Постанова

від 25.04.2022 по справі 191/958/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3661/22 Справа № 191/958/21 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого- судді Демченко Е.Л.

суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши успрощеному позовномупровадженні,без повідомленняучасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу фермерського господарства«Меренчук» на заочне рішення Синельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 26жовтня 2021 року посправі за позовом ОСОБА_1 дофермерського господарства«Меренчук» пророзірвання договоруоренди земельноїділянки,-

в с т а н о в и л а:

У 29 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фермерського господарства «Меренчук» (далі ФГ Меренчук) про розірвання договору оренди земельної ділянки, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 , яка є її матір`ю, на підставі державного акту на право приватної власності, належала земельна ділянка площею 10,61 га, розташована на території Старовишневецької сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області і призначена для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 1224888200:01:001:0030.

Вказувала, що 01 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ФГ «Меренчук» був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 5 років, який договором про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 29 січня 2015 року №041013102317 було продовжено на 10 років з моменту державної реєстрації цих змін.

Зазначала, що вказаним договором також були внесені зміни в частині визначення розрахункового розміру орендної плати, порядку та строку її сплати, а саме 3% від нормативної грошової оцінки землі і становить 9 089,77 грн. без ПДВ, без урахування податку на землю, два рази на рік, із закінченням всіх розрахунків до 31 грудня.

Вказувала, що після смерті її матері ОСОБА_2 нею було успадковано вказану земельну ділянку, про що 09 грудня 2020 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НМН№669536, яке було видано 09 грудня 2020 року.

Посилаючись на те, що відповідач систематично порушував умови договору і несвоєчасно сплачував орендну плату за користування земельними ділянками із затримкою розрахунку на наступний рік, а за 2020 рік орендна плата відповідачем взагалі сплачена не була, при цьому усі попередні розрахунки були проведені без урахування положення п.4.3, яким встановлено коригування розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі, просила суд першої інстанції розірвати договір оренди земельної ділянки площею 10,61 га, який був укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Меренчук» 21 жовтня 2010 року та договору про зміни та доповнення до договору 041013102317, укладеного 29 січня 2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19745746 від 03 березня 2015 року; стягнути з ФГ « Меренчук» на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендну плату в розмірі 9 089,77 грн.

09 серпня 2021 року позивачем було уточнено свої позовні вимоги, просила розірвати договір оренди земельної ділянки площею 10,61 га (кадастровий номер: 1224888200:01:001:0030), який був укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Меренчук» 21 жовтня 2010 року та договору про зміни та доповнення до договору 041013102317, укладеного 29 січня 2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19745746 від 03 березня 2015 року та повернути земельну ділянку у стані придатному для її використання за цільовим призначенням.

Заочним рішеннямСинельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 26 жовтня 2021 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 10.61 га (кадастровий номер: 1224888200:01:001:0030), який був укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Меренчук» 01 січня 2009 року та договір про зміну та доповнення до договору 041013102317, укладеного 29 січня 2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19745746 від 03 березня 2015 року.

Повернуто земельну ділянку загальною площею 10,61 га, що розташована на території Старовишневецької сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1224888200:01:001:0030, власнику ОСОБА_1 із користування ФГ «Меренчук».

Стягнуто з ФГ «Меренчук» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2020 рік в розмірі 9 089,77 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 13 січня 2022 року в задоволенні заяви ФГ Меренчук про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ФГ Меренчук, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалюючи заочне рішення по суті справи встановив факт наявності заборгованості лише за 2020 рік, тобто орендна плата за 2016-2019 рік була виплачена в повному обсязі, таким чином в діях фермерського господарства відсутній критерій систематичності несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що згідно пункту 1 статті 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Крім того, згідно умов договору у разі порушення строків оплати орендної плати за користування земельною ділянкою передбачена відповідальність у сплаті саме пені за прострочення. Строк виплати орендної плати є предметом доказування, в той час як відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 07 квітня 2021 року як доказ строків сплати орендної плати є необґрунтованим.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу ФГ «Меренчук» позивач по справі не скористалася.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а заочне рішення скасуванню з огляду на наступне.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що згідно державного акту на право приватної власностіна земельнуділянку серіїІІ-ДП№093456,виданого 23квітня 2001року на підставі рішення Старовишневецькоїсільської ради народних депутатів №1158 від 23 березня 2001 року, ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану в Старовишневецькійсільській раді, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, актовий запис № 5626 (а.с.6).

01 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ФГ «Меренчук» укладено договір №12 оренди земельної ділянки, строком на п`ять років, починаючи з дати його реєстрації, який зареєстровано 21 жовтня 2010 року у книзі реєстрації договорів оренди у відділі Держкомзему у Синельниківському районі за №041013102317 (а.с. 7-8).

Розділом 4 договору сторони обумовили порядок та розміри сплати орендної плати за земельну ділянку, а саме відповідно до пункту 4.1 орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4 706 грн. періодичність внесення два ради на рік. За письмовим погодженням з орендодавцем, орендар може перенести термін виплати орендної плати, але не зменшувати її розмір. Розрахунки закінчуються не пізніше 31 грудня. У розмір орендної плати не входить податок на землю у розмірі згідно чинного законодавства. Орендна плата справляється також, якщо орендар з поважних тимчасово не використовує земельну ділянку за умов договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів. Погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документально, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення (пункт 4.3).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав в оренду.

На підставі акту прийому-передачі земельної ділянки (паю) в натурі, орендодавець ОСОБА_2 передала, а орендар ФГ «Меренчук» прийняв у тимчасове користування ділянку, загальною площею 10,61 га, в тому числі ріллі 10,61 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП СВ №093456 від 23 квітня 2001 року (а.с.9).

29 січня 2015 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Меренчук» укладено договір про зміну та доповнення договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2010 року №041013102317, який вступив в силу з моменту його підписання сторонами та проведення державної реєстрації 02 березня 2015 року, за яким визначено продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки на 10 років, починаючи з моменту проведення державної реєстрації цього договору, а також змінено розмір плати за оренду землі на суму 9 089,77 грн. без ПДВ.

29 січня 2015 року між сторонами договору складено акт прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди та акт відновлення меж земельної ділянки (а.с.11-12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НМН №669536, яке було видано 09 грудня 2020 року державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори Мельниковим О.Ж,, вбачається, що позивачем, після смерті ОСОБА_2 , було успадковано земельну ділянку площею 10,61 га, розташовану на території Старовишневецької сільської ради, Синельниківського району, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1224888200:01:001:0030 (а.с.13).

Згідно наданої суду копії відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 від 07 квітня 2021 року, вбачається відсутність нарахувань ФГ «Меренчук» Сопотніцькій Я.Ю. орендної плати за 2020 рік.

Також з копії відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 від 07 квітня 2021 року вбачається, що ФГ «Меренчук» несистематично нараховувало ОСОБА_1 орендну плату за період з 2016 року до 2019 року, що є порушенням ФГ «Меренчук» умов договору від 01 січня 2009 року (а.с.22-23).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних, допустимих, достатніх доказів, які спростовують обставину систематичної несплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 , дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання договору.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

При цьому несвоєчасна сплата означає несплату певної суми грошових коштів у певний строк, зокрема у строк, передбачений договором оренди землі.

Таким чином, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно з вищенаведеною статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01 липня 2019 року, справа №161/13332/16-ц, провадження №61-33516св18, від 06 жовтня 2021 року по справі №573/1831/20, провадження №61-7704св21, від 10 квітня 2019 року по справі №235/1628/16-ц, провадження №61-9222св18.

Здійснюючи розгляд дійсної справи, колегія суддів вважає звернути увагу на наступне:

Договір про оренду землі №12 від 01 січня 2009 року та договір про зміну та доповнення договору оренди земельної ділянки від 21 жовтня 2010 року №041013102317 від 29 січня 2015 року укладався між ОСОБА_2 та ФГ «Меренчук».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Спадкоємцем спірної земельної ділянки після смерті ОСОБА_2 стала її дочка позивач ОСОБА_1 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Частиною третьою статті 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини. Тобто дата оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежувати можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів зауважує, що з матеріалів цивільної справи вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі від 01 січня 2009 року, на момент звернення позивача до суду перейшла у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 у власність позивача ОСОБА_1 , як нового власника земельної ділянки, а тому до неї перейшли права та обов`язки орендодавця за вказаним договором.

При цьому, свідоцтво про право на спадщину за законом було видано позивачу ОСОБА_1 09 грудня 2020 року.

Отже, саме з цього, часу позивач набула права на вказану земельну ділянку, зокрема володіння та розпорядження нею.

Звертаючись до суду із дійсним позовом, позивач ОСОБА_1 зазначала, що відповідачем порушуються строки розрахунку за земельну ділянку, чим у свою чергу істотно порушуються її права, як орендодавця, яка має правомірні очікування на отримання орендної плати у вигляді грошових коштів у встановлений договором строк, з можливістю їх використання у період встановлений для їх сплати.

При цьому, позивач, визначаючи період, за який відповідачем було порушено строки виплати орендної плати, є період з 2016 року по 2019 рік, а також 2020 рік, в якому орендна плата взагалі сплачена не була.

В той же час, колегія суддів зауважує, що сама по собі спадкодавець ОСОБА_2 за життя до орендаря ФГ «Меренчук» з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки не зверталася, тобто свої права порушеними з боку відповідача не вважала. При цьому, у позивача право на земельну ділянку виникло у грудні 2020 року, тобто з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, отже саме з цього часу, у разі подальшого порушення її прав, остання набула право на звернення до суду із дійсним позовом.

Колегія суддів зауважує, що позивач зазначала, що орендна плата за 2020 рік відповідачем здійснена не була, що також є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той же час, колегія суддів вважає вказаний довід безпідставним, зважаючи на те, що закон чітко встановлює, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є саме систематична (два та більше випадків) несплати орендної плати.

Отже, одноразова несплата орендної плати не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той же час не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості та пені за прострочення зобов`язання з боку відповідача з метою відновлення своїх порушених прав.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином,у зв`язкуіз задоволеннямапеляційної скаргивідповідача накористь ФГ «Меренчук» підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення суду першої інстанції в розмірі 2 724 грн.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу фермерського господарства«Меренчук» задовольнити.

Заочне рішення Синельниківського міськрайонногосуду Дніпропетровськоїобласті від 26жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства «Меренчук» про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства «Меренчук» судовий збір в розмірі 2 724 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2022 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.