Рішення

від 10.04.2022 по справі 909/1276/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1276/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Павлюк У.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури

(вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018)

в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

(пр. Перемоги, 14, м. Київ, 03135)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГР Сервіс"

(вул. Карпатська, 172, м. Коломия, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл., 78203)

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 19 525,99 грн

за участю:

від Івано-Франківської обласної прокуратури: Верешко М.І. - прокурор;

від позивача: Крайник О.В. - представник;

від відповідача: представник не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГР Сервіс" (далі - ТОВ "ВГР Сервіс") про стягнення в дохід Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 19 525,99 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.01.2022.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 27.01.2022, не відбулося у зв`язку із збільшенням захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, серед працівників суду та згідно з розпорядженням заступника голови Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 №2/г.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 18.02.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 16.03.2022.

У судових засіданнях 16.03.2022, 24.03.2022 відкладено розгляд справи на 24.03.2022 та 11.04.2022 відповідно (такі ухвали занесено до протоколів судових засідань), про що представників сторін, присутніх в судовому засіданні, повідомлено під розписку, а інших -- ухвалою-повідомленням про судове засідання.

24.03.2022 представник позивача подав суду клопотання (вх.№3675/22) про приєднання (долучення) до матеріалів справи документів. Зокрема, копії постанови Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №234301 від 25.05.2021; копії постанови Коломийського ВДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області про закінчення виконавчого провадження від 01.02.2022 ВП№66441191.

У судовому засіданні 11.04.2022 прокурор Івано-Франківської обласної прокуратури подав суду письмові пояснення у справі (вх.№4128/22).

У судовому засіданні 11.04.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиції сторін.

Позиція прокурора та позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками габаритно-вагового контролю було зафіксовано перевищення транспортним засобом, який належить відповідачу, нормативних вагових параметрів, в зв`язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд, яка підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) прокурор зазначає нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, що має наслідком ненадходження коштів до Державного бюджету України, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру"; позивач звертався з листом до прокуратури з метою вжиття заходів прокурорського реагування у зв`язку з неможливістю самостійного звернення до суду з даним позовом.

Прокурор і представник позивача у судових засіданнях позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Позиція відповідача.

Відповідач у встановлений ГПК України строк відзив на позов суду не подав, проти позовних вимог не заперечив, повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також телефонограмою від 16.03.2022.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до направлення на рейдову перевірку від 29.03.2021 №013635, виданого Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки (а.с. 18), посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області проводився габаритно-ваговий контроль транспортних засобів щодо додержання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", в тому числі і на ділянці автомобільної дороги Н-10 Стрий - Чернівці, с. Чукалівка, км: 106, в ході якого проведене контрольне зважування автомобіля марки DAF XF 105.410, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа марки MEGA MNW, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Указаний транспортний засіб належить ТОВ "ВГР Сервіс" (вул. Карпатська, 172, м. Коломия, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл., 78203) (а.с. 24, 25).

У відповідності до даних товарно-транспортної накладної від 31.03.2021 ТОВ "ВГР Сервіс" здійснювало перевезення вантажу у кількості 22 т за маршрутом с. Фрага Івано-Франківської області - м. Івано-Франківськ (а.с. 26).

Зважування проведено обладнанням згідно з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/3338 від 16.11.2020 (чинним до 16.11.2021) (а.с. 37).

За результатами перевірки вказаного транспортного засобу було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №273513 від 31.03.2021(а.с. 19), в якому зазначено про виявлені порушення.

На підставі даного акта видано довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009301 від 31.03.2021 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0011406 від 31.03.2021 (а.с. 20-21), в яких зафіксовано перевищення відповідачем нормативних вагових параметрів, а саме:

- повна маса транспортного засобу (маса транспортного засобу та маса вантажу) фактично складала 50,95 т, при нормативно допустимій - 40 т, що відповідно перевищує нормативні вагові параметри на 10,95 т;

- нормативно допустиме навантаження на другу вісь становить 11 т, фактичне - 15,3 т, що перевищує дозволені норми на 4,3 т;

- нормативно допустиме навантаження на строєні осі становить 22 т, фактичне - 27,95 т, що перевищує дозволені норми на 5,95 т (третя вісь - 10,25 т, четверта - 8,35 т, п`ята - 9,35 т).

Наведені обставини також підтверджуються даними чеку (талону) зважування №02687 від 31.03.2021 (а.с. 22).

Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №17 від 31.03.2021 (а.с. 27) Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області нарахувало ТОВ "ВГР Сервіс" плату за проїзд в розмірі 596,70 євро, що відповідно до курсу НБУ євро/гривня станом на 31.03.2021 (1 євро/32,7233 грн) становить 19 525,99 грн.

У подальшому Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки направило на адресу ТОВ "ВГР Сервіс" повідомлення про заборгованість від 06.04.2021 №24870/25/24-21, до якого додано розрахунок плати за проїзд №15 від 31.03.2021, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0011406 від 31.03.2021, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009301 від 31.03.2021 та чек (талон) зважування №02687 від 31.03.2021, що підтверджується наявним в матеріалах листом (а.с. 32-33). Зазначене повідомлення отримано відповідачем 15.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

Отже, предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування.

У зв`язку з несплатою коштів відповідачем у добровільному порядку, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області за захистом порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді:

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, слід відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Суд встановив, що на виконання норм ч. 3 - 5 ст. 53 ГПК України і ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави в особі позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), яка протягом тривалого часу самостійно не вчиняла дій, спрямованих на захист економічних інтересів держави в частині надходження коштів до Державного бюджету України, що були порушені внаслідок несплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Згідно зі ст. 170 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава набуває та здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України, ч. 3 ст. 4 ГПК України в випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.

Статтею 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого:

- (в редакції Закону України №54-IX від 11.09.2019, яка діяла з 25.09.2019 по 30.09.2021) нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю;

- (в редакції Закону України №1534-IX від 03.06.2021, яка діє з 01.10.2021 по теперішній час) стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Прокурор Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Укртрансбезпеки з листом від 12.08.2021 №15-1247вих-21, в якому просив проінформувати про вжитті Укртрансбезпекою заходи щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 596,70 євро із ТОВ "ВГР Сервіс" (а.с. 41-42).

Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки листом від 31.08.2021 №5719/6.3/15-21 повідомило прокурора про те, що кошти від перевізника на погашення заборгованості не надходили (що є порушенням інтересів держави), а також просило розглянути можливість представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Укратрансбезпеки щодо стягнення з ТОВ "ВГР Сервіс" плати за проїзд транспортним засобом з перевищенням допустимих габаритно-вагових параметрів у зв`язку з відсутністю повноважень (що є підтвердженням невжиття належних заходів для захисту інтересів держави) (а.с. 38-40).

Таким чином, маючи відповідні повноваження, визначені ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та підп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) протягом тривалого часу не вжила належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Прокурор, керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листом від 23.12.2021 №15-1849вих-21 повідомив Укртрансбезпеку про наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Укртрансбезпеки у Господарському суді Івано-Франківської області шляхом подання позову до ТОВ "ВГР Сервіс" (а.с. 43-44).

З огляду на викладене, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки), у зв`язку із здійсненням останньою захисту інтересів держави неналежним чином.

Щодо розгляду спору по суті

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок).

Відповідно до підп. 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 6 Порядку).

Згідно з п. 20 Порядку за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 21 Порядку встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 27 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у ст. 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п. 28 Порядку).

Відповідно до п. 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

При цьому осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

За правилами п. 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням (абз. 5 п. 31-1 Порядку).

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (абз. 6 п. 31-1 Порядку).

У матеріалах справи наявні всі передбачені Порядком документи, зокрема довідка №0009301, акт №0011406 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та розрахунок №15 плати за проїзд, які були складені працівниками Укртрансбезпеки 31.03.2021, у зв`язку з виявленням під час габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам і правилам перевезення вантажу.

Судом встановлено, що розрахунок плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 596,70 євро здійснений відповідно до затвердженої формули та є правильним. При цьому протилежного не було доведено суду відповідачем.

Відповідач у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом у розмірі 596,70 євро, що еквівалентно 19 525,99 грн, не сплатив та дії Укртрансбезпеки не оскаржив.

Крім того, судом встановлено, що відповідач сплатив адміністративно- господарський штраф у сумі 34 000,00 грн за перевищення 31.03.2021 встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт"), згідно з постановою Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №234301 від 25.05.2021, що підтверджується постановою про закриття виконавчого провадження від 01.02.2022 ВП№66441191 (а.с. 95-96) та свідчить про визнання відповідачем факту перевищення 31.03.2021 транспортним засобом, який йому належить, нормативних вагових параметрів.

При прийнятті рішення суд також враховує, що стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом є відшкодуванням матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Розгляд таких спорів забезпечує надходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та їх спрямовування на відновлення, належне утримання автомобільних доріг, які є частиною критичної інфраструктури держави в сфері транспортного забезпечення, про що також зазначає прокурор Івано-Франківської обласної прокуратури у письмових поясненнях у справі (вх.№4128/22 від 11.04.2022).

Зокрема, виконання робіт та надання послуг з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг в період дії воєнного стану, введеного у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, має суттєве значення як для забезпечення пересування Збройних сил України та сил територіальної оборони безпосередньо до місць дислокації, ведення бойових дій, так і для евакуації мирних жителів, поранених, доставки критично значимих вантажів тощо.

Зважаючи на важливість забезпечення стійкості критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, істотною необхідністю є врегулювання правовідносин між сторонами та закінчення розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 19 525,99 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Звертаючись з позовом до суду, прокурором сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №2790 від 21.12.2021.

Інших судових витрат сторони не заявляли.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 76, 123, 129, 165, 178, 232, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГР Сервіс" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 19 525,99 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГР Сервіс" (вул. Карпатська, 172, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203; ідентифікаційний код 22194022) в дохід Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі 19 525,99 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 99 коп).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГР Сервіс" (вул. Карпатська, 172, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78203; ідентифікаційний код 22194022) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 03530483) 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

4. На виконання рішення видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.04.2022.

Суддя Т.Е. Валєєва