Рішення

від 19.04.2022 по справі 120/1294/22-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 квітня 2022 р. Справа № 120/1294/22-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАЖ" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАЖ" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн від 11.01.2022 за №293923.

З метою захисту власних прав та інтересів позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 04.02.2022 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до положень ст. 262 КАС України. Даною ухвалою також встановлено строки для подання заяв по суті.

25.03.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення щодо позовних вимог.

Вказано, що під час здійснення заходів державного контролю відносно транспортного засобу, що належить та використовується автомобільним перевізником ТОВ "ЮАЖ", перевірялись наявність документів, передбачених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.

За результатами перевірки посадовими особами було виявлено порушення - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутня карта водія або роздруківка до цифрового тахографа, що тягне за собою відповідальність згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

01.12.2021 посадовими особами Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 203 км + 500 м проведено перевірку транспортного засобу Scania за номерними знаками НОМЕР_1 та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №325250.

Під час перевірки виявлено порушення: ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, а саме надання послуг з перевезення вантажу перевізником не забезпечено водія карткою водія до цифрового тахографа (або роздруківкою), відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст .60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

11.01.2022 відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №293923, якою постановлено стягнути з позивача штраф у сумі 17000 грн, за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344-ІІІ).

Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10 вересня 2014 року "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі Постанова № 103).

Відповідно до п. 1 Постанови № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп.1 п. 4 Постанови № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до п. 8 Постанови № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26 червня 2015 року "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

В силу вимог пп. 15, 27 п. 5 Постанови № 103 Укртрансбезпеки відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Крім того, суд зауважує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 за № 196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області з Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області. Водночас пунктом 3 вказаного розпорядження встановлено, що територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

Згідно із ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до абз. 1 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 34 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить, що визначений статтею 48 Закону № 2344-ІІІ перелік документів не є вичерпним, оскільки законодавством можуть бути передбачені інші документи, що є необхідними для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.

Так, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів розроблено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі Положення № 340).

Положення № 340 встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення № 340 передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі ТЗ).

За змістом пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Отже, у даному випадку, законодавець в імперативному порядку визначає умови для встановлення на транспортний засіб тахографа.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений Інструкцією з використання пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція № 385).

Згідно з п. 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Приписами п. 3.3 Інструкції № 385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати про собі, зокрема, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Отже, як зазначалося раніше, наведений у статті 48 Законом № 2344-ІІІ перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими, визначеними законодавством документами, одним з яких є заповнені: 1) тахокарти (щоденні реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водія) у кількості, що передбачена ЄУТР; 2) або картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

В Україні реєстраційні листи режимів праці та відпочинку водіїв втілені у формі тахокарт або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа (згідно з п. 3.3 Інструкції № 385).

Відтак Закон № 2344-ІІІ зобов`язує автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, особиста картка водія до цифрового тахографа та роздруківка даних роботи цифрового тахографа.

Судом встановлено, що позивачем здійснювалось перевезення транспортним засобом Scania за номерними знаками НОМЕР_1 .

01.12.2021 посадовими особами Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 203 км + 500 м проведено перевірку вказаного транспортного засобу та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №325250, в якому зафіксовані порушення, зокрема Закону України "Про автомобільний транспорт", Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, а саме надання послуг з перевезення вантажу перевізником не забезпечено водія карткою водія до цифрового тахографа (або роздруківкою).

Так, позивачем допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За таких обставин суд вважає правомірним встановлення актом перевірки порушення вимог ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, що виразилось у не оформленні особистої картки водія чи роздруківки даних роботи цифрового тахографа водія.

Згідно з приписами абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак суд доходить висновку, що відповідач правомірно та з дотримання вимог чинного законодавства виніс постанову №293923 від 11.01.2022 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАЖ" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Крім того, суд відхиляє твердження позивача про наявність у водія транспортного засобу ОСОБА_1 індивідуальної контрольної книжки водія, що також долучена до матеріалів позову, адже така не пред`являлась посадовим особам під час перевірки.

Також, в акті перевірки водій не надав пояснень, та не спростував твердження посадових осіб щодо відсутності на момент перевірки картки водія або роздруківки до цифрового тахографа.

Суд зауважує, що відповідач не здійснював перевірку наявності встановленого тахографу на транспортному засобі позивача та не притягував його до відповідальності за відсутність тахографа чи протоколу перевірки та адаптації тахографа, як помилково вважає позивач.

Водночас здійснення перевірки дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням № 340, є обов`язком відповідача згідно з пп. 1 п. 5 наказу Міністерства інфраструктури України від 01.07.2014 № 290. Така перевірка проведена з урахуванням того, що автомобіль був обладнаний тахографом, натомість актом перевірки зафіксовано факт невикористання водієм особистої картки водія та відсутність роздруківки даних роботи тахографа за 01.10.2021 (дата перевірки), що є порушенням приписів пункту 3.3 Інструкції № 385.

Також суд критично оцінює доводи позивача про те, що проведення перевірок наявності встановлених тахографів передбачено виключно для транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, оскільки вимоги Положення № 340 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).

Відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 1994 року у справі "RuizTorija v. Spain" статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Отже, перевіривши обґрунтованість ключових доводів позивача та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАЖ" належить відмовити повністю.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАЖ" - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАЖ" (код ЄДРПОУ - 38890268, місце реєстрації: провулок Амосова, б. 30, м. Вінниця, 21037);

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ - 39816845, місцезнаходження: вул. Порика, 29, м. Вінниця, 21021).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна