Рішення

від 19.04.2022 по справі 902/1175/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2022 р. Cправа № 902/1175/21

за позовом:Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, 2, м. Вінниця, 21050)

до:Дочірнього підприємства Теле-радіо студія "Овіс-2" Малого приватного підприємства "Овіс" (проспект Незалежності,137, м. Могилів - Подільський, Вінницької обл., 24000)

про стягнення 253140,75 грн.

Суддя Яремчук Ю.О

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників:

позивача: Іванець О.В.

відповідача: Демещук О.С.

В С Т А Н О В И В :

26.11.2021 р. Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Дочірнього підприємства Теле-радіо студія "Овіс-2" Малого приватного підприємства "Овіс" про стягнення 253140,75 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1175/21) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 01.12.2021 р. відкрито провадження у справі № 902/1175/21. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.12.2021 р.

Ухвалою суду від 23.12.2022 р. повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання на 17.01.2022 р.

За наслідками розгляду справи 17.01.2022 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті на 16.02.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи 16.02.2022 р. суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 24.02.2022 р., про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи 24.02.2022 р. суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 24.02.2022 р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд по суті, що відбудеться 24.03.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання представник позивача та представник відповідача не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 24.02.2022 р.

За наслідками розгляду справи 24.03.2022 р. суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 24.03.2022 р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд по суті на 20.04.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які долучено позивачем до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначається про невиконання відповідачем покладених обов`язків згідно умов укладеного між сторонами договору від 01.01.2019 р. з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 01.01.2019 р. № 1133, а саме в частині розрахунків за надані послуги позивачем, що станом на день подання позову становило 224 789,00 грн.

Позиція відповідача стосовно поданого позову викладена у відзиві на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/1409/21 від 23.12.2022 р.) в якому останній вказав, що не відмовляється від зобов`язань за укладеним договором, при цьому зазначає про розбіжності в нарахуваннях боргу та штрафних санкцій, в зв`язку із чим просить суд про часткове задоволення позову, а саме останнім зазначено, що в розрахунку суми основної заборгованості, яку позивач надає в якості доказів до позовної заяви , сума основного боргу станом на 25.11.2021 р. 224 789,00 грн, а в таблиці розрахунку пені (згідно ст. 232 ГК України) основний борг станом на 25.11.2021 р. складає 175 631,00 грн, тобто різниця між даними 49 158, 00 грн. Тому відповідач вважає, що дані нарахування мають безпідставний характер, наданий позивачем в односторонньому порядку не узгоджені з відповідачем, та оскільки позивачем завищена сума зобов`язань на 98 315,00 грн, це призвело до невірного розрахунку в частині інших позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву, де зазначено, що відповідачем не враховані авансові платежі за листопад та грудень 2021 р.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 01.01.2019 р. між сторонами у справі укладено договір з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 01.01.2019 р. № 1133 (надалі договір).

Відповідно до умов п.1 договору - замовник замовляє та оплачує, а власник (володілець) надає право доступу до елементу інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій (далі - доступ) відповідно до погодженої власником (володільцем) проектної документації доступ, розробленої згідно з технічними умовами з доступу.

Пунктом 3 договору передбачено, що вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної оплати) становить 32326,64 грн у т.ч. ПДВ 5387,77 грн за місяць користування. Розрахунок розміру щомісячної плати є невід`ємною частиною договору та оформляється додатком №1 до договору. Плата за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики за поточні періоди здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому, розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно, шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний рахунок власника, в розмірі, що вказаний у пункті цього договору, не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що передує розрахунковому, за який здійснюється оплата. Плата за доступ здійснюється протягом строку дії договору або до дати фактичного демонтажу елементів інфраструктури телекомунікаційних мереж, розміщених на об`єкті електроенергетики, зазначених у додатку до договору.

Як слідує з матеріалів справи між сторонами було укладено додатку №1 до договору визначено, що вартість послуг за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, а саме, використання опор повітряних ліній електропередач ПЛ-0,4-10кВ для розміщення обладнання 12,52 грн у тому числі ПДВ - 2,09 грн за одну опору за один календарний місяць. Загальна кількість опор повітряних ліній електропередач ПЛ-0,4-10кВ, ПАТ «Вінницяобленерго», на яких здійснено доступ ДП ТРС «ОВІС-2» МПП «ОВІС» становить 2 582 шт.

Вартість послуг за договором за місяць визначається шляхом множення фактичної кількості опор Власника, що використовуються згідно додатка №2, на вартість послуг за використання опори для розміщення обладнання на один місяць.

Відповідно до пункту 4 договору встановлено, що плата за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики за поточний період здійснюється з дати укладення договору за поточний місяць. У подальшому, розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно, шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний рахунок власника, в розмірі, вказаному у п. 3 цього договору, не пізніше 20 (двадцятого)числа місяця, що передує розрахунковому, за який здійснюється оплата».

Пунктами 5, 6, 7 договору передбачено, що плата за доступ здійснюється протягом строку дії договору або до дати фактичного демонтажу елементів інфраструктури телекомунікаційних мереж, розміщених на об`єктах електроенергетики, зазначених у додатку до договору. Оплата здійснюється у національній валюті шляхом безготівкового перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок власника (володільця), зазначений в рахунку. Сторони щомісяця засвідчують факт надання доступу актом надання доступу.

Матеріалами справи стверджується, що 18.12.2020 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2/97.44-1330-Д до договору з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 01.01.2019 р. № 1133, якою внесено зміни до пункту 3 договору та викладено його у наступній редакції: Вартість доступу за цим договором (розмір щомісячної оплати) становить 49 158,00 грн в тому числі ПДВ 8 193,00 грн за місяць користування.

Також вищезазначеною угодою внесені зміни у додатку №1 до договору та викладено його у наступній редакції: «Вартість послуг за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, а саме, використання опор повітряних ліній електропередач ПЛ-0,4-10кВ для розміщення обладнання становить 18,00 грн у тому числі ПДВ - 3,00 грн за одну опору за один календарний місяць.

Позивач свої зобов`язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.2021 р., від 28.02.2021 р., від 31.03.2021 р., від 30.04.2021 р., від 31.05.2021 р., від 30.03.2021 р. № 2300002577, від 30.07.2021 р. № 2300004861, від 31.08.2021 р. № 2300004560, від 30.09.2021 р. № 2300008575, від 31.10.2021 р. № 2300011548, від 31.11.2021 р. № 2300015540.

Загальна кількість опор повітряних ліній електропередач ПЛ-0,4-10 кВ AT «Вінницяобленерго», на яких здійснено доступ відповідача становить 2 731 шт. Вартість послуг за договором на місяць визначається шляхом множення фактичної кількості опор власника, що використовуються згідно додатка № 2, на вартість послуг за використання опори для розміщення обладнання за один місяць.

Відповідач здійснив оплату послуг частково, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що сума основного боргу станом на день подання позову становила 224 789,00 грн. Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 13 360,72 грн пені, 9 282, 75 грн інфляційних втрат, 5 709,00 грн 3 % річних.

Водночас суд зазначає, що після подання позову до суду позивачем змінювались позовні вимоги внаслідок часткових сплат відповідачем, що відображено у відповідних заявах, а саме в заяві від 17.01.2022 р. , позивач просить суд стягнути з відповідача 91 290,00 грн суму основного боргу, 13 360, 72 грн пені, 9 282,75 грн інфляційних втрат, 5 709,00 грн 3 % річних.

Водночас в судовому засіданні 20.04.2022р. представником позивача подано заяву б/н в якій останній просить суд стягнути з відповідача 27 000,00 грн суми основного боргу, оскільки, останнім були здійснено часткові проплати.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно також приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідно до положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що сума основного боргу станом на день подання позову ставновила 224 789,00 грн, що підтверджено матеріалами справи, водночас після подання позову до суду було сплачено 197 789,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов`язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вищезазначене, та факт сплати суми основного боргу після подання позову до суду, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 197 789,00 грн суми основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в даній сумі.

З врахуванням викладеного та встановленого суд вважає, що до стягнення підлягає сума боргу в розмірі 27 000, 00 грн.

З врахуванням викладеного предметом розгляду справи є вимога про стягнення 13 360, 72 грн пені, 9 282,75 грн інфляційних втрат, 5 709,00 грн 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно пункту 16 Договору у разі недотримання строків оплати, зазначених у пунктах 4 і 5 Договору, замовник сплачує власнику (володільцю) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несутьгосподарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН", розрахунки заявлених до стягнення 13 360, 72 грн пені, 9 282,75 грн інфляційних втрат, 5 709,00 грн 3 % річних. (а.с. 31-33)

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо стягнення 13 360, 72 грн пені, 9 282,75 грн інфляційних втрат, 5 709,00 грн 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З врахуванням встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства Теле-радіо студія "Овіс-2" Малого приватного підприємства "Овіс" (проспект Незалежності,137, м. Могилів - Подільський, Вінницької обл., 24000, код ЄДРПОУ 30687715) на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістрацька, 2 м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) 27 000,00 грн сума основного збору, 13 360, 72 грн пені, 9 282,75 грн інфляційних втрат, 5 709,00 грн 3 % річних та відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 3 797,13 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 197 789,00 грн в зв`язку із відсутністю предмету спору.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу позивача: kanc.@voe.com.ua.

Повне рішення складено 25 квітня 2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Магістрацька, 2, м. Вінниця, 21050)

3 - відповідачу (проспект Незалежності,137, м. Могилів - Подільський, Вінницької обл., 24000)