Рішення

від 13.04.2022 по справі 916/3178/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3178/21Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Транс" про стягнення 112537,65 грн.

Встановив:

21.10.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" (далі ТОВ "Алма Рітейл", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Транс" (далі ТОВ "ВВ-Транс", відповідач) 112537,65 грн заборгованості, з яких 95465,00 грн основного боргу, 3534,46 грн пені, 1028,69 грн інфляційних нарахувань, 11292,24 грн штрафу, 628,00 грн 3% річних та 588,36 грн 15 коп. за літр, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору безперервного постачання нафтопродуктів від 17.08.2020 р. № 1708/AlRit в частині оплати вартості пального, поставленого за видатковими накладними від 15.06.2021 р. № 735, від 30.06.2021 р. № 857, від 31.07.2021 р. № 1065, від 15.07.2021 р. № 966.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 р. позовній заяві ТОВ "Алма Рітейл" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3178/21 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2021 р. прийнято позовну заяву ТОВ "Алма Рітейл" до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.11.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2021 р. відкладено розгляд справи на 09.12.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2021 р. ухвалено розглядати справу № 916/3178/21 за правилами загального позовного провадження, замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засідання, яке призначено на 16.12.2021 р.

16.12.2021 р. ТОВ "Алма Рітейл" пред`явлено до Господарського суду Одеської області письмові пояснення стосовно розрахунку штрафних санкцій по кожній із накладних та клопотання про виправлення описки в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 р. відкладено підготовче засідання на 11.01.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2022 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.02.2022 р.

31.01.2022 р. ТОВ "ВВ-Транс" пред`явлено заяву, зі змісту якої вбачається, що відповідач визнає факт укладеного з позивачем договору постачання нафтопродуктів, визнає позов частково у сумі 50490,97 грн (сукупна вартість поставленого у червні та липні товару на суму 59381,16 грн з урахуванням здійснених сплат на суму 8890,16 грн). Крім того, до заяви додано виписку по банківському рахунку відповідача, з якого вбачається здійснення 05.11.2021 р. переказів на банківський рахунок позивача 2599,74 грн та 1314,02 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2021 р. відкладено розгляд справи на 24.02.2022 р.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З огляду на вище викладене, усвідомлюючи необхідність збереження найвищої соціальної цінності, якою в Україні є безпека, охорона життя та здоров`я громадян, які, в т.ч. представляють інтереси сторін у справі, під час впровадженого в Україні воєнного стану, призначене на 24.02.2022 р. судове засідання не відбулось.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 10 Закону України Про правовий режим воєнного стану встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Частиною 2 статті 2 ГПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. призначено розгляд справи на 15.03.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.03.2022 р. відкладено розгляд справи на 14.04.2022 р.

В судове засідання 14.04.2022 р. представники сторін не з`явились. Ухвали Господарського суду Одеської області надсилалась на адреси електронної пошти сторін, зазначені безпосередньо останніми у наявних в матеріалах справи заявах та клопотаннях, відповідні докази долучено до матеріалів справи. Крім того, у заяві від 31.01.2022 р. ТОВ "ВВ-Транс" просило суд розглянути справу за відсутності представника та повідомити результати розгляду на електронну пошту, а 15.03.2022 р. ТОВ "Алма Рітейл" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про розгляд справи без участі представника.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України.)

Письмового відзиву від ТОВ "ВВ-Транс" до Господарського суду Одеської області не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

12.04.2022 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

17.08.2020 р. між ТОВ "Алма Рітейл" (Постачальник) та ТОВ "ВВ-Транс" (Покупець) укладено договір безперервного постачання нафтопродуктів № 1708/AlRit (Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується забезпечити безперервне постачання у власність (поставляти) Покупця нафтопродуктів дизельне паливо (Товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних на Товар, які оформлюються двічі на місяць у відповідності до п. 231.3 Податкового кодексу України.

Одиниця виміру: літри/тони (згідно з заявкою Покупця на постачання Товару). Одиниця виміру кількості Товару та кількість поставки кожної Партії Товару, що поставляється за Договором, визначається в товарно-транспортних накладних, видаткових накладних на підставі Заявок Покупця (пункт 1.2 Договору).

Передача у власність (поставка) товару здійснюється на таких умовах: Умови поставки згідно накладної м. Одеса, вул. Хутірська, 87, в редакції офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010 року (пункт 2.1 Договору).

Товар передається Покупцеві партіями (частинами). Кожна окрема партія Товару передається в рамках цього договору після попереднього підтвердження Сторонами її кількості та вартості (пункт 2.2 Договору).

Кількість товару у кожній партії зазначається Сторонами у відповідній відомості (акт приймання-передачі), які складаються представником Постачальника та затверджуються Покупцем шляхом підписання відомості (акта приймання-передачі) (пункт 2.3 Договору).

Сторони дійшли згоди, що відповідно до норм пункту 231.3. Податкового кодексу Постачальник двічі на місяць оформлює на підставі погоджених відомостей (актів приймання-передачі) складає зведені видаткову, податкову та акцизні накладні (пункт 2.4 Договору)

Факт поставки (передачі у власність) кожної партії товару в рамках цього Договору підтверджується підписанням відомості (акта приймання-передачі). Кожна відомості є невід`ємною частиною даного договору (пункт 2.5 Договору).

Сторони домовились, що наявність підписів уповноважених представників Сторін на відомостях (актах приймання-передачі) та/або видаткових накладних свідчить про те, що всі відомості зазначені в них є вірними, погодженими та прийнятими Сторонами та є підтвердженням обов`язку Покупця по сплаті товару, вказаного у видатковій накладні (пункт 2.8 Договору).

Ціна Товару, що поставляється, є договірною, встановлюється в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з ціни, що формується Постачальником на момент отримання заявки для кожної Партії Товару, окремо зазначається з урахування ПДВ в рахунку на оплату; фіксується у видатковій накладній та відомості (акт приймання-передачі). Оплата (часткова/повна) такого рахунку є також підтвердженням її узгодження Сторонами для кожної Партії Товару (пункт 3.1 Договору).

Сума договору визначається сторонами як сума вартостей всіх партій одиниць товару, що постачається за даним договором протягом усього строку його дії (пункт 3.2 Договору).

Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня виставлення рахунку та направлення його на електронну адресу Покупця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 3.4 Договору).

За порушення умов даного договору винна Сторона несе відповідальність в повному обсязі, яка полягає у відшкодуванні спричинених нею витрат (збитків) іншій Стороні в тому числі не отриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 4.1 Договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторін від виконання зобов`язань за цим Договором (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до пункту 4.4 Договору, у випадку порушення Покупцем термінів здійснення оплати, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику:

4.4.1пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору;

4.4.2штраф в розмірі 0,15% від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочення;

4.4.3курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

У випадку відстрочення оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений в пунктів 3.4. Покупець додатково сплачує 15 (п`ятнадцять) копійок за літр, які нараховуються з наступного дня після спливу строку для сплати (пункт 4.5 Договору).

Сторони погодили наступну черговість погашення Покупцем своїх грошових зобов`язань за даним Договором: 1) пеня; 2) штраф; 3) прострочена сума частково оплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару; 4) оплата, яка проводиться в термін, визначений за Договором (Додатками до нього) (пункт 4.6 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків до їх повного завершення. Закінчення терміну дії Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за його невиконання. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не повідомила про своє бажання розірвати договір або між сторонами не буде укладений новий Договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах (пункт 7.1 Договору).

Документообіг між сторонами здійснюється за допомогою засобів поштового, електронного або кур`єрського зв`язку. Сторони домовилися, що оригінали документів можуть бути отримані ними як під час так і після проведення поставки.

Договір, додаткові угоди до нього, а також інші документи створені при його виконанні, які відправлені електронною поштою мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватися Сторонами.

Всі документи, відправлені електронною поштою повинні бути відправлені в оригіналі рекомендованим листом протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів від дати відправки електронною поштою, якщо інший строк не обумовлений умовами даного Договору.

Електронна пошта Постачальника:

Електронна пошта Покупця:

Сторони домовилися, що у випадку не отримання оригіналів документів належним доказом факту поставки та отримання товару Покупцем є відповідні копії таких документів у тому числі, цього договору, додатків до цього договору, а також провізних документів та документів про зберігання товару: товарно-транспортна накладна, квитанція про прийняття товару до перевезення, та інші підтверджуючі документи надані перевізниками, які забезпечували транспортування товару; акт приймання товару на зберігання, документи про видачу товару зі зберігання видані складом зберігання (пункт 7.10 Договору).

30.06.2021 р. ТОВ "Алма Рітейл" надіслано засобами електронного зв`язку ТОВ "ВВ-Транс" видаткову накладну від 15.06.2021 р. № 753 на суму 27880,67 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 14.06.2021 р. № АР00-000665), відповідно до наявних відміток вказану накладну отримано відповідачем 30.06.2021 р.

15.07.2021 р. між ТОВ "Алма Рітейл" та ТОВ "ВВ-Транс" за допомогою засобів електронного зв`язку підписано видаткову накладну від 30.06.2021 р. № 857 на суму 46431,67 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 30.06.2021 р. № АР00-000759).

30.07.2021 р. між ТОВ "Алма Рітейл" та ТОВ "ВВ-Транс" за допомогою засобів електронного зв`язку підписано видаткову накладну від 15.07.2021 р. № 966 на суму 12949,49 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 15.07.2021 р. № АР00-000963).

11.08.2021 р. ТОВ "Алма Рітейл" надіслано засобами електронного зв`язку ТОВ "ВВ-Транс" видаткову накладну від 31.07.2021 р. № 1065 на суму 13180,50 грн з ПДВ (рахунок на оплату від 29.07.2021 р. № АР00-000997), відповідно до наявних відміток вказану накладну отримано відповідачем 11.08.2021 р.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки по банківському рахунку ТОВ "Алма Рітейл" 16.09.2021 р. ТОВ "ВВ-Транс" перераховано 4976,46 грн із призначенням платежу «оплата дизтоплива зг рахунку № 665».

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки по банківському рахунку ТОВ "ВВ-Транс", останнім, окрім перехованих 16.09.2021 р. 4976,46 грн, 05.11.2021 р. перераховано ТОВ "Алма Рітейл" 2599,74 грн та 1314,02 грн із призначенням платежу «оплата дизтоплива зг рахунку № 997».

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу, частинами 1-3 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до пункту 33.2 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ…

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів, їх реєстрів та відомості заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції. При цьому, згідно п.2.3 вказаної Інструкції відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Відповідно до пункту 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Саме платник відповідає за данні, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Після списання коштів з рахунку платника в останнього відсутня можливість змінити Призначення платежу.

Відповідно до пункту 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до листа Національного Банку України від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141 Про заміну інформації у реквізиті Призначення платежу після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір безперервного постачання нафтопродуктів від 17.08.2020 р. № 1708/AlRit.

При цьому ТОВ "Алма Рітейл" як Постачальником доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов`язків та постачання (передачу у власність) ТОВ "ВВ-Транс" товару на загальну суму 95465,90 грн (загальна вартість товару з урахуванням здійснених відповідачем платежів (16.09.2021 р. перераховано позивачу 4976,46 грн) до подачі позову), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковими накладними від 15.06.2021 р. № 735, від 30.06.2021 р. № 857, від 31.07.2021 р. № 1065, від 15.07.2021 р. № 966 та виписками по банківським рахункам сторін.

У заяві від 31.01.2021 р. відповідачем підтверджено отримання товару на суми 12949,49 грн (видаткова накладна від 15.07.2021 р. № 966/рахунок на оплату від 15.07.2021 р. № АР00-000963) та 46431,67 грн (видаткова накладна від 30.06.2021 р. № 857/рахунок на оплату від 30.06.2021 р. № АР00-000759). В свою чергу, ТОВ "ВВ-Транс" 16.09.2021 р. перераховано ТОВ "Алма Рітейл" 4976,46 грн із призначенням платежу «оплата дизтоплива зг рахунку № 665», а 05.11.2021 р. 2599,74 грн та 1314,02 грн із призначенням платежу «оплата дизтоплива зг рахунку № 997», враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви відповідача стосовно будь-яких помилок у призначенні платежу, зазначення при переводі рахунку № 665, який вказано у видатковій накладній від 15.06.2021 р. № 753, та рахунку № 997, який вказано у видатковій накладній від 31.07.2021 р. № 1065, господарський суд доходить висновку, що відповідачем здійснивши оплати визнано отримання товару за вказаними накладними.

В свою чергу, ТОВ "ВВ-Транс" як Покупцем в порушення приписів статей 525,526,610,629,691,692,712 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару повністю не сплачено, не дивлячи на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини 1 статті 692 ЦК України, частини 1 статті 712 ЦК України та пункту 3.4 Договору строк виконання зобов`язання на суму 95465,90 грн настав, іншого ТОВ "ВВ-Транс" суду не доведено.

Як зазначено вище по тексту рішення, 05.11.2021 р. ТОВ "ВВ-Транс" перераховано ТОВ "Алма Рітейл" 2599,74 грн та 1314,02 грн із призначенням платежу «оплата дизтоплива зг рахунку № 997».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів оплати ТОВ "ВВ-Транс" 3913,76 грн основного боргу після відкриття провадження у справі, господарський суд закриває провадження у справі № 916/3178/21 в частині стягнення з ТОВ "ВВ-Транс" 3913,76 грн основного боргу.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ "Алма Рітейл" про стягнення з ТОВ "ВВ-Транс" 91552,14 грн основної заборгованості підлягають задоволенню, а стягненню з останнього підлягає 91552,14 грн.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами пункту 4.4.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем термінів здійснення оплати, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику:

4.4.1пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору;

4.4.2штраф в розмірі 0,15% від вартості несплаченого Товару за кожен день прострочення;

4.4.3курсову різницю з дня виставлення рахунку по день фактичної оплати.

Крім того, пункт 4.5 Договору встановлює, що у випадку відстрочення оплати за поставлений товар, понад строк, зазначений в пунктів 3.4. Покупець додатково сплачує 15 (п`ятнадцять) копійок за літр, які нараховуються з наступного дня після спливу строку для сплати.

Як визначено у частині 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані ТОВ "Алма Рітейл" розрахунки сум пені, інфляційних нарахувань, штрафу, 3% річних та 15 коп. за літр (пункт 4.5 Договору), господарський суд встановив, що вказані розрахунки за прострочення оплат за поставлений за видатковими накладними товар від 30.06.2021 р. № 857 та від 15.07.2021 р. № 966, здійснено належним чином, у зв`язку з чим стягненню з ТОВ "ВВ-Транс" підлягає 2086,74 грн пені, 592,38 грн інфляційних нарахувань, 6922,56 грн штрафу, 379,00 грн 3% річних та 588,38 грн 15 коп. за літр.

В частині стягнення пені, інфляційних нарахувань, штрафу, 3% річних та 15 коп. за літр (пункт 4.5 Договору) за товар поставлений за видатковими накладними від 15.06.2021 р. № 753 та від 31.07.2021 р. № 1065 господарський суд відмовляє, оскільки як зазначено в описовій частині рішення вказані накладні виключено надіслано відповідачу та не підписано ним, проте здійснивши 16.09.2021 р. та 05.11.2021 р. перерахування коштів відповідачем визнавано отримання товару за вказаними накладними. За відсутності в матеріалах справи належним чином підписаних актів приймання-передачі товару або інших товаророзпорядчих документів, з яких можливо встановити точну дату отримання товару, господарський суд позбавлений можливості встановлення дати отримання відповідачем такого товару, а відтак і встановлення початку періоду прострочення заборгованості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі № 916/3178/21 в частині стягнення 3913,76 грн основного боргу закрити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Транс" про стягнення 108623,89 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ-Транс" (67806, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Авангард, вул. Урожайна, буд. 29, Код ЄДРПОУ 38188607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алма Рітейл" (65055, Одеська обл., м. Одеса, вул. Хутірська, буд. 87, Код ЄДРПОУ 43523554) 91552/дев`яносто одну тисячу п`ятсот п`ятдесят дві/грн 14 коп. основного боргу, 2086/дві тисячі вісімдесят шість/грн 74 коп. пені, 592/п`ятсот дев`яносто дві/грн 38 коп. інфляційних нарахувань, 6922/шість тисяч дев`ятсот двадцять дві/грн 56 коп. штрафу, 379/триста сімдесят дев`ять/грн 00 коп. 3% річних, 588/п`ятсот вісімдесят вісім/грн 38 коп. 15 коп. за літр та 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 25 квітня 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут