Рішення

від 13.03.2022 по справі 671/2122/21

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/2122/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2022 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волочиської дитячої школи мистецтв Волочиської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування наказу директора, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Волочиського районного суду Хмельницької області з позовом до Волочиської дитячої школи мистецтв Волочиської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування наказу директора, зобов`язання поновити на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 14.03.2022 року просила визнати протиправним та скасувати наказ директора і стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з 01.09.2005 року і на даний час працює викладачем Волочиської дитячої школи мистецтв. 12 листопада 2021 року наказом № 72-нк, виданим директором Волочиської дитячої школи мистецтв Рябим Ф.Ф., її було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати, як таку, що відмовляється або ухиляється від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та не надала медичний висновок про наявність протипоказань до проведення таких профілактичних щеплень, час відсторонення з 15 листопада 2021 року до отримання щеплення проти COVID-19 або до надання медичного висновку про наявність абсолютних протипоказань до проведення щеплення проти COVID-19. Вважає оскаржуваний наказ в частині відсторонення її від роботи протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки вакцинація від COVID-19 в Україні в перелік обов`язкової вакцинації не входить, а тому відсутність у працівника вакцинації проти COVID-19 не може бути підставою для відсторонення його від роботи. Вказує, що вона зазнала протиправного втручання в її право на працю, через примушування до щеплення, яке проводиться в порушення закону. У зв`язку з відстороненням від роботи вона була позбавлена можливості заробляти собі на життя власною працею, а також була піддана дискримінації за ознакою стану здоров`я, тому її права підлягають захисту та відновленню.

Позивачка подала заяву про зменшення позовних вимог, позов підтримала в частині визнання протиправним і скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.11.2021 року по 15.02.2022 року. Зазначила, що з 01.03.2022 року вона була допущена до роботи.

Від представника відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечив та надав копію наказу № 12 нк від 01.03.2022 року про допущення позивача до роботи.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивачка з 01 вересня 2005 року працює у Волочиській дитячій школі мистецтв Волочиської міської ради Хмельницької області на посаді викладача по класу баяна, що підтверджується копією її трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 18-20).

Згідно довідки про доходи від 02.12.2021 року № 27 загальна сума нарахованої позивачу заробітної плати за період з 01.05.2021 року по 31.10.2021 року становить 82762 грн. 65 коп. (а.с. 21).

Наказом директора Волочиської дитячої школи мистецтв від 12.11.2021 року № 73-нк, позивачку відсторонено від роботи з 15.11.2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати (а.с. 22). Із змісту наказу вбачається, що підставою для відсторонення стало повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 від 02.11.2021 року № 40/10-18/2021 р.

На час розгляду даної справи судом, на виконання наказу МОЗ України від 25.02.2022 року № 380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я від 04.10,2021 року № 2153», наказом директора Волочиської дитячої школи мистецтв від 01.03.2022 року № 12 нк, позивачку було допущено до роботи з 01.03.2022 року.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції України).

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно положень ст. 286 ЦК України, фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа зобов`язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків або з інших джерел. Фізична особа може бути зобов`язана до проходження медичного огляду у випадках, встановлених законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Із системного аналізу статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» випливає те, що відсторонення працівників в разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень відбувається тільки у порядку, встановленому законом а не підзаконним актом, чи наказом керівника міністерства, підприємства чи організації тощо.

В оспорюваному наказі від 12.11.2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , відповідач керується ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом МОЗ України від 04.10.2021 року № 2153, та пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236, згідно якого керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити, серед іншого, відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 4 жовтня 2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (далі Перелік).

Відповідно до вказаного Переліку обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, зокрема: закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до пункту 5 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.08.2014 року № 551) щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку.

Профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до вказаного Календаря профілактичних щеплень в Україні не включені.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підприємства, установи та організації зобов`язані, зокрема: усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Однак, в оспорюваному наказі від 12.11.2021 року № 73-нк, відсутнє посилання на подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення позивача від роботи.

Крім того, зазначена норма права передбачає таку можливість щодо осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Разом з тим, МОЗ України не затверджувало на даний час перелік інфекцій, ухилення від щеплень проти яких може бути підставою для відсторонення від роботи.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання протиправним та скасування наказу № 72-нк від 12.11.2021 року про відсторонення її від роботи є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При вирішенні питання щодо вимоги позивачки виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.

Як визначено в частині першій статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Як вбачається з оспорюваного наказу, позивачку було відсторонено від роботи з 15 листопада 2021 року без збереження заробітної плати.

Оскільки судом було встановлено, що в порушення статті 46 КЗпП, роботодавець без законних підстав відсторонив позивачку від роботи із зупиненням виплати їй заробітної плати, суд має задовольнити позов і в частині стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

У випадках стягнення на користь працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи.

Оскільки право позивачки на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного наказу від 12 листопада 2021 року № 73-нк про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, тому в даному випадку ефективним способом порушеного права буде зобов`язання відповідача виплатити позивачці невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України щодо визначення середнього заробітку з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи.

Згідно з пунктом 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року із змінами, (далі Порядок), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки про доходи (а.с. 52) у вересні місяці 2021 року заробітна плата позивача становила 12337,64 грн., у жовтні місяці 2021 року 12337,64 грн., середня заробітна плата працівника складає 12337,64 грн. ((12337,64 + 12337,64) : 2).

У вересні було 22 р/д, у жовтні 20 р\д, середня кількість робочих днів складає 21 р/д ((22+20):2). Середньоденна заробітна плата позивача складає 587,50 грн. (12337,64 : 21).

В заяві про зменшення позовних вимог позивачка просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.11.2021 року по 15.02.2021 року, що складає 64 р/д, таким чином середня заробітна плата за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 37600 грн. (64 х 587,50).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в сумі 1816 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 12.11.2021 року № 73-нк про відсторонення ОСОБА_1 від роботи з 15 листопада 2021 року без збереження заробітної плати.

Стягнути з Волочиської дитячої школи мистецтв Волочиської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 37600 грн. 00 коп. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Волочиської дитячої школи мистецтв Волочиської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1816 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; відповідач Волочиська дитяча школа мистецтв Волочиської міської ради Хмельницької області, код ЄДРПОУ 02215650, місцезнаходження: 31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Лисенка, 1, корпус А.

Рішення складено 14 березня 2022 року.

Суддя: