKS D.O.O. не існувало жодного цивільного провадження, яке б вказувало на наявність спору між вказаними підприємствами щодо права власності.

Разом з тим, з матеріалів провадження вбачається що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2014 року у справі №909/741/14 за позовом компанії (Kemokompleks D.O.O.) Кемокомплекс ТзОВ з торгівлі та послуг до ПАТ «Лукор» та до ВАТ «Оріана» про визнання права власності на 795,781 тон етилену, витребування його у ПрАТ «Лукор» та зобов`язання ПрАТ «Лукор» передати KemokompleсxD.O.O. 795,781 тон етилену, було затверджено Мирову угоду, за змістом якої: Відповідач 2 визнав, що право власності на вказаний етилен належить Позивачу на підставі договору, укладеного 20.08.2005 року між ОСОБА_19 та Позивачем; що етилен був переданий Відповідачем 2 Відповідачу 1 і станом на дату ухвалення Мирової угоди етилен перебував у володінні Відповідача 1; погоджено умови передачі етилену Відповідачем 1 Відповідачу 2 та подальшої передачі етилену Відповідачем 2 Позивачу (а.с.7-11 т. 1).

Слід також зазначити, що, відповідно до акту прийому-передачі етилену від 05.09.2014р. Відповідач 2 ВАТ «Оріана» передав Позивачу, а Позивач прийняв від Відповідача 2 етилен в кількості 795,781 тон, який знаходиться в ізотермічному резервуарі зберігання етилену позиція Е-1 відділення розливу етилену і пропілену цеху розливу вуглеводнів, виробництва етилену і поліетилену ТОВ «Карпатнафтохім» за адресою: вул. Промислова 4, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77306. Даний акт приймання-передачі підписано в день затвердження господарським судом вищевказаної Мирової угоди.

Разом з тим, 27.08.2019 року АТ «Оріана» звернулось в суд із заявою про перегляд ухвали Господарського сулу Івано-Франківської області від 05.09.2014 року за нововиявленими обставинами. 23.12.2019 року суд відкрив провадження за вказаною заявою у справі №909/741/14, що свідчить про те, що на даний час між сторонами існує спір щодо права власності на дане майно.

Наявність такого спору не дозволяє колегії суддів прийняти рішення про повернення речового доказу і визначити власника цього майна, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які достатні для прийняття такого рішення.

Зокрема, суд першої інстанції, задовольняючи клопотання адвоката ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ТзОВ ОСОБА_11 та повертаючи етилен в кількості 795,781 тон, не навів достатніх доводів, які б переконали колегію суддів в тому, що дійсно власником майна є дане ТзОВ.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що постанова старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження № 22015090000000036 винесена ще 09.12.2015 року.

Разом з тим, з наявних матеріалів справи не вбачається, щоб ТзОВ ОСОБА_11 звертався із скаргою до слідчого судді або прокурора про скасування вказаної постанови про закриття кримінального провадження, в тому числі і по питанню вирішення речових доказів.

Однак, зі змісту матеріалів вбачається, що 11.07.2019 року представник ТзОВ ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_10 звернувся до слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області із заявою про повернення етилену, який був визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні № 22015090000000036, власнику майна - ОСОБА_11 .

Також, як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_10 подавав і до Івано-Франківського міського суду скаргу на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна і ухвалою слідчого судді від 23.07.2019р. у задоволенні скарги було відмовлено (а.с.228-229 т.1), підставою відмови є факт закінчення досудового розслідування та закриття кримінального провадження.

Листом від 04.09.2019 року № 60/6/2012 слідчий відділ УСБ України в Івано-Франківської області повідомив представника ТзОВ ОСОБА_11 про необхідність вирішення питання про долю речових доказів у закритому вже кримінальному провадженні, в судовому порядку (а.с.17 т.1).

В подальшому 20.09.2019 року представник ТзОВ ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_10 звернувся до Івано-Франківського міського суду з клопотанням про повернення речових доказів, зокрема етилену в кількості 795,781 тон.

Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови..

Таким чином, вказане свідчить про те, що ТзОВ ОСОБА_11 фактично погоджувався із прийнятою слідчим постановою про закриття кримінального провадження, йому було достовірно відомо, що майно залишалось на зберіганні в ТОВ «Карпатнафтохім», при цьому ТзОВ ОСОБА_11 протягом тривалого часу після ухвалення цієї постанови не зверталось із відповідним клопотанням про повернення цих речових доказів.

Колегія суддів звертає увагу на те що, згідно досліджених матеріалів, зокрема ордеру про надання правової допомоги захисник ОСОБА_10 долучився до участі у цьому провадженні, згідно договору про надання правової допомоги ,тільки 15 січня 2018 року, тобто станом на час внесення відомостей в ЄРДР, тривалості досудового розслідування та на момент закриття вказаного кримінального провадження, захисник ОСОБА_10 будь-якої участі у цій справі не приймав.

Крім того, слід зазначити, що дійсно згідно вказаних матеріалів провадження постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області підполковника юстиції ОСОБА_13 від 02.07.2015 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015090000000036 - етилен у кількості 795,781 тон та передано на відповідальне зберігання відповідальним особам ТзОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» (а.с.5-6 т.1).

З акту про передачу на відповідальне зберігання майна від 02.07.2015 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБ України в Івано-Франківської області підполковником юстиції ОСОБА_13 передано відповідальній посадовій особі ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» начальнику відділення розливу етилену і пропилену ОСОБА_14 етилен в кількості 795,781 тонн, який згідно договору зберігання А201406307 від 05.09.2014 року, що укладений між ТОВ «Карпатнафтохім» як зберігачем та ОСОБА_20 як поклажедавцем (на відбитці штампу ОСОБА_11 ) зберігається в ТОВ «Карпатнафтохім» в ізометричному обладнанні і магістральному етиленопроводі «Калуш-Західний кордон» (а.с.43, 103-104 т.1, а.с.68 т.2), попереджено про відповідальність за ст.100 КПК за зберігання речових доказів.

Разом з тим, вказаний акт про передачу на відповідальне зберігання майна немає ніякого істотного значення для подальшої долі цих речових доказів, позаяк етилен в кількості 795,781 тонн, фактично продовжував знаходитись на зберіганні в ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ».

Крім цього, органом досудового розслідування не вирішувалось питання про зміну місця зберігання етилену в кількості 795,781 тонн. Також в справі відсутні відомості про те, що слідчий звертався із клопотанням про накладення арешту на вказане майно та чи накладалися будь які обмеження щодо користування розпорядження та володіння цим майном.

Таким чином, згідно матеріалів провадження, етилен в кількості 795,781 тон, перебував на зберігання в ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», як на час ухвалення слідчим рішення про визнання речового доказу, так і на час закриття вказаного кримінального провадження, що свідчить про те, що досудове розслідування ніяким чином фактично не впливало на перебіг зберігання цього майна.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового переконання про те, що етилен у кількості 795,781 тон, який постановою від 02.07.2015 року було визнано речовим доказом, підлягає поверненню після закриття кримінального провадження його власнику ТзОВ ОСОБА_11 , та безпідставно задовольнив клопотання адвоката ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ОСОБА_11 визнавши його, як обґрунтоване.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Івано-Франківського міського суду від 01.12.2022 року про повернення вказаних вище речових доказів, постановлена з порушенням вимог процесуального закону, тому підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою слід відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 , який діяв в інтересах ТзОВ ОСОБА_11 .

Разом з тим, прийняття колегією суддів вищенаведеного рішення не перешкоджає представнику ТзОВ ОСОБА_11 вирішити питання про право власності та повернення вказаного вище майна, відповідно до провадження, яке існує в Гоподарському суді Івано-Франківської області, згідно положень ч.12 ст. 100 КПК.

Колегія суддів вважає, що вищевказане майно - етилен у кількості 795,781 тон, у відповідності до вимог ст.100 КПК України, не може бути передано іншій особі, оскільки у такому випадку це буде виглядати як визнання судом права власності, позаяк воно ще докінця не вирішено в порядку цивільного судочинства та мати ознаки рейдерства, яке має своєю ціллю вилучення майна у володільця на нібито законних підставах, але в основі якого вбачаються системні недоліки функціонування державних інститутів.

За таких обставин, АС генерального директора ТзОВ «Карпатнафтохім» ОСОБА_9 підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 100, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419 КПК, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ «Карпатнафтохім» задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання ТзОВ KEMOKOMPLEKS D.O.O. про повернення етилену у кількості 795,781 тон, який постановою від 02.07.2015 року було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22015090000000036.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_4

ОСОБА_5