Рішення

від 25.04.2022 по справі 946/1772/22

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/1772/22

Провадження № 2/946/2340/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі - Топтигіній О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до асоціації сільськогосподарських виробників «Прогрес» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до асоціації сільськогосподарських виробників «Прогрес» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого на Одеській товарній біржі за №5563 від 30.06.2000 року, укладеного між колективним сільськогосподарським підприємством «Прогрес» (далі - КСП «Прогрес») в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дійсним та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.06.2000 року між КСП «Прогрес» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеській товарній біржі за №5563 від 30.06.2000 року. Згідно договору КСП «Прогрес» в особі ОСОБА_2 продали, а позивач купив квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 згідно до технічного паспорту на житловий будинок на загальну суму 5109,00 грн. Укладений договір зареєстрований представництвом Одеської товарної біржі в м.Ізмаїлі 30.06.2000 року за №5563. Всі істотні умови договору до його реєстрації на товарній біржі виконані, грошовий розрахунок по даному договору здійснений, про що свідчить п.5 договору, в виконання умов укладеного договору позивачем було проведено реєстрацію договору, про що свідчить технічний паспорт на квартиру, згідно якого власником квартири вказаний ОСОБА_1 . Протягом всього часу з моменту укладення договору позивач відкрито володіє та користується придбаним житлом, однак на підставі укладеного договору позбавлений можливості проводити відчуження придбаного житла та укладати будь-які правочини, оскільки договір нотаріально не посвідчений. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого на Одеській товарній біржі за №5563 від 30.06.2000 року між колективним сільськогосподарським підприємством «Прогрес» (далі - КСП «Прогрес») в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дійсним та визнати за ним право власності на вказану квартиру.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, сповіщений про дату, час та місце судового розгляду належним чином, надав суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглянути справу без його участі, позов визнає повністю та не заперечує проти його задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з такого.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №5563 від 30.06.2000 року, а саме, квартири АДРЕСА_2 , укладеного між КСП «Прогрес» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , власником вказаної квартири став ОСОБА_1 (а.с.8-9).

Всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна №5563 від 30.06.2000 року сторонами виконані в повному обсязі, а саме, відповідно до п.5 договору квартира продана за 5 109,00 грн., які отримані продавцем до підписання даного договору.

На теперішній час вказаний договір не оскаржений та не скасований.

Договір купівлі продажу нерухомого майна №5563 від 30.06.2000 року посвідчений Одеською товарною біржею, право власності зареєстровано КП «Ізмаїльське МБТІ», про що свідчить реєстраційний напис (а.с.9 зворот).

Як вбачається з довідки КП «Ізмаїльське МБТІ» №186 від 26.04.2022 року власником квартири АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №5563 від 30.06.2000 року, укладеного на Одеській товарній біржі та зареєстрованого КП «Ізмаїльське МБТІ» в реєстрі за №1-240.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року передбачено, що положення зазначеного Кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК 2003 року положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини виникли до набрання новим Кодексом чинності, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, і не мають подовжувального характеру, тому суд при розгляді справи керується положеннями ЦК 1963 року.

Згідно ст.ст.128,224,227 ЦК УРСР (1963 рік), діючого на час розгляду справи, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності визнається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону або договору. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.78 р., із змінами від 25.05.98 р. «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» угоди купівлі-продажу (зокрема при придбанні на біржових торгах) житлового будинку (квартири) або його (її) частини підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню.

При цьому, якщо така угода виконана повністю або частково однією із сторін, а інша сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК на вимогу сторони, що виконала угоду має право визнати її дійсною.

На час укладення зазначеного договору діяла ст.15 Закону України «Про товарну біржу», згідно якої не вимагалось подальше нотаріальне посвідчення угоди, укладеної на біржі.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.4., 1.7., 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства від 09.06.98 року №121, Інструкція визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється на підставі правовстановлюючих документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Пунктом 2 Інструкції визначений порядок здійснення державної реєстрації, підпунктом 2.1. д) якого зазначено, що на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційний напис.

Додатком 1 до вказаної Інструкції визначений перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна. Відповідно до пункту 9 Переліку зазначено: «Договори купівлі-продажу, обміну, зареєстровані біржею».

Відповідно до п.49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року і чинної на момент укладення договору між сторонами (30.06.2000 року), - договір купівлі - продажу, зареєстрований на біржі є документом, що підтверджує право власності на квартиру, що відчужується.

Згідно зі ст.220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовились відносно всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне чи часткове виконання договору, проте одна зі сторін ухиляється від нотаріального його посвідчення, суд може визнати цей договір дійсним. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.

При укладенні договору всі вимоги, передбачені ст.15 Закону України «Про товарні біржі», між сторонами виконано належним чином, про що свідчить сам договір.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що реєстрація 30.06.2000 року за ОСОБА_1 права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , здійснена відповідно до діючого на той час законодавства.

З оглядом на вищевказане, враховуючи, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, суд визнає вищевказаний договір дійсним.

У відповідності зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.71 ЦК України (в редакції 1963 року) загальний строк позовної давності для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Враховуючи викладене, а також, з огляду на те, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованого на Одеській товарній біржі за №5563 від 30.06.2000 року, укладеного між КСП «Прогрес» в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,83,206, 223,258,259,263,265,268,272,273,354,355 ЦПК України, ст.47, 224, 227 ЦК України в редакції 1963 року, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності звернення до суду.

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до асоціації сільськогосподарських виробників «Прогрес», адреса місцезнаходження: 68643, Одеська область, Ізмаїльський район, с.Кам`янка, вул. Суворова,1, ЄДРПОУ 25026437, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на квартиру - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований на Одеській товарній біржі за №5563 від 30 червня 2000 року, укладений між колективним сільськогосподарським підприємством «Прогрес» в особі Дімова Анатолія Дмитровича та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків « НОМЕР_1 », право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко