Постанова

від 21.02.2022 по справі 910/10977/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2022 р. м. Київ Справа№ 910/10977/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання Островерхій В.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Пойда О.А., Зленко Ю.М.,

від відповідача: Мартинюк О.М., Бойко Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021

у справі №910/10977/21 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр»

про стягнення 118 940,00 грн та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» (далі по тексту - відповідач) про розірвання Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51 та стягнення з відповідача 95 000,00 грн основного боргу, 23 940,00 грн штрафних санкцій, та 4 540,00 грн судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51, за яким відповідач мав надати послуги з незалежної оцінки майна - основних засобів позивача, останній сплатив 95 000,00 грн на користь відповідача, в якості передплати, згідно платіжного доручення №1920 від 06.03.2019. В свою чергу відповідач в порушення умов Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51 надав оцінку майна, яка згідно проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «УПК Аудит ЛТД» аналізу, є неповною, так як оцінено майже в половину менше, ніж брав відповідач обов`язків, результати оцінки відповідача містяться лише по 1 460 об`єктів, в той час, коли сторони домовлялись про оцінку 5 224 одиниць основних засобів. Згідно вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку «Основні засоби» (16), облік основних засобів має здійснюватися покомпонентно, тобто кожна окрема частина основного засобу враховується як окремий підоб`єкт зі своєю вартістю та терміном експлуатації.

Листом від 19.09.2019 №158-А/09 Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» повідомило, що у аудитора відсутні підстави для прийняття інформації, відображеної у наданих для огляду звітах, як таку, що відображає справедливу вартість необоротних активів, облікованих на балансі підприємства станом на 31.12.2017 для відображення при трансформації фінансової звітності на 2018 вік до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Позивач звернувся до відповідача із листом від 24.09.2019 №1161 про усунення недоліків протягом 10 робочих днів.

Відповідач недоліки не усунув, а тому позивач надіслав лист від 22.11.2019 №1471 про розірвання договору та повернення сплачених коштів на суму 95 000,00 грн.

Крім того, позивач нарахував відповідачу 17 290,00 грн пені, 6 650,00 грн штрафу згідно п. 8.1 Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 позов задоволено частково. Розірвано Договір про надання послуг №КЦ-51 від 19.02.2019, що укладений між Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» на користь Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» 95 000,00 грн боргу, 4 180,00 грн неустойки, 6 650,00 грн штрафу, 4 289,80 грн судового збору. В іншій частині позову суд відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що метою укладення Договору була незалежна оцінка об`єктів позивача з метою визначення ліквідаційної вартості майна для відображення у фінансовій звітності позивача, що буде підготовлена за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), оскільки відповідач не усунув недоліки звіту, суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав послуги за Договором, а допущені відповідачем порушення є істотними, що є підставою для розірвання Договору. У зв`язку із припиненням Договору відсутні правові підстави у відповідача для володіння коштами в частині невиконаного зобов`язання, а тому, виходячи з приписів п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК), позовні вимоги про стягнення 95 000,00 грн попередньої оплати суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд першої інстанції визнав частково обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення пені та 7% штрафу. Так, за розрахунком суду першої інстанції

до стягнення з відповідача підлягає 4 180,00 грн пені за період з 10.10.2019 по 22.11.2019, оскільки вимога позивача № 1471 про повернення коштів від 22.11.2019.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 та ухвалити нове про відмову у позові. Також апелянт просить суд апеляційної інстанції стягнути з позивача на його користь 6 434,70 грн витрати по сплаті судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи №910/10977/21, оскільки ухвалу суду про відкриття провадження не отримував, а рішення суду отримав у суді 01.12.2021, після того як у банку йому повідомили про накладення арешту на його рахунок (30.11.2021). Неналежне повідомлення судом відповідача про розгляд даної справи сталося через допущену судом першої інстанції описку у назві останнього замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» судом вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинг-центр», що позбавило останнього можливості відслідкувати рух справи через веб-сайт «Судової влади України».

Щодо суті спору, то, як вказує апелянт на виконання умов Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51 передав позивачу звіт про незалежну оцінку майна - основних засобів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак»; висновок про вартість майна - основних засобів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак»; звіт про незалежну оцінку капітальних інвестицій у кількості 22 інвентарні позиції та нематеріальні активи у кількості 3 інвентарні позиції згідно Додатку №3 до Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51; висновок про вартість майна - капітальних інвестицій у кількості 22 інвентарні позиції та нематеріальні активи у кількості 3 інвентарні позиції згідно Додатку №3 до Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51, які передані позивачу згідно Акта приймання-передачі послуг з оцінки майна від 24.04.2019 за Договором від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51, який надіслано згідно супровідного листа №24/04/1-КЦ від 24.04.2019.

Стосовно недоліків Звіту, то, як зазначає апелянт, між ним та позивачем було укладено Договір про надання послуг від 16.05.2016 №КЦ-48 та Договір про надання послуг від 19.02.2019 №КЦ-51, зауваження, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» стосуються Договору про надання послуг від 16.05.2016 №КЦ-48, за умовами якого відповідач зобов`язався за завданням позивача надати послуги з оцінки майна - необоротних активів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак» та провести тест на знецінення основних засобів ДП «Укрхімтрансаміак» станом на 31.12.2017, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити їх відповідно до умов Договору.

Крім того, відповідач зазначає, що в усіх Договорах, актах, Додаткових угодах зазначено реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-Центр», а саме: юридична адреса - 01033, м. Київ, вул. Щорса, 44, а також фактична адреса місцезнаходження - 03057, м. Київ, вул. Довженка, 10. Так, позивачем надіслано лист від 24.09.2019 №1161 «Щодо зауважень до отриманих матеріалів» разом із листом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» та висновком оцінювача за адресою місцезнаходження відповідача, який останнім було отримано, тоді як лист від 22.11.2019 №1471 щодо розірвання Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51 та повернення коштів, та претензію №1/01-119 від 03.02.2020 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача, і які не було отримано останнім.

Також апелянт вказує, що позивач в порушення умов Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51 в частині прийняття виконаних робіт не підписав акт приймання-передачі наданих послуг та не надав письмові заперечення щодо наданих послуг протягом 3 робочих днів, проте тільки через 5 місяців надіслав відповідачу лист від 24.09.2019 №1161, в якому просив відповідача протягом 10 робочих днів виправити зауваження Аудиторської компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК-Аудит ЛТД» до звітів, які вказані у листі від 19.09.2019 №158-А/09, поза як у вказаному листі відсутні зауваження щодо виконання Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» у справі №910/10977/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10977/21. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21.

Матеріали справи №910/10977/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду 10.01.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, у відпустці з 10.01.2022 по 14.01.2022 включно, розгляд питання щодо відкриття, залишення без руху поданої апеляційної скарги здійснено після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 та поновлено зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 09.02.2022. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.02.2022 об 11 год. 40 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1- А, зал судових засідань № 6. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21.

02.02.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив позивача на апеляційну скаргу відповідача, за яким він просить суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу позивач зазначає, що вихідними даними для виконання умов Договору №КЦ-51 є результати визначення справедливої вартості основних засобів Замовника станом на 31.12.2017, що відповідач мав визначити в межах виконання умов Договору №КЦ-48, проте такі роботи ним було здійснено з недоліками, оскільки справедлива вартість основних засобів замовника визначена некоректно та не по усім об`єктам, недоліки не були усунуті, а тому результат вказаних робіт не міг бути застосований до визначення ліквідаційної вартості усіх основних засобів для виконання робіт за Договором №КЦ-51.

Крім того, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов Договору КЦ-51 передав звіти з порушенням 7(семи) денного строку та не Аудиторській компанії для перевірки, а безпосередньо позивачу.

Щодо надсилання на адресу відповідача поштової кореспонденції, то як зазначає позивач, лист від 22.11.2019 №1471 про розірвання договору та повернення коштів, та претензія №1/01-119 від 03.02.2020 про повернення коштів надсилались на юридичну адресу відповідача, відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Також позивач не погоджується із заявленими відповідачем до стягнення витратами на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не надано суду доказів понесення таких витрат, що є підставою для відмови у стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

18.02.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли письмові пояснення на відзив позивача на апеляційну скаргу та просив врахувати їх при розгляді даної справи. Щодо пропуску строку, встановленого для подання пояснень за ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022, то як зазначає заявник, причиною такого пропуску стало перебування представника на лікарняному з 31.01.2022 по 11.02.2022, що підтверджується електронним лікарняним листом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції визнає поважними причини пропуску подання письмових пояснень та приймає їх до розгляду.

Представники відповідача у судовому засіданні 22.02.2022 підтримали вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представники позивача у судовому засіданні 22.02.2022 заперечили проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просили суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

19.02.2019 між Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-Центр» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №КЦ-51 на проведення незалежної оцінки майна (далі по тексту - Договір №КЦ-51). (т.1, а.с. 18-21).

Згідно п. 1.1 Договору №КЦ-51, в редакції Додаткової угоди №1 від 15.03.2019 до Договору (далі по тексту - Додаткова угода), Виконавець за завданням Замовника надає послуги з незалежної оцінки майна - основних засобів, капітальних інвестицій та нематеріальних активів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов цього Договору. (т.1, а.с. 24).

У п. 1.2 Договору №КЦ-51, в редакції Додаткової угоди №1, визначено перелік майна, що підлягає оцінці та перебуває на балансі Замовника, та включає: основних засобів - 5 224 інвентарні позиції, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору; капітальних інвестицій - 22 інвентарні позиції, нематеріальних активів - 3 інвентарні позиції, що містяться у Додатку №3 до Договору №КЦ-51 (далі по тексту Додаток №1).

Умовами Договору №КЦ-51 визначено, що незалежна оцінка об`єктів оцінки проводиться з метою визначення ліквідаційної вартості майна для відображення у фінансовій звітності замовника, що буде підготовлена за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Результатом надання послуг за цим Договором є звіт про оцінку майна (Звіт) (п.п. 2.1, 2.2 Договору №КЦ-51).

Згідно п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору №КЦ-51 сторони погодили, що надання послуг з оцінки майна здійснюється Виконавцем в 2 етапи: 1-й етап складання Виконавцем Звіту про оцінку майна та передавання його Аудиторській компанії Замовника для оцінки згідно Акту приймання-передачі Звіту - один календарний місяць від дати надання Виконавцю документів для проведення оцінки.

Перелік та форма документів для проведення оцінки узгоджуються Замовником та Виконавцем окремим протоколом, що складається не пізніше ніж на протязі 3-х робочих днів від дати підписання цього Договору та є Додатком до договору та його невід`ємною складовою.

Абзацом 3 пункту 4.2.1 Договору №КЦ-51, в редакції Додаткової угоди, визначено, що датою надання документів є дата підписання сторонами акту прийому-передавання документів від замовника виконавцю, але не пізніше, ніж 18.03.2019.

Згідно з п.п. 4.2.2 п. 4.2 Договору №КЦ-51 визначено, що 2-й етап - виправлення Виконавцем всіх обґрунтованих зауважень та недоліків, що можуть бути визначені Аудиторською компанією Замовника у письмовому вигляді протягом 10 робочих днів з моменту надання зауважень Виконавцю Аудиторською компанією у письмовому вигляді.

Враховуючи, що Виконавець не є платником ПДВ, загальна вартість надання послуг з надання оцінки майна (далі - сума Договору) становить 190 000,00 грн, без урахування ПДВ. Виконавець є платником єдиного податку за ставкою 5% (п. 5.1 Договору №КЦ-51).

Згідно з п. 5.2 Договору №КЦ-51 розрахунки між Сторонами здійснюються в такій послідовності: 95 000,00 грн, без урахування ПДВ, Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця протягом 10 банківських днів з дати підписання Договору та отримання рахунку від Виконавця (п.п. 5.2.1 Договору); 95 000,00 грн, без урахування ПДВ, Замовник перераховує на поточний рахунок Виконавця 95 000,00 грн протягом 7 банківських днів після підписання Сторонами акту приймання-передачі послуг та отримання рахунку від Виконавця (п.п. 5.2.2 Договору №КЦ-51).

Пунктом 6.2 Договору №КЦ-51 визначено, що Виконавець зобов`язаний своєчасно надати послуги з оцінки майна та в разі потреби своєчасно доопрацювати звіт про оцінку майна відповідно до п.7.3, 7.4 Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору №КЦ-51 у разі порушення Виконавцем строків надання послуг з оцінки майна, передбачених договором, із виконавця на користь Замовника стягується неустойка в розмірі 0,1% суми договору за кожний день прострочення надання послуг, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 10.1 Договору №КЦ-51). Цей Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою Сторін, а при відсутності такої згоди - у випадках та порядку, що визначені чинним законодавством України (п. 10.2 Договору №КЦ-51).

Згідно платіжного доручення від 06.03.2019 №1920 позивач перерахував відповідачу 95 000,00 грн. (т.1, а.с. 69).

По акту прийому-передавання документів від 18.03.2019 позивач передав, а відповідач отримав документи у повному обсязі та по формі, що узгоджені протоколом від 19.02.2019. (т.1, а.с. 17, 22-23). Як зазначив позивач у позові, відповідач помилково вказав дату 18.03.2018.

Як зазначив позивач у позові, відповідач надав йому відповідні звіти.

Позивач звернувся з цими звітами до аудитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК Аудит ЛТД», на підставі укладеного між ними Договору від 28.12.2018 №19/3177 про надання послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК Аудит ЛТД» зазначило, що оцінка майна є неповною. Так, результати оцінки відповідача містять дані лише по 1460 об`єктах, тоді як сторони домовлялися про оцінку 5224 одиниць основних засобів. При цьому, в регістрах бухгалтерського обліку позивача станом на 31.12.2017 опубліковано 5 224 одиниць об`єктів основних засобів, 1191 об`єкт нематеріальних активів та 1 392 об`єкти капітальних інвестицій. Згідно з вимогами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку «Основні засоби» (16), облік основних засобів має здійснюватися покомпонентно, тобто кожна окрема частина основного засобу враховується як окремий підоб`єкт зі своєю вартістю та терміном експлуатації.

Надані для огляду документи про проведену оцінку вартості об`єктів основних засобів позивача відображають вартість тільки частини об`єктів основних засобів, яка розрахована не як справедлива вартість об`єктів, а як раніше оцінені об`єкти з проведенням процедури знецінення. В облікових регістрах позивача відсутнє відображення переоціненої вартості об`єктів та відсутня інформація про результати такої оцінки. Тому, вартість основних засобів, відображена у документах оціночної компанії, не відповідає визначенню справедливої вартості основних засобів за вимогам МСФЗ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» повідомило, що у аудитора відсутні підстави для прийняття інформації, відображеної в наданих для огляду звітах, як таку, що відображає справедливу вартість необоротних активів, облікованих на балансі підприємства станом на 31.12.2017 для відображення при трансформації фінансової звітності за 2018 рік до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. (т.1, а.с. 70-72).

Позивач своїм листом №1161 від 24.09.2019 надіслав відповідачу зазначені вище зауваження та просив усунути недоліки протягом 10 робочих днів. Вказаний лист відповідач отримав 26.09.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0200243874105, тобто відповідач мав усунути недоліки до 09.10.2019. (т.1, а.с. 73-74, 75,76).

Листом від 22.11.2019 №1471 позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору та повернення сплачених підприємством коштів. (т.1, а.с. 77-78). Лист надіслано за юридичною адресою відповідача: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 44. (т.1, а.с. 79-82).

04.02.2020 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача претензію №1/01-119 про повернення сплаченої суми - 95 000,00 грн. (т.1, а.с. 83-84, 85).

Доказів реагування на вказані листи, як і повернення грошових коштів, матеріали справи №910/10977/21 не містять.

Згідно ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Статтею 902 ЦК визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 ЦК).

За приписами ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 653 ЦК у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється.

Відповідно до ст.ст. 1212, 1213 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Крім того, приписами ст. 611 ЦК визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що метою укладення Договору була незалежна оцінка об`єктів оцінки з метою визначення ліквідаційної вартості майна для відображення у фінансовій звітності позивача, що буде підготовлена за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Оскільки відповідач не усунув недоліки звіту, тобто не надав послуги за Договором, допущені відповідачем порушення, за висновком суду першої інстанції, є істотними, а тому враховуючи положення ст. 651 ЦК, позовна вимога про розірвання Договору судом першої інстанції визнана обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, та, як наслідок, суд першої інстанції визнав обґрунтованою позовну вимогу про повернення 95 000,00 грн сплаченої передоплати за Договору на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК, та нараховані на вказану суму штрафні санкції згідно п. 8.1 Договору, які суд стягнув з відповідача на користь позивача частково.

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Справу №910/10977/21 судом першої інстанції розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За приписам ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, дійсно ціна позову в частині стягнення грошових коштів не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте, заявлена позовна вимога про розірвання договору є вимогою немайнового характеру, що виключає можливість віднесення вказаного спору до малозначної справи. (Подібний за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20).

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 277 ГПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

При розгляді даної справи суд першої інстанції допустився вказаних порушень норм процесуального права, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки містить немайнову вимогу про розірвання договору.

Крім того, з матеріалів даної справи вбачається, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 про відкриття провадження у справі №910/10977/21 не отримав, причиною повернення поштового конверту, в якому надсилалась ухвала від 15.07.2021, вказано: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у своїй постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Апеляційним судом встановлено, що за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 25403222 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 44, поза як суд першої інстанції в ухвалі від 15.07.2021 про відкриття провадження у справі №910/10977/21 вказав відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинг-центр» та відповідно надіслав ухвалу від 15.07.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалтинг-центр». Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи містяться відомості щодо адреси відповідача для листування, проте суд першої інстанції з метою належного повідомлення учасника спору не направив ухвалу на адресу відповідача, зазначену як для листування, що позбавило останнього права на судовий захист та доступ до правосуддя, гарантоване йому Конституцією України.

Згідно із ч. 4 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи приписи ст. 277 ГПК, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 підлягає скасуванню та з ухваленням нового судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.02.2019 між Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-Центр» (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг №КЦ-51 на проведення незалежної оцінки майна (далі по тексту - Договір). (т.1, а.с. 18-21).

Згідно п. 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 15.03.2019 до Договору (далі по тексту - Додаткова угода), Виконавець за завданням Замовника надає послуги з незалежної оцінки майна - основних засобів, капітальних інвестиції та нематеріальних активів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх відповідно до умов цього Договору. (т.1, а.с. 24).

У п. 1.2 Договору, в редакції Додаткової угоди №1, визначено перелік майна, що підлягає оцінці та перебуває на балансі Замовника, та включає: основних засобів - 5 224 інвентарні позиції, перелік яких наведений у Додатку №1 до Договору; капітальних інвестицій - 22 інвентарні позиції, нематеріальних активів - 3 інвентарні позиції, що містяться у Додатку №3 до Договору (далі по тексту Додаток №1).

Умовами Договору визначено, що незалежна оцінка об`єктів оцінки проводиться з метою визначення ліквідаційної вартості майна для відображення у фінансовій звітності замовника, що буде підготовлена за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) (п. 2.1 Договору).

Згідно п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору сторони погодили, що надання послуг з оцінки майна здійснюється Виконавцем в 2 етапи: 1-й етап складання Виконавцем Звіту про оцінку майна та передавання його Аудиторській компанії Замовника для оцінки згідно Акту приймання-передачі Звіту - один календарний місяць від дати надання Виконавцю документів для проведення оцінки.

Перелік та форма документів для проведення оцінки узгоджуються Замовником та Виконавцем окремим протоколом, що складається не пізніше ніж на протязі 3-х робочих днів від дати підписання цього Договору та є Додатком до договору та його невід`ємною складовою.

Абзацом 3 пункту 4.2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди, визначено, що датою надання документів є дата підписання сторонами акту прийому-передавання документів від замовника виконавцю, але не пізніше, ніж 18.03.2019.

Згідно з п.п. 4.2.2 п. 4.2 Договору визначено, що 2-й етап - виправлення Виконавцем всіх обґрунтованих зауважень та недоліків, що можуть бути визначені Аудиторською компанією Замовника у письмовому вигляді протягом 10 робочих днів з моменту надання зауважень Виконавцю Аудиторською компанією у письмовому вигляді.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що Виконавець зобов`язаний своєчасно надати послуги з оцінки майна та в разі потреби своєчасно доопрацювати звіт про оцінку майна відповідно до п.7.3, 7.4 Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору у разі порушення Виконавцем строків надання послуг з оцінки майна, передбачених договором, із виконавця на користь Замовника стягується неустойка в розмірі 0,1% суми договору за кожний день прострочення надання послуг, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 10.1 Договору). Цей Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою Сторін, а при відсутності такої згоди - у випадках та порядку, що визначені чинним законодавством України (п. 10.2 Договору).

По акту прийому-передавання документів від 18.03.2019 позивач передав, а відповідач отримав документи у повному обсязі та по формі, що узгоджені протоколом від 19.02.2019. (т.1, а.с. 17, 22-23). Як зазначив позивач у позові, відповідач помилково вказав дату 18.03.2018.

Як встановлено судом і зазначене не спростовується учасниками справи, відповідач надав позивачу відповідні звіти.

Позивач звернувся з цими звітами до аудитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК Аудит ЛТД», на підставі укладеного між ними Договору від 28.12.2018 №19/3177 про надання послуг.

У відповідь на запит позивача Аудиторською компанією надано наступну інформацію:

На виконання умов укладеного Договору Аудиторською компанією надано послуги з трансформації фінансової звітності позивача за 2018 рік відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для огляду надано наступні документи:

- Звіт щодо проведення тесту на зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, відповідно до Переліку, які обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», і визначення їх справедливої вартості та орієнтовного залишкового строку корисного використання станом на 31.12.2017. Даний Звіт містить інформацію про дату закінчення робіт - 23.04.2019;

- Звіт про оцінку основних засобів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак» та підлягають оцінці, станом на 31.12.2017, в якому визначена ліквідаційна вартість певного переліку основних засобів станом на 31.12.2017.

У листі №158-А/09 від 19.09.2019 Аудитор позивача зазначив, шо він звернувся до Оціночної компанії ТОВ «Адвайзорі та Ресьорч» на підставі укладеного Договору №40/2 від 01.02.2019 з метою отримання висновків щодо можливості застосування наданих робіт при трансформації звітності та відображення її результатів в бухгалтерському обліку позивача. (т.1, а.с. 70-72).

На підставі отриманого висновку від ТОВ «Адвайзорі та Ресьорч» за результатами огляду «Звіту щодо проведення тесту на зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, відповідно до Переліку, які обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», і визначення їх справедливої вартості та орієнтовного залишкового строку корисного використання станом на 31.12.2017» ТОВ «Адвайзорі та Ресьорч» висловлено наступні зауваження.

Звіт щодо проведення тесту на зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, відповідно до Переліку, які обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», і визначення їх справедливої вартості та орієнтовного залишкового строку корисного використання станом на 31.12.2017 не відповідає вимогам національних нормативних актів з оцінки майна.

Використання вартості станом на 31.12.2014 для визначення справедливої вартості основних засобів та нематеріальних активів, станом на 31.12.2017 через застосування тесту на зменшення корисності основних засобів є некоректним і суттєво впливають на результат розрахунку справедливої вартості ОЗ. Отриманий при оцінці основних засобів та не може використовуватись в якості достовірної інформації під час складання фінансової звітності згідно вимог МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК Аудит ЛТД» зазначило, що оцінка майна є неповною. Так, результати оцінки відповідача містять дані лише по 1460 об`єктах, тоді як сторони домовлялися про оцінку 5224 одиниць основних засобів. При цьому, в регістрах бухгалтерського обліку позивача станом на 31.12.2017 опубліковано 5 224 одиниць об`єктів основних засобів, 1191 об`єкт нематеріальних активів та 1 392 об`єкти капітальних інвестицій. Згідно з вимогами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку «Основні засоби» (16), облік основних засобів має здійснюватися покомпонентно, тобто кожна окрема частина основного засобу враховується як окремий підоб`єкт зі своєю вартістю та терміном експлуатації.

Надані для огляду документи про проведену оцінку вартості об`єктів основних засобів позивача відображають вартість тільки частини об`єктів основних засобів, яка розрахована не як справедлива вартість об`єктів, а як раніше оцінені об`єкти з проведенням процедури знецінення. В облікових регістрах позивача відсутнє відображення переоціненої вартості об`єктів та відсутні інформація про результати такої оцінки. Тому, вартість основних засобів, відображена у документах оціночної компанії, не відповідає визначенню справедливої вартості основних засобів за вимогами МСФЗ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» повідомило, що у аудитора відсутні підстави для прийняття інформації, відображеної в наданих для огляду звітах, як таку, що відображає справедливу вартість необоротних активів, облікованих на балансі підприємства станом на 31.12.2017 для відображення при трансформації фінансової звітності за 2018 рік до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Позивач своїм листом №1161 від 24.09.2019 надіслав відповідачу зазначені вище зауваження та просив усунути недоліки протягом 10 робочих днів. Вказаний лист відповідач отримав 26.09.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0200243874105, тобто відповідач мав усунути недоліки до 09.10.2019. (т.1, а.с. 73-74, 75,76).

Листом від 22.11.2019 №1471 позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору та повернення сплачених підприємством коштів. (т.1, а.с. 77-78). Лист надіслано за юридичною адресою відповідача: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 44. (т.1, а.с. 79-82).

04.02.2020 позивач надіслав на юридичну адресу відповідача претензію №1/01-119 про повернення сплаченої суми - 95 000,00 грн. (т.1, а.с. 83-84, 85).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи №910/10977/21, суд апеляційної інстанції надає оцінку, наданим відповідачем доказам. При цьому, судом апеляційної інстанції враховано приписи ст. 13 ГПК, за якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Так, у відзиві на апеляційну скаргу позивач не висловив заперечень щодо наданих відповідачем до апеляційної скарги доказів.

Відповідач разом із апеляційною скаргою надав супровідний лист №24/04КЦ від 23.04.2019, яким передав позивачу у електронному вигляді Звіт про незалежну оцінку майна - основних засобів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак» та висновок про його вартість станом на 31.12.2017 та Звіт про оцінку майна - нематеріальних активів та капітальних інвестицій, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», та висновок про його вартість станом на 31.12.2017. (т.2, а.с. 24).

Також листом №23/04КЦ1 від 23.04.2021 відповідач передав позивачу звіт про незалежну оцінку майна - основних засобів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак»; висновок про вартість майна - основних засобів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак»; звіт про незалежну оцінку капітальних інвестицій у кількості 22 інвентарні позиції та нематеріальні активи у кількості 3 інвентарні позиції згідно Додатку №3 до Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51; висновок про вартість майна - капітальних інвестицій у кількості 22 інвентарні позиції та нематеріальні активи у кількості 3 інвентарні позиції згідно Додатку №3 до Договору від 19.02.2019 про надання послуг №КЦ-51. (т.2, а.с. 25, 26-145).

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Закон) оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 11 Закону договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника як сторону договору поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 13 Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Позивач звернувся з цими звітами до аудитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК Аудит ЛТД», на підставі укладеного між ними Договору від 28.12.2018 №19/3177 про надання послуг.

У відповідь на запит позивача Аудиторською компанією надано наступну інформацію:

На виконання умов укладеного Договору Аудиторською компанією надано послуги з трансформації фінансової звітності позивача за 2018 рік відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для огляду надано наступні документи:

- Звіт щодо проведення тесту на зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, відповідно до Переліку, які обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», і визначення їх справедливої вартості та орієнтовного залишкового строку корисного використання станом на 31.12.2017. Даний Звіт містить інформацію про дату закінчення робіт - 23.04.2019;

- Звіт про оцінку основних засобів, що обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак» та підлягають оцінці, станом на 31.12.2017, в якому визначена ліквідаційна вартість певного переліку основних засобів станом на 31.12.2017.

У листі №158-А/09 від 19.09.2019 Аудитор позивача зазначив, що він звернувся до Оціночної компанії ТОВ «Адвайзорі та Ресьорч» на підставі укладеного Договору №40/2 від 01.02.2019 з метою отримання висновків щодо можливості застосування наданих робіт при трансформації звітності та відображення її результатів в бухгалтерському обліку позивача. (т.1, а.с. 70-72).

На підставі отриманого висновку від ТОВ «Адвайзорі та Ресьорч» за результатами огляду «Звіту щодо проведення тесту на зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, відповідно до Переліку, які обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», і визначення їх справедливої вартості та орієнтовного залишкового строку корисного використання станом на 31.12.2017» ТОВ «Адвайзорі та Ресьорч» висловлено наступні зауваження.

Звіт щодо проведення тесту на зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів, відповідно до Переліку, які обліковуються на балансі ДП «Укрхімтрансаміак», і визначення їх справедливої вартості та орієнтовного залишкового строку корисного використання станом на 31.12.2017 не відповідає вимогам національних нормативних актів з оцінки майна.

Використання вартості станом на 31.12.2014 для визначення справедливої вартості основних засобів та нематеріальних активів, станом на 31.12.2017 через застосування тесту на зменшення корисності основних засобів є некоректним і суттєво впливають на результат розрахунку справедливої вартості ОЗ. Отриманий при оцінці основних засобів та не може використовуватись в якості достовірної інформації під час складання фінансової звітності згідно вимог МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності».

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК Аудит ЛТД» зазначило, що оцінка майна є неповною. Так, результати оцінки відповідача містять дані лише по 1460 об`єктах, тоді як сторони домовлялися про оцінку 5224 одиниць основних засобів. При цьому, в регістрах бухгалтерського обліку позивача станом на 31.12.2017 опубліковано 5 224 одиниць об`єктів основних засобів, 1191 об`єкт нематеріальних активів та 1 392 об`єкти капітальних інвестицій. Згідно з вимогами Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку «Основні засоби» (16), облік основних засобів має здійснюватися покомпонентно, тобто кожна окрема частина основного засобу враховується як окремий підоб`єкт зі своєю вартістю та терміном експлуатації.

Надані для огляду документи про проведену оцінку вартості об`єктів основних засобів позивача відображають вартість тільки частини об`єктів основних засобів, яка розрахована не як справедлива вартість об`єктів, а як раніше оцінені об`єкти з проведенням процедури знецінення. В облікових регістрах позивача відсутнє відображення переоціненої вартості об`єктів та відсутня інформація про результати такої оцінки. Тому, вартість основних засобів, відображена у документах оціночної компанії, не відповідає визначенню справедливої вартості основних засобів за вимогами МСФЗ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПК-Аудит ЛТД» повідомило, що у аудитора відсутні підстави для прийняття інформації, відображеної в наданих для огляду звітах, як таку, що відображає справедливу вартість необоротних активів, облікованих на балансі підприємства станом на 31.12.2017 для відображення при трансформації фінансової звітності за 2018 рік до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Позивач своїм листом №1161 від 24.09.2019 надіслав відповідачу зазначені вище зауваження та просив усунути недоліки протягом 10 робочих днів.

Відповідач листом №10/12-КЦ від 10.12.2019 повідомив позивача про те, що у листі від 24.09.2019 №1161 відсутні будь-які зауваження щодо Звітів про визначення ліквідаційної вартості активів та нематеріальних активів і капітальних інвестицій, виконаних на виконання Договору №КЦ-51 та просив повернути підписані Акти приймання-передачі послуг та сплатити 95 000,00 грн. (т.2, а.с. 161-164). Лист №10/12-КЦ від 10.12.2019 надіслано на адресу позивача та отриманий останнім 17.12.2019, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копія поштового опису від 11.12.2019. (т.2, а.с. 166).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами Договору сторони погодили, що надання послуг з оцінки майна здійснюється Виконавцем в 2 етапи: 1-й етап складання Виконавцем Звіту про оцінку майна та передавання його Аудиторській компанії Замовника для оцінки згідно Акту приймання-передачі Звіту - один календарний місяць від дати надання Виконавцю документів для проведення оцінки (п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору №КЦ-51).

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 Договору №КЦ-51 2-й етап - виправлення Виконавцем всіх обґрунтованих зауважень та недоліків, що можуть бути визначені Аудиторською компанією Замовника у письмовому вигляді протягом 10 робочих днів з моменту надання зауважень Виконавцю Аудиторською компанією у письмовому вигляді.

Судом встановлено, що передача документів від позивача відповідачу відбулась 18.03.2019, отже, з урахуванням п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору №КЦ-51, відповідач мав передати звіти Аудиторській компанії позивача до 18.04.2019, проте в порушення умов Договору №КЦ-51 відповідач передав звіти безпосередньо позивачу 23.04.2019.

Крім того, 2-й етап надання послуг передбачає виправлення Виконавцем всіх обґрунтованих зауважень та недоліків, що можуть бути визначені Аудиторською компанією Замовника у письмовому вигляді протягом 10 робочих днів з моменту надання зауважень Виконавцю Аудиторською компанією у письмовому вигляді.

Доказів виконання зазначеного матеріали справи не містять.

Доводи апелянта про те, що умови Договору №КЦ-51 не містять найменування Аудиторської компанії позивача, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки вказане не звільняє його від обов`язку, передбаченого умовами Договору №КЦ-51 щодо передачі Звіту Аудиторській компанії, найменування якої апелянт не був можливості з`ясувати у позивача шляхом звернення із відповідним запитом.

Розділом 7 Договору №КЦ-51 передбачений порядок приймання-передачі послуг, а саме: після завершення надання всіх етапів послуг з оцінки майна, у строк визначений Договором, Виконавець передає Замовнику Звіт про оцінку майна та висновок про його вартість у двох примірниках. Виконавець на вимогу Замовника зобов`язаний надати роз`яснення щодо Звіту про оцінку майна.

У разі потреби, Виконавець, в рамках строку, встановленого п.п. 4.2.2 цього Договору, доопрацьовує Звіт про оцінку майна згідно із нормативно обґрунтованими зауваженнями Аудиторської компанії Замовника.

Одночасно з передачею Звіту про оцінку майна Виконавець передає всю інформацію щодо Об`єкта оцінки, яку було зібрано ним у процесі надання послуг з оцінки майна та проект акта приймання-передачі послуг з оцінки майна в двох примірниках.

Виконавець та Замовник підписують Акт прийому-передачі послуг на протязі 3-х (трьох) робочих днів. У разі, якщо одна із Сторін відмовляється підписати акт приймання-передачі послуг з проведення тесту на знецінення основних засобів, вона повинна подати письмове обґрунтування причин своєї відмови в термін не пізніше 3-х (трьох) робочих днів від дати отримання проекту акту прийому-передачі послуг.

Датою надання Звіту про оцінку майна є дата офіційної реєстрації у Замовника поданих виконавцем документів, передбачених пунктами 7.1 та 7.5 Договору.

Датою завершення надання послуг з оцінки майна є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі послуг з оцінки майна (п.п. 7.1 - 7.5 Договору №КЦ-51).

Таким чином, враховуючи умови Договору №КЦ-51, відповідач мав передати в термін до 18.04.2019 Аудиторській компанії позивача Звіти по Акту приймання-передачі, чого останнім зроблено не було.

Крім того, як свідчать матеріали даної справи відповідачем не були усунені зауваження аудиторської компанії позивача, викладені у листі №158-А/09 від 19.09.2019, та направлені позивачем відповідачу згідно листа від 24.09.2019 №1161 і отримані відповідачем 26.09.2019 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0200243874105, як це встановлено умовами Договору №КЦ-51, а саме: виправлення зауважень та недоліків, які визначені Аудиторською компанією виправляються Виконавцем у строк 10 (десять) робочих днів з моменту надання зауважень, копії знаходиться в матеріалах справи (т.1, а.с. 70-76).

Як вказала Аудиторська компанія позивача, надані для огляду документи про проведену оцінку вартості об`єктів основних засобів позивача відображають вартість тільки частини об`єктів основних засобів, яка не розрахована як справедлива вартість об`єктів, а як раніше оцінені об`єкти з проведенням процедури знецінення. В облікових регістрах позивача відсутнє відображення переоціненої вартості об`єктів та відсутня інформація про результати такої оцінки. Тому, вартість основних засобів, відображена у документах оціночної компанії, не відповідає визначенню справедливої вартості основних засобів за вимогам МСФЗ. Також зазначено, що процедури з оцінки проведено лише за 1460 об`єктів, в той час коли за даними облікових регістрів позивача кількість об`єктів основних засобів обліковано 5224 одиниці, враховуючи компоненти цих об`єктів одиниць складає на багато більше.

Враховуючи все вищевикладене, у Аудитора відсутні підстави для прийняття інформації, відображеної в наданих для огляду звітах, як таку, що відображає справедливу вартість необоротних активів, облікованих на балансі Підприємства станом на 31.12.2017 для відображенні при трансформації фінансової звітності ДП «Укрхімтрансаміак» за 2018 рік до вимог МСФЗ.

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, метою укладення Договору №КЦ-51 була незалежна оцінка об`єктів оцінки з метою визначення ліквідаційної вартості майна для відображення у фінансовій звітності позивача, що буде підготовлена за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ). Оскільки відповідач не усунув недоліки звіту, тобто не надав послуги за Договором, допущені відповідачем порушення, є істотними, а тому враховуючи положення ст. 651 ЦК, позовна вимога про розірвання Договору є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 653 ЦК у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється.

Відповідно до ст.ст. 1212, 1213 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.01.2020 у справі №914/1759/18 щодо застосування ст. 1212 ЦК, зазначив, що згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави. (Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Таким чином, вимога про повернення 95 000,00 грн сплаченої передоплати за Договором №КЦ-51 на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, приписами ст. 611 ЦК визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.1 Договору №КЦ-51 у разі порушення Виконавцем строків надання послуг з оцінки майна, передбачених договором, із виконавця на користь Замовника стягується неустойка в розмірі 0,1% суми Договору за кожний день прострочення надання послуг, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми Договору.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем строків виконання послуг, позивач нарахував відповідачу 7% штрафу на суму 6 650,00 грн, з розрахунку 95 000,00 грн * 7%, що є арифметично вірним та таким, що відповідає умовам Договору №КЦ-51 та ст.ст. 549, 611 ЦК.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 17 290,00 грн за період з 10.10.2019 по 08.04.2020, тоді як вимога про розірвання Договору №КЦ-51 датована 22.11.2019, таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 180,00 грн пені за період з 10.10.2019 по 22.11.2019, нараховану на суму 95 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Разом з цим, за приписами ст. 16 ГПК учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

30.11.2021 між Адвокатським бюро Олени Мартинюк (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» (Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги, за умовами якого Бюро зобов`язується здійснювати представництво Клієнта у суді по справі №910/10977/21, на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

У п. 4.2 вказаного Договору сторони погодили виплату фіксованої суми винагороди за надання правової допомоги за цим Договором в розмірі 25 000,00 грн у суді апеляційної інстанції.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін (п. 4.5 Договору про надання правової допомоги).

Доказів складання та підписання акта надання послуг матеріали даної справи не містять, отже витрати на професійну правничу допомогу документально не обґрунтовані, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апеляційної скарги, із застосуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи те, що суд першої інстанції належним чином не повідомив відповідача про розгляд справи та розглянув дану справу у порядку спрощеного позовного провадження справу, поза як справа, яка містить немайнову вимогу підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 підлягає скасуванню.

Згідно ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта відповідно до приписів ст. 129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі №910/10977/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

3. Розірвати Договір про надання послуг № КЦ-51 від 19.02.2019, що укладений між Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінг-центр» (вул. Щорса, буд. 44, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25403222) на користь Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (вул. Євгена Сверстюка, 15, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31517060) 95 000,00 грн (дев`яносто п`ять тисяч гривень) боргу, 4 180,00 грн (чотири тисячі сто вісімдесят гривень) неустойки, 6 650,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят гривень) штрафу, 4 289,80 грн (чотири тисячі двісті вісімдесят дев`ять гривень 80 копійок) судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/10977/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.04.2022.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак