Рішення

від 14.02.2022 по справі 927/882/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2022 року м. Чернігівсправа № 927/882/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидова М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукамол", вул. Підводника Китицина, буд. 5А, м. Чернігів, 14026,

електронна адреса відсутня

електронна пошта представника позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плоске-Єрко", вул. Садова, будинок 2Б, с. Плоске, Носівський район, Чернігівська область, 17114

електронна адреса невідома

про стягнення 453140 грн. 76 коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мукамол" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плоске-Єрко" про стягнення боргу (суми попередньої оплати) у розмірі 380859,80 грн., 50399,78 грн. інфляційних нарахувань, 21881,18 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов поставки №29 від 07.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.09.2021 відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання з урахуванням ухвали суду від 29.09.2021 призначено на 19.10.2021, 15:00.

У підготовче засідання 19.10.2021 сторони не прибули.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 18.10.2021 про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням №1444400008204 від 29.09.2021.

Відповідачем відзив на позов не надано.

Протокольною ухвалою від 19.10.2021 відкладено підготовче засідання на 09.11.2021, 14:50, про що сторонам надіслано ухвалу повідомлення від 19.10.2021.

В судове засідання 09.11.2021 сторони не прибули, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями №1402601886620 від 26.10.2021 (позивачу), №1444400011639 від 26.10.2021 (відповідачу).

Судом у підготовчому засідання 09.11.2021 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 29 днів та відкладення підготовчого засідання на 07.12.2021, 14:10, про що сторонам надіслано ухвалу повідомлення від 09.11.2021.

У підготовче засідання 07.12.2021 прибув представник позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

07.12.2021 судом постановлено протокольну ухвал про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті на 28.12.2021, 14:10.

У судове засідання 28.12.2021 сторони не прибули.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням від 09.12.2021.

До початку судового засідання на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового розгляду справи без участі представника позивача від 28.12.2021.

Судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 25.01.2022, 14:10.

У зв`язку із перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці розгляд справи 25.01.2022, 14:10 не відбувся, про що сторін повідомлено телефонограмами від 24.01.2022 та листами від 25.01.2021.

Ухвалою суду від 07.02.2021 розгляд справи призначено на 15.02.2021, 12:50.

У судове засідання сторони не прибули, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями від 07.02.2022

До початку судового засідання від позивача на адресу суду надійшла заява про стягнення з відповідача судових витрат від 15.02.2022, у якій вказано про те, що докази понесених адвокатських витрат будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду; про розгляду справи без участі представника позивача; позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

07.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мукамол" (покупець, позивач) та Фермерським господарством "Плоске-Єрко", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Плоске-Єрко" (продавець, відповідач), укладено договір поставки №29 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити пшеницю II класу (у подальшому товар)(а.с. 9-10).

Кількість, якість та ціна товару визначається за договором (п. 1.2 договору).

Згідно із п. 2.4 договору продавець зобов`язується поставити пшеницю: базова ціна 3000,00грн. за 1 тону з ПДВ у кількості 150 (Сто) тон на 01.08.2019.

Відповідно до п. 2.5 продавець зобов?язується поставити товар з 20.07.2019 по 01.08.2019.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору розрахунок з продавцем проводиться у безготівковому порядку. Покупець оплачує вартість товару шляхом перерахування 100% передплати грошових коштів на рахунок продавця протягом березня 2019. Фактом оплати є день надходження грошей на рахунок продавця.

Відповідно до п. 7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021.

На виконання умов договору відповідачем позивачеві виставлено рахунок на оплату №3 від 28.05.2019 на суму 240000,00 грн. (а.с. 6) та рахунок-фактуру №1 від 07.03.2019 на суму 450000,00 грн. (а.с. 7).

Позивачем виконано умови договору щодо оплати 100% вартості товару у повному обсязі на загальну суму 690000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями № 383 від 13.06.2019 на суму 138000,00 грн., №364 від 31.05.2019 на суму 52000,00 грн., №277 від 29.03.2019 на суму 150000,00 грн., №256 від 18.03.2019 на суму 50000,00 грн., №73 від 20.03.2019 на суму 150000,00 грн., №55 від 30.05.2019 на суму 50000,00 грн., №66 від 13.03.2019 на суму 100000,00 грн. (а.с. 9-15).

Відповідачем частково виконано умови договору та поставлено позивачу 99,66 тон зерна (товар) на загальну суму 309140,20 грн., що підтверджено видатковими накладними №1 від 25.07.2019 на суму 75600,00 грн., №4 від 19.08.2019 на суму 84032,10 грн., №5 від 20.08.2019 на суму 78528,10 грн., №10 від 03.09.2019 на суму 70980,00 грн. та товарно-транспортними накладними (а.с. 17-24).

Решту вартості товару, оплаченого позивачем, відповідачем поставлено не було.

Станом на дату подання позову загальна сума попередньої оплати за непоставлений товар становить 380859,80 грн.

За доводами позивача, під час проведення звірки розрахунків відповідач визнав заборгованість у сумі 380859,80 грн., що підтверджується актом звірки станом на 10.09.2019, підписаний сторонами (а.с. 25).

Як зазначив позивач, останній неодноразово повідомляв відповідача про повернення коштів, але відповідач коштів не повернув, поставку товару не здійснив.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Заборгованість з попередньої оплати у сумі 380859,80 грн. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення 3% річних за період прострочення поставки товару з 11.09.2019 по 10.08.2021 на суму 21881,18 грн. та інфляційні нарахування за період з 11.09.2019 по 10.08.2021 на суму 50399,78 грн.

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт внесення позивачем на рахунок відповідача передплати за договором поставки №29 від 07.03.2019 у сумі 690000,00 грн. та факт частково виконання відповідачем умов договору та поставки позивачу 99,66 тон зерна (товар) на загальну суму 309140,20 грн.

Решту товару вартістю 380859,80 грн., оплаченого позивачем, відповідачем поставлено не було.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Згідно положень чинного законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Таким чином, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, а також у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 380859,80грн.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар у розмірі 380859,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення 3% річних за період прострочення поставки товару з 11.09.2019 по 10.08.2021 на суму 21881,18 грн. та інфляційні нарахування за період з 11.09.2019 по 10.08.2021 на суму 50399,78 грн.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку та встановлено, що відповідні нарахування проведено арифметично вірно.

Зважаючи на те, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на усі види грошових зобов`язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування суми відсотків та інфляційних втрат на спірну суму грошових коштів. Аналогічна правова позиція щодо нарахування на суму попередньої оплати 3% річних та інфляційних втрат, викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238,240,241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плоске-Єрко", вул. Садова, будинок 2Б, с. Плоске, Носівський район, Чернігівська область, 17114, код 42061212, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукамол", вул. Підводника Китицина, буд. 5А, м. Чернігів, 14026, код 42453958, передоплату у сумі 380859 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 21881 грн. 18 коп., інфляційні нарахування у сумі 50399 грн. 78 коп. та судовий збір у сумі 6797 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 15.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 26.04.2022 внаслідок відсутності можливості повноцінного функціонування системи «Діловодство господарського суду» внаслідок збройної агресії російської федерації та введенням Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану в Україні.

Суддя Демидова М.О.