Рішення

від 20.04.2022 по справі 902/1228/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2022 р. Cправа № 902/1228/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.,

у відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (вул. Учительська, 1-А, м. Первомайський, Харківська область, 64107)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про" (вул. Незалежності, 98, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234)

про стягнення 10 010 грн,

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про" про стягнення 10 010 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №5 від 02.09.2021 (Договір) в частині своєчасної поставки позивачу обумовленого Договором товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про" 10 010 грн, з яких: 9 100 грн - попередньої оплати за непоставлений товар та 910 грн - штрафу.

Ухвалою суду від 15.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1228/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

Враховуючи відсутність правової позиції відповідача у даному спорі та доказів належного повідомлення останнього про судове провадження у справі, з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення усіх обставин справи, ухвалою суду від 11.02.2022 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 03.03.2022. Цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/1228/21 на 30 днів з власної ініціативи суду та повторно встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

Ухвалою суду від 03.03.2022 підготовче засідання відкладено на 05.04.2022 згідно із приписами ч. 3 ст. 183 ГПК України, з огляду на неявку представників сторін, враховуючи обмеження у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану з метою забезпечення реалізації прав, наданих учасникам справи ГПК України.

Виконавши завдання підготовчого провадження, позаяк учасникам справи надано достатньо часу для реалізації прав та обов`язків в межах підготовчого провадження у справі, судом закрито таку стадію судового процесу та призначено справу до розгляду по суті на 21.04.2022.

На визначену дату та час у судове засідання представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином ухвалою суду від 05.04.2022, яку направлено рекомендованою поштовою кореспонденцією відповідачу та на відповідні адреси електронної пошти сторін.

Разом з тим ухвалу суду від 05.04.2022, яка направлялася на зазначену в ЄДРЮОФОП адресу місцезнаходження відповідача, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

02.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про" (Постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра" (Покупець, позивач) укладено Договір поставки №5 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця запасні частини (Товар), а саме - електронний блок управління 4213511520, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору.

Згідно із п. 2.6. Договору строк поставки Товару становить 7 (сім) календарних днів з дати підписання даного Договору.

Оплата вартості поставленого Товару, що постачається на умовах цього Договору, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривнях) шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника по факту отримання Товару Покупцем. Оплата здійснюється на підставі відповідного рахунку Постачальника та оригіналу видаткової накладної на відповідну партію Товару (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1. Договору Постачальник в разі несвоєчасної передачі Товару Покупцю, відповідно до умов цього договору, сплачує останньому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого Товару, зазначеному у відповідному додатку (додатках) до даного Договору в гривнях.

Договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками та діє до 31.12.2021 (п. 9.4. Договору).

На виконання умов Договору позивачу виставлено рахунок-фактуру №2861 від 02.09.2021 для сплати вартості обумовленого у Договорі Товару на суму 9 100 грн з ПДВ. При цьому позивачем сплачено вартість Товару згідно вказаного рахунку, що підтверджується платіжним дорученням №1160 від 08.09.2021.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки Товару за Договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" звернулося до відповідача із претензією-вимогою №11 (вих. №107 від 02.11.2021) про поставку Товару або про повернення позивачу 9 100 грн попередньої оплати за непоставлений Товар.

Реагування відповідача на вказану претензію матеріали справи не містять.

Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не повернуто позивачу перераховані на умовах передплати кошти, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра" звернулося із позовом до суду про стягнення таких коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про".

З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №5 від 02.09.2021.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як уже зазначалося, згідно із загальними вимогами до виконання зобов`язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов`язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Визначаючись з правовою природою здійсненого позивачем платежу за Договором в сумі 9100 грн відповідно до платіжного доручення №1160 від 08.09.2021, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.

Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж в сумі 9 100 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такий платіж не є способом виконання зобов`язання, а лише є способом платежу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.

Так, за умовами п. 2.6. Договору відповідач зобов`язався поставити позивачу Товар у строк сім календарних днів з дати підписання Договору поставки №5 від 02.09.2021.

Отже, кінцевою датою для поставки Товару за Договором є 09.09.2021.

Відтак з 10.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про" є боржником, що прострочив виконання зобов`язання за Договором.

Оскільки відповідачем не здійснено поставку товару на суму 9 100 грн за умовами укладеного Договору після здійснення позивачем передплати на вказану суму, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення 9 100 грн попередньої оплати за непоставлений товар та про задоволення позову в цій частині у повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 910 грн штрафу.

Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із п.п. 6.1.1. п. 6.1. Договору сторони дійшли згоди, що Постачальник в разі несвоєчасної передачі Товару Покупцю, відповідно до умов цього договору, сплачує останньому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого Товару, зазначеному у відповідному додатку (додатках) до даного Договору в гривнях.

Арифметичною перевіркою правильності нарахованого позивачем штрафу в силу приписів п.п. 6.1.1. п. 6.1. Договору помилок не виявлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача 910 грн штрафу.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам Товариством з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про" не подано до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог чи доказів повернення авансу.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракторист Про" (вул. Незалежності, 98, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234; код ЄДРПОУ 44128032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" (вул. Учительська, 1-А, м. Первомайський, Харківська область, 64107; код ЄДРПОУ 30150670) 9 100 грн - попередньої оплати за непоставлений товар; 910 грн - штрафу та 2 270 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2; відповідача -ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повне рішення складено 27 квітня 2022 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Учительська, 1-А, м. Первомайський, Харківська область, 64107;

3 - відповідачу - вул. Незалежності, 98, с. Лука-Мелешківська, Вінницький район, Вінницька область, 23234.