Рішення

від 24.04.2022 по справі 420/24245/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24245/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токмілової Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (68830, Одеська область, Ренійський район, с.Новосільське, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85 ЄДРПОУ 04379433), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1550- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області;

зобов`язати Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області;

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1045-VIII від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району»;

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2016VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.06.2021 року ОСОБА_1 було подано до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області клопотання, у якому відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 93 ч. 2, 123, 124 ч.1 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про землеустрій», де він просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення 2 місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Вказане клопотання відповідач одержав 29.06.2021 року.

22.09.2021 року позивач направив до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області запит за результатами розгляду вищезгаданого клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

У відповідь на даний запит відповідач листом від 29.09.2021 року повідомив, що клопотання позивача було розглянуто на дев`ятому засіданні сесії Саф`янівської сільської ради від 12.08.2021 року. Крім того, даним листом відповідач направив копію рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1550- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п.5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.».

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: - передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Раніше, відповідач вже надав дозвіл іншій особі на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у користування для сінокосіння і випасання худоби стосовно бажаної позивачем земельної ділянки, а також зобов`язав дану особу замовити виготовлення цього проекту.

Позивач зазначає, що дозвіл був наданий іншій особі, незважаючи на те, що позивач подав своє клопотання до початку сесії, на якій було винесено згадане рішення та надав дозвіл на здійснення орендної плати в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, тобто був готовий оплачувати максимально можливу суму оренди.

При цьому, наявність декількох заяв на бажану позивачем земельну ділянку також жодним чином не може слугувати підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Надання дозволу іншій особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району, коли вже 10 було наявне клопотання позивача зі згодою оплачувати максимальну орендну плату, спричинило посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі. Фактично, відповідач відмовив позивачу безпідставно, з причин, які не лише не передбачені земельним законодавством, а й порушують його.

Також, існування земельної ділянки з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0033, площею 20 га, а також її ймовірна подальша реєстрація спричинить перепони у відновленні порушеного Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області права позивача на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби.

Отже, для того, щоб порушене право позивача було відновлено, а законний інтерес в отриманні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства був забезпечений, рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1045-VIII від 30 червня 2021 року, яким зобов`язано іншу особу розробити проект землеустрою для сінокосіння і випасання худоби повинно бути визнано протиправним і скасовано. Як і повинен бути скасований запис у Поземельній кадастровій книзі та кадастровий номер, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0033, площею 20

Ухвалою суду від 28.12.2022 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що 9 червня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 20 га, яка розташована на території Саф`янівської сільської ради (за межами населеного пункту), в оренду, терміном на 7 років, для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (копія клопотання із додатками додається).

Зазначене клопотання Саф`янівською сільською радою було розглянуто на пленарному засіданні, яке відбулося 30.06.2021 р. За результатами розгляду сільською радою було прийнято рішення №1045-VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського районуОдеської області.

На підставі вказаного рішення гр. ОСОБА_2 було замовлено відповідну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці.

26 липня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033 та передачу зазначеної земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби (копія клопотання із додатками додається).

Рішенням від 19.11.2021 р. №2016- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби (копія рішення додається).

На підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №42-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У той же час, 29.06.2021 року до Саф`янівської сільської ради звернувся гр. ОСОБА_1 із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013, з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу

Позивач, вперше, звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч із земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0023, 5122083600:01:002:0024, 5122083600:01:002:0550, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу 29.06.2021 року.

Враховуючи, що клопотання позивача Саф`янівська сільська рада отримала тільки 29.06.2021 р., тобто за день до пленарного засідання ради та вже після засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, розгляд зазначеного клопотання було перенесено на наступне засідання ради, яке відбулося 12.08.2021 р

Рішенням від 12.08.2021 р. №1550 VIII (копія рішення надавалася Позивачем) Саф`янівською сільською радою було відмовлено Позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п. 5 ст. 136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до норм земельного законодавства наявність декількох клопотань на одну й ту саму земельну ділянку не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Проте, Позивачу відмовлено у наданні дозволу не у зв`язку з наявністю декількох заяв, а у зв`язку із внесенням бажаної ним до відведення земельної ділянки до переліку земельних ділянок щодо яких здійснюватимуться організаційні заходи з підготовки документів (лотів) та які після підготовки документів будуть виставлені на земельні торги.

Враховуючи, що гр. ОСОБА_2 було розроблено документацію із землеустрою та 26.07.2021 р. подано її на затвердження до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, Саф`яніська сільська рада виходячи із доброго наміру, з метою уникнення зайвих витрат для громадян, чиї клопотання про надання дозволу мали розглядатися на пленарному засіданні ради 12.08.2021 р., тобто вже після надходження клопотання гр. ОСОБА_2 про затвердження документації із землеустрою, надала Позивачу рішення про відмову, адже громадянин, який отримав дозвіл повинен звернутися до проектної організації для виготовлення проєкту відведення земельної ділянки, що є платною послугою

Саф`янівська сільська рада припинила підготовку документів (лоту) до продажу на земельних торгах права оренди на земельну ділянку, площею 24 га, у зв`язку з тим, що до прийняття зазначеного рішення, сільською радою, рішенням від 30.06.2021 р. №1046-VIII, вже було надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби. Громадянином ОСОБА_2 було замовлено відповідну документацію із землеустрою, присвоєно кадастровий номер земельній ділянці та подано до Саф`янівської сільської ради клопотання про затвердження документації із землеустрою.

Відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення з метою подальшої передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби, Саф`янівська сільська рада переслідувала легітимну мету, оскільки на момент звернення Позивача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а саме 29.06.2021 року, вже було розглянуто раніше подане клопотання ОСОБА_2 від 09.06.2021 р. щодо цієї ж земельної ділянки і вже 30.06.2021 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12, 34, 116, 122, 123, 124, 134 Земельного Кодексу України, а тому не має підстав для їх скасування.

До суду надійшла відповідь на відзив у якій додатково зазначено, що Саф`янівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області було прийнято рішення від 12.08.2021 року №1220VІІІ «Про внесення змін до Додатку 1 та Додатку 2 рішення від 08.04.2021 року №608VІІІ «Про організаційні заходи щодо підготовки документів (лотів) до продажу на земельних торгах права оренди на земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення»». Згідно даних Додатків, земельної ділянки з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0033, площею 20 га в переліку ділянок, права оренди на які виставлені на земельні торги, - немає.

Існування кадастрового номеру: 5122083600:01:002:0033 було погоджено і затверджено лише 19.11.2021 року. Державну реєстрацію речового права на дану земельну ділянку було здійснено взагалі 01.12.2021 року, відповідно до інформації з ДЗК про право власності та речові права. Тільки після цієї дати, відповідач міг би занести згадану земельну ділянку у якості лоту на продаж права оренди на земельних торгах. І то, лише після того, як змінив би її цільове призначення на: 01.01 Для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва.

Саф`янівська сільська рада наполягає, що ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з тим, що із внесенням бажаної ним до відведення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставлені на земельні торги. Проте, жодних доказів про те, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0033, площею 20 га виставлялась на земельні торги і була передана гр. ОСОБА_2 у результаті виграних ним земельних торгів надано не було.

На офіційному веб-сайті Держгеокадастру України для розміщення оголошень про проведення земельних торгів та про їх результати також відсутня інформація, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0033, площею 20 га виставлялась на земельні торги.

Позивач зазначає, що стосовно земельного масиву, де тепер знаходиться земельна ділянка, з кадастровим номером: 5122083600:01:002:0033, виникли правовідносини, які забороняли передавати його у користування будь-якій особі, включає ту, якій вже раніше було надано дозвіл.

Однією з позовних вимог ОСОБА_1 було: «Визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1045-VIII від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району»».

Оскільки дане незаконне рішення відповідача все ще в силі і не було скасовано, його наслідком стало прийняття відповідачем рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року № 2016 VІІІ, яким було вирішено: « 1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033, гр. ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, загальною площею 20,0000 га, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області».

До суду надійшли заперечення в яких відповідачем додатково зазначено, що законодавство не врегульовує ситуацію, коли має місце наявність декількох клопотань на одну й ту ж саму земельну ділянку. Позивач зазначає, що закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками. Дійсно, в законодавстві не має прямих обмежень щодо розроблення проектів одночасно різними замовниками, однак надання дозволу декільком особам спричинило б правову колізію, оскільки в такому разі правомірні очікування щодо отримання земельної ділянки виникли б у декількох осіб, та, як зазначає сам Позивач, призвело б до неконкурентного надання землі у користування, що не відповідає принципам справедливості, розумності і добросовісності.

Враховуючи в сукупності такі обставини за яких клопотання ОСОБА_2 було подано раніше за клопотання ОСОБА_1 , на момент звернення третьої особи ОСОБА_2 з клопотанням про надання дозволу, клопотання від інших громадян щодо відведення у власність чи користування спірної земельної ділянки не надходили, зазначені Рішення Саф`янівської сільської ради від 30 червня 2021 року №1045-VIII та від 19 листопада 2021 року №2016VІІІ є законними та не підлягають скасуванню.

Від третьої особи надійшли пояснення в яких зазначено, що на земельній ділянці, якій зараз вже присвоєно кадастровий номер 5122083600:01:002:0560 ОСОБА_2 працює майже 20 років. Він зареєстрований як фізична особапідприємець та сплачує податок. Також в його користуванні перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033. Дохід з цих земельних ділянок є єдиним його доходом. Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у відділі земельних ресурсів Ізмаїльської Райдерадміністрації 24 липня 2001 року.

Третя особа зазначає, що так як ОСОБА_2 давно користується цими землями та давно намагався належним чином оформити договір оренди, він вважає, що на законних підставах набув земельну ділянку у користування та підстав для скасування рішень сільської ради немає.

Справа розглянута у межах строків, встановлених КАС України, з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

9 червня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 20 га, яка розташована на території Саф`янівської сільської ради (за межами населеного пункту), в оренду, терміном на 7 років, для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (копія клопотання із додатками додається).

Зазначене клопотання Саф`янівською сільською радою було розглянуто на пленарному засіданні, яке відбулося 30.06.2021 р. За результатами розгляду сільською радою було прийнято рішення №1045-VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського районуОдеської області.

Крім того, 25.06.2021 року ОСОБА_1 було подано до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області клопотання, у якому відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 93 ч. 2, 123, 124 ч.1 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про землеустрій», де він просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення 2 місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Вказане клопотання відповідач одержав 29.06.2021 року.

Рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1550- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п.5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.».

На підставі рішення від 30.06.2021 р. №1045-VIII гр. ОСОБА_2 було замовлено відповідну документацію із землеустрою та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці.

26 липня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033 та передачу зазначеної земельної ділянки в оренду строком на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби (копія клопотання із додатками додається).

Рішенням від 19.11.2021 р. №2016- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби (копія рішення додається).

На підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №42-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно п. б ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 20 га, яка розташована на території Саф`янівської сільської ради (за межами населеного пункту), в оренду, терміном на 7 років, для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності (копія клопотання із додатками додається).

Зазначене клопотання Саф`янівською сільською радою було розглянуто на пленарному засіданні, яке відбулося 30.06.2021 р. За результатами розгляду сільською радою було прийнято рішення №1045-VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського районуОдеської області.

З огляду на вищенаведені положення законодавства суд дійшов висновку, що рішення від 30.06.2021 р. №1045-VIII гр. прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, без порушення прав інших осіб, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

При цьому, рішенням від 19.11.2021 р. №2016- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби.

На підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №42-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Надаючи оцінку правомірності прийняття рішення від 19.11.2021 р. №2016- VIII суд зазначає наступне.

Статтею 186 Земельного кодексу України встановлений порядок погодження та затвердження проектів землеустрою.

При цьому, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приймається не на власний розсуд відповідача, а відповідно до ст.ст.6, 13,14 Конституції України виключно в встановленому законом порядку.

Згідно ч.9 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зі змісту рішення від 19.11.2021 р. №2016- VIII вбачається, що воно прийнято у відповідності до ст.ст. 12. 83. 116, 118, 121, 122, 186 Земельного Кодексу України.

З огляду на зазначене відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2016VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області».

Разом з цим суд зазначає, що рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1550- VIII, яким було вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п.5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні закріплено підстави такої відмови, вони є вичерпними і додаткового тлумачення не потребують. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративнотериторіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В даному випадку, відповідач відмовив позивачу у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п. 5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: - передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

30 червня 2021 року відповідач вже надав дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки у користування для сінокосіння і випасання худоби стосовно бажаної позивачем земельної ділянки.

Оскільки відповідач почав процес передачі земельної ділянки іншій особі у користування для сінокосіння і випасання худоби, то жодним чином не міг виставити таку ділянку на земельні торги, оскільки даний факт повністю суперечить нормі ч. 2 ст. 134 ЗК України.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а вказує, що надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у користування, реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою.

При цьому, наявність декількох заяв на бажану позивачем земельну ділянку також жодним чином не може слугувати підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1550- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області, є протиправним та належить до скасування.

Стосовно зобов`язання Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Оскільки рішенням від 19.11.2021 р. №2016- VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби та на підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №42-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача в даному випадку є належним та достатнім.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто положеннями вказаної норм закріплено право саме суду встановлювати контроль за виконанням судового рішення і вирішувати у яких випадках належить подавати відповідний звіт. Більше того, такі вимоги не є способом захисту порушеного права та не належать до позовних вимог, які може містити позовна заява у силу ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в позовній заяві не навів жодного обґрунтування про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 2724 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 908 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Суд встановив, що позивач 02.03.2021 р. уклав з адвокатом Ковальчук О.М. договір про надання правової допомоги №23/15.

Відповідно до п. 2 цього договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання редставляти інтереси клієнта на території України з метою набуття прав на землю та захисту, пов`язаних з цим прав та законних інтересів.

На підтвердження наданих послуг надано опис юридичних послуг адвокатом Ковальчуком О.М. від 11.10.2021 року та акт прийому-передачі юридичних послуг адвокатом Ковальчуком О.М. позивачу від 11.10.2021 року.

На підтвердження факту оплати надано прибутковий касовий ордер №23/15-3 від 11.10.2021 року на загальну суму 21500 грн.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу, сплачених позивачем адвокату Ковальчуку О.М.

Відповідно до ч.6 ст.134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомоги, зазначивши, що надані документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не підтверджено витрати є завищеними, необґрунтованими та неспівмірними.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд враховує складність розгляду саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів, в тому числі, наявність відповідних рішень Верховного суду.

При визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З урахуванням категорії та складності справи, наявності численного обсягу сталої судової практики з подібних правовідносин, суд вважає справедливим заявлений розмір професійної правничої допомоги, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (68830, Одеська область, Ренійський район, с.Новосільське, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85 ЄДРПОУ 04379433), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1550- VIII, яким було вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області».

Зобов`язати Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 24 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85 ЄДРПОУ 04379433) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (68830, Одеська область, Ренійський район, с.Новосільське, РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.