Рішення

від 25.04.2022 по справі 460/8453/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2022 року м. Рівне№460/8453/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" доПоліська митниця Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіпкарго" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000571319 від 14.06.2021 р. (справа №460/8453/21) та податкове повідомлення-рішення № 00000561319 від 14.06.2021 р. (справа №460/8456/21)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено право позивача на відновлення та надання всіх документів для перевірки у відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України та ст. 355 Митного кодексу України. Зазначає також, що у зв`язку із станом здоров`я керівника позивача та випадковим передчасним знищенням документів, відповідач зобов`язаний був у відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України перенести строки проведення перевірки. Зазначає також, що у зв`язку із неперенесенням відповідачем строків проведення перевірки, вважає що висновки акту від 28.05.2021р. № 28/7.13-19/41902959 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару є неправомірними, а прийняті на основі акту перевірки податкові повідомлення рішення № 00000561319 від 14.06.2021 р. та №00000571319 від 14.06.2021 р. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти позову. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що підставою для проведення документальної невиїзної перевірки відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 МКУ стало надходження від уповноважених органів іноземних держав (митної адміністрації Турецької Республіки) документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться. Зазначає, що митниця не вимагала надати та не мала потреби у отриманні доступу до документів ТОВ «Зіпкарго», оскільки дані документів, що містяться у відповідача були цілком достатніми для проведення такої перевірки позивача. Зазначає також, що під час проведення перевірки було використано електронні митні декларації та копії товаросупровідних документів до них, що були подані декларантом ТОВ «Зіпкарго» до митного оформлення та містяться у Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», в результаті чого встановлено, що згідно даних фірм експортерів вартість товару є вищою ніж задекларована митним органам України на 50535,79 дол.США. Також вказує, що повідомлення про передчасне випадкове знищення документів було направлено позивачем митниці 06.05.2021 р. після отримання повідомлення про призначення та проведення перевірки. Відповідно до вищевказаного відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Зіпкарго».

Ухвалою суду від 02.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №460/8453/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 02.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №460/8456/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 02.11.2021 клопотання представника позивача - задоволено. Об`єднано в одне провадження адміністративну справу №460/8453/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпкарго" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зі справою № 460/8456/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіпкарго" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Об`єднаній справі присвоїно єдиний унікальний номер №460/8453/21.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи, необхідні для вирішення даного спору, дослідивши подані докази, суд враховує наступне.

Обставини справи:

Судом встановлено, що відповідачем на підставі повідомлення від 20.04.2021 р. № 7.13-19/10/24 проведено з 07 травня 2021 року документальну невиїзну перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіпкарго» за наслідком якої складено акт від 28.05.2021 р. №№ 28/7.13-19/41902959 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товару.

Судом встановлено, що 06 травня 2021 року позивачем було надано до відповідача лист від 06.05.2021 р. про те, що у зв`язку із проблемами із здоров`ям керівник ТОВ «Зіпкарго» ОСОБА_1 знаходиться на стаціонарному лікуванні з 30.04.2021 р., про що підтверджено довідкою КП «Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення» № 99 від 05.05.2021 р. Також зазначено, що 05.05.2021 р. було випадково передчасно знищено документи ТОВ «Зіпкарго» за 2018-2019 рр., про що 06.05.2021 р. повідомлено Поліську митницю Держмитслужби. Таким чином, посилаючись на стан здоров`я керівника ТОВ «Зіпкарго» та випадкового передчасного знищення документів, позивач просив у відповідача у відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України перенести строки проведення перевірки.

Також встановлено, що позивачем 06 травня 2021 р. повідомлено відповідача про передчасне знищення документів за 2018-2019 рр., яке сталось 05.05.2021 року та зазначено, що всі передчасно знищені документи будуть відновлені протягом 90 календарних дні та додано до повідомлення акт передчасного знищення документів від 05.05.2021 р.

Згідно листа від 11.05.2021 року № 7.13-2/19/13-19/3473 відповідачем було повідомлено позивача про те, що процедура перенесення документальної невиїзної перевірки Митним кодексом України не передбачена.

Відповідно до акту перевірки від 28.05.2021 р. № 28/7.13-19/41902959 зазначено, що відповідачем встановлено порушення п.2. ч.2 ст.52, ч.2 ст. 53, ч.1 та 8 ст. 257, п.1 ст.289 МК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 123 649,32 грн.; п. 187.8 ст.187, п.190.1 ст. 190 ПК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 290467,39 грн.

Дані висновки ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки було використано електронні митні декларації та копії товаросупровідних документів до них, що були подані декларантом ТОВ «Зіпкарго» до митного оформлення та містяться у Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», в результаті чого встановлено, що згідно даних фірм експортерів вартість товару є вищою ніж задекларована митним органам України на 50535,79 дол.США. Вказано, що відповідно до документально підтвердженої інформації, наданої митною адміністрацією Турецької Республіки щодо фактурної вартості товару, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Зіпкарго» повноти декларування митної вартості товарів, подано недостовірну інформацію щодо вартісних характеристик товару, які мають значення для оподаткування при ввезенні на митну територію України та які відрізняються від задекларованих за МД типу ІМ40ДЕ від 20.06.2018 №UA204010/2018/014359, від 20.06.2018 № UA204010/2018/014434, від 23.06.2016 № UA204010/2018/014655, від 23.06.2018 №UA204010/2018/014543, від 23.06.2018 № UA 204010/2018/014778, від 10.07.2018 №UA204010/2018/016036, від 10.07.2018 №UA204010/2018/016077, від 13.08.2018 №UA204010/2018/018763.

Судом встановлено, що позивачем було надано заперечення вих. №07/06 від 07.06.2021р. до акту перевірки від 28.05.2021 р. № 28/7.13-19/41902959 в якому позивач вказує на порушення відповідачем права позивача на відновлення та надання всіх документів для перевірки у відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України та ст. 355 Митного кодексу України та вказує, що у зв`язку із станом здоров`я керівника та випадковим передчасним знищенням документів, відповідач зобов`язаний був у відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України перенести строки проведення перевірки.

Відповідачем у відповіді на заперечення від 10.06.2021 р. № 7.13-2/19/13-19/4365 вказано, що доводи наведені в запереченні є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі акту перевірки від 28.05.2021 р. № 28/7.13-19/41902959 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 00000561319 від 14.06.2021 р. в результаті чого донараховано податкового зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 123 649,32 грн. та штрафні санкції на суму 30912,33 грн. та податкове повідомлення рішення № 00000571319 від 14.06.2021 р. в результаті чого донараховано податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму 290467,39 грн. та штрафні санкції на суму 72616,85 грн.

Не погодившись з такими рішеннями контролюючого органу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіпкарго" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно п.2 ст. 345 Митного кодексу України документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.1 ст. 350 Митного кодексу України посадові особи підприємства, що перевіряється, мають право:

1) вимагати від посадових осіб митного органу повідомлення підстав для проведення перевірки, пред`явлення посвідчення на право проведення перевірки, службових посвідчень посадових осіб митних органів, які проводитимуть перевірку, а також надання копії наказу митного органу про проведення перевірки;

2) надавати посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки;

3) запитувати у посадових осіб митного органу та отримувати від них інформацію щодо положень законодавства, що стосуються питань перевірки;

4) надавати посадовим особам митного органу всі наявні у їх розпорядженні документи та відомості, що підтверджують процедури декларування та митного оформлення товарів до відповідного митного режиму, а також дотримання вимог законодавства з питань митної справи;

5) вимагати від посадових осіб митного органу перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь підприємства;

6) звертатися до митного органу, посадові особи якого проводять перевірку, з клопотанням про продовження строку подання документів, строку проведення перевірки;

7) подавати письмові зауваження або заперечення до акта перевірки у разі незгоди з викладеними в ньому фактами та обставинами, вимагати розгляду цих зауважень або заперечень посадовими особами митного органу по суті та долучати їх до акта, що складається за результатами перевірки;

8) отримувати у посадових осіб митного органу після закінчення перевірки примірник акта (довідки), що складається за результатами перевірки;

9) оскаржувати рішення, прийняте митним органом за результатами перевірки;

10) складати розрахунок збитків та/або шкоди, заподіяних підприємству у зв`язку з проведенням документальної перевірки, та вимагати в установленому законом порядку відшкодування таких збитків та/або шкоди, а також долучати зазначений розрахунок до акта, що складається за результатами перевірки, як його невід`ємний додаток;

11) користуватися іншими правами, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.2 ст. 350 Митного кодексу України посадові особи підприємства, що перевіряється, зобов`язані:

1) не перешкоджати законній діяльності посадових осіб митного органу під час проведення перевірки та виконувати законні вимоги зазначених осіб, у тому числі отримані в письмовій формі, які стосуються надання до перевірки документів, їх копій, інформації, у тому числі, за наявності - в електронній формі, проведення інвентаризацій, оглядів та реалізації інших прав посадових осіб митних органів, передбачених цим Кодексом та Податковим кодексом України;

2) забезпечувати у робочий час безперешкодний доступ посадових осіб митного органу, які здійснюють перевірку, на об`єкти підприємства, що перевіряється, та забезпечувати умови для виконання ними своїх обов`язків;

3) забезпечувати у разі необхідності посадових осіб митного органу робочим місцем на підприємстві, що перевіряється, комп`ютерною та іншою оргтехнікою (за наявності);

4) робити запис про ознайомлення на посвідченні про проведення перевірки;

5) визначати осіб, відповідальних за надання інформації посадовим особам митного органу, які здійснюють перевірку, не пізніше двох робочих днів з дня початку перевірки;

6) забезпечувати збереження документів, необхідних для з`ясування питань перевірки, протягом строків, передбачених пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, та їх відновлення у разі втрати чи передчасного знищення;

7) виконувати інші обов`язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.2 ст. 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до п.2 ст. 353 Митного кодексу України підприємство, що перевіряється, зобов`язане не пізніше першого робочого дня, наступного за днем початку документальної перевірки, надати у повному обсязі посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, всі документи, у тому числі в електронній формі, що належать до предмета перевірки або пов`язані з ним, можуть мати відношення до переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі до ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

У відповідності до п.2 ст. 354 Митного кодексу України акт (довідка) про результати перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами митного органу, які проводили перевірку, та реєструється в митному органі протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення встановленого для проведення перевірки строку. Такий акт (довідка) після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно п.8 ст. 354 Митного кодексу України у разі незгоди керівника підприємства або уповноваженої ним особи з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті або довідці про результати перевірки, вони зобов`язані підписати акт або довідку з запереченнями, які вони мають право подати протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта або довідки.

Відповідно до п.12 ст. 354 Митного кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству.

У відповідності до п.1 ст. 355 Митного кодексу України підприємства зобов`язані забезпечувати збереження митних декларацій, документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, необхідних для проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, протягом строків, передбачених пунктами 44.3 та 44.4 статті 44 Податкового кодексу України, та їх відновлення у строки і в порядку, визначені пунктом 44.5 зазначеної статті, у разі їх втрати чи передчасного знищення. У разі невиконання цього обов`язку до підприємств застосовуються норми статті 121 Податкового кодексу України.

Згідно п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що позивач повідомив відповідача про передчасне знищення документів за 2018-2019 рр., яке сталось 05.05.2021 року та зазначив, що у відповідності до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України всі передчасно знищені документи будуть відновлені протягом 90 календарних дні.

Порушуючи право позивача на відновлення та надання всіх необхідних документів для перевірки відповідач в порушення п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України та ст. 355 Митного кодексу України здійснив перевірку.

Таким чином, судом встановлено, що висновки акту перевірки від 28.05.2021 р. № 28/7.13-19/41902959 зроблені на підставі даних, які здійснені із порушенням самої процедури перевірки, а відтак прийняті на основі акту перевірки від 28.05.2021 р. № 28/7.13-19/41902959 податкові повідомлення рішення № 00000561319 від 14.06.2021 р. та №00000571319 від 14.06.2021 р. є протиправними.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що відповідач не мав потреби у отриманні доступу до документів позивача, оскільки таке твердження суперечить п.1 ст. 350 Митного кодексу України, відповідно до якого позивач мав право надавати посадовим особам митного органу, які проводять перевірку, письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки; надавати посадовим особам митного органу всі наявні у їх розпорядженні документи та відомості, що підтверджують процедури декларування та митного оформлення товарів до відповідного митного режиму, а також дотримання вимог законодавства з питань митної справи; вимагати від посадових осіб митного органу перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь підприємства.

Також суд критично оцінює доводи відповідача про те, що повідомлення про передчасне випадкове знищення документів було направлено позивачем відповідачу 06.05.2021 р. після отримання повідомлення про призначення перевірки, з огляду на те, що таке повідомлення було направлено позивачем відповідачу у терміни встановлені п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, ст. 355 Митного кодексу України та до початку перевірки.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зіпкарго» обґрунтовані, документально підтверджені, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №00000561319 від 14.06.2021.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №00000571319 від 14.06.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 7764,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 26 квітня 2022 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІПКАРГО" (вул.Курчатова, буд.53,м .Рівне,33018, ідентифікаційний код 41902959)

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (вул. Соборна, 104,м.Рівне,33028, код ЄДРПОУ 43350097)

Суддя В.В. Щербаков