Рішення

від 12.04.2022 по справі 380/12431/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

справа №380/12431/21

провадження № П/380/12605/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддяКедик М.В.,

секретар судового засіданняМоляща Т.В.,

за участю:

представник позивача Муха В.П.,

представник відповідача Нирка Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галичхутро" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Галичхутро" (далі позивач, ТОВ "Галичхутро") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2021 № 00178330902.

Ухвалою судді від 02.08.2021 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Галичхутро" залишено без руху.

Ухвалою судді від 19.08.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 02.02.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведеної фактичної перевірки ТОВ "Галичхутро" складено акт від 01.07.2021 № 13873/13-01-09-02/30124284 у якому зафіксовано порушення ТОВ «Галичхутро» ч. 1ст. 15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального». На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області було виписано податкове повідомлення-рішення від 20.07.2021 № 00178330902 щодо сплати підприємством штрафних санкцій у розмірі 500 000,00 грн. ТОВ «Галичхутро» вважає, що Відповідачем безпідставно застосовано до Позивача штрафні санкції у розмірі 500 000,00 грн, оскільки ним не здійснювалося зберігання пального без ліцензії, а дані зазначені в акті перевірки від 01.07.2021 № 13873/13-01-09-02/30124284 не відповідають дійсності, так як грунтуються на неналежних доказах та не відповідають фактичним обставинам.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 23.09.2021 (вх. № 69151), у якому зазначає, що з аналізу ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» та пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК, суб`єкт господарювання не отримує ліцензію на зберігання пального в тому випадку, якщо зберігає пальне виключно у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару. Отже, враховуючи вищезазначене, суб`єкт господарювання - ТОВ «Галичхутро», який отримує пальне для власних потреб та зберігає його для використання в господарській діяльності, зобов`язаний отримати відповідну ліцензію в органах ДПС. Винятком є встановлений законодавством України вичерпний перелік суб`єктів господарювання, до якого позивач не відноситься. Відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення винесене правомірно і підстав для його скасування немає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "Галичхутро" зареєстроване як юридична особа з присвоєнням коду ЄДРПОУ 30124284.

Головне управління ДПС у Львівській області з 24.06.2021 по 01.07.2021 провело фактичну перевірку ТОВ "Галичхутро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, за результатами перевірки складено Акт (довідка) від 01.07.2021 № 13873/13-01-09-02/30124284.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Галичхутро" було придбано пальне у АА "АЙСЛАГ" (код за ЄДРПОУ 13369787) а саме: паливо (важкі дистеляти), (код товару за УКТ ЗЕД 2710194300). Даний товар придбавався протягом 2020- 2021 року, загальна маса якого 135317 кг, що становить 164284,99 л (у літрах, приведених до температури 15° С) та у МПП "ІРЕНА" (код за ЄДРПОУ 13807069) а саме: паливо (важкі дистеляти) (код товару за УКТ ЗЕД 2710194300). Даний товар придбавався протягом 2020 року, загальна маса якого 1233 кг, що становить 5061,72 л. (у літрах, приведених до температури 15° С). Згідно акцизних накладних пальне отримано ТОВ "Галичхутро" за адресою Львівська область Сокальський район с. Лучиці за напрямком використання « 0» (Адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання неплатник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (акцизна накладна виписується в одному примірнику - код операції « 3», напрям використання -/« 0»).

Висновок. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями) оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями) суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки ТОВ «ГАЛИЧХУТРО», період дії якої підпадає на дати отримання пального (код товару за УКТЗ 2710194300) відсутня, чим порушено ч. 1 ст.15 Закону України від 19.11.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями).

ГУ ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2021 № 00178330902, яким за порушення ч. 1 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального застосовано штраф у сумі 500 000,00 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі -ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Приписами ст. 15 Закону № 481/95-ВР установлено, що ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Частинами 1-3ст. 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

надання послуг із зберігання пального іншим суб`єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, - 500000 гривень;

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Згідно з актом перевірки встановлено факт зберігання позивачем пального без наявності ліцензій на даний вид.

Даний факт перевіряючими було встановлено на підставі наданих на перевірку акцизних накладних; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів; договорів поставки нафтопродуктів від 24.02.2017 № 77; договору поставки нафтопродуктів від 04.05.2020 № ДГ-24; договіру оренди від 01.01.2016 № 2; ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) термін дії з 16.03.2021 до 16.03.2026; довідки від 24.06.2021 № 136.

Вказані вище обставини стали підставою для прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача з огляду на те, що такі є лише припущенням контролюючого органу, яке не підтверджено належними та допустимими доказами.

Матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував факт зберігання позивачем палива.

Ні актом перевірки, ні будь-яким іншим наявним у матеріалах справи доказом, не підтверджено факт зберігання пального або будь-якої іншої рідини.

Позивачем, в свою чергу, надано:

- договір поставки від 24.02.2017 № 77, укладений між ТОВ «Галичхутро» та ПП «Айслаг», відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати або передати зі свого складу покупцю у власність нафтопродукти, в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору;

- договір поставки нафтопродуктів від 04.05.2020 № ДГ-24, укладений між ТОВ «Галичхутро» (покупець) та МПП «Ірена» (постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується у погодженій сторонами кількості та в строки, передати у власність покупця нафтопродукти (дизельне паливо, пічне паливо, паливо судове, бензини марки, А-92, А-95, та інше), а покупець прийняти товар та сплатити за нього, відповідно до умов цього Договору.

На виконання даних договорів, позивачем надано товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти).

Також позивачем надано суду копії договорів оренди автомобілів та копії свідоцтв про реєстрацію машини, відповідно до яких товариство має у наявності 27 одиниць техніки в тому числі і орендованої:

КЗС 1218 , реєстраційний № 27229;

КЗС 1218, реєстраційний № 26883;

Трактор New Holland реєстраційний № НОМЕР_1 ;

Трактор МТЗ-82, реєстраційний № НОМЕР_2 ;

Трактор МТЗ-82, реєстраційний № НОМЕР_3 ;

Трактор МТЗ-82, реєстраційний № НОМЕР_4 ;

Трактор МТЗ-80, реєстраційний № НОМЕР_5 ;

Трактор Т-150, реєстраційний № НОМЕР_6 ;

Трактор Т-150, реєстраційний № НОМЕР_7 ;

Трактор New Holland, реєстраційний № НОМЕР_8 ;

УЕЗ, реєстраційний № НОМЕР_9 ;

Трактор Т-25;

Трактор Т-25 № НОМЕР_10 ;

Трактор Zetor, реєстраційний № НОМЕР_11 ;

Трактор ХТЗ 2511, реєстраційний № НОМЕР_12 ;

Комбайн ДОН - 1500Б

а/кран КС - 357, реєстраційний № ВС 10780 ТА;

камаз 55111, реєстраційний № НОМЕР_13 ;

камаз , реєстраційний № НОМЕР_14 ;

камаз реєстраційний № НОМЕР_15 ;

камаз, реєстраційний № НОМЕР_16 ;

Е-303;

Автонавантажувачі;

Автомобіль Мітсубісі Паджеро, реєстраційний № НОМЕР_17 ;

ДФ -244;

Автомобіль Фіат4690, реєстраційний № НОМЕР_18 ;

Автомобіль Ауді, реєстраційний № НОМЕР_19 ;

Відповідно до довідки від 14.02.2020 № 50/02-21 виданої Лучицькою сільською радою Сокальського району Львівської області, станом на 14.02.2020 на території Лучицької сільської ради орендують та здійснюють обробіток земельних ділянок сільськогосподарського виробництва на загальну площу 1558,3561 га, з них:

- землі пайовиків 1361,0859 га договора оренди між ТОВ «Галичхутро» та орендодавцями терміном до 2025 року (1078,3717 га рілля, 282,7142 га сінокоси;

- землі запасу 197,2702 га (112,2462 га. - рілля - договора оренди терміном до 2028 року; 85,0240 га, - рілля - договора оренди терміном до 1 року)

Разом з тим, позивач не заперечує факту поставки пального, проте заперечує факт його зберігання на момент проведення перевірки, оскільки пальне було відразу ж використане у господарській діяльності позивача - для заправки автотранспортних засобів.

Суд встановив, що придбане паливо використовувалось ТОВ «Галичхутро» виключно для власних потреб в господарській діяльності, для забезпечення роботи власного транспорту відповідно до виду економічної діяльності, без подальшої реалізації та зберігання такого пального.

При цьому, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії, взагалі не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у межах спірних правовідносинах, з урахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального (надходження та оприбуткування) із фізичним зберіганням пального.

Вказані обставини свідчать, що позивачем не було допущено порушення вимог ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.07.2021 № 00178330902 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Галичхутро" (вул. Шевченка, 4, с. Велике, Червоноградський район, Львівська область, 80102, ЄДРПОУ 30124284) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 20.07.2021 № 00178330902.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галичхутро" 7 500,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складений 22.04.2022.

Суддя Кедик М.В.