Рішення

від 14.04.2022 по справі 352/1815/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1815/21

Провадження № 2/352/117/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Кукула О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямницької сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06.09.2021 позивач звернувся до суду з позовом до Ямницької сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.10.2016 рішенням Майданської сільської ради, правонаступником якої є відповідач, ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність площею 0,0400 га для особистого селянського господарства в урочищі «Мельниковичева гора» в с. Майдан Тисменицького району. В подальшому рішенням державного кадастрового реєстратора від 13.02.2018 позивачу було відмовлено у внесені відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що має місце перетин земельних ділянок. Як з`ясувалось ОСОБА_3 виготовив проект землеустрою на сусідню земельну ділянку, однак в натурі фактичні розміри його ділянки не відповідають обмірам, зазначеним у витязі з Державного земельного кадастру та технічній документації. Таким чином, орган місцевого самоврядування відмовив у затвердженні технічної документації ОСОБА_3 . Зазначає, що третя особа своїми діями намагається безпідставно та незаконно захопити собі земельну ділянку, яка станом на 15.11.1993 належала ОСОБА_4 та від якої останній відмовився на користь позивача. Вказала, що оскаржене рішення, яким надано ОСОБА_3 дозвіл на складення технічної документації із землеустрою є безпідставне та незаконне, оскільки у нього в користуванні ніколи не було земельної ділянки площею 0,24 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку. Вважає, що крім того, відповідачем та третьою особою грубо порушено ст.50 ЗУ «Про землеустрій» відповідно до якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. На підставі вищевикладених обставин вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Ухвалою судді від 13.09.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд страви в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.11.2021 викликано для допиту в судове засідання свідка та закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.11.2021 о 11:15 год.

Ухвалою суду від 26.11.2021 викликано для допиту у судовому засіданні свідків у даній цивільній справі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 подав письмові пояснення щодо позовної заяви в яких зазначив, що рішення Майданської сільської ради про надання в користування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0400 га для особистого селянського господарства в урочищі «Мельниковичева гора» в с. Майдан Тисменицького району та акт погодження меж земельних ділянок відсутні. Вказав, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває інша цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до нього, однак у даній справі позивач зазначила зручного собі відповідача - орган місцевого самоврядування. Вважає, що твердження позивача про невідповідність розмірів земельної ділянки ОСОБА_3 обмірам, зазначеним у витязі з Державного земельного кадастру та технічній документації, не підтверджено належними доказами. Окрім того, в акті встановлення меж його земельної ділянки є підписи трьох суміжних землекористувачів, в тому числі ОСОБА_4 , який за словами позивача передав їй земельну ділянку 0,0400 га. Зазначив, що посилання ОСОБА_1 на захоплення ним земельної ділянки, що була надана ОСОБА_4 , не відповідає дійсності, оскільки відсутнє звернення останнього до сільської ради про наявність такого факту. Вказав, що частина земельної ділянки загальною площею 0,24 га на яку оспорюваним рішенням надано дозвіл на виготовлення технічної документації, а саме в розмірі 0,20 га ним огороджена та на ній знаходиться житловий будинок, а інша частина в розмірі 0,0400 га, що знаходиться за парканом, як резервна, використовується для випасу худоби та час від часу розорювалась для посіву трав. Додатково зазначив, що в лютому 2018 після чергового подання заяви на затвердження технічної документації на земельну ділянку 0,24 га землеупорядник на сесії заявив, що документація буде затверджена за умови її зміни з 0,24 га на 0,20 га, так як за результатами переобміру земельної ділянки її розміри не відповідають розмірам, зазначеним в технічній документації. Крім того вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

В поданій суду 16.11.2021 відповіді на пояснення третьої особи позивач зазначає, що надана ОСОБА_3 копія погосподарської книги не стосується спірної адреси розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а виключно свідчить про її надання на АДРЕСА_2 . Вказала, що домоволодіння по АДРЕСА_1 , де згідно погосподарської книги площа земельної ділянки під ІЖБ становила 0,07 га, не належало на праві власності ОСОБА_3 , а його тещі, тому невідомо яким чином останній став головою домоволодіння. Звернула увагу суду, що земельна ділянка площею 0,0400 га знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 , є дотичною до земельної ділянки, яка перебуває у її власності. Звернення до суду необхідне для захисту її порушеного права та інтересу.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснили, що про факт порушення своїх прав позивач дізналася у лютому 2020 після отримання відзиву ОСОБА_3 під час розгляду цивільної справи в Івано-Франківському міському суді. Додатково зазначили, що оскаржене рішення органом місцевого самоврядування прийняте внаслідок помилки, оскільки не дивлячись у погосподарську книгу, ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,24 га, яка не була в його користуванні. Звернули увагу суду, що ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0400 га було надано рішенням Майданської сільської ради про що відображено у плані зовнішніх меж земельної ділянки на право приватної власності на землю, який у зв`язку з неможливістю видати державний акт є тимчасовим документом. Відтак просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився та подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, проти задоволення позову заперечив з мотивів, наведених у письмових поясненнях. Вказав, що архівним витягом з протоколу ХІХ сесії ХХІ скликання Майданської сільської ради народних депутатів від 29.12.1993 року та довідкою-характеристикою земельної ділянки від 29.08.2012 підтверджено надання йому в користування земельної ділянки площею 0,24 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 . На запитання суду пояснив, що виготовлена ним технічна документація на вищевказану земельну ділянку сільською радою не погоджена до цього часу, однак дії органу місцевого самоврядування не оскаржував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що земельна ділянка в АДРЕСА_1 складається із двох ділянок: огороженій, на якій знаходиться будинок ОСОБА_3 , та ділянки розміром 0,0400 га., що використовується для випасання худоби. Вказав, що наглядно бачив як ОСОБА_3 користувався земельною ділянкою з 2015 року. У 2019 році на дану ділянку привезли каміння, а до того часу проблем у користуванні ділянкою не було. В подальшому у жовтні 2019 землеупорядник сільської ради здійснював перемірювання вищевказаної земельної ділянки, однак без врахування ділянки розміром 0,0400 га, оскільки голова сільської ради повідомила, що дана ділянка не належить ОСОБА_3 . Вказав, що земельна ділянка, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , не є площею 0,24 га., а будинок на ній станом на 1990 рік був збудований.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що перебувала на посаді сільського голови Майданської сільської ради з 2015 року. Вказала, що позивач в жовтні 2016 року звернулась до органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,0400 га. Зазначила, що відповідно до плану земельну ділянку розміром 16 сотих було надано ОСОБА_4 , на 12 сотих він оформив право власності, а 4 сотих залишилось. В процесі виготовлення ОСОБА_7 проекту, ОСОБА_3 звернувся до сільської ради з заявою про затвердження технічної документації. Дане питання було винесено на земельну комісію, яка вийшовши на місцевість, склали акт і повідомили, що слід зменшити площу до 0,20 га. Вказала, що технічна документація ОСОБА_3 сільською радою погоджена не була. Зазначила, що ОСОБА_3 проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 , яка перейменована з АДРЕСА_2 , і за даною адресою у нього рахується земельна ділянка 25 сотих. В погосподарській книзі за адресою АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка за ОСОБА_3 розміром 7 сотих. Зазначила, що до заяви про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку 0,25 га ОСОБА_3 органу місцевого самоврядування не було додано жодного документу, який би посвідчував його право на користування такою ділянкою.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що з 1997 року проживає в с. Майдан Тисменицького району і час від часу за запрошенням ОСОБА_3 або його зятя допомагав обробляти земельну ділянку орієнтовною площею не більше 3 сотих, що знаходиться за парканом. Зазначив, що точно не пригадує в які роки які виконував роботи, однак зазначив, що з 1997 року садили картоплю, орали, а останні 6 років тільки обкошували. На запитання представника позивача повідомив, що будівельні матеріали на тій земельні ділянці відсутні, а знаходяться на сусідній ділянці, яка була куплена в ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що був головою сільської ради з 2006 по 2015 роки. Зазначив, що земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_1 межують. Йому відомо, що між ними іде спір за крайню грядку, що належала ОСОБА_4 , розміром 4 сотих. Пояснив, що допомагав ОСОБА_4 обробляти дану земельну ділянку, а ця ділянка знаходиться неподалік його помешкання тому йому добре відомі всі обставини справи. З огляду на зазначене йому добре відомо, що даною земельною ділянкою ОСОБА_3 ніколи не користувався, бо здійснював користування ОСОБА_4 поки не відмовився від неї на користь ОСОБА_1 згідно поданої до сільської ради заяви.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що був депутатом земельної комісії та депутатом Майданської сільської ради з 2015 по 2020 роки. Пояснив, що земельною ділянкою 0,0400 га користувався ОСОБА_4 , який повідомив в сільську раду, що ОСОБА_3 здійснив самозахват даної ділянки. Вказав, що ОСОБА_3 хотів приватизувати земельну ділянку разом із спірною грядкою, яка знаходилась за його парканом, до якої жодного відношення не має. У зв`язку з надходженням до органу місцевого самоврядування заяви земельна комісія виїжджала на місцевість для обміру землі ОСОБА_3 , за результатом чого було складено акт яким рекомендовано внести зміни в кадастровий план.

Вислухавши позивача та його представника, третю особу, показання свідків, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки на право приватної власності на землю на підставі рішення Майданської сільської ради Тисменицького району від 15.10.1993 року ОСОБА_4 було передано у приватну власність в тому числі земельну ділянку загальною площею 0,1667 га, суміжними землекористувачами якої вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_11 . Даний план зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №015 (а.с.171-173).

Крім того, згідно наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу копії рішення Майданської сільської ради Тисменицького району від 15.11.1993 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1852 га, а у зв`язку з тим, що немає можливості видати державний акт, план зовнішніх меж земельної ділянки є тимчасовим документом (а.с.170).

Відповідно до копії погосподарської книги на АДРЕСА_2 за даною адресою ОСОБА_3 виділено земельну ділянку 0, 25 га. (а.с.71-72, 209-210).

Відповідно до облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011 - 2015 роки у ОСОБА_3 була наявна земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва площею 0,07 га (а.с.7-9, 92-94).

Згідно архівного витягу з протоколу ХІХ сесії ХХІ скликання Майданської сільської ради народних депутатів від 29.12.1993 року ОСОБА_3 сесія ухвалила приватизувати присадибну ділянку (а.с.114).

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2012 та технічного паспорту на садибний житловий будинок ОСОБА_3 має на праві власності домоволодіння по АДРЕСА_1 , рік побудови 1990 (а.с.116, 188-192).

19.06.2012 встановлено межі земельної ділянки ОСОБА_3 АДРЕСА_1 в натурі (а.с.53).

Відповідно до рішення XV сесії Майданської сільської ради Тисменицького району VI скликання від 20.07.2012 року ОСОБА_3 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,24 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.15).

Згідно довідки-характеристики земельної ділянки від 29.08.2012 ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,24 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.48).

Згідно заяви ОСОБА_4 , адресованої сесії Майданської сільської ради від 04.02.2014, останній просить зупинити приватизацію земельної ділянки ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 площею 24 сотих, оскільки останній проводить самозахват земельної ділянки, яка прилягає до огорожі ОСОБА_3 (а.с.219-221). При цьому суд залишає без уваги твердження третьої особи про фальсифікацію даної заяви, оскільки резолюція на ній поставлена з його слів 04.02.2013 року, однак визначальним є дата реєстрації заяви у виконкомі Майданської сільської ради, яка як вбачається із відповідного штемпеля, збігається із датою її написання ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 24.03.2014 на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2014 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1249 га в с. Майдан, урочище «Мельниковичева гора» (а.с.121-22).

Згідно із заявою ОСОБА_4 , що зареєстрована у виконкомі Майданської сільської ради 16.09.2016, останній просить сесію Майданської сільської ради вилучити з його користування земельну ділянку площею 0,04 га, яка знаходиться в урочище «Мельниковичева гора» АДРЕСА_1 по сусідству із ОСОБА_12 та ОСОБА_3 і передати її у власність ОСОБА_1 (а.с.160).

Відповідно до рішення ІX сесії Майданської сільської ради Тисменицького району VIІ скликання від 14.10.2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0400 га для особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Майдан, урочище «Мельниковичева гора» вул. Сагайдачного (а.с.10).

Згідно пояснювальної записки на технічну документацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,2400 га, на замовлення ОСОБА_3 , остання розроблена з діючими нормами та правилами (а.с.50-51).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку 10.05.2017 відділом у Тисменицькому районі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області здійснено присвоєння кадастрового номеру 2625882701:01:004:0499 земельній АДРЕСА_1 , площею 0,2400 га (а.с.54-55).

Актом виїзного засідання постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин від 01.06.2017, який в подальшому був затверджений рішенням XVІ сесії Майданської сільської ради Тисменицького району VIІ скликання від 23.06.2017, виявлено, що фактичні обміри земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідають обмірам Витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку № НВ-2602503502017 від 11.05.2017. Рекомендовано внести зміни в кадастровий план (а.с.16).

Актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання закріплено в натурі межі земельної ділянки, наданої користувачу ОСОБА_1 площею 0,0400 га для особистого селянського господарства, яка знаходиться в с. Майдан, урочище «Мельниковичева гора» вул. Сагайдачного (а.с.85).

Згідно з актом виїзного засідання постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин від 03.10.2017, розглянувши заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою комісія дійшла висновку, що межі земельної ділянки не порушено (а.с.11).

Відповідно до рішення XXІ сесії Майданської сільської ради Тисменицького району VIІ скликання від 27.10.2017 року затверджено акт виїзного засідання постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин від 03.10.2017 (а.с.12).

Згідно висновку ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області від 28.12.2017 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0400 га ОСОБА_1 , останній погоджено (а.с.13).

Рішенням державного кадастрового реєстратора від 13.02.2018 позивачу було відмовлено у внесені відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що має місце перетин земельної ділянки з ділянкою 2625882701:01:004:0499 (а.с.14).

Згідно із відповідями відповідача від 09.08.2021 та 17.08.2021 відповідно до відомостей з земельно-кадастрової книги с. Майдан та облікової картки об`єкта погосподарського обліку за гр. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка площею 0,07 га для ІЖБ. Встановлено, що рішенням XV сесії Майданської сільської ради Тисменицького району VI скликання від 20.07.2012 року ОСОБА_3 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,24 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.6).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій», в редакціях на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1, 2 ст.118 ЗК України, в редакції на момент прийняття оскарженого рішення, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

При цьому ст. 123 ЗК України було врегульовано порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування. Так, відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 2 вищевказаної норми передбачено, що рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право

користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про землеустрій», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об`єднання земельних ділянок, включає в тому числі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у

власність або надання в користування, у тому числі на умовах

оренди.

Так, ОСОБА_3 надав суду копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) в АДРЕСА_1 , що виготовлялась на підставі оскарженого рішення, серед документів в якій міститься архівний витяг з протоколу ХІХ сесії ХХІ скликання Майданської сільської ради народних депутатів від 29.12.1993 року згідно якого ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 сесія ухвалила приватизувати присадибну ділянку (а.с.114).

З даного рішення суд позбавлений можливості встановити ні площу земельної ділянки, ні зв`язок даного рішення із ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Одночасно відповідно до копії погосподарської книги на АДРЕСА_2 за даною адресою ОСОБА_3 виділено земельну ділянку 0, 25 га (а.с.71-72, 209-210). В той же час суд не приймає до уваги твердження третьої особи стосовно відношення даного запису до АДРЕСА_1 , оскільки як з`ясовано в судовому засіданні зі слів самого ж ОСОБА_3 саме з домоволодіння по АДРЕСА_3 ) його дочка ОСОБА_13 вибула в 1993 році, про що і міститься запис у даному документі. Відтак дана обставина додатково свідчить про відношення цих записів саме до домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_3 .

Крім того, відповідно до облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011 - 2015 роки у ОСОБА_3 виключно була наявна земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва площею 0,07 га, а не 0,24 га дозвіл на виготовлення технічної документації по якій йому було надано оскарженим рішенням (а.с.7-9, 92-94).

Разом з тим, відповідно до показань свідка ОСОБА_6 , яка перебувала на посаді сільського голови Майданської сільської ради з 2015 року, до заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення технічної документації жодних підтверджуючих документів про надання земельної ділянки площею 0,24 га по АДРЕСА_1 , не додано.

Стосовно довідки-характеристики, на яку теж посилався ОСОБА_3 , як документ, що підтверджує його користування земельною ділянкою площею 0,24 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , то суд зазначає, що останній не є правовстановлюючим документом, а видана тим же органом, що прийняв оскаржене рішення та надана вже після прийняття органом місцевого самоврядування рішення від 20.07.2012.

Одночасно, вирішуючи питання про характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір є приватноправовим, оскільки у цій справі предметом розгляду є рішення суб`єкта владних повноважень про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки третій особі, частина якої закріплена за житловою будівлею, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача, або до не всіх осіб, які повинні бути залучені до справи в якості відповідачів, є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд зазначає, що позивачем правильно визначено відповідачем у справі Ямницьку сільську раду, яка є правонаступником Майданської сільської ради.

Однак, в той же час, заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються також і прав та обов`язків ОСОБА_3 , оскільки оскарженим рішенням йому надано дозвіл на виготовлення технічної документації в тому числі на частину земельної ділянки, що знаходиться під житловим будинком, який належить йому на праві власності, а відтак заявлені позивачем вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем, так як лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про задоволення позовних вимог у випадку їх обґрунтованості, а без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Проте ОСОБА_3 до участі в справі як співвідповідач не залучений, клопотань про його залучення співвідповідачем за цим позовом позивач не заявляв, хоча в підготовчому судовому засіданні судом на виконання вимог п.4 ч.2 ст.197 ЦПК України з`ясовувалась наявність таких заяв. Дана обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд звертає увагу на те, що відмова в задоволенні позовних вимог у зв`язку із вказаних вище підстав не позбавляє права позивача на захист своїх порушених прав шляхом звернення до суду із відповідним позовом до належних відповідачів, тому і його право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушене.

Аналогічна позиція висловлена і в постанові ВС від 08.07.2021 у справі №264/632/19.

Стосовно клопотання третьої особи про пропуск позивачем строку загальної позовної давності, то суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, є підставою для відмови у позові, якщо про його застосування заявлено стороною у спорі, якою ОСОБА_3 не є.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні даного позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 118, 123 Земельного кодексу України, 56 Закону України «Про землеустрій», керуючись ст.ст.12, 13, 48, 51, 81, 247, 256, 259, 261, 263, 265, 267, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ямницької сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення відмовити.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ,

Відповідач Ямницька сільська рада, код ЄДРПОУ 04356461, вул. Галицька, 36, с. Ямниця, Ямницька ТГ, Івано-Франківська область, 77422,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 .

Рішення складене в повному обсязі 22.04.2022 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Дзвенислава ГРИНЬКІВ