Рішення

від 12.04.2022 по справі 902/1132/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" квітня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1132/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Марущак А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро", вул. Л. Українки, 54, с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область, 23203, код - 41115146

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро", вул. Слобода, 25, с. Дружелюбівка, Хмільницький (Калинівський) район, Вінницька область, 22450, код - 40501873

про стягнення 202 525,87 грн

В С Т А Н О В И В :

12.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 11.11.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" про стягнення 202 525,87 грн заборгованості, з яких 195 897,40 грн основного боргу, 2 360,43 грн 3% річних, 4 268,04 грн інфляційних втрат за договором про спільну діяльність від 03.01.2021 року.

Ухвалою суду від 17.11.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1132/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

13.12.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (№ 09/12/1 від 09.12.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.01.2022 року.

21.12.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (б/н від 17.12.2021 року) в якій останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повні вимоги повністю.

30.12.2021 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення щодо відповіді на відзив (б/н від 28.12.2021 року), в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні повністю.

В судовому засіданні 25.01.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1132/21 на 16.02.2022 року об 10:30 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 26.01.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

09.02.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 08.02.2022 року) про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв`язку з перебуванням уповноваженого представника у відпустці.

В судовому засіданні 16.02.2022 року судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1132/21 на 10.03.2022 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 22.02.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

В судовому засіданні 10.03.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1132/21 на 17.03.2022 року об 11:00 год., яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 12.03.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

12.03.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява (б/н від 11.03.2022 року) про участь в судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 17.03.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1132/21 для судового розгляду по суті на 13.04.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

При цьому, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача (б/н від 11.03.2022 року) та проведення судового засідання призначеного на 13.04.2022 року об 12:00 год. у справі № 902/1132/21 за участю адвоката Шарлай Т.О. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконферекнцзв`язку EasyCon.

Ухвалою суду від 22.03.2022 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

12.04.2022 року до суду від представника відповідача надійшла заява (б/н від 12.04.2022 року), в якій останній в зв`язку з перебуванням у відпустці просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судовому засіданні 13.04.2022 року представники сторін правом участі не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Судом встановлено, що позивачем отримано ухвалу суду щодо дати, часу та місця розгляду справи по суті 25.03.2022 року (т. 1 а.с. 156).

Представник позивача неодноразово не прибувала у судові засідання, хоча судом забезпечувалась можливість участі з використанням системи відеконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів (т. 1 а.с. 143-147, 158).

Згідно ч. 5 ст. 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд також враховує, що справа перебуває у провадженні з 12.11.2021 року, однак позивач та його представник жодного разу не скористались правом участі у судових засіданнях, доказів існування поважних причин, котрі ускладнили прибуття у судові засідання не надано.

Тому, судом вжито усіх можливих заходів для забезпечення участі позивача у розгляді справи.

Крім того, у матеріалах справи наявна заява представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату (т. 1 а.с. 154, 155).

Однак, дату розгляду справи по суті погоджено з представником відповідача заздалегідь, у судовому засіданні 17.03.2022 року, позивачем не використано можливості забезпечити участь іншого представника.

Тому, суду не доведено поважність причин. які унеможливили прибуття до суду представником відповідача.

Враховуючи вище викладене суд зазначає наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року.

У зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" умов договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року утворилась заборгованість.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" про стягнення 202 525,87 грн заборгованості, з яких 195 897,40 грн основного боргу, 2 360,43 грн 3% річних, 4 268,04 грн інфляційних втрат за договором про спільну діяльність від 03.01.2021 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо заявленого позивачем позову, не визнає позовні вимоги зазначаючи про наступне.

Відповідач не заперечує щодо укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року.

За твердженнями відповідача укладений договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором суборенди землі, оскільки його зміст суперечить вимогам ЦК України, ГК України, ЗК України, Закону України "Про оренду землі".

ТОВ "Івпат-Агро" згідно з п. 1.1 та п.6 Договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року в якості свого зусилля для досягнення спільної мети надавало свій внесок - право користування земельною ділянкою.

Як вказано у Договорі про спільну діяльність, земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1820883900:08:000:7377 площею 106,8092 га, розташована на території Бердичівського району за межами населених пунктів Мирославської сільської ради, перебуває в користуванні ТОВ "Івпат-Агро" на підставі Договору оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018 року.

Договір оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018 року укладений між орендодавцем, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та ТОВ "Івпат-Агро".

Згідно з п. 1.1 Договору оренди землі орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1820883900:08:000:7377 площею 106,8092 га, розташована на території Бердичівського району за межами населених пунктів Мирославської сільської ради

Згідно з п. 2 Договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 106,8092 га, в тому числі: 106.8092 га перелоги. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 1196912 грн. 82 коп.

Відповідно до п. 4.2 Договору оренди землі починаючи з наступного року орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 19,64% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 4.7 Договору оренди землі орендар не звільняється від сплати орендної плати в разі невикористання земельної ділянки.

Відповідно до п. 5.1 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 5.3 Договору оренди землі умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 8.3 Договору оренди землі орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди землі орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема: приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому порядку; використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення; виконувати обов`язки визначені статтею 96 Земельного кодексу України; не здійснювати передачу будь-яким фізичним або юридичним особам об`єкта оренди в суборенду.

Таким чином, ТОВ "Івпат-Агро" повинен використовувати орендовану земельну ділянку самостійно, виключно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та не наділений правом передачі земельної ділянки в суборенду, а договір про спільну діяльність фактично був таким договором суборенди.

Право користування земельною ділянкою не може бути внеском у спільну діяльність.

За твердженнями відповідача, як передбачено в договорі про спільну діяльність ТОВ "Івпат-Агро" участі в обробітку земель, посівах, зборі та збереженні урожаю не приймає.

Підписання протоколу погодження ціни продажу продукції та інші умови на виконання договору про спільну діяльність до ТОВ "Омега-Агро" від ТОВ "Івпат-Агро" не надавались та не здійснювались у зв`язку із відсутністю виконання вказаного договору, в зв`язку з чим, жодної спільної діяльності за таким договором сторони не мали.

Окрім того, як зазначає відповідач, договір про спільну діяльність не був зареєстрований в контролюючих органах.

В дійсності, позивачем пред`явлено безпідставний позов, оскільки жодних належних і допустимих доказів на підтвердження виконання договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року і виникнення у відповідача будь-яких обов`язків перед позивачем не надано (а.с. 59-69, т. 1).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що про виконання договору сторонами свідчать наступні факти:

- відповідно до п. 9.2 договору земельна ділянка передана в спільну діяльність з моменту підписання договору;

- відповідно до п. 9.3 договору вжиття додаткових дій для розпочинання спільної діяльності окрім підписання цього договору не потрібно;

- ТОВ "Омега-Агро" не надало доказів того, що ТОВ "Івпат-Агро" не виконувало умови договору, не передало земельну ділянку, листів щодо проведення претензійної роботи зі сторони ТОВ "Омега-Агро";

- факт відсутності претензій від ТОВ "Омега-Агро" на протязі всього виконання договору (а.с. 93-94, т. 1).

В поданих до суду запереченнях відповідач зазначає, що ТОВ "Івпат-Агро" повинен використовувати орендовану земельну ділянку самостійно, виключно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та не наділений правом передачі земельної ділянки в суборенду або для отримання доходу (чи компенсації орендної плати) за договором про спільну діяльність.

Позивач ніяким чином не довів фактичну передачу земельної ділянки в спільну діяльність.

Відсутність листів ТОВ "Омега-Агро" щодо проведення претензійної роботи до ТОВ "Івпат-Агро", відсутності претензій, в т.ч. визнання договору нікчемним відповідач пояснюється відсутністю потреби в таких, адже спільної діяльності не проводилось (105-108, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 30.03.2018 року між Головним управлінням Дсржгсокадастру у Житомирській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро" (Орендар) укладено договір оренди землі № 11/57-18-ДО (а.с. 13-19, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 30.03.2018 року № 18/06 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1820883900:08:000:7377, яка розташована на території Бердичівського району, за межами населених пунктів Мирославської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 106,8092 га, утому числі: 106,8092 га перелоги (п. 2.1 Договору).

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п. 2.2 Договору).

Земельна ділянка передасться в оренду без будівель і споруд (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 3.1 договір укладено на 7 років.

Право оренди у Орендаря виникає з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (п. 3.2 Договору).

Плата за перший рік користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 30.03.2018 року № 18/06, складається із сплаченого Орендарем перед початком земельних торгів гарантійного внеску у сумі 4 787,65 грн та суми 230 287,45 грн, що підлягає сплаті переможцем торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на розрахунковий рахунок ( п. 4.1 Договору).

Починаючи з наступного року орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 19,64 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель (п. 4.2 Догвоору).

Згідно з п. 4.7 Договору Орендар не звільняється від сплати орендної плати в разі невикористання земельної ділянки.

Відповідно до п. 5.1 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Умови збереження стану об`єкта оренди: використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства (п. 5.3 Договору).

Згідно п. 8.3 Договору Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема: приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому порядку; використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення; виконувати обов`язки визначені статтею 96 Земельного кодексу України; не здійснювати передачу будь-яким фізичним або юридичним особам об`єкта оренди в суборенду (п. 8.4 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами (п. 13.1 Договору).

03.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро" (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" (Сторона 2) укладено договір про спільну діяльність (а.с. 9-12, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору сторони за даним договором зобов`язуються докласти спільних зусиль для досягнення спільної мети, а саме отримання прибутку в сфері ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 2.1 Договору для досягнення цілей за даним договором сторони зобов`язуються:

- обмінюватися наявною в їхньому розпорядження інформацією з аспектів взаємного інтересу;

- проводити спільні консультації для обговорення питань їхньої спільної діяльності;

- при виконанні даного Договору не зводити спільну діяльність до дотримання лише наявних в ньому вимог, підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку їхньої спільної мети;

- у процесі виконання даного Договору Сторони зобов`язуються будувати свої взаємовідносини на підставі рівності, чесного партнерства та захисту інтересів один одного.

За змістом п. 3.1 Договору Сторона 1 зобов`язується допустити Сторону 2 до обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1820883900:08:000:7377 площею 106,8092 га, розташована на території Бердичівського району за межами населених пунктів Мирославської сільської ради (земельна ділянка), яка перебуває у користуванні Сторони 1 на підставі договору оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018 року (договір оренди), речове право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 25981956 від 26.04.2018 року.

Сторона 1 зобов`язується забезпечити Стороні 2 вільний доступ до земельної ділянки, під час здійснення посіву, обробітку, збору врожаю та всіх інших агротехнічних заходів, необхідних для вирощування сільськогосподарської продукції (п. 3.2 Договору).

Сторона 2 за даним Договором зобов`язується виплачувати Стороні 1 частку прибутку па умовах даного договору (п.п. 4.1.1 Договору).

Сторона 2 зобов`язується після підписання договору приступити до здійснення сільськогосподарських робіт па вказаних в п. 3 договору земельних ділянках та забезпечити на них якісний та своєчасний обробіток (п. 4.2 Договору).

Відповідно п. 7.1 Договору прибуток за рік, що отримується сторонами в результаті спільної діяльності сторін, розподіляється наступним чином:

- Стороні 1 виплачується розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, а саме 235 073,68 грн на рік, що становить 19 589,74 грн на місяць, незалежно від розміру прибутку чи збитку;

- Стороні 2 передбачається увесь залишок прибутку за наслідками цього договору.

Ціна продажу продукції, отриманої в результаті спільної діяльності, погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження ціни (п. 7.3 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 26.04.2025 року (п. 9.1 Договору).

За твердженнями позивача, з моменту укладення договору про спільну діяльність по даний час ТОВ "Омега-Агро" не виконує своїх зобов`язання щодо виплати частини прибутку, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість за період з січня по жовтень 2021 року, яка станом на 09.11.2021 року становить 195 897,40 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Тобто договір - це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодження їхніх дій. Він є інститутом добровільного виконання зобов`язань для отримання результату, задля якого його укладено, і якого намагаються досягти сторони шляхом вчинення певних дій.

Отже, основною метою укладення договору є отримання сторонами результату, задля якого цей договір було укладено, та якого сторони за договором намагаються досягти шляхом вчинення певних дій.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 1130 ЦК визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 ЦК умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови, визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Суд зазначає, що зміст оспорюваного договору та його правова природа не залежать від його назви.

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (стаття 235 Цивільного кодексу України).

Так, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Тобто воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, а оскільки відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору та з`ясування питання про те, чи не укладено цей договір з метою приховання іншого договору та якого саме.

За таких обставин, для визнання угоди удаваною позивачу необхідно надати відповідні докази, а суду - встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі, їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників.

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Положеннями ч.ч. 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Частиною 8 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина 1). За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (частина 2).

Таким чином, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей.

Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

На підставі ст. 8 Закону, орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Судом встановлено, що Договір про спільну діяльність від 03.01.2021 року містить елементи договору суборенди землі, оскільки містить обов`язок Сторони 1 (ТОВ "Івпат-Агро", яка є Орендарем земельної ділянки згідно Договору оренди землі №11/57-18-ДО від 30.03.2018 року) допустити іншу Сторону до обробітку (права користування) земельною ділянкою.

Водночас, на користь Сторони 1 виплачується орендна плата з помісячного розрахунку, за наслідком розподілу прибутку за рік.

Суд дійшов висновку, що встановлений сторонами у договорі порядок розподілу коштів згідно з наведеними вимогами Закону України «Про оренду землі» є фактично орендною платою на користь позивача за право користування земельною ділянкою відповідачем.

Таким чином, укладений сторонами Договір про спільну діяльність містить усі істотні умови договору суборенди земельної ділянки.

На відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони отримання плати за надану у користування земельну ділянку, а для іншої - використання земельної ділянки.

За договором про спільну діяльність сторони мають діяти спільно. Разом з цим обов`язок щодо вирощування сільгосппродукції фактично покладається лише на одну зі сторін договору - на відповідача, тоді як обов`язок позивача обмежується лише наданням земельної ділянки відповідачеві.

Відповідно до п. 8.4 Договору оренди землі №11/57-18-ДО від 30.03.2018 року, Орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема: приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому порядку; використовувати земельну ділянку у відповідності до цільового призначення; виконувати обов`язки визначені статтею 96 Земельного кодексу України; не здійснювати передачу будь-яким фізичним або юридичним особам об`єкта оренди в суборенду.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір про спільну діяльність є удаваним правочином та вчинений сторонами з метою приховання договору суборенди земельної ділянки кадастровий номер 1820883900:08:000:7377 площею 106,8092 га, розташована на території Бердичівського району за межами населених пунктів Мирославської сільської ради (надалі - Земельна ділянка), яка перебуває в користуванні ТОВ "Івпат-Агро" на підставі Договору оренди землі № 11/57-18-ДО від 30.03.2018 року.

Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підставою його недійсності.

Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами (Постанова КГС ВС від 17.06.2020 року у справі № 913/420/19).

Отже, при вирішенні спору суд повинен керуватися правилами вчинення та виконання сторонами договору суборенди земельної ділянки.

Водночас, наміри сторін передати земельну ділянку в суборенду шляхом укладення договору про спільну діяльність ще не підтверджують факт набуття договором чинності.

За матеріалами справи відсутні докази підписання сторонами Акту приймання-передачі земельної ділянки в користування, не надано відомостей відносно допуску відповідача обробітку спільної земельної ділянки, виконання сільсткогосподарських робіт, тощо.

В силу вимог ст. 8 Закону України "Про оренду землі", договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону).

За усталеною практикою Верховного Суду, договір оренди (суборенди) набирає чинності з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.

Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Отже, незважаючи на укладення удаваного правочину сторонами не оформлено передачу земельної ділянки в суборенду та не вчинено договору суборенди, що позбавляє суд можливості застосовувати умови останнього в аспекті виникнення у відповідача обов`язку зі сплати орендної плати, розмір якої погоджено у п. 7.1. Договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року.

Суд також констатує, що відповідачем не заявлено вимоги про недійсність цього договору, що позбавляє суд можливості виходу за межі предмету позовних вимог (ст. 14 ГПК України).

Таким чином, суд доходить висновку про безпідставність позовних щодо стягнення заборгованості в сумі 195 897,40 грн на підставі Договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року.

Правова конструкція статті 235 ЦК України передбачає, що сторона, звертаючись до суду із відповідним позовом, має довести, для приховання якого саме правочину вчинено спірний правочин; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином (Постанова КГС ВС від 28.03.2018 року у справі №923/474/17).

Враховуючи не доведення обставин державної реєстрації права суборенди та передачі в суборенду земельної ділянки, суд вважає за доцільне оцінити підстави виникнення у відповідача обов`язку зі сплати грошового зобов`язання, яке випливає з умов письмового договору, який підписано обома Сторонами.

За змістом ст.ст. 509, 524, 533- 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19.

Згідно п. 7.1 Договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року, прибуток за рік, що отримується сторонами в результаті спільної діяльності сторін, розподіляється наступним чином:

- Стороні 1 виплачується розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, а саме 235 073,68 грн на рік, що становить 19 589,74 грн на місяць, незалежно від розміру прибутку чи збитку;

- Стороні 2 передбачається увесь залишок прибутку за наслідками цього договору.

Ціна продажу продукції, отриманої в результаті спільної діяльності, погоджується сторонами шляхом підписання протоколу погодження ціни (п. 7.3 Договору).

Сторона 1 має право вимагати від Сторони 2 свою частку прибутку від спільної діяльності у грошовому вигляді (п. 7.4 Договору).

Виплата Стороною 2 Стороні 1 належної їй частини прибутку здійснюється щомісячно готівкою розрахунком до останнього дня поточного місяця рівними сумами по 19 589,74 грн на місяць (п. 7.5 Договору).

Отже, узгоджені Сторонами положення договору не передбачають безумовної виплати та перерахування на користь позивача грошових коштів, а ставлять виникнення грошового зобов`язання у залежність від отримання прибутку та його розподілу.

Наведена у другому абзаці п. 7.1. Договору норма щодо виплати орендної плати незалежно від розміру прибутку чи збитку суперечить іншим положенням Договору (п.п. 7.1., 7.4., 7.5.).

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження виконання Договору про спільну діяльність від 03.01.2021 року, сум отриманого прибутку, який підлягає розподілу між сторонами, і є підставою виникнення у відповідача грошових зобов`язань перед позивачем.

На виконання приписів ст. ст. 74-80 ГПК України, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин отримання прибутку в результаті виконання договору, як основи та критерію виплати грошового зобов`язання.

Тому, суду не доведено обставин виникнення у відповідача грошового зобов`язання на підставі укладеного сторонами договору, а також факту його прострочення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 195 897,40 грн.

Враховуючи відмову судом у стягненні суми основного боргу, відсутні в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України підстави для стягнення відповідальності за порушення грошового зобов`язання у формі 2 360,43 грн - 3% річних та 4 268,04 грн - інфляційних втрат.

Стосовно вирішення питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне призначити окреме судове засідання, згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Івпат-Агро" (вул. Л. Українки, 54, с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область, 23203, код - 41115146) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Агро" (вул. Слобода, 25, с. Дружелюбівка, Хмільницький (Калинівський) район, Вінницька область, 22450, код - 40501873) про стягнення 202 525,87 грн заборгованості, з яких 195 897,40 грн основного боргу, 2 360,43 грн 3% річних, 4 268,04 грн інфляційних втрат.

2. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 28.04.2022 року о 09:30 год.

3. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 25.04.2021 року включно.

4. Копію судового рішення направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за наступною адресою: ivpatagro@gmail.com, ІНФОРМАЦІЯ_1; ampurist@gmail.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Л. Українки, 54, с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область, 23203)

3 - відповідачу (вул. Слобода, 25, с. Дружелюбівка, Хмільницький (Калинівський) район, Вінницька

область, 22450)