Рішення

від 24.04.2022 по справі 380/25754/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/25754/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда» до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправним та скасування припису.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда» (далі позивач, ТОВ «Гряда») з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі відповідач, Держекоінспекція), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області №400-05 від 09.09.2021;

- судові витрати покласти на відповідача та стягнути їх на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час позапланової перевірки безпідставно зафіксував порушення, а саме: здійснення планової діяльності за відсутності оцінки впливу на довкілля, зокрема, введення в експлуатацію гноєсховища «Лагуна» закритого типу з використанням мембран ННРЕ рулонного типу, що є новим джерелом викиду (ДЗА №174) та виніс припис про усунення цього порушення. Позивач стверджує, що гноєсховище введене в експлуатацію ще у 1981 році та використовувалося позивачем до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Законом передбачено оцінку впливу на довкілля до початку планової діяльності та не встановлено обов`язку проведення оцінки впливу на довкілля для діючих підприємств. Оскільки планова діяльність з використання гноєсховища «Лагуна» не припинялася, то й підстав для проведення оцінки впливу на довкілля, у зв`язку з його поточним ремонтом, немає. Поточний ремонт гноєсховища проведено без зміни його геометричних розмірів, не призвів до збільшення або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря. Поточний ремонт гноєсховища здійснювався шляхом накриття його плівковою мембраною, внаслідок чого гноєсховище відкритого типу перетворено у гноєсховище закритого типу «Лагуна»; рівень викидів зменшився. Також відповідач в описі зазначив, що ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності ним не виявлено. Вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не поширюються на діяльність, що не вважається плановою відповідно до затверджених критеріїв, а отже, позивач не порушив норми ст. 3 та ч. 3 ст. 17 Закону. Тому, припис вважає протиправним та слід скасувати.

Позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Державної екологічної інспекції у Львівської області №400-05 від 09.09.2021 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою від 16.02.2022 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову /арк.спр.53-56/.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві /арк.спр.61-62/. Зазначив, що у дозволі №4622782501-1 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами строком дії з 25.05.2015 по 25.05.2025, виданому позивачу, зафіксовано дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин; жодної інформації щодо об`єкта ДЗА №174 гноєсховища «Лагуна», яке за твердженнями позивача експлуатується з 1981 року, не зазначено у дозволі. Під час попередньої позапланової перевірки з 27.04.2020 по 28.04.2020 не було виявлено даного порушення, оскільки позивач об`єкт ДЗА №174 не експлуатував, що підтверджується вищевказаним дозволом. Під час проведення перевірки з 05.07.2021 по 09.07.2021 було встановлено, що позивач до закінчення строку дії попереднього дозволу отримав новий - №4622782501-3 від 11.02.2021, строком дії з 11.02.2021 по 11.02.2031. У новому дозволі у позивача зазначено уже 174 стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин, включно з ДЗА №174. Оскільки кількість джерел викидів збільшилася, в експлуатацію було введено нові джерела, позивачу необхідно було здійснити оцінку впливу на довкілля.

Позивач надав додаткові пояснення /арк.спр.228-231/, в яких зазначив, що відзив відповідачем подано поза межами наданого Кодексом строку, не підписаний, не надісланий позивачу, а тому, просив до розгляду його не приймати.

Ухвалою суду від 30.03.2022 суд відмовив у задоволенні заяви про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просила задовольнити позов. Проти продовження розгляду справи у письмовому провадженні не заперечила.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належними чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

За таких обставин суд ухвалив розгляд справи надалі здійснювати у письмовому провадженні.

Суд заслухав вступне слово представника позивача, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, -

в с т а н о в и в :

Держекоінспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ «Агропромислове підприємство «Гряда» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт від 09.09.2021 №669/05/907 /арк.спр.6-22/.

Під час перевірки виявлено, що позивач здійснює планову діяльність за відсутності оцінки впливу на довкілля, а саме: введено в експлуатацію гноєсховище «Лагуна» закритого типу з використанням мембран ННРЕ рулонного типу, що є новим джерелом викиду (ДЗА №174) /арк.спр.12/.

На підставі акта та за результатами перевірки Держекоінспекцією винесено припис №400-05 від 09.09.2021, яким зобов`язано позивача усунути порушення, що полягає в провадженні планової діяльності з використанням гноєсховища типу «Лагуна» закритого типу з використанням мембран ННРЕ рулонного типу, що є новим джерелом викиду, за відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля (висновку державної екологічної експертизи) (ДЗА №174) /арк.спр.23/.

Вважаючи припис безпідставним та таким, що порушує його права, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Головним питання цього спору є законність та обґрунтованість припису Держекоінспекції про обов`язковість проведення позивачем оцінки впливу на довкілля джерела викиду ДЗА №174.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 №2059-VIII (далі Закон №2059-VIII), та постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1010 (далі Постанова №1010).

У преамбулі Закону №2059-VIII зазначено, що цим Законом встановлено правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №2059-VIII планована діяльність планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою №1010 передбачено, що оцінці впливу на довкілля не підлягають розширення і зміни діяльності та об`єктів, визначених пунктами 1-21 частини другої та пунктами 1-13 частини третьої статті 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля, а саме: капітальний ремонт та реконструкція окремих виробничих споруд та інженерних мереж в межах територій та/або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних розмірів та за умови, що в результаті такого капітального ремонту та реконструкції господарська діяльність не призведе до збільшення утворюваних та утворення нових видів небезпечних відходів, збільшення та/або появи нових джерел викидів в атмосферне повітря та скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення (підп. 3 п. 2).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом з матеріалів справи встановлено, що основним видом діяльності позивача є розведення свиней.

Згідно з договором купівлі-продажу від 05.10.1994 №062/94 продавець регіональне відділення ФДМ України по Львівській області передало товариству покупців відгодівельного комплексу «Гряда» об`єкти нерухомості, зокрема, гноєсховища №1, №2, №3 /арк.спр.24/.

Відповідно до наказу директора ТОВ «Гряда» від 29.03.2019 проведено поточний ремонт гноєсховища відкритого типу шляхом накриття його плівковою геомембраною, перетворивши його у гноєсховище закритого типу «Лагуна». Роботи завершено у червні 2020 року /арк.спр.26-27/.

Також, згідно з відомостями розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.06.1994 на балансі відповідача було три гноєсховища /арк.спр.25/, одне з яких як стверджує позивач і було відремонтовано у 2020 році, чого відповідач не спростував.

Крім того, відповідач в описі виявлених порушень (сторінка 14 Акта) зазначив, що ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності позивачем (накриття гноєсховища мембранною плівкою) не встановлено.

З врахуванням того, що гноєсховище перебувало на балансі та використовувалося позивачем постійно в процесі господарської діяльності, позивач не вводив в експлуатацію нове гноєсховище, а лише провів поточний ремонт гноєсховища, накривши його мембранною плівкою, чим не спричинив ризиків настання негативних наслідків, слід виснувати, що позивач не здійснив розширення чи зміну діяльності чи об`єктів в розумінні Закону №2059-VIII та Постанови №1010.

Для такої діяльності обов`язкового проведення оцінки впливу не передбачено. Адже Законом №2059-VIII передбачено оцінку впливу на довкілля до початку планованої діяльності підприємства та не встановлено обов`язку проведення оцінки впливу на довкілля, за умов не здійснення розширення чи зміни діяльності чи об`єктів, для діючих підприємств.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №480/1752/19.

За встановлених обставин аргументи відповідача зазначених висновків не спростовують. Отже, оскаржений припис, яким зобов`язано позивача провести оцінку впливу на довкілля гноєсховища, як нового джерела викиду є безпідставним та слід скасувати.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов необхідно задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, слід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293 КАС України суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області №400-05 від 09.09.2021.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Гряда» (ЄДРПОУ 20807621) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Львівській області (ЄДРПОУ 38057086) судові витрати у виді судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців О.Р.