Рішення

від 25.04.2022 по справі 120/13950/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 квітня 2022 р. Справа № 120/13950/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мусіровського Олексія Анатолійовича до Жмеринської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мусіровського Олексія Анатолійовича до Жмеринської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю пункту 9 рішення 12 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради від 27.07.2021 року № 336 "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою".

Ухвалою суду від 01.11.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 09.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено 15 денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до генерального плану селища Браїлів Жмеринського району Вінницької області, земельний масив на якому згідно доданих заявницею до її клопотання графічних матеріалів зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, передбачено для містобудівних потреб.

Крім того, відповідачем в адресу суду скеровано лист №ЮВ 41 від 27.01.2022 року, в якому вказано, що земельна ділянка, за якою звернулася позивач до Жмеринської міської ради для отримання у власність з метою ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га розташована в межах населеного пункту селища Браїлів Жмеринського району, проте за призначенням регламентована як садибна забудова.

Відповідно до р.2.5. Загальної пояснювальної записки Генерального плану селища Браїлів Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області: Перспективна планувальна структура та функціональне зонування. Житлова забудова.

Композиційне вирішення житлової забудови підпорядковане планувальній структурі, що склалася, а також розташуванню територій, визначених під нову забудову.

Проектним рішенням на перспективу передбачається садибна забудова на нових територіях та окремих вільних ділянках, всього - 105 садиб площею 0,15 га кожна.

Нові квартали садибної житлової забудови плануються в розвиток існуючої садибної забудови, в тому числі для жителів, що відселяються з санітарно-захисної зони, по мірі амортизації житлового фонду.

Багатоквартирна житлова забудова існуюча - два двоповерхових будинки, один одноповерховий, загальна кількість квартир - 14.

Існуюча садибна забудова - 88 садибних будинків, без врахування 14 будинків, що підлягають винесенню із санітарно-захисних та охоронних зон.

2.6. Обсяги капітального будівництва. Обсяги житлового будівництва

Житловий фонд селища представлений садибними житловими будинками та багатоквартирними житловими будинками.

На територіях садибної забудови розташовано 193 садибних житлових будинків, 3 багатоквартирних житлових будинків на 14 квартир. Загальна кількість квартир - 207. Площа присадибних ділянок склалась від 0.06 га до 0.15 га.

На перспективу генеральним планом передбачається вести нове житлове будівництво одноповерховими будинками садибного типу. Розміри присадибних ділянок 0.15га. Кількість нової житлової забудови становитиме 105 будинків.

В санітарну зону підприємств попадає 18 житлових будинків, в т. ч. 2 багатоквартирних будинку. (24 -х та 4-х квартирні), які підлягають винесенню.

З огляду на викладене, та враховуючи графічні матеріали генерального плану селища Браїлів Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, стає зрозумілим чітке визначення позиції містобудівної документації місцевого рівня щодо функціонального призначення запитуваної території.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб регламентує п.1,2 ст. 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності":

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у комплексних планах, генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

- режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов`язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.

Також долучено належним чином засвідчені копії фрагменту генерального плану М 1:2000 селища Браїлів Жмеринського району, копії сторінок Загальної пояснювальної записки Генерального плану селища Браїлів Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, копію рішення про затвердження генерального плану селища Браїлів від 26.03.2015 року.

Ухвалою суду від 17.02.2022 року надано позивачу строк для висловлення (письмово) своїх доводів, міркувань або заперечень, вчинення інших процесуальних дій щодо листа Жмеринської міської ради №ЮВ 41 від 27.01.2022 року.

Однак, позивач таким правом не скористалась.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

05.05.2021 року позивач звернулась до Жмеринської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, на території Жмеринської ОТГ (за межами населеного пункту), яка знаходиться поруч із ділянкою за кадастровим номером 05210553:06:001:0409.

Однак, пунктом 9 рішення 12 сесії 8 скликання Жмеринської міської ради від 27.07.2021 року № 336 "Про відмову у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою" позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, на території Браїлівського старостинського округу Жмеринської міської територіальної громади, за межами населених пунктів, з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме - невідповідність місця розташування об`єкта генеральному плану населеного пункту, оскільки відповідно до генерального плану селища Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області, земельний масив, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, згідно доданих до клопотання графічних матеріалів, передбачено для містобудівних потреб.

Вказані обставини і зумовили звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що спірні відносини між сторонами виникли з приводу того, що позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта генеральному плану населеного пункту, оскільки відповідно до генерального плану селища Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області, земельний масив, на якому позивачем зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, згідно доданих до клопотання графічних матеріалів, передбачено для містобудівних потреб.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної документації".

Так, у статті 1 цього Закону України "Про регулювання містобудівної документації" наведені визначення, зокрема, генерального плану населеного пункту та плану зонування території (зонінг).

Під генеральним планом населеного пункту розуміється містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. План зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної документації" об`єктом містобудування є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин..

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної документації" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Приписами статті 18 Закону України "Про регулювання містобудівної документації" передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Водночас, статтею 38 ЗК України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновків, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого містобудівною документацією на місцевому рівні, що визначено статтею 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 лютого 2019 року у справі №813/2946/17, від 15 липня 2020 року у справі №826/1419/18, від 31 травня 2021 року у справі №826/1581/18.

В ході судового розгляду встановлено, що рішенням Браїлівської селищної територіальної громади Жмеринського району Вінницької області від 26 березня 2015 року затверджено генеральний план селища Браїлів.

Так, при дослідженні долученого позивачем до клопотання про надання відповідного дозволу графічного матеріалу, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та фрагмента генерального плану М1:2000 селище Браїлів, встановлено, що така ділянка межує із суміжною земельною ділянкою з кадастровим номером 0521055300:06:001:0409, знаходиться в межах селища Браїлів та передбачена для містобудівних потреб.

Відтак, враховуючи те, що місце розташування земельної ділянки, яку позивач має намір отримати у власність, не відповідає вимогам Генерального плану селища Браїлів, тому відповідачем обґрунтовано відмовлено позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

За викладених обставин, рішення по суті звернення позивача прийняте суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РКОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Жмеринська міська рада (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, ЄДРПОУ 03084233).

Суддя Свентух Віталій Михайлович