Рішення
від 24.04.2022 по справі 914/118/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2022 Справа № 914/118/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. розглянувши справу

за позовом: Комунальної установи Ольшаницький психоневрологічний інтернат Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації,

с. Ольшаниця, Київська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м. Львів

про стягнення 35259,38 грн.

без виклику представників сторін;

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява комунальної установи Ольшаницький психоневрологічний інтернат Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення 35 259,38 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику представників сторін.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі (ідентифікатор поштового відправлення 7901414419324) вручено Відповідачу 18.02.2022 р.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 87 від 27.07.2021 року про закупівлю товарів, в частині забезпечення належного відпуску (отоварювання) скретч-карток на АЗС, що обслуговують картки відповідача, з огляду на що позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» 32 467,20 грн за невикористані скретч-картки та 2 792,18 грн пені.

Правова позиція Відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав. Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

27 липня 2021 року між Комунальною установою Ольшаницький психоневрологічний інтернат Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (Постачальник) було укладено Договір № 87 (далі - Договір).

Відповідно до Договору та специфікації до нього (Додаток 1), Постачальник зобов`язується поставити замовникові товар - бензин А-92 та дизельне паливо у вигляді скретч-карток, а Покупець - прийняти та оплатити такі товари.

Відповідно до п. 2.2 Договору його ціна становить 33 600,00 грн., у тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 11.2 Договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині виконання зобов`язань Сторонами до повного його виконання.

Так, на виконання взятих на себе Договірних зобов`язань позивач та відповідач підписали видаткову накладну:

- № 20821/1 від 02.08.2021 відповідно до якої відповідачем передано, а позивачем одержано талони на 200 л дизельного палива та талони на 1000 л бензину А - 92 на загальну суму 33 600,00 грн з ПДВ.

На оплату відповідної видаткової накладної, Відповідач виставив Позивачу рахунок на оплату № 254 від 02.08.2021 на загальну суму 33 600,00 грн.

Відповідно до Акту приймання-передачі талонів на пальне від 02.08.2021, було передано у власність позивачу талони на пальне у кількості: 100 штук по 10 літрів на бензин А - 92 та 20 штук по 10 літрів на дизельне паливо. Позивачем оплачено вартість отриманого товару, що підтверджується платіжним дорученням № 630 від 11.08.2021 на суму 33 600,00 грн.

На момент подання позовної заяви, невикористаними залишаються талони на придбання бензину А - 92 у кількості 960 літрів на суму 27 187,20 грн та талони на 200 л дизельного палива на суму 5 280,00, що підтверджується долученими до матеріалів справи талонами.

19 листопада 2021 року КУ Ольшаницьким психоневрологічний інтернатом Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації було направлено на адресу ТзОВ «Кондор Логістик» лист- претензію щодо невиконання умов Договору про повернення коштів в сумі 32 467,20 грн та сплати пені у розмірі 2 792,18 грн, яка була отримана 24.11.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Станом на момент подання до суду позову ні відпуск (передача) товару, ні повернення коштів позивачу не відбулись, відтак, для відновлення порушених прав та законних інтересів Позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення 32 467,20 грн заборгованості та 2792,18 грн пені.

Відповідач доказів поставки дизельного палива та бензину А - 92 чи доказів повернення коштів суду не надав.

Оцінка суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки № 87 від 27 липня 2021 року.

Позивачем виконано взяті на себе зобов`язання із своєчасної оплати за товар, який мав бути використаний шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів. Здійснено оплату на рахунок Відповідача у розмірі 33 600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 630 від 11.08.2021 р. долученим до матеріалів справи.

В той же час, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Відповідач передав оплачений позивачем товар лише частково. Невикористаними залишились талони на придбання бензину А - 92 у кількості 960 літрів на суму 27 187,20 грн та талони на придбання 200 л дизельного палива на суму 5 280,00,

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань із відпуску товару - бензину А - 92 у кількості 960 літрів на суму 27 187,20 грн та дизельного палива у кількості 200 л на суму

5 280,00 грн, що свідчить про неналежне виконання умов укладеного договору.

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, враховуючи реалізоване позивачем право на повернення оплачених коштів за неотриманий Товар, заявлені вимоги про стягнення неповернутої вартості оплаченого та непоставленого товару є обґрунтованими та підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 32 467,20 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.8.1 Договору Сторона винна у порушенні умов договору, несе відповідальність у порядку передбаченому діючим законодавством, згідно п. 7 ст. 51 БК України, ст. 1 та ст. 693 ЦК України та ст. 231 ГК України.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що Покупець у разі невиконання Продавцем предмету договору, проводить застосування штрафних санкцій згідно ст. 231 ГК України:

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення за кожний день прострочення.

Щодо стягнення пені, суд зазначає наступне.

Згідно статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, враховуючи вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 1287,12 грн.

Враховуючи встановлені вище обставини, не спростовані відповідачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність у позивача права на отримання від відповідача грошових коштів у розмірі вартості товару, який з незалежних від позивача причин не міг бути придбаний згідно з умовами договору на АЗС. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими частково та підлягають до задоволення частково в розмірі 32 467,20 грн - основна сума боргу та 1287,12 грн пені. В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає до стягнення з Відповідача у розмірі 2173,10 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 73, 76-78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» (79044, м.Львів, вул. Єфремова, 84, офіс 1Б; код ЄДРПОУ 39046990) на користь Комунальної установи Ольшаницький психоневрологічний інтернат Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (09635, Київська область, с. Ольшаниця, вул. Лісова, 8А код ЄДРПОУ 03188866) 33754,32 грн та 2173,10 грн судового збору.

3. В задоволенні решти вимог - відмовити.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення24.04.2022
Оприлюднено20.06.2022
Номер документу104062093
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —914/118/22

Рішення від 24.04.2022

Господарське

Господарський суд Львівської області

Запотічняк О.Д.

Ухвала від 15.02.2022

Господарське

Господарський суд Львівської області

Запотічняк О.Д.

Ухвала від 13.01.2022

Господарське

Господарський суд Львівської області

Запотічняк О.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні