Постанова

від 12.04.2022 по справі 600/385/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/385/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

13 квітня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Григорук В.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Лопачука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 30 грудня 2020 року №106-к про звільнення ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, з займаної посади 30 грудня 2020 року у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України;

-поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації з 30 грудня 2020 року;

-стягнути з відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 26.10.2021 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що при звільненні позивача недотриманно процедуру звільнення державного службовця із займаної посади відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 статті 40 КЗпП України, що дає підстави для визнання оскаржуваного наказу протиправним та скасування.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що Чернівецька районна державна адміністрація набула правоздатність, як юридична особа і орган державної влади 26.01.2021, а створення структури місцевої адміністрації 02.03.2021. У зв`язку з цим, у відповідача виникає юридична колізія: до якого місця роботи, за якою адресою і в якому органі має бути допущена ОСОБА_1 , у зв`язку із ліквідацією самого Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

Вважає, що на час виникнення спірних правовідносин вони були врегульовані ст. 22 Закону України "Про державну службу", що передбачає не обов`язок, а право суб`єкта призначення, за певних обставин, перевести службовця на рівнозначну посаду або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу. Також зазначає про пропуск місячного строку для звернення позивачем до суду першої інстанції.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

В судовому засіданні позивач заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 перебувала на державній службі. Зокрема, 25 вересня 2012 року вона була призначена на посаду головного спеціаліста управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації в порядку переведення. Вказаний запис внесений до трудової книжки ОСОБА_1 на підставі наказу №5-к від 25 вересня 2012 року.

Згідно наявного у справі штатного розпису по апарату, відділу та управліннях Сторожинецької районної державної адміністрації станом на 01 січня 2018 року в управлінні освіти, сім`ї, молоді та спорту було 7 посад, з яких 4 головного спеціаліста. При цьому 2 посади головного спеціаліста зазначено як вакантні.

Наказом управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 31 січня 2018 року №3-в ОСОБА_1 надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 19 лютого 2018 року по 31 грудня 2020 року згідно статті 179 КЗпП України.

12 липня 2018 року Сторожинецькою районною державною адміністрацією видано розпорядження №248, згідно з пунктом 2 якого утворено з 01 жовтня 2018 року відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, реорганізувавши шляхом перетворення управління освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації. Встановлено граничну чисельність відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації в кількості 6 штатних одиниць. Вказано, що відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації є правонаступником управління освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації.

Як видно зі структури Сторожинецької районної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням від 12 липня 2016 року №72-ос (у редакції розпорядження від 12 липня 2018 року №248), гранична чисельність штатних одиниць у відділі освіти, сім`ї, молоді та спорту як структурного підрозділу юридичних осіб публічного права становить 6 осіб.

Розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 21 вересня 2018 року №320 затверджено Положення про відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

Згідно з пунктом 2 указаного Положення Відділ є правонаступником управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

01 жовтня 2018 року на підставі розпорядження РДА від 12 липня 2018 року №248 до трудової книжки позивача внесено запис про те, що управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації перейменовано у відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

17 жовтня 2019 року Чернівецькою обласною державною адміністрацією видано розпорядження №987-р, яким внесено зміни до граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій, затвердженої розпорядження обласної державної адміністрації від 04 червня 2018 року №507-р «Про встановлення граничної чисельності працівників районних державних адміністрацій» (в редакції розпорядження обласної державної адміністрації від 20 грудня 2018 року №1418-р), виклавши її у новій редакції. Зокрема, гранична чисельність працівників у Сторжинецькій районній державній адміністрації становила всього 63 одиниці, у тому числі апарату 12 одиниць, що вбачається з додатку до розпорядження від 17 жовтня 2019 року №987-р.

Згідно з пунктом 3 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 «Про впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації» зобов`язано утворити з 01 січня 2020 року сектор культури, молоді та спорту районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права реорганізувавши, шляхом перетворення, відділу культури, національностей та релігій районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права. Встановлено граничну чисельність сектору культури, молоді та спорту районної державної адміністрації в кількості 2 штатних одиниць.

Пунктом 4 вказаного розпорядження зобов`язано утворити з 01 січня 2020 року сектор освіти районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права, реорганізувавши шляхом перетворення відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права. Встановлено граничну чисельність сектору освіти районної державної адміністрації в кількості 2 штатних одиниць. Враховано, що сектор освіти районної державної адміністрації є правонаступником майна, прав та обов`язків відділу освіти сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації.

На виконання розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту 24 жовтня 2019 року видано наказ №6 к, яким зобов`язано попередити письмово персонально працівників відділу-державних службовців про наступне вивільнення, в тому числі і ОСОБА_1 головного спеціаліста відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту. У разі незгоди з переведенням на іншу посаду та неможливістю працевлаштування в інші структурні підрозділи зобов`язано звільнити працівника відповідно до чинного законодавства.

Наказом керівника апарату Сторожинецької районної державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року №71-ос зобов`язано попередити персонально працівників Сторожинецької районної державної адміністрації про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності районної державної адміністрації.

Зі Списку працівників Сторожинецької районної державної адміністрації, які попереджені про заплановане звільнення у зв`язку із скороченням чисельності районної державної адміністрації, який є додатком до наказу керівника апарату районної державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року №71-ос встановлено, що ОСОБА_1 у названому списку відсутня.

30 жовтня 2019 року працівниками відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації складено Акт про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена із розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 «Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації», наказом відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року «Про попередження працівників про наступне вивільнення» та відмовилась від підпису попередження про наступне вивільнення, а також наказу про наступне вивільнення.

Згідно витягу зі штатного розпису станом на 12 грудня 2019 року кількість штатних одиниць у відділі освіти, сім`ї, молоді та спорту становила 5 осіб, з яких 3 головний спеціаліст.

Відповідно до структури Сторожинецької районної державної адміністрації, яка набирлала чинності з 01 січня 2020 року, затвердженої розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211, гранична чисельність (штатні одиниці) сектору культури, молоді та спорту та сектору освіти як структурних підрозділів районної державної адміністрації зі статусом юридичних осіб публічного права становить по 2 штатні одиниці у кожному секторі.

Однак в подальшому, розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 27 листопада 2019 року №232 визнано такими, що втратили чинність, пункти 3, 4 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 «Про впорядкування структури районної державної адміністрації».

Згідно з пунктом 1 розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 27 листопада 2019 року №233 утворено з 01 січня 2020 року відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права, реорганізувавши шляхом злиття такі юридичні особи:

1) відділ культури, національностей та релігії Сторожинецької районної державної адміністрації (код 02231654);

2) відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації (код 38417641).

Встановлено граничну чисельність відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації в кількості 3 штатних одиниць.

В розпорядженні зазначено, що відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації є правонаступником майна, прав та обов`язків відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації та відділу культури, національностей та релігії Сторожинецької районної державної адміністрації.

Також 27 листопада 2019 року було прийнято і розпорядження №234 «Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 щодо впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації».

Як встановлено зі структури Сторожинецької районної державної адміністрації (набирає чинності з 01 січня 2020 року), затвердженої розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 (у редакції розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 27 листопада 2019 року №234) гранична чисельність штатних одиниць у відділі освіти, культури, молоді та спорту як структурного підрозділу районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права становить 3 штатні одиниці.

Зазначене також підтверджується витягом зі штатного розпису по відділу освіти, культури, молоді та спорту станом на 01 січня 2020 року, з якого також вбачається наявність 2-х посад головного спеціаліста.

Крім цього, розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 18 грудня 2019 року №265, яке набрало чинності 01 січня 2020 року, затверджено Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

Згідно з пунктом 2 Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації, затвердженого названим розпорядженням, відділ є правонаступником відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації і відділу культури, національностей та релігій Сторожинецької районної державної адміністрації.

01 січня 2020 року внесено запис до трудової книжки ОСОБА_1 про перейменування відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації у відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації.

На підставі статті 44 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 17, пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої та частини четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу», частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки», відповідно до розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 «Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації» (із змінами) та наказу керівника апарату Сторожинецької районної державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року №71-ос «Про персональне попередження працівників Сторожинецької районної державної адміністрації про заплановане звільнення», наказу відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №6 к «Про попередження працівників про наступне вивільнення» Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації 30 грудня 2020 року видано наказ №106-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Цим наказом звільнено з 30 грудня 2020 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу освіти культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації у зв`язку із скороченням чисельності та штату державних службовців відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Не погоджуючись зі звільненням з публічної служби, позивач звернулась до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі Закон №889-VIII у редакції на час виникнення спірних відносин, тобто на час прийняття оскаржуваного наказу про звільнення) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно приписів статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Приписами пункту 7 частини першої статті 2 Закону №889-VIII визначено, що суб`єкт призначення- державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Підстави для припинення державної служби передбачені статтею 83 Закону №889-VIII.

Відповідно до частини першої названої статті державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1цього Закону); 5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади"; 9) з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби (у разі укладення) (стаття 88-1 цього Закону).

Отже, однією з підстав для припинення державної служби є ініціатива суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).

Зокрема, згідно частини першої статті 87 Закону №889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Аналіз вищезазначеного свідчить про те, що однією з підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. При цьому законом встановлені і певні умови (попередження державного службовця про наступне звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів, пропонування, за наявності, державному службовцю будь-якої вакантної посади державної служби у тому самому державному органі), дотримання яких зумовлює звільнення державного службовця на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, які були застосовані суб`єктом призначення у спірних відносинах, що вбачається з оскаржуваного наказу.

Слід також зазначити, що згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) про звільнення трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України (у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Приписами частин першою, третьою статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Згідно ж частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (зі змінами, внесеними згідно із Законом №378-IX від 12.12.2019 року, тобто у редакції на час прийняття оскаржуваного наказу) вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що на час винесення оскаржуваного у цій справі наказу процедура звільнення з посади державної служби у зв`язку із реорганізацією державного органу, скороченням чисельності або штату державних службовців була визначена, передусім, статтею 87 Закону №889-VIII, водночас з урахуванням особливостей, визначених частиною шостою статті 49-2 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини першої третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції, що діяла на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації, тобто до внесення змін Законом №378-IX від 12.12.2019), про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Як встановлено судом першої інстанції, у наказі від 30 грудня 2020 року №106-к «Про звільнення ОСОБА_1 » вказано про звільнення останньої із займаної посади у зв`язку із скороченням чисельності та штату державних службовців і відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Станом на час виходу позивача, яка перебувала на державній службі та займала посаду головного спеціаліста управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в названому управлінні було чотири посади головного спеціаліста, дві з яких були вакантними.

В подальшому, у липні жовтні 2018 року та у жовтні-листопаді 2019 року, відбулась реорганізація управління освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації у відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту районної державної адміністрації, а потім відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту у відділ освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації. При цьому в ході проведення указаної реорганізації відбулось і скорочення чисельності та штату, зокрема, до двох посад головного спеціаліста відділу освіти, культури, молоді та спорту. Тобто, посаду, яку займала позивач, було скорочено.

Також встановлено, що на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року та вчиненню у цей період дій щодо реорганізації та скороченні чисельності штату посад державних службовців (посади, яку займала позивач), в тому числі і дій щодо попередження працівників-державних службовців про наступне вивільнення, діяли та підлягали застосуванню положення частини першої третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України у редакції, до внесення змін Законом №378-IX від 12.12.2019 року

Водночас з наказу Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року №6 к «Про попередження працівників про наступне вивільнення», прийнятого на виконання розпорядження Сторжинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 «Про впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації» встановлено, що саме нормами статті 49-2 Кодексу законів про працю України керувався Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту при проведенні процедури вивільнення працівників у зв`язку із реорганізацією названого відділу та скороченням штату працівників.

При цьому, в наказі від 24 жовтня 2019 року №6, в якому зазначено про необхідність персонального попередження про наступне вивільнення і ОСОБА_1 , вказано, що у разі незгоди працівників з переведенням на іншу посаду та неможливістю їх працевлаштування в інші структурні підрозділи, працівників звільнити відповідно до чинного законодавства.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, звільнення позивача з посади державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у зв`язку із реорганізацією, що супроводжувалася скороченням чисельності та штату працівників, на підставі пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, а також відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, на які міститься посилання в оскаржуваному рішенні, мало відбутися з дотриманням гарантій державного службовця, передбачених абзацом першим частини третьої статті 87 Закону №889-VIII у редакції на час винесення наказу про звільнення. Водночас відповідач повинен був дотримуватися і приписів частини другої статті 40, частини першої третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України в редакції, що діяли у жовтні-листопаді 2019 року під час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації та вчиненню у цей період дій щодо реорганізації та скороченні чисельності штату посад державних службовців та щодо попередження працівників-державних службовців про наступне вивільнення.

Однак, як свідчать наявні у справі матеріали, позивача усупереч вимогам як абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII (у редакції на час винесення наказу про звільнення), так і вимогам частини першої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року) у встановлений законом строк не було письмово попереджено про наступне звільнення (вивільнення).

Також слід зверути увагу на наданий відповідачем Акт, датований 30 жовтня 2019 року, про відмову ОСОБА_1 від підписання попередження про наступне вивільнення та наказу про наступне вивільнення. Водночас у ході судового розгляду справи позивач наголошувала на тому, що вона у період з 19 лютого 2018 року по 30 грудня 2020 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на роботу протягом цього періоду не виходила. Вказала, що її ні в письмовій, ні в усній формі до виходу з відпустки на роботу не було попереджено про наступне звільнення (вивільнення) із займаної посади.

При цьому встановлено, що в ході судового розгляду справи відповідачем не було жодним чином спростовано указаних вище тверджень позивача та не надано належних та достовірних доказів прибуття 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації з метою ознайомлення її із розпорядженням Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року №211 «Про впорядкування структури Сторожинецької районної державної адміністрації» та наказом Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року №6 к «Про попередження працівників про наступне вивільнення».

Також, не було надано відповідачем і доказів попередження про наступне звільнення позивача із займаної посади або ж доказів намагання здійснити таке попередження (такими, зокрема, але не виключено могли бути направлені на адресу місця проживання позивача з відміткою про вручення листи-повідомлення про наступне вивільнення або ж листи-повідомлення про необхідність прибути до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторжинецької районної державної адміністрації з метою ознайомлення з указаними вище документами тощо) після 30 жовтня 2019 року та до винесення оскаржуваного наказу.

Крім цього встановлено, що позивачу як державному службовцю усупереч вимогам абзацу першого частини третьої статті 87 Закону №889-VIII (у редакції на час винесення наказу про звільнення), частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року) не було запропоновано будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі.

При цьому, як встановлено з наданого відповідачем Акту від 30 жовтня 2019 року про відмову ОСОБА_1 від підписання попередження про наступне вивільнення та наказу про наступне вивільнення, в цьому акті не вказано про пропонування ОСОБА_1 іншої посади, в тому числі і в іншому структурному підрозділі Сторжинецької районної державної адміністрації, хоча про необхідність таку запропоновати фактично зазначено у пункті 2 наказу Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту від 24 жовтня 2019 року №6 к «Про попередження працівників про наступне вивільнення», який, уже зазначалось, приймався на виконання вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції на час проведення впорядкування структури Сторжинецької районної державної адміністрації у жовтні-листопаді 2019 року).

Разом з тим, відповідачем не було надано і доказів відсутності вакантної посади державної служби за відповідною професією чи спеціальністю, яку мала позивач (тобто доказів неможливості працевлаштувати позивача), як станом на 30 жовтня 2019 року, так і в подальшому до звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недотримання процедури звільнення державного службовця із займаної посади відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII, пункту 1 статті 40 КЗпП України, що дає підстави для визнання оскаржуваного наказу протиправним та скасування.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 30 грудня 2020 року №106-к «Про звільнення ОСОБА_1 » підлягали задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, що Чернівецька районна державна адміністрація набула правоздатність, як юридична особа і орган державної влади 26.01.2021, а створення структури місцевої адміністрації 02.03.2021, у зв`язку з цим, у відповідача виникає юридична колізія: до якого місця роботи, за якою адресою і в якому органі має бути допущена ОСОБА_1 , у зв`язку із ліквідацією самого Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, колегія суддів зазначає наступне.

Так, положеннями Закону України "Про державну службу" не врегульовано процедуру поновлення на посаді державного службовця в разі його незаконного звільнення.

Згідно частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Отже, враховуючи те, що звільнення позивача із займаної посади відбулося без законної на те підстави, колегія суддів вважає, що позовна вимога про поновлення позивача на посаді підлягає задоволенню шляхом поновлення на посаді, що рівнозначна тій, яку позивач обіймав до звільнення, що свідчитиме про ефективний спосіб захисту порушеного права позивача.

Обираючи саме такий спосіб захисту порушеного права, суд зважає на те, що за умови неможливості поновлення позивача на посаді, з якої його звільнено і якої (формально) вже немає, то належним способом захисту порушеного права може бути поновлення на посаді, що аналогічна тій, з якої його звільнили, і яка існує на дату поновлення.

Такі ж висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16, від 28 лютого 2018 року у справі №817/280/16.

З оскаржуваного наказу встановлено, що останнім днем її роботи було 30 грудня 2020 року, тому позивач підлягає поновленню на державній службі на займаній до незаконного звільнення посаді з 31 грудня 2020 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів з урахуванням вимог частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, а також, що судом першої інстанції неодноразово витребовувалась у Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, Голови ліквідаційної комісії відділу освіти, культури, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації І. Давидчук, Голови комісії з реорганізації Сторожинецької районної державної адміністрації шляхом приєднання до Чернівецької районної державної адміністрації, голови Сторожинецької районної державної адміністрації Д. Балінова, Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням із зазначенням середньоденного заробітку, а також довідка про заробітну плату ОСОБА_1 за останні фактично відпрацьовані два місяці, що передували видачі наказу Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 31 січня 2018 року №3в про надання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, із зазначенням середньоденного заробітку, вважає обґрунтованим спосіб захисту порушених прав позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 грудня 2020 року по 26 жовтня 2021 року.

При цьому, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки нормами трудового законодавства не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 20.06.2018 у справі №826/808/16, та у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 826/9155/16, від 13.05.2020 у справі № 826/1001/16 та від 24.09.2021 у справі №640/755/19.

Доводи апеляційної скарги, що Чернівецька районна державна адміністрація є правонаступником лише щодо прав, майна і обов`язків лише реорганізованих районних адміністрацій, а не інших юридичних осіб, які створені колишніми районними державними організаціями, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки функції держави в особі Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області не можуть бути підставою для уникнення відповідальності та вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Згідно пункту 51 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі Чуйкіна проти України (Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 квітня 2022 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.