Рішення

від 24.04.2022 по справі 910/21531/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2022Справа № 910/21531/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/21531/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Грассер

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

28 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна (позивач) надійшла позовна заява № 75424 від 20.12.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Грассер (відповідач) про стягнення 328 206,90 грн., з них: безпідставно отриманих коштів 304 502,10 грн. (триста чотири тисячі п`ятсот дві гривні 10 копійок), пені 14 674,50 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 50 копійок), 3% річних 2602,87 грн. (дві тисячі шістсот дві гривні 87 копійок) та інфляційного збільшення 6427,43 грн. (шість тисяч чотириста двадцять сім гривень 43 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 304 502,10 грн. Крім того, за неповернення безпідставно набутих коштів позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 14 674,50 грн., 3% річних у розмірі 2602,87 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 6427,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21531/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105491817522 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.12.2021 року у справі № 910/21531/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 02.01.2022 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 17.01.2022 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

25.01.2022 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання № 77580 від 25.01.2022 року «Про приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів» та заява № 77547 від 24.01.2022 року «Про зміну предмету позову».

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, вказала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача між Товариством з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Грассер, як постачальником, велися перемовини щодо укладення договору поставки № 5//07-1 від 05.07.2021 року, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар (комплект меблів), згідно додатку 1 (специфікація), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що постачальник зобов`язується змонтувати та передати у користування товар до 01.09.2021 року.

Згідно з п. 3.1. договору загальна сума договору становить 435 003,00 грн.

За умовами п. 3.2. договору покупець зобов`язується здійснити оплату на наступних умовах:

- попередня оплата 70% від суми по договору протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору;

- 20% при поставці матеріалів на об`єкт;

- 10% протягом 3 (трьох) робочих днів після прийому-передачі (підписання видаткової накладної) змонтованого замовлення.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року (п. 8.1. договору).

Відповідно до додатку №1 до договору загальна сума товару становить 435 003,00 грн.

Договір та додаток №1 до нього підпису уповноваженої особи ТОВ «Форум Груп Україна» та відбитку печатки товариства не містить.

07.07.2021 року позивач, як покупець, здійснив попередню оплату на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Грассер», що підтверджується платіжним дорученням № 800011310 від 07.07.2021 року.

Як зазначає позивач, відповідач товар не поставив.

12.11.2021 року позивач звертався до відповідача із вимогою № 73363 від 11.11.2021 року у семиденний строк повернути кошти у сумі 304 502,10 грн., які набуті без достатньої правової підстави у зв`язку із невиконанням зобов`язання.

Судом встановлено, що після звернення з позовом до суду позивач 25.01.2022 року направив відповідачу лист № 77544 від 24.01.2022 року про відмову від договору та повернення суми попередньої оплати у сумі 304 502,10 грн. та сплату штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару та не повернув суму сплачених позивачем коштів у розмірі 304 502,10 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 304 502,10 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 14 674,50 грн., інфляційне збільшення у розмірі 6427,43 грн. та 3% річних у розмірі 2602,87 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що договір поставки № 5//07-1 від 05.07.2021 року не містить підпису уповноваженої особи ТОВ «Форум Груп Україна» та відбитку печатки товариства. Також вказаний документ не містить посилань на те, що його укладено в електронній формі та те, що його умови узгоджено сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису в порядку приписів Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис". У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в договорі умови щодо поставки товару не були узгоджені сторонами, що свідчить про неукладеність такого договору.

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи наведені приписи законодавства, суд дійшов висновку, що сторони, у порядку статей 181, 265 Господарського кодексу України та статей 205, 207, 639 Цивільного кодексу України досягли згоди щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб.

Оскільки правовідносини, які склалися між сторонами, вчинені у спрощеній формі, відтак такі правовідносини підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов`язання, так і спеціальних норм про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як встановлено судом, строк поставки товару сторонами не був встановлений, оскільки договір поставки № 5//07-1 від 05.07.2021 року не погоджений ТОВ «Форум Груп Україна».

Платіжним дорученням № 800011310 від 07.07.2021 року підтверджено, що позивачем була здійснена попередня оплата відповідачу за поставку товару на суму 304 502,10 грн.

В матеріалах справи наявна вимога № 73363 від 11.11.2021 року, яка була направлена засобами поштового зв`язку відповідачу 12.11.2021 року та в якій позивач просив повернути грошові кошти у розмірі 304 502,10 грн. на рахунок покупця.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства Укрпошта за поштовим ідентифікатором № 0302211652124 вбачається, що вимога № 73363 від 11.11.2021 року була отримана відповідачем 25.11.2021 року.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Окрім цього суд звертає увагу на приписи відповідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно статті 1 якого господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, документом, який підтверджує факт виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару позивачеві, є видаткова накладна, яка має бути сторонами належним чином оформлена та підписана.

Тобто, саме цей документ є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує здійснення господарської операції і містить інформацію про вартість переданого товару.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідачем поставка товару в обсязі та на суму, передбачену рахунком на оплату та відповідно до здійсненої позивачем попередньої оплати, здійснена не була.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, за результатами аналізу наявних у справі доказів судом визначено правову природу сплаченої суми коштів в розмірі 25 900,00 грн. як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов`язань.

Постановою Верховного Суду від 08.02.2019 року у справі № 909/524/18 зазначено, що правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.

При цьому, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

В свою чергу суд зазначає, що волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 73363 від 11.11.2021 року у семиденний строк повернути кошти у сумі 304 502,10 грн., які набуті без достатньої правової підстави у зв`язку із невиконанням зобов`язання, факт надсилання якої підтверджується наявними в матеріалах справи накладною № 0302211652124, фіскальним чеком від 12.11.2021 року та описом вкладення від 12.11.2021 року.

Доказів задоволення відповідачем зазначеної вимоги та повернення грошових коштів (попередньої оплати) позивачу, як і належних та допустимих доказів здійснення поставки товару на зазначену суму, оформлених у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суду не надано.

З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 304 502,10 грн. не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 304 502,10 грн. попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 14 674,50 грн., 3% річних у розмірі 2602,87 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 6427,43 грн.

Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У силу вимог частини 1 статті 547, частини 2 статті 547 Цивільного кодексу України пеня є договірною санкцією.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки у спрощений спосіб, відсутні законні підстави для стягнення пені з відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було встановлено, що сторонами не було погоджено строк, в який відповідач зобов`язується поставити позивачу товар, оплачений платіжним дорученням № 800011310 від 07.07.2021 року на суму 304 502,10 грн.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що відповідач прострочив виконання зобов`язань з поставки позивачу товару, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційного збільшення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення попередньої оплати у розмірі 304 502,10 грн. (триста чотири тисячі п`ятсот дві гривні 10 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4567,53 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Грассер (ідентифікаційний код 40394571, адреса: 03143, м. Київ, вул. Планетна, 12/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Форум Груп Україна (ідентифікаційний код 40900270, адреса: 03680, м. Київ, пров. Охтирський, 7, оф. 1-106) грошові кошти: попередньої оплати - 304 502,10 грн. (триста чотири тисячі п`ятсот дві гривні 10 копійок) та судовий збір 4567,53 грн. (чотири тисячі п`ятсот шістдесят сім гривень 53 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.04.2022р.

СуддяО.В. Котков