Рішення

від 24.04.2022 по справі 910/21829/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2022Справа № 910/21829/21

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/21829/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

30 грудня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Груп (позивач) надійшла позовна заява б/н від 23.12.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі (відповідач) про стягнення заборгованості за договором продажу № 29/07 від 29.07.2020 року у розмірі 284 000,00 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором продажу № 29/07 від 29.07.2020 року, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21829/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105491834486 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року у справі № 910/21829/21 вручено уповноваженому представнику відповідача 13.01.2022 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 28.01.2022 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною.

Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, вказала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мілкіленд Груп (надалі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Житомирські ласощі (надалі відповідач, покупець) укладено договір продажу № 29/07 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується постачати, а покупець приймати та оплачувати замовлений товар за попередньо узгодженими цінами та на умовах цього договору.

В п. 1.2. договору визначено, що продавець зобов`язується передати у власність покупця молоко сухе знежирене, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

За умовами п. 2.3. договору покупець зобов`язується прийняти товар відповідно до видаткових накладних та іншої супроводжувальної документації (2.3.1.); підписати, скріпити печаткою або штампом та повернути продавцю екземпляри накладних на кожну поставку товару. Накладні з будь-яким підписом представника покупця, завірені печаткою або штампом покупця вважаються безумовно дійсними (2.3.2.).

Згідно з п. 3.1. договору вартість одиниці товару договірна та попередньо узгоджується сторонами при прийомі заявки та зазначається у накладних продавця у національній валюті України.

Пунктом 4.1. договору визначено, що покупець проводить розрахунки за отриманий товар упродовж 30 (тридцяти) календарних днів.

Термін дії договору починається з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року (п. 11.1. договору).

На виконання умов договору продажу № 29/07 від 29.07.2020 року позивач протягом 2021 року передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 169 700,01 грн., що підтверджується видатковими накладними: № PH-0000003 від 24.02.2021 року на суму 223 500,00 грн., № PH-0000008 від 05.04.2021 року на суму 231 000,01 грн., № PH-0000011 від 12.04.2021 року на суму 237 000,00 грн., № PH-0000016 від 10.06.2021 року на суму 224 200,00 грн., № PH-0000017 від 22.06.2021 року на суму 234 000,00 грн., № PH-000020 від 04.08.2021 року на суму 240 000,00 грн., № PH-000023 від 27.08.2021 року на суму 246 000,00 грн., № PH-000027 від 19.10.2021 року на суму 264 000,00 грн., № PH-000028 від 29.10.2021 року на суму 270 000,00 грн. та товарно-транспортними накладними: № 0000003 від 24.02.2021 року, № 0000007 від 05.04.2021 року, № 0000009 від 12.04.2021 року, № 0000014 від 10.06.2021 року, № 0000015 від 22.06.2021 року, № 0000016 від 04.08.2021 року, № 0000018 від 27.08.2021 року, № 0000022 від 19.10.2021 року, № 0000025 від 29.10.2021 року. Товар за видатковими накладними за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на видаткових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за № 9045895533, № 9097130634, № 9104051985, № 9174827410, № 9184960081, № 9250965615, № 9269098696, № 9339177191, № 9341843871 зареєстровано податкові накладні: № 4 від 24.02.2021 року, № 1 від 05.04.2021 року, № 3 від 12.04.2021 року, № 3 від 10.06.2021 року, № 4 від 22.06.2021 року, № 2 від 04.08.2021 року, № 6 від 27.08.2021 року, № 2 від 19.10.2021 року, № 3 від 29.10.2021 року для відображення у податковому обліку господарських операцій по поставці товару молоко сухе знежирене за вказаними податковими накладними, що підтверджується відповідними квитанціями.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 8 наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 року за №1235/26012 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу отримувача (покупця) цих товарів/послуг. У разі відмови постачальника (продавця) товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувач (покупець) таких товарів/послуг має право в порядку, передбаченому пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника (продавця).

Виходячи з того, що підставою для відображення у бухгалтерському обліку підприємства є сам факт вчинення господарської операції, згідно відповідного первинного документу, враховуючи наявність підтвердження постачання товару шляхом його відображення у податковому обліку підприємств, суд вважає підтвердженим факт отримання відповідачем товару від позивача згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних за 2021 рік.

За отриманий товар відповідач розрахувався лише частково на суму 2 101 900,01 грн., що підтверджується банківською випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2021 року по 20.12.2021 року, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором за поставлений протягом 2021 року товар в розмірі 67 800,00 грн.

При цьому позивач зазначає, що відповідача наявна заборгованість за договором за поставлений протягом 2020 року товар в розмірі 216 200,00 грн.

Відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за договором в розмірі 284 000,00 грн.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 284 000,00 грн. також підтверджується підписаним обома сторонами без заперечень актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2021 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором продажу № 29/07 від 29.07.2020 року станом на 01.11.2021 року становить 284 000,00 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, як встановлено нормами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже було встановлено судом вище, на виконання умов договору продажу № 29/07 від 29.07.2020 року позивач протягом 2021 року передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 169 700,01 грн., що підтверджується видатковими накладними: № PH-0000003 від 24.02.2021 року на суму 223 500,00 грн., № PH-0000008 від 05.04.2021 року на суму 231 000,01 грн., № PH-0000011 від 12.04.2021 року на суму 237 000,00 грн., № PH-0000016 від 10.06.2021 року на суму 224 200,00 грн., № PH-0000017 від 22.06.2021 року на суму 234 000,00 грн., № PH-000020 від 04.08.2021 року на суму 240 000,00 грн., № PH-000023 від 27.08.2021 року на суму 246 000,00 грн., № PH-000027 від 19.10.2021 року на суму 264 000,00 грн., № PH-000028 від 29.10.2021 року на суму 270 000,00 грн. та товарно-транспортними накладними: № 0000003 від 24.02.2021 року, № 0000007 від 05.04.2021 року, № 0000009 від 12.04.2021 року, № 0000014 від 10.06.2021 року, № 0000015 від 22.06.2021 року, № 0000016 від 04.08.2021 року, № 0000018 від 27.08.2021 року, № 0000022 від 19.10.2021 року, № 0000025 від 29.10.2021 року.

Матеріалами справи підтверджується, що за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково на суму 2 101 900,01 грн., що підтверджується банківською випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2021 року по 20.12.2021 року, отже відповідач має заборгованість за договором за поставлений протягом 2021 року товар в розмірі 67 800,00 грн.

Окрім цього, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором за поставлений протягом 2020 року товар в розмірі 216 200,00 грн.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець проводить розрахунки за отриманий товар упродовж 30 (тридцяти) календарних днів (п. 4.1. договору).

Позивач вказує, що станом на момент звернення до суду з даним позовом за отриманий товар відповідач розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 284 000,00 грн. (216 200,00 грн. + 67 800,00 грн.).

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 284 000,00 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

Крім того, суд зазначає, що право позивача на отримання грошових коштів за поставлений товар, прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, підлягає реалізації і захисту, оскільки укладений між сторонами договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу приписів статей 204, 629 Цивільного кодексу України, породжує для його сторін відповідні права та обов`язки.

При цьому за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Проте, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів повного або часткового виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором продажу № 29/07 від 29.07.2020 року у розмірі 284 000,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4260,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Житомирські ласощі» (ідентифікаційний код 38092323, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 9-11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілкіленд Груп» (ідентифікаційний код 43499836, адреса: 21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 112) грошові кошти: основного боргу 284 000,00 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі гривень) та судовий збір 4260,00 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят гривень).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.04.2022р.

СуддяО.В. Котков