Рішення

від 14.02.2022 по справі 927/989/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/989/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , e-mail: представника - адвоката Бабинця Сергія Петровича: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО", провулок 1-го Травня,2, м. Чернігів, 14038, адреса електронної пошти відсутня

про стягнення заборгованості та відшкодування збитків на суму 582286,00 грн.

представники сторін:

від позивача: Бабинець С.П., адвокат (ордер серії ЧН №116093 від 20.09.2021)

від відповідача: Василець Т.Г., директор (наказ № 2/18 від 24.01.2018, витяг з ЄДРЮОФОПГФ)

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО" про стягнення 215315,70 грн. заборгованості та 366970,30 грн. збитків.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч засадам добросовісності не виконує свої зобов`язання взяті на себе протоколом №1 від 23.01.2018 в частині виплати вартості частки майна товариства, пропорційно частці позивача у статутному капіталі, у зв`язку із виключенням позивача зі складу учасників товариства. Починаючи з 23.01.2018 відповідач не виплачує належні позивачу кошти та на протязі всього часу користується майном позивача та отримує за це прибуток. Внаслідок невиконання своїх боргових зобов`язань та ігнорування майнових прав позивача, позбавлення його права використовувати належне позивачу майно для отримання прибутку, відповідач повинен сплатити суму безумовного боргу та відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з оплати послуг на виготовлення звіту про оцінку майна нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 від 30.09.2020 вартістю 3200,00 грн. та послуг адвоката в сумі 10000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.09.2021 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.10.2021. Встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, додаткових пояснень; постановлено позивачу надати суду належним чином засвідчені копії рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.09.2018 у справі №750/6149/18 та ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.05.2021 у справі №750/3637/21.

У підготовче засідання 26.10.2021 прибули позивач та уповноважений представник відповідача.

До початку судового засідання, 18.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та вказує на те, що позивач намагається повторно стягнути грошові кошти з Товариства. Оцінка майна Товариства станом на 28.09.2020, яка виконана з порушенням встановленого порядку, містить завідомо неправдиві відомості як і друга довідка 2021 року, яка також містить завідомо недостовірні відомості. Фотознімками відповідача підтверджується аварійний та непридатний до експлуатації стан майна на час виключення позивача з Товариства, оцінку якого після його поліпшення та ремонту на даний час неможливо зробити. Збитки позивача вигадані і абсолютно не відповідають реальності. Свої збитки позивач мотивує здачею в оренду частки майна Товариства, яка йому не належить з 23.01.2018, відповідно до протоколу №1 Загальних зборів Товариства. Вартість за частку учасника Товариства позивачу була вже виплачена. В нотаріально посвідченій заяві від 18.12.2019 позивач підтвердив, що немає і не буде мати ніяких претензій до виплати заробітної плати та виплати вартості частки майна учаснику, а саме цією заявою позивач додатково підтвердив вирішення всіх спірних питань. Предмет спору у даній справі відсутній, оскільки позивачу була виплачена вартість його частки учасника в майні Товариства, отже всі свої зобов`язання Товариство виконало, всі розрахунки з позивачем проведені, про що він сам письмово засвідчив. Відповідач просить суд застосувати строк позовної давності та зазначає, що до виплати вартості частки учасника перебіг строку позовної давності починається з початку лютого 2018 року, і з часу отримання позивачем вартості частки учасника минуло більше 3 років, оскільки позивач звернувся до суду 20.09.2021 (а.с.117-133).

У додатку до відзиву на позовну заяву відповідачем зазначено клопотання про витребування доказів від 18.10.2021, у якому відповідач просить суд витребувати належним чином засвідчені копії документів (доказів) у ОСОБА_1 та надіслати їх окремо відповідачу і суду, а саме: -копію повного звіту про оцінку майна приватного підприємства «Експертна фірма «Експерт-плюс»; копію договору від 28.09.2020, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-плюс»; копії документів на підставі яких ТОВ «Експертна фірма «ГГЕО» надавала довідку від 01.09.2021 ОСОБА_1 , та на підставі яких здійснювала оцінку орендної плати приміщення ТОВ «ТЕХАВТО». В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що зазначені докази необхідні для повного і неупередженого розгляду справи, оскільки Товариству не відомо які послуги замовлялися, яка оплата узгоджувалася, а також не відомо на підставі чого здійснювалася оцінка, чи виконані умови договору або ні, чи відповідає оцінка майна Товариства вимогам законодавства; невідомо на підставі чого ТОВ «Експертна фірма «ІТЕО» та на підставі яких документів надавала довідку позивачу та на підставі чого і яких даних здійснювала визначення орендної плати складського приміщення Товариства (а.с.184-185).

Також у додатку до відзиву на позовну заяву відповідачем зазначено клопотання про виклик свідка - приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Костенко Ірини Михайлівни (вулиця Шевченка, 5, каб. 118, Чернігів, Чернігівська область, 14000), яка засвідчила особу та власноручний підпис ОСОБА_1 та зареєструвала в реєстрі за №1180 Заяву. Відповідач вважає, що зазначений нотаріус може засвідчити (пояснити) такі факти: що в неї в кабінеті, в її присутності були передані грошові кошти (готівка) відповідачем позивачу; позивач написав заяву, в якій оговорювались питання заробітної плати, розміру частки учасника, виплати її вартості, звільнення з посади директора, правильність проведення Загальних зборів товариства; сторони дійшли взаємної згоди щодо вирішення всіх майнових, фінансових та корпоративних питань між Товариством «Техавто» та громадянином ОСОБА_1 ; сторони розрахувалися і закрили між собою всі спірні питання; матеріальних претензій позивач до відповідача ні з яких питань не мав. Даний свідок може розтлумачити питання, викладені у заяві (а.с.186-187).

Відзив на позовну заяву від 18.10.2021 з додатком залучено до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду.

У підготовчому засіданні судом позивачу надано п`ятиденний строк, починаючи з 27.10.2021, для надання відповіді на відзив на позовну заяву.

19.10.2021 від позивача надійшла заява про приєднання до матеріалів справи витребуваних судом документів: копії рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.09.2018 у справі №750/6149/18 та ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.05.2021 у справі №750/3637/21 (а.с.190).

Суд задовольнив заяву позивача, подані документи залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 16.11.2021.

У підготовче засідання 16.11.2021 прибули позивач та уповноважений представник відповідача.

До початку судового засідання 01.11.2021 від позивача надійшли письмові заперечення від 30.10.2021 на відзив, у яких позивач вказує на те, що нотаріально завірені заяви громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх покази не є належними і допустимими доказами виконання свого зобов`язання відповідача перед позивачем. Єдиним належним і допустимим доказом того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» позивачеві виплачено грошову компенсацію (вартість) за належну йому частку в статутному фонді (капіталі) підприємства, є видатковий касовий ордер або банківська виписка про здійснення переказу коштів з відповідним призначенням. Позивач зазначає, що у нотаріально посвідченій заяві від 18.12.2019 чітко та однозначно зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» повністю виконані перед ним всі зобов`язання зі сплати заробітної плати і з цього приводу він не має до підприємства жодних претензій. Що стосується виплати коштів за належну позивачу частку в статутному фонді (капіталі), то у заяві тільки зазначено, що позивач погоджується з рішенням загальних зборів стосовно виключення його з учасників товариства, звільнення з посади директора товариства та виплати вартості частки учаснику товариства, а також не має претензій щодо розміру частки учасника товариства у статутному капіталі та порядку її виплати. Всі інші доводи та заперечення відповідача взагалі не стосуються предмету та підстав заявленого позову, є надуманими і не підтверджуються жодним з наданих документів (а.с.203-205 т.1).

12.11.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 у справі про стягнення заборгованості та відшкодування збитків (а.с.211-216 т.1).

Оскільки на зазначених запереченнях відповідача, які надійшли 12.11.2021, відсутній підпис особи, яка їх підготувала, та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО», тому суд залучає їх до матеріалів справи, але залишає без розгляду.

16.11.2021 від відповідача повторно надійшли заперечення від 12.11.2021 на відповідь на відзив ОСОБА_1 у справі про стягнення заборгованості та відшкодування збитків. У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує, що в нотаріально посвідченій заяві від 18.12.2019 позивач відмовився від будь-яких матеріальних претензій до Товариства. Позивач до позовної заяви не надав жодного доказу розміру активів і пасивів Товариства станом на час його виключення та умисно приховує реальний стан майна та зобов`язання Товариства на час його виключення. Оцінка майна Товариства «Техавто» Експертною фірмою ПП «Експерт плюс» є абсолютно надуманою і неадекватною, як і оцінка цією фірмою в 2020 році в 150 грн/м2 є неадекватною і завищеною. Відповідач звертає увагу, що позивач у позові не визначив вартість частки станом на момент його виключення і фактично йому була виплачена значно більша сума. До матеріалів справи позивач надав тільки неналежний та недопустимий доказ «Оцінка майна Товариства станом на 2020 рік», який не підтверджує вартість майна Товариства станом на виключення позивача із членів Товариства у 2018 році (та і на 2020 рік). Крім того, замість надання доказів своїх збитків позивач надав вигаданий дохід з надуманої оренди, завищеної в 50 разів, з майна, яким він не володів і не мав права володіти. Позивачу належали грошові кошти, які йому і були сплачені в лютому 2018 року. Отже, у відповіді на відзив позивач не надав достовірну реальну оцінку майна Товариства на час виходу та на 2020 рік, не спростував факт повного розрахунку Товариства з ним, інформацію про штучний характер свого позову, яка наведена у відзиві; не спростував того факту, що не підписував жодних документів на протязі багатьох років, не спростував порушення строку позовної давності та нанесення матеріальних збитків і репутації Товариству своїми штучними позовами до суду (а.с.219-221 т.1).

Заперечення відповідача від 12.11.2021 на відповідь на відзив ОСОБА_1 у справі про стягнення заборгованості та відшкодування збитків, які надійшли до суду 16.11.2021, суд прийняв до розгляду.

У судовому засіданні 16.11.2021 представник відповідача надав усні пояснення та відповів на питання суду щодо поданого ним клопотання про витребування доказів від 18.10.2021.

У судовому засіданні 16.11.2021 суд постановив протокольну ухвалу про часткове задоволення клопотання відповідача від 18.10.2021 про витребування доказів та зобов`язав позивача надати належним чином засвідчену повну копію звіту про оцінку майна, складеного Приватним підприємством "Експертна фірма " Експерт-плюс" від 30.09.2020.

Судом постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 18.10.2021 про витребування доказів у частині витребування копії договору від 28.09.2020, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Експертна фірма "Експерт-Плюс", у зв`язку з необґрунтованістю зазначеного клопотання.

Судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача від 18.10.2021 про витребування доказів у частині витребування від позивача копії документів та зобов`язано позивача надати копії документів, на підставі яких ТОВ "Експертна фірма "ІТЕО" надавала довідку від 01.09.2021 ОСОБА_1 та на підставі яких здійснювала оцінку орендної плати приміщень ТОВ "ТЕХАВТО".

Позивач та представник відповідача відповіли на питання суду стосовно клопотання відповідача від 18.10.2021 про виклик свідка.

У судовому засіданні 16.11.2021 суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 18.10.2021 про виклик свідка.

У судовому засіданні 16.11.2021 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 29 днів та оголошення перерви у підготовчому засіданні до 07.12.2021.

06.12.2021 від позивача надійшла заява від 04.12.2021 про приєднання до матеріалів справи повного Звіту про оцінку майна від 30.09.2020 з доказами направлення його відповідачу.

Вказана заява залучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.12.2021 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 22.12.2021.

20.12.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення на основне засідання №1 від 20.12.2021, у яких відповідач вважає позов безпідставним, не підтвердженим жодними доказами та штучно створеним, а також викладає мотиви заперечень проти позову, зазначені раніше. Поданий позов базується на припущеннях позивача та оцінювачів (наданий позивачем Звіт про оцінку майна станом на 30.09.2020 прострочений на 6 місяців, поданий не в повному обсязі, виконаний виключно на припущеннях оцінювача без використання єдиного можливого витратного підходу для оцінки вартості майна, містить суперечливу і недостовірну інформацію; позивач нічим не довів, що його вартість частки учасника складає 215315,70 грн. і не надав жодного законного і належного доказу; банківські виписки отримані і надані суду позивачем з порушенням законодавства та ч.2 ст. 77 господарського процесуального кодексу України; позивачем нічим не обґрунтована сума оренди 145 грн./м2, на якій позивач формує 366970,30 грн. свого позову та не доведено наявність та розмір збитків, нібито завданих йому Товариством (а.с.73-76 т.1).

У судове засідання 22.12.2021 прибули уповноважені представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 22.12.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.01.2022 (явка представників учасників судового процесу не є обов`язковою).

Листом від 25.01.2022 суд повідомив сторін, що судове засідання 25.01.2022 не відбудеться у зв?язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці.

Ухвалою суду від 07.02.2022 сторін повідомлено про те, що судове засідання у справі №927/989/21 призначено на 15.02.2022 о 12:20 (явка представників учасників судового процесу не є обов`язковою).

У судове засідання 15.02.2022 прибули уповноважені представники позивача та відповідача.

Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

У судовому засіданні 15.02.2022 суд розпочав розгляд справи по суті.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО" (ідентифікаційний код 24555346) зареєстроване як суб`єкт господарювання 06.11.1996, дата запису 20.03.2006, номер запису 10641200000003733, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідну інформацію (а.с.17-20 т.1).

Позивач - ОСОБА_1 , був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО", що підтверджується п.1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» (нова редакція), затвердженого зборами учасників Товариства від 15.03.2006, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Чернігівської міської ради Чернігівської області 24.03.2006 (надалі - статут, а.с.21-31 т.1).

Відповідно до п.5.1. статуту частка позивача як учасника Товариства становила 6 % статутного фонду (капіталу), що складає 546,00 грн.

Пунктом 4.4. статуту визначено, що учасники товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному фонді товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частку прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Крім того, позивач у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО" обіймав посаду директора до 14.05.2018 до моменту звільнення за власним бажанням згідно наказу ТОВ «ТЕХАВТО» № 1 від 14.05.2018, що підтверджується витягом із трудової книжки НОМЕР_1 , копія якого додана до матеріалів справи (а.с.62 т.1).

У позовній заяві позивач зазначає про те, що при звільненні відповідач не виплатив позивачу заробітну плату, тому він звернувся до Деснянського районного суду, який рішенням від 25.09.2018 у справі № 750/6149/18 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2013 по 01.07.2017 в сумі 163200 грн. 00 коп., з якої сплачені податки та обов`язкові платежі; за період з 02.07.2017 по 14.05.2018 в сумі 35953 грн. 00 коп., з якої обов`язкові платежі та податки не сплачені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3723 грн. (а.с.96-98). Вказане рішення суду набрало законної сили.

За доводами позивача на виконання рішення Деснянського районного суду від 25.09.2018 йому був виданий виконавчий лист, який він надав для виконання до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області у грудні 2018 року. У державній виконавчій службі позивачеві повідомили, що у відповідача відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.

Позивач стверджує, що йому як учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» було відомо, що Товариство є власником нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (також цей будинок є адресою реєстрації місцезнаходження Товариства, що зазначено в п.1.3. Статуту). Вищезазначене нежитлове приміщення вибуло з володіння відповідача і позивач як учасник товариства не був про це повідомлений.

Позивач наголошує, що 17.10.2018 ним було подано до Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області заяву про проведення перевірки відносно ОСОБА_4 (другий учасник Товариства) щодо невиплати нею заробітної плати. Згідно з повідомленням старшого слідчого СВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області №К-961/124/48/5/18 від 08.11.2018 ці відомості були внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.175 Кримінального кодексу України, за № 12018270010007342, і лише після того, як позивач дізнався про відсутність майна у боржника (відповідача), він ознайомився з матеріалами кримінального провадження №12018270010007342 і дізнався про те, що існує рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО», оформлене протоколом № 1 від;23.01.2018.

Так, з матеріалів справи випливає, що 23.01.2018 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО", затверджені протоколом №1 на яких вирішено:

« 1. Через систематичне невиконання ОСОБА_1 обов`язків учасника Товариства, зокрема, перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства, виключити із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» ОСОБА_1 (що передбачено ст.64 ЗУ «Про господарські товариства»), та виплатити останньому вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі, у відповідності до статті 54 ЗУ «Про господарські товариства».

2. У зв`язку із зміною складу учасників Товариства зменшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» та розподілити наступним чином: ОСОБА_4 - 8836,00 грн., що становить 100% Статутного капіталу.

3. Звільнити з посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» ОСОБА_1 на підставі наказу № 1/18 від 23.01.2018 та позбавити останнього права підпису.

4. Прийняти ОСОБА_4 на посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» на підставі наказу № 2/18 від 24.01.2018 з 24.01.2018.

5. В зв`язку із Розпорядженням Чернігівської міської ради № 54-р від 19.02.2016 та керуючись абзацом 2 пункту 6 статті 7 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», пунктом 20 частини 4 статті 42, частиною 8 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - внести зміни до статутних документів, зокрема відомостей державного реєстру щодо місця реєстрації учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» ОСОБА_4 , змінивши назву вулиці з вулиці Богунського на вулицю Івана Богуна».

6. Затвердити статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» в новій редакції.

7. Провести державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» (а.с.30-31).

Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» здійснена приватним нотаріусом Коваленко В.В. 25.01.2018, що підтверджується Витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17-20).

Позивач звертає увагу на те, що про порушення своїх прав дізнався лише в грудні 2018 року, отже, на його думку, строк для звернення до суду з даним позовом пропущений не був.

За твердженням позивача, жодних виплат вартості частки майна товариства, пропорційно частці позивача у статутному капіталі, йому як учаснику товариства, якого виключили з товариства, не здійснювалось.

Як зазначає позивач, провадження у справі №927/842/19 за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО", оформлене протоколом загальних зборів учасників № 1 від 23.01.2018, закрито ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.12.2019, на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою позивача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) від позову, що підтверджується даними системи Діловодство спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень.

18.12.2019 позивачем - ОСОБА_1 , складено заяву, завірену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Костенко І. М., про таке:

«Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2018 року у справі № 750/6149/18, провадження № 2/750/1700/18 на підставі якого було видано виконавчий лист: № 2/750/6149/18 від 08.01.2019 року про стягнення з ТОВ «ТЕХАВТО» на мою користь: 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн. 00 коп.; 163200 (сто шістдесят три тисячі двісті) грн. 00 коп.; 35953 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 00 коп., виконано, борг погашений в повному обсязі.

Зобов`язання по виплаті заробітної плати ТОВ «ТЕХАВТО» код 24555346 (далі Товариство) станом на 18.12.2019 переді мною виконані в повному обсязі.

Розрахунок даних виплат зі мною узгоджено і я, ОСОБА_1 із даним розрахунком погоджуюсь.

Жодних претензій, в тому числі матеріальних, щодо нарахування та виплати по заробітній платі до Товариства не маю і в подальшому мати не буду.

В повному обсязі погоджуюсь з процедурою проведення загальних зборів учасників Товариства, які відбулися 23 січня 2018 року та оформленні протоколом №1 від 23.01.2018 року (далі - протокол). Претензій не маю і в подальшому мати не буду.

Також в повному обсязі погоджуюсь з прийнятими рішеннями на зазначених вище загальних зборах Товариства відповідно до Протоколу, в тому числі не маю жодних претензій стосовно виключення мене з учасників Товариства та звільнення з посади директора Товариства, та виплати частки учаснику товариства.

Із наказом про звільнення з посади директора ТОВ «ТЕХАВТО» ознайомлений.

Матеріальних претензій стосовно розміру частки учасника у статутному капіталі ТОВ «ТЕХАВТО» та порядку її виплати не маю.

Дана заява є безумовна і безвідклична.

Текст заяви прочитаний мною вголос.

Також стверджую, що ознайомлений зі змістом даної заяви, що моє волевиявлення добровільне, ґрунтовно обдумане, зроблене без будь-якого примусу та я цілком розумію наслідки підписання цієї заяви, на підтвердження чого, я ОСОБА_1 , власноручно підписав дану заяву». (а.с.32 т.1).

Разом з цим позивач наголошує, що ані на час складання заяви від 18.12.2019, ані під час розгляду справи № 927/842/19 Господарським судом Чернігівської області, ані на час розгляду даної позовної заяви відповідач не виплатив позивачу вартість частини майна товариства пропорційно частці позивача у статутному капіталі.

Позивач у позовній заяві зазначає, що письмово звернувся до відповідача з проханням сплатити належні йому кошти, однак рекомендований лист повернувся у зв`язку з закінченням терміну зберігання (а.с.38-40 т.1).

Як стверджує позивач, згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 01.09.2021 у власності відповідача знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 969,7 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

28.09.2020 Приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-плюс» проведено оцінку майна: нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до Звіту про оцінку майна: нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 від 30.09.2020, ринкова вартість зазначеного у звіті майна становить 3588595 грн. (а.с.41-44 т.1, 2-62 т.2).

За доводами позивача вартість майна товариства, яка враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що вибув, на дату виходу (виключення) не могла бути визначена позивачем до грудня 2018 року, адже лише в грудні 2018 року позивач дізнався про існування протоколу № 1 від 23.01.2018.

Позивач зазначає, що 100% ринкова вартість майна підприємства встановлена в сумі 3588595,00 грн., а тому йому як власнику 6% статутного фонду (капіталу) повинно бути виплачено 215315,70 грн.

Крім того, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» є власником нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ., позивачу належить 58,18 кв.м. офісно-складських приміщень.

Як зазначає позивач, відповідно до інформаційної довідки № 307/21 від 01.09.2021 року станом на 01.09.2021 орендна плата за 1 кв.м. вище зазначеного приміщення складає 145,00 грн. за один метр квадратний (а.с.45), а тому на протязі всього часу, що минув з дня прийняття рішення по сплаті грошової компенсації позивач, самостійно надаючи в оренду належну йому частину приміщень міг отримати 366970,30 грн., виходячи з розрахунку: 58,18 кв.м. (частка позивача) х 145,00 грн. (вартість оренди за один місяць) х 43 місяців (період з 23.01.2018 по 23.08.2021) = 362752,30 грн. + 4218 грн. (вартість оренди за 15 днів за період з 24.08.2021 по 07.09.2021) з розрахунку 58,18 кв.м. (частка позивача) х 145,00 грн. (вартість оренди за один місяць) х 1 місяць = 8436,1 грн. (вартість оренди за місяць). 8436,1 грн. (вартість оренди за місяць) : 30 (загальна кількість днів в місяці) = 281,2 грн. (вартість за один день) х 15 (кількість днів) = 4218 грн., загальна сума = 366970,30 грн.

За підрахунком позивача, внаслідок невиконання боргових зобов`язань та ігнорування його майнових прав, позбавлення його права використовувати належне позивачу майно для отримання прибутку, відповідач повинен сплатити не тільки суму безумовного боргу, але і відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі, що загалом складає 582286,00 грн. (215315,70 грн. + 366970,30 грн.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає позов необґрунтованим з наведених вище підстав.

Відповідач просить суд застосувати до позовних вимог позовну давність та зазначає, що до виплати вартості частки учасника перебіг строку позовної давності починається з початку лютого 2018 року, і з часу отримання позивачем вартості частки учасника минуло більше 3 років, оскільки позивач звернувся до суду 20.09.2021.

Судом задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та зобов`язано позивача надати належним чином засвідчену повну копію звіту про оцінку майна, складеного приватним підприємством "Експертна фірма " Експерт-плюс" від 30.09.2020; копії документів, на підставі яких ТОВ "Експертна фірма "ІТЕО" надавало довідку від 01.09.2021 ОСОБА_1 та на підставі яких здійснювало оцінку орендної плати приміщень ТОВ "ТЕХАВТО".

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Сторона при зверненні з позовом до господарського суду повинна довести, що її суб`єктивне право порушене, не визнано чи оспорюється, а об`єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

Частинами 1,3 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що органом товариства є, зокрема, загальні збори учасників.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) установчим документом товариства є статут.

За приписами ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакціях на дату виникнення спірних правовідносин) учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно з ч.1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 148 Цивільного кодексу України (чинній на дату рішення загальних зборів учасників, оформлених протоколом №1 від 23.01.2018) учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Частиною 2 ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Пунктами 8,10 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Положення частин восьмої-одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства. Не пізніше 30 днів з дня прийняття загальними зборами учасників такого рішення товариство зобов`язане повідомити колишньому учаснику (його спадкоємцю, правонаступнику) вартість його частки. Вартість частки визначається станом на день, що передував дню прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства (п.13 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 215315,70 грн. заборгованості та 366970,30 грн. збитків, які, за доводами позивача, виникли внаслідок того, що відповідач всупереч засадам добросовісності не виконує свої зобов`язання взяті на себе протоколом №1 від 23.01.2018 в частині виплати вартості частки майна товариства пропорційно частці позивача у статутному капіталі, у зв`язку із виключенням позивача зі складу учасників товариства.

Сума заборгованості у розмірі 215315,70 грн. розрахована позивачем виходячи із 100 % ринкової вартості майна відповідача (3588595 грн.), оцінка якого проведена Приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-плюс» і зазначена у Звіті про оцінку майна: нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , від 30.09.2020 (а.с.2-62 т.2).

Верховним Судом України в абзацах 2,3 пункту 30 постанови Пленуму "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13 роз`яснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

За приписами ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Принцип змагальності господарського судочинства закріплений у ст.2,13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Судом встановлено, що позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО", частка якого становила 6 % статутного фонду (капіталу), що складає 546,00 грн. (п.1.1., 5.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» (нова редакція), затвердженого зборами учасників Товариства від 15.03.2006, зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Чернігівської міської ради Чернігівської області 24.03.2006).

Згідно з пунктом 4.4. статуту учасник, який виходить з товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному фонді товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частку прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з ч.1 ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Дата виключення (виходу) позивача з учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО" - 23.01.2018 (дата проведення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом №1 від 23.01.2018, на яких прийнято рішення стосовно виключення ОСОБА_1 із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО", виплати останньому вартості частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі, у відповідності ст.54 Закону України «Про господарські товариства»), у зв`язку з чим позивач мав право на виплату йому частки учасника Товариства пропорційно 6 % статутного фонду (капіталу).

У матеріалах справи наявна заява позивача - ОСОБА_1 , від 18.12.2019, засвідчена приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Костенко І. М., зміст якої наведений вище та на яку посилається відповідач у справі у своїх запереченнях проти позову.

Судом встановлено, що текст заяви позивача від 18.12.2019 не містить ані зазначення вартості частки позивача у статутному капіталі Товариства (відповідача), ані конкретного порядку її виплати, ані відповідного розрахунку. Також у вказаній заяві позивача відсутнє підтвердження останнім факту отримання грошових коштів у рахунок виплати вартості частки позивача у статутному капіталі Товариства ( відповідача).

Зазначене спростовує доводи відповідача про те, що заява позивача від 18.12.2019 стосувалась повного розрахунку відповідача з позивачем, в тому числі і вартості частки учасника товариства, здійсненого після виключення позивача у 2018 році зі складу учасників Товариства.

Допустимих доказів, які підтверджують виплату відповідачем позивачу належної позивачу частки в статутному капіталі після його виходу з товариства (відповідних бухгалтерських документів: платіжних доручень, меморіальних ордерів тощо з відповідним призначенням платежу) відповідачем до матеріалів справи не надано.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме відповідач у справі мав довести факт повного розрахунку з позивачем в частині виплати позивачу вартості частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі, проте відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт виплати позивачу частки в статутному капіталі після його виключення з товариства.

Щодо наданого позивачем у справі розрахунку грошової суми, пропорційної розміру частки відповідача у статутному капіталі Товариства, та Звіту про оцінку мана Товариства суд вважає за необхідне зазначити таке.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів врегульовано Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно з ч.1 ст. 66, ст. 139 Господарського кодексу України (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Під час підготовчого провадження судом постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача від 18.10.2021 про витребування доказів у частині витребування від позивача копії документів та зобов`язано позивача надати копії документів, на підставі яких ТОВ "Експертна фірма "ІТЕО" надавала довідку від 01.09.2021 ОСОБА_1 та на підставі яких здійснювала оцінку орендної плати приміщень ТОВ "ТЕХАВТО".

06.12.2021 від позивача надійшла заява від 04.12.2021 про приєднання до матеріалів справи повного Звіту про оцінку майна від 30.09.2020 з доказами направлення його відповідачу.

Щодо доводів позивача у справі стосовно вартості належного відповідачеві майна суд вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що оцінка майна: нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 була проведена 28.09.2020, за клопотанням позивача, Приватним підприємством «Експертна фірма «Експерт-плюс», що підтверджується Звітом про оцінку майна: нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 від 30.09.2020, згідно з яким ринкова вартість зазначеного у звіті майна становить 3588595 грн.

Виходячи із зазначеної у звіті ринкової вартості майна (3588595 грн.), позивач зазначив, що йому як власнику 6% статутного фонду (капіталу), повинно бути виплачено 215315,70 грн.

Крім того, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХАВТО» є власником нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ., позивачу належить 58,18 кв.м. офісно-складських приміщень. У відповідності до інформаційної довідки № 307/21 від 01.09.2021 року станом на 01.09.2021 орендна плата за 1 кв.м. вище зазначеного приміщення складає 145,00 грн. за один метр квадратний (а.с.45), а тому на протязі всього часу, що минув з дня прийняття рішення по сплаті грошової компенсації позивач самостійно здаючи належну йому частину приміщень міг отримати 366970,30 грн., виходячи із зазначеного у позові розрахунку.

Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003 (зі змінами) звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства (п.56).

У вступній частині Звіту про оцінку майна від 30.09.2020 зазначено строк дії звіту: висновок про вартість майна дійсний протягом шестимісячного строку від дати оцінки.

Таким чином, Звіт про оцінку майна від 30.09.2020 був дійсний до 30.03.2021 включно і на момент звернення позивача з даним позовом до суду (20.09.2021) і надання Звіту як доказу оцінка майна, на яку посилається позивач, була недійсною у зв`язку із закінченням шестимісячного строку її дії.

Інших документів у підтвердження вартості майна позивачем не надано.

Клопотання про призначення та проведення судової експертизи з метою визначення вартості майна товариства та вартості частки позивача у ньому сторонами у справі не заявлялися.

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу учасників судового процесу на необхідності дотримання принципу змагальності у господарському процесі та відсутності у суду повноважень щодо ініціювання призначення судової експертизи з порушеного вище питання.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про невідповідність критеріям належності та допустимості Звіту про оцінку майна відповідача, складеного 30.09.2020 та дійсного до 30.03.2021 включно. Таким чином, позивачем у справі документально не доведено вартості частки відповідача у статутному капіталі Товариства станом на дату його виходу зі складу учасників Товариства.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача збитків у формі орендної плати за належне відповідачеві на праві власності нерухоме майно суд зазначає таке.

За змістом ч.2 ст.216 та ч.2 ст.217 Господарського кодексу України (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення є формою господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 224 Господарського кодексу України України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.225 Господарського кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищезазначені приписи та приймаючи до уваги, що відшкодування збитків є видом господарсько-правової відповідальності за вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання, то для його застосування необхідна наявність всіх складових елементів господарського правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, безпосередніх збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, а також вини у заподіянні збитків. Відсутність хоча б одного із цих складових елементів не тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, позивач посилається на те, що внаслідок невиконання своїх боргових зобов`язань та ігнорування майнових прав позивача, позбавлення його права використовувати належне позивачу майно для отримання прибутку, відповідач повинен сплатити не тільки суму безумовного боргу, але і відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Позивачем у даній справі не доведено сутність правової природи стягуваної грошової суми у вигляді ймовірно отриманої відповідачем за ймовірними договорами оренди майна орендної плати саме у вигляді збитків.

Не доведено і не обґрунтовано позивачем також і наявність чотирьох складових, необхідних для стягнення збитків та зазначених вище.

З урахуванням викладеного вище у задоволенні вимог позову слід відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати строк позовної давності та зазначає, що до виплати вартості частки учасника перебіг строку позовної давності починається з початку лютого 2018 року і з часу отримання позивачем вартості частки учасника минуло більше 3 років, оскільки позивач звернувся до суду 20.09.2021.

У позовній заяві позивач зазначив, що про порушення своїх прав дізнався лише в грудні 2018 року, отже, позовну давність пропущено не було.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Виходячи з приписів ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Таким чином, враховуючи відмову у позові у повному обсязі, позовна давність до позовних вимог застосуванню не підлягає.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові судовий збір та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, а тому судовий збір у даній справі у розмірі 8734,29 грн., судові витрати, які складаються з оплати послуг на виготовлення Звіту про оцінку майна нежитлового приміщення загальною площею 969,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 від 30.09.2020 у розмірі 3200,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.123, 129, 232-233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТО" про стягнення 215315,70 грн. заборгованості та 366970,30 грн. збитків відмовити.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 26.04.2022 внаслідок відсутності можливості повноцінного функціонування системи «Діловодство господарського суду» внаслідок збройної агресії російської федерації та введенням Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану в Україні.

Суддя М.О. Демидова