Рішення

від 25.04.2022 по справі 420/1344/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1344/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Лакі Фенікс" (адреса: вул. Осипова, 37, оф. 551, Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 40151843) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21А, Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Лакі Фенікс" до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA500490/2021/200015/2 від 24.12.2021;

визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2021/000208 від 23.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 23.12.2021 до Одеської митниці Держмитслужби позивачем було подано електронну митну декларацію №500490/2021/208642, в якій визначена вартість товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та додаткові документи в обґрунтування митної вартості.

Як зазначив позивач, незважаючи на достатній обсяг документів, які були в розпорядженні митного органу, відповідач не погодився з митною вартістю товару, визначеною Позивачем, оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2021/000208 від 23.12.2021 та прийняв Рішення про коригування митної вартості № UА500490/2021/200015/2 від 24.12.2021, яким підвищив митну загальну вартість товару, що імпортується Позивачем. Внаслідок такого коригування митна вартість товару збільшилась, що потягло донарахування мита на суму 7 314,02 грн. та ПДВ на суму 16 090,82 грн., а загалом - на суму 23 404,84 грн.

Проте, на думку позивача, Рішення про коригування було прийнято з грубими порушеннями законодавства. Оцінка відповідачем обставин, що слугували підставою для коригування митної вартості товарів, була необ`єктивною, та не відповідала джерелам інформації, які знаходилися у розпорядженні митного органу. А надані позивачем митному органу документи не мають жодних розбіжностей, ознак підробки чи інших підстав, які б викликали сумніви у правильності визначення митної вартості і не дозволяли митному органу здійснити митне оформлення задекларованого товару.

Крім того, позивач посилається на недодерження митним органом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а саме: не надано жодних пояснень щодо того, чи були враховані при коригуванні митної вартості, а якщо були, то як саме враховані: обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки та комерційні умови.

Позивач у цілому не погоджується із підставами, що стали обґрунтуванням у прийнятті рішення про коригування митної вартості та картки-відмови у прийнятті митної декларації та вважає що їх слід скасувати, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 25.01.2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

23.02.2022 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач стверджує, що під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500490/2021/208642 від 23.12.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500490/2021/200015/2 від 24.12.2021 року.

Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. На виконання зазначеного, декларантом додатково було надано: проформу-інвойс від 25.11.2021 №458852, в якій зазначено умови оплати - передплата, платіжні доручення від 30.11.2021 №3 на суму 13000 та від 01.12.2021 №4 на суму 439,38 євро; кредит-ноту від 25.11.2021, що в свою чергу суперечать умовам оплати, зазначеним у п.6.1 контракту від 28.04.2016 №2804- 16. 14.12.2021 декларантом надіслано лист №1/2412 та проінформовано про неможливість надання жодного документу із затребуваних згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МКУ, які б усунули розбіжності, що були встановлені під час аналізу наданих разом із МД документів. Декларантом не надані відомості про вартість робіт, пов`язаних із пакуванням та не надані відомості щодо додання даних витрат (складових митної вартості) до ціни товару, що мають бути доданими, відповідно до підпункту «в» п.1 ч.10 ст.58 МКУ. Декларантом не надано відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) UA500490/2021/208642 від 23.12.2021 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, шо підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницеюдодаткові документи, відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органам у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач зазначає, що метод визначення митної вартості товарів за ціною- договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄА1С), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить - 3,46 доларів США за кг нетто (МД №UА500490/2021/200374 від 06.07.2021 та винесене рішення про коригування митної вартості товарів від 06.07.2021 UА500490/2021/000021/2 товар «Посуд та прибори столові, кухонні з фарфору... Торговельна марка: Gural. Фірма-виробник: Heris Seramik Ve Turizm Sanayi A.S..Країна виробництва: ТR.», вага 10937,4 кг умови поставки FCA KUTAHYA, метод визначення МВ- 6, контракт прямий), ніж заявлено декларантом 3,0208 дол.США за кг нетто.

Таким чином, на думку відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Лакі Фенікс ".

Інших заяв по суті справи та додаткових доказів до суду не надходило.

Справа розглянута у межах строків, встановлених КАС України, з урахуванням перебування судді Токмілової Л.М. у відпустці.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

28.04.2016 між Приватним підприємством «Лакі Фенікс» (Україна), яке є Покупцем та Компанією Heris Seramik ve Turizm Sanayi A.S. (Туреччина), яка є Постачальником, укладено зовнішньоекономічний Контракт №2804-16, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати в порядку й на умовах, викладеному у даному Договорі, непродовольчі промислові товари (разом іменовані надалі «Продукція»).

19.08.2019 року між сторонами була укладена Додаткова угода №6 до Контракту №2804-16, якою, серед іншого, було змінено Розділ «Предмет договору», а саме зазначено: « 1.1. Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупцеві непродовольчі товари (іменовані надалі «Продукція»), виробником яких є Постачальник, а Покупець зобов`язується приймати й оплачувати цю Продукцію в порядку й на умовах, викладених у даному Договорі».

На виконання умов контракту №2804-16 від 28.04.2016 на митну територію України відповідно до комерційного інвойсу № GPI2021000001257 від 09.12.2021 та пакувального аркушу б/н від 09.12.2021 Позивачем до морського порту «Південний» ввезено партію товару, а саме - Посуд та прибори столові, кухонні з фарфору: набір столовий, 2 пр (чашка, блюдце) арт. BST02СT00- 324 шт., набір столовий, 2 пр (чашка, блюдце) арт. BST02KT00 - 96 шт., блюдо арт. D133PT00 - 120 шт., чайник із кришкою 0,5 л. арт. DO01DM00 - 180 шт., піала арт. EO06JK00 - 624 шт., піала арт. EO12JK00 - 360 шт., тарілка арт. EO17DU00 - 360 шт., піала арт. ЕО19КК00 - 240 шт., тарілка арт. EO21DU00 - 600 шт., тарілка арт. EO25DU00 - 600 шт., тарілка арт. EO27DU00 - 600 шт., тарілка арт. EO34KY00 - 36 шт., серветниця арт. GR07PC00 - 240 шт., тарілка арт. LIZ24DU00 - 48 шт., набір столовий, 2 пр (чашка, блюдце) арт. MNA02CT00 - 300 шт., тарілка арт. VN31KY00 - 18 шт., піала арт. XT12JK00 - 120 шт., тарілка арт. XT17DU00 - 96 шт., піала арт. ХТ19КК00 - 120 шт., тарілка арт. XT21DU00 - 360 шт., тарілка арт. XT25DU00 - 360 шт., тарілка арт. XT27DU00 - 252 шт., тарілка арт. XT29KY00 - 12 шт., тарілка арт. ХТ30СК00 - 18 шт., тарілка арт. XT34KY00 - 24 шт., тарілка арт. YO24DU00 - 240 шт., тарілка арт. YO27DU00 - 120 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSATN24Y4101630 - 32 шт., тарілка арт. GBSBRS30DU00 - 120 шт., тарілка арт. GBSD127CK00 - 60 шт., тарілка арт. GBSDO29KY00 - 36 шт., тарілка арт. GBSBRS17DU00 - 240 шт., тарілка арт. GBSD116DU00 - 60 шт., підставка для зубочисток арт. GBSEO01KR00 - 72 шт., тарілка арт. GBSIRN34KY00 - 84 шт., тарілка арт. GBSIRN29KY00 - 84 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSRD24Y4101856 - 34 шт., сільничка арт. GBSEO01ТZ00 - 96 шт., перечниця арт. GBSEO01BR00 - 96 шт., піала арт. GBSEO06JK00- 240 шт., тарілка арт. GBSBRS27DU00 - 600 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSATN24Y4101607 - 20 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSATN24Y4101630 - 2 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSRD24Y4101667 - 10 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSRD24Y4100578 - 79 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSRD24Y4101667 - 9 шт., набір столового посуду, 24 пр. арт. GBSRD24Y4100854 - 8 шт., вага нетто - 6118,06 кг, вага брутто - 6440,07 кг, фірма - виробник «Heris Seramik ve Turizm Sanayi A.S.», країна виробництва - Туреччина, з базисом поставки - FCA (пункт поставки Кютах`я, Туреччина) згідно до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс 2010».

23.12.2021 року Приватним підприємством «Лакі Фенікс» до Одеської митниці Держмитслужби було подано електронну митну декларацію № UA500490/2021/208642 з метою здійснення оформлення поставленого товару, а також документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: пакувальний лист б/н від 09.12.2021, рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № GPI2021000001257 від 09.12.2021, коносамент №2021/12/ЕХР/004801 від 15.12.2021, автотранспортна накладна (CMR) № 990 від 23.12.2021, сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A) № D0555550 від 10.12.2021, довідку про транспортні витрати №22/12-1 від 22.12.2021, зовнішньоекономічний контракт №2804-16 від 28.04.2016 з Додатковою угодою № 6 від 19.08.2019 до даного Контракту, договір транспортної експедиції № UA-07/06/2021-1 від 07.06.2021, акт зважування контейнера № 82486 від 21.12.2021, лист (офіційне повідомлення) продавця від 23.12.2021, копія митної декларації країни експорту № 21410300ЕХ00148016 від 10.12.2021.

Приватне підприємство «Лакі Фенікс» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції), а саме: 14 839,38 євро.

Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) згідно п.6.1 контракту від 28.04.2016 №2804-16 «Оплата за даним договором проводиться Покупцем банківським переказом таким чином: 6.1.1 - передплата у розмірі 50% чергової партії здійснюється протягом 10 календарних днів із виставлення Постачальником Покупцю проформи на цю партію продукції; 6.1.2 остаточний платіж на цю партію продукції здійснюється після повідомлення про готовність даної партії до відвантаження», проте до митного оформлення проформа та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надавались;

2) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.3.2 додаткової угоди від 19.08.2019 №6 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.04.2016 №2804-16 вартість пакування входить у ціну товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат. До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 22.12.2021 №22/12-1 щодо вартості транспортних послуг по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом порт ЕVYАР (Туреччина) - порт Південний (Україна), проте відповідно до умов поставки FСА КUTAHYA (Туреччина) переміщення здійснюється від місця КUTAHYA до порту ЕVYАР (Туреччина) - порт Південний (Україна), тобто в довідці про транспортні витрати від 22.12.2021 №22/12-1 відсутні відомості щодо вартості перевезення товарів від місця КUTAHYA (Туреччина) до порту ЕУУАР (Туреччина);

4) до митного оформлення надано пакувальний лист від 09.12.2021 б/н, що містить інформацію щодо кількості та ваги товарів, проте відомості щодо ваги брутто та нетто товарів відрізняються від відомостей, зазначених у митній декларації країни відправлення від 10.12.2021 № 21410300ЕХ00148016. Слід також зазначити, що співставлення відомостей більшості граф митної декларації країни відправлення від 10.12.2021№21410300ЕХ00148016 із відомостями у поданих документів є неможливим, у зв`язку із тим, що декларація країни відправлення (Республіки Туреччини) надана без перекладу на українську мову.

На підставі зазначеного було запропоновано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: банківські та платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару; 6) переклад митної декларації країни відправлення на українську мову. Також, декларанта повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Листом від 24.12.2021 року №1/2412 у відповідь на повідомлення митного органу щодо зауважень до поданих для митного оформлення товаросупровідних документів, позивачем надані додаткові документи: проформа-інвойс №458852 від 25.11.2021 року, платіжне доручення №3 від 30.11.2021 року, платіжне доручення №4 від 01.12.2021 року, Credit Note від 25.11.2021 року, а також зазначено, що інші документи додати у встановлений термін десять календарних днів немає можливості.

Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим та становить 3,46 доларів США за кг нетто (МД №UА500490/2021/200374 від 06.07.2021 та винесене рішення про коригування митної вартості товарів від 06.07.2021 UА500490/2021/000021/2 товар «Посуд та прибори столові, кухонні з фарфору... Торговельна марка: Gural. Фірма-виробник: Heris Seramik Ve Turizm Sanayi A.S..Країна виробництва: ТR.», вага 10937,4 кг умови поставки FCA KUTAHYA, метод визначення МВ- 6, контракт прямий), ніж заявлено декларантом 3,0208 дол. США за кг нетто.

На підставі зазначеного, Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2021/200015/2 від 24.12.2021 року.

Також, Одеська митниця Держмитслужби склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500490/2021/000208 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Вважаючи протиправними вищезазначені Рішення про коригування митної вартості та Картку відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500490/2021/200015/2 від 24.12.2021 відповідач зазначає, що згідно п.6.1 контракту від 28.04.2016 №2804-16 «Оплата за даним договором проводиться Покупцем банківським переказом таким чином: 6.1.1 - передплата у розмірі 50% чергової партії здійснюється протягом 10 календарних днів із виставлення Постачальником Покупцю проформи на цю партію продукції; 6.1.2 остаточний платіж на цю партію продукції здійснюється після повідомлення про готовність даної партії до відвантаження», проте до митного оформлення проформа та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надавались.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2021 року у відповідь на повідомлення митного органу щодо зауважень до поданих для митного оформлення товаросупровідних документів, позивачем надані відповідачу такі додаткові документи: проформа-інвойс №458852 від 25.11.2021 року, платіжне доручення №3 від 30.11.2021 року, платіжне доручення №4 від 01.12.2021 року, Credit Note від 25.11.2021 року. При цьому, у платіжних дорученнях у графі «призначення» є посилання на зовнішньоекономічний контракт №2804-16 від 28.04.2016 року та проформу-інвойс№458852 від 25.11.2021 року. Більш того, Одеська митниця підтверджує надання вказаних документів у самому рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500490/2021/200015/2 від 24.12.2021 року, а також у відзиві на адміністративний позов.

До того ж, сума платежу, зазначена у банківському платіжному дорученні від 30.11.2021 № 3 (13 000,00 євро) у сукупності з сумою, вказаною у банківському платіжному дорученні від 01.12.2021 №4 (439,38 євро) та сумою, вказаною у кредит-ноті від 25.11.2021 (1400,00 євро) точно відповідає сумі, зазначеній у проформі-інвойсі від 25.11.2021 № 458852 (14 839,38 євро): 13 000,00 + 439,38 + 1 400,00= 14 839,38 (євро).

На підставі вказаного, суд вважає зазначення даної розбіжністі у документах поданих до митного оформлення відповідачем цілком безпідставним та необґрунтованим.

Щодо посилання відповідача на відсутність інформації щодо включення/не включення таких складових митної вартості, як вартість упаковку або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Виходячи із викладеного, лише у випадку, якщо вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, дана складова митної вартості з`ясовується і додається до ціни товару.

Судом встановлено, що у Зовнішньоекономічному контракті №2804-16 від 28.04.2016 року сторони погодили умови якості продукції, упакування, маркування (Розділ 3). Додаткової угодою №6 від 19.08.2019 року вказаний розділ було доповнено наступним: «…При цьому вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, входять до вартості Продукції.»

Отже, умовами Зовнішньоекономічного контракту зі змінами відповідно до Додаткової угоди №6 підтверджуються факт того, що упаковка та її вартість входить у ціну товару, що поставляється.

Суд зазначає, що Зовнішньоекономічний контракт, а також Додаткова угода до нього були наданий відповідачу при здійсненні митного оформлення товару, відтак останній мав можливість встановити вищевказані обставини.

Крім того, передбачені п. 4.1. Контракту умови FCA y розумінні Правил Incoterms 2010 встановлюють обов`язок Продавця за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, при поставках товару за даним Контрактом на умовах FCA (Incoterms 2010) вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, не потребує її окремого визначення і автоматично входить до митної вартості товарів.

За таких обставин, при постачанні спірного товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі і тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна була додаватись окремо.

У п. 3 графи 33 Рішення про коригування відповідач стверджує, що у наданій позивачем довідці від 22.12.2021 №22/12-1 про транспортні витрати, яку видав перевізник - TOB «ТЕТІС ЛОГІСТИК», відсутні відомості щодо вартості перевезення товарів від місця KUTAHYA (Туреччина) до порту EVYAP (Туреччина), проте відповідно до умов поставки FCA КUTAHYA (Туреччина) переміщення здійснюється від місця КUTAHYA до порту ЕVYАР (Туреччина) - порт Південний (Україна).

Суд зазначає, що відповідно до п.4.1 Контракту №2804-16 поставка продукції здійснюється на умовах FCA (пункт поставки Кютах`я, Туреччина (Incoterms 2010). При цьому термін FCA - Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить товар, що пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний сплатити всі витрати, що стосуються товару, до моменту його поставки. Цей термін може бути використаний для перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення (як в даному випадку). Під словом «Перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським та внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Продавець зобов`язаний сплатити всі витрати, що стосуються товару, до моменту його поставки.

Отже, при поставці товару на умовах FCA витрати, що стосуються товару, до моменту поставки його до перевізника або іншої особи, номінованої покупцем, у транспортному засобі продавця та готовим до розвантаження, покладаються на продавця.

До того ж, відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 Про затвердження форми декларації митної вартості та Правил її заповнення, на який посилається митний орган, до документів які містять відомості про транспорті витрати можуть належати перелічені у правилах документи, однак цей перелік не є вичерпним та обов`язковим.

Крім того, суд звертає увагу, що у довідці про транспортні витрати №22/12-1 від 22.12.2021 року зазначені умови поставки, номер коносаменту, а також номер контейнеру, що кореспондуються з даними інших документів, наданих до митного оформлення (автотранспортна накладна (CMR)№ 990 від 23.12.2021, сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin form A) № D0555550 від 10.12.2021, акт зважування контейнера № 82486 від 21.12.2021 тощо), що дає змогу митному органу встановити відповідність поставленого товару наданим документам на транспортування.

За таких обставин, суд вважає, що не зазначення у довідці про транспорті витрати вартості перевезення товарів від місця KUTAHYA (Туреччина) до порту EVYAP (Туреччина) не впливає на визначення митної вартості товарів.

Щодо того, що відомості щодо ваги брутто та нетто товарів, наведені у пакувальному листі від 09.12.2021, відрізняються від відомостей, зазначених у митній декларації країни відправлення від 10.12.2021 № 21410300ЕХ00148016, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що і пакувальний лист від 09.12.2021, і митна декларація країни відправлення від 10.12.2021 № 21410300ЕХ00148016 оформлені однією і тією ж особою - Компанією Heris Seramik ve Turizm Sanayi A.S. (Туреччина), яка є Постачальником за контрактом.

До митного оформлення разом із митною декларацією був наданий лист-офіційне повідомлення постачальника, в якому зазначено, що у пакувальному листі до рахунку-фактури GPI 2021000001257 допущена помилка, а коректний пакувальний лист направлений на адресу ПП «Лакі Фенікс». Дане офіційне повідомлення відображене у Картці відмови № UA500490/2021/000208 від 23.12.2021 як «лист продавця б/н 23.12.2021».

Також, суд не вважає достатньо обґрунтованим твердження відповідача щодо неможливості співставлення відомостей декларації країни відправлення з відомостям у поданих документах до митного оформлення.

Частиною 1 статті 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Проте, відповідачем в оскарженому рішенні не зазначено, які саме дані, які містяться у копії митної декларації, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. При цьому, аналізуючи подані до митного оформлення додаткові документи (зокрема пакувальний лист б/н від 09.12.2021, інвойс № GPI2021000001257 від 09.12.2021, коносамент №2021/12/ЕХР/004801 від 15.12.2021, контракт №2804-16 від 28.04.2016 з Додатковою угодою № 6 від 19.08.2019 до даного Контракту) та наявні в наданій копії експортної декларації відомості, можливо однозначно ідентифікувати поставку товарів, а також такі дані, як номери контейнерів, отримувач, вартісні (числові) характеристики товарів, умови поставки тощо. Отже, зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, яким саме чином ненадання перекладу митної декларацій країни відправлення вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ПП Лакі Фенікс митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно було прийнято картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2021/000208 від 23.12.2021 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2021/200015/2 від 24.12.2021 року, у зв`язку з чим вони належать до скасування.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 4 962,00 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 4 962,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного підприємства "Лакі Фенікс" (адреса: вул. Осипова, 37, оф. 551, Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ 40151843) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21А, Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA500490/2021/200015/2 від 24.12.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2021/000208 від 23.12.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Приватного підприємства "Лакі Фенікс" судові витрати у розмірі 4 962,00 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.