Рішення

від 26.04.2022 по справі 627/67/22

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/67/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

31.01.2022 до Краснокутського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 6323555400:04:000:0101 площею 2,82 га та на земельну ділянку кадастровий номер 6323555400:04:000:0102 площею 2,83 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з земельних ділянок кадастровий номер 6323555400:04:000:0101 площею 2,82 га та кадастровий номер 6323555400:04:000:0102 площею 2,83 га., що належали ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР № 048734.

За життя ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений 09.09.2011 Костянтинівською селищною радою Краснокутського району Харківської області, номер в реєстрі 109, згідно якого вона вказані земельні ділянки заповіла позивачу. Заповіт на день смерті заповідача не змінювався і відмінений не був.

12.01.2022 позивач звернувся до державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .

Однак, постановою державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О. від 12.01.2022 № 5/02-31 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно померлої ОСОБА_2 .

На даний час позивач виявив намір успадкувати майно, що залишилось після смерті своєї матері ОСОБА_2 , оскільки є спадкоємцем за заповітом, у зв`язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів звернувся до суду з позовом та прохає: визнати за ним право приватної власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, однак надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, взявши до уваги відсутність заперечень зі сторони відповідача, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме його прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 17 грудня 2020 року Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №163, відкрилась спадщина на майно.

На час смерті ОСОБА_2 їй відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР № 048734 належали земельна ділянка кадастровий номер 6323555400:04:000:0101 площею 2,82 га та земельна ділянка кадастровий номер 6323555400:04:000:0102 площею 2,83 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які увійшли до спадкової маси, що підтверджується копією вказаного Державного акту, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до оголошення, опублікованого в газеті «Промінь» від 09.12.2021 № 49, державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 048734, на ім`я ОСОБА_2 , втрачений.

Згідно заповіту, посвідченого 09.09.2011 Костянтинівською сільською радою Краснокутського району Харківської області, зареєстровано в реєстрі за № 109, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповіла своєму синові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну частку (пай) згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 048734.

Вказаний заповіт на час відкриття спадщини не змінений та не скасований, про що свідчить відмітка в заповіті та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 12.01.2022 № 68075988.

Факт того, що позивач є сином померлої ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , копія якого міститься в матеріалах справи.

Спадкова справа була заведена в Краснокутській державній нотаріальній конторі Харківської області за № 6/2022 на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Крім нього із спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України (інших дітей, батьків, подружжя), у тому числі спадкоємців, передбачених п. 1 ст. 1266 ЦК України (онуків, правнуків спадкоємця), що можуть спадкувати за правом представлення, які прийняли спадщину немає, про що свідчить копія спадкової справи №6/2022, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка витребувана з Краснокутської державної нотаріальної контори та ретельно досліджена судом.

Постановою державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О. від 12.01.2022 № 5/02-31 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки старости Костянтинівського старостинського округу апарату Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області від 07.12.2021 № 16-01-09/457 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , фактично постійно проживала разом з сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презумується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за отриманням свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Відповідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до пункту «г» частини першої ст. 81 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування " встановлено, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та як спадкоємець за заповітом у встановлений статтею 1270 ЦК України строк заяву про відмову від спадщини нотаріусу не подавав, тобто є таким, що прийняв спадщину після ОСОБА_2 , до складу спадкового майна входять земельна ділянка кадастровий номер 6323555400:04:000:0101 площею 2,82 га та земельна ділянка кадастровий номер 6323555400:04:000:0102 площею 2,83 га., що належали ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХР № 048734.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що позивач фактично прийняв спадщину за заповітом за спадкодавцем своєю матір`ю ОСОБА_2 , однак у нього існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав через відсутність у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому суд, використовуючи винятковий спосіб захисту визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 328, 392, 1216-1223, 1268-1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Краснокутської селищної рада Богодухівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 6323555400:04:000:0101 площею 2,82 га та на земельну ділянку кадастровий номер 6323555400:04:000:0102 площею 2,83 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХР № 048734 після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання:

АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Охтирська № 1, смт Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397359).

Суддя Каліберда В. А.