Рішення

від 17.04.2022 по справі 467/562/21

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/562/21

Провадження № 2/486/103/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 квітня 2022 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.

при секретарі Коршак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Первомайського району Миколаївської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Благодатненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

без участі сторін та третьої особи,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року виконавчий комітет Благодатненської сільської ради Первомайського району Миколаївської області як орган опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Благодатненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .Малолітній ОСОБА_1 фактично проживав з матір`ю та батьком в АДРЕСА_1 .

08 лютого 2021 року малолітній ОСОБА_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 , у зв`язку з незадовільними умовами проживання, службою у справах дітей Благодатненської сільською радою був поміщений до Обласного центру соціально-психологічної допомоги м. Вознесенськ.

Після смерті матері ОСОБА_1 був переданий директором центру начальнику служби у справах дітей Благодатненської сільської ради Колос А.А.. Наказом начальника служби у справах дітей малолітній ОСОБА_1 був переданий рідному дядькові померлої матері та на даний час знаходиться за місцем проживання дядька ОСОБА_3 в с. Вирва Радомишльського району Житомирської області. Батько дитини ОСОБА_1 написав заяву до служби у справах дітей про те, що він просить влаштувати його сина ОСОБА_1 до дитячого будинку у зв`язку з відсутністю у нього помешкання придатного для життя дитини. За час перебування дитини у дядька ОСОБА_3 відповідач жодним чином не виявив бажання спілкуватись з сином, не покращив свої матеріальні умови, неодноразово був помічений з явними ознаками алкогольного сп`яніння, матеріальної допомоги дитині не надавав. Останній переїхав жити до свого знайомого в с. Садове, але потім переїхав до співмешканки в смт. Арбузинка. Службою у справах дітей Благодатненської сільської ради були обстежені умови проживання ОСОБА_1 та його співмешканки ОСОБА_4 , про що був складений відповідний акт обстеження. На даний час місце проживання відповідача службі у справах дітей Благодатненської сільської ради не відоме. За останніми даними відомо, що ОСОБА_1 перебував у Херсонській області.

За таких обставин позивач просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати дитину органу опіки та піклування Благодатненської сільської ради для подальшого його влаштування та стягнути з ОСОБА_1 на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб під опікою або піклування яких буде знаходитись дитина, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати звернення з позовом і до повноліття дитини, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини, відкритий у відділені Державного ощадного банку України, допустивши негайне виконання рішення суду в даній частині вимог.

Ухвалою судді від 03 вересня 2021 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання представники позивача та третьої особи не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 причину неявки суду не повідомив, про день, місце та час розгляду справи сповіщений вчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у позовній заяві та розміщення оголошення про виклик, на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначив у клопотанні. За такого суд вважає можливими ухвалити у справі заочне рішення.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази та надавши їм оцінку відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд приходить до наступного.

З копії свідоцтва про народження дитини вбачається, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , згідно копії свідоцтва про смерть померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Згідно направлення № 96 від 08 лютого 2021 року малолітній ОСОБА_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 , у зв`язку з незадовільними умовами проживання, що було встановлено згідно актів обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 10, 11, 12-13), службою у справах дітей Благодатненської сільською радою був поміщений до Обласного центру соціально-психологічної допомоги м. Вознесенськ (а.с. 14-15).

Після смерті матері ОСОБА_1 , згідно акту про факт передачі дитини від 07 березня 2021 року, складеному адміністрацією Обласного центру соціально-психологічної допомоги в особі директора Губаревої С.Є. у присутності начальнику служби у справах дітей Благодатненської сільської ради Колос А.А., передали його батьку ОСОБА_1 (а.с. 16).

Відповідач 07 березня 2021 року написав заяву до служби у справах дітей Благодатненської сільської ради про те, що він просить влаштувати його сина ОСОБА_1 до дитячого будинку у зв`язку з складною життєвою ситуацією та зі смертю ОСОБА_2 та відсутністю у нього помешкання придатного для життя дитини (а.с. 17).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 14 квітня 2021 року, складеного службою у справах дітей Благодатненської сільської ради, членами комісії були обстежені умови проживання відповідача ОСОБА_1 та його співмешканки ОСОБА_5 в смт. Арбузинка Миколаївської області, де було зазначено щодо покращення умов проживання батька дитини ОСОБА_1 , а саме: забезпечення дитини ліжком, столом, одягом, речами, їжею (а.с. 18-19).

Наказом начальника служби у справах дітей Благодатненської сільської ради Колос А.А. від 18 травня 2021 року, малолітнього ОСОБА_1 , як дитину, що залишилась без батьківського піклування в зв`язку зі смертю біологічної матері, тимчасово передано в сім`ю дядька ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20), який і на даний час перебуває за вищевказаною адресою.

Згідно довідки-характеристики, виданої старостою Садівського старостинського округу Благодатненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області від 10 червня 2021 року, ОСОБА_1 за час проживання в с. Садове зарекомендував себе посередньо, неодноразово був помічений мешканцями села з явними ознаками алкогольного сп`яніння, не працював, вихованням сина не займався, сім`ю не забезпечував. Сім`я жила за рахунок дитячих коштів, інколи мав тимчасовий заробіток. Після смерті цивільної дружини ОСОБА_2 дитину до себе не забрав, оскільки у нього відсутнє житло придатне для життя дитини. В кінці березня 2021 року ОСОБА_1 виїхав у невідомому напрямку з с. Садове Арбузинського району Миколаївської області (а.с. 27).

Рішенням Виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Миколаївської області № 70 від 11.06.2021 року було затверджено висновок органу опіки і піклування Благодатненської сільської ради, згідно якого орган опіки та піклування Благодатненської сільської ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав, відносно сина ОСОБА_1 (а.с. 30-32).

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікованою Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 12.04.2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов`язками матері та батька.

Частиною 2 ст. 152 СК України передбачено, що дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Після з`ясування всіх обставин справи, суд вважає, що поведінка батька дитини - ОСОБА_1 , суперечить вимогам ст.ст. 150, 152 СК України, та порушує право дитини на належне батьківське виховання, фізичний, духовний та моральний розвиток.

У статті 155 СК України, закріплено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 4 ст. 155 СК України регламентовано, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно положень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року зі змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно п.16 зазначеної Постанови, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини в діях батьків.

На думку суду, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що позивачем доведено наявність свідомих дій відповідача щодо ухилення від виконання свого батьківського обов`язку по відношенню до сина ОСОБА_1 , 2018 року народження, який з сином не спілкується, не забезпечує його матеріально, ухиляється від виконання обов`язків по його вихованню, не проявляє батьківської турботи та інтересу до розвитку та внутрішнього світу дитини, що встановлено висновком органу опіки та піклування. На думку суду позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, буде насамперед захистом прав та інтересів дитини.

Таким чином позовна заява виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Первомайського району Миколаївської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 в частині позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, щодо неповнолітнього сина, підлягає задоволенню.

Одночасно позивач просить про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дати звернення з позовом і до повноліття дитини, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини, відкритий у відділені Державного ощадного банку України.

Згідно ч.2, ч.3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями сімейного законодавства, суд дійшов висновку, що за обставин, що склалися, позов виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Первомайського району Миколаївської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів, також підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку.

Відповідно до ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На думку суду, запропонований позивачем розмір аліментів, у повній мірі відповідатиме вимогам закону, щодо забезпечення достатнього рівня життя, фізичного, інтелектуального, духовного і соціального розвитку дитини та прожитковому мінімуму, встановленому законом, для дітей відповідного віку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , 2018 року народження, у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на утримання дітей слід стягувати шляхом перерахування на особистий рахунок дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким є 17 червня 2021 року (а.с. 1).

Згідно із ст. 430 УПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. У зв`язку з цим, рішення суду в цій частині підлягає негайному виконанню.

Частиною 2 ст. 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення, і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивача при зверненні до суду було звільнено від сплати судового збору па підставі п.14 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

У разі коли в позовній заяві об`єднано кілька позовних вимог, згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Враховуючи, що судом задоволено дві позовні вимоги: про позбавлення батьківських та про стягнення аліментів, судовий збір складатиме (992,40 + 992,40) = 1984,80 грн..

Керуючись ст.ст. 150, 152, 155, 164-166, 180, 181, 191 СК України; ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 352, 354, 355 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву виконавчого комітету Благодатненської сільської ради Первомайського району Миколаївської області як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Служба у справах дітей Благодатненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Овідіополь Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнська Миколаївської області.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Овідіополь Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб під опікою або піклуванням яких буде знаходитись дитина, аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 червня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок дитини, відкритий у відділення Державного ощадного банку України.

На підставі ч. 3 ст. 166 СК України зобов`язати Орган опіки та піклування Благодатненської сільської ради Первомайського району Миколаївської області відкрити у місячний строк з дня набрання цим рішенням законної сили особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України для перерахування аліментів на утримання дитини: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Овідіополь Одеської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір розміром - 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін