Ухвала

від 25.04.2022 по справі 917/94/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

26.04.2022 Справа № 917/94/22

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут", вул. Остроградського, буд. 8, смт Козельщина, Козельщинського району, Полтавської області, 39100 про забезпечення позову у справі за його позовом

до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, вул. Касяна, 29, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут" звернулося з позовом до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, в якому просить визнати укладеною Додаткову угоду № 4 до договору оренди землі № 4 від 02.01.2020, який укладений Сухинівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/94/22, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 10 год. 30 хв. 02.03.2022.

18.03.2022 від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 2269), у якій просить:

- заборонити гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок (в тому числі їх використання) загальною площею 78,0212 га (26 невитребуваних земельних часток (паїв)), які є предметом договору оренди земельних часток (паїв) № 4 від 02 січня 2020 року, укладеного між Сухинівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» та передані гр. ОСОБА_1 згідно з договором оренди земельних часток (паїв) № 32 від 01.11.2021 на підставі рішення тринадцятої сесії восьмого скликання Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 42 від 29 жовтня 2021 року «Про розгляд заяв щодо надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) гр. ОСОБА_1 загальною площею 28,40 га на території колишньої Золотарівської сільської ради, 19,7683 га на території колишньої Підгорянської сільської ради, 35,5328 га на території колишньої Кунівської сільської ради, 78,0212 га на території колишньої Сухинівської сільської ради» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборонити будь-яким іншим особам окрім Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» (код ЄДРПОУ 32682703) вживати заходів, спрямованих на обробіток землі для вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках загальною площею 78,0212 га (26 невитребуваних земельних часток (паїв)), які є предметом договору оренди земельних часток (паїв) № 4 від 02 січня 2020 року, укладеного між Сухинівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут».

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що звернувся до Господарського суду Полтавської області за захистом своїх порушених прав щодо поновлення договору оренди невитребуваних земельних часток (паїв) від 02.01.2020 на земельні ділянки загальною площею 78,0212 га (26 невитребуваних земельних часток (паїв)), укладеного між Сухинівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут» шляхом визнання укладеною додаткової угоди № 4 до договору оренди № 4 від 02.01.2020 на підстав пункту 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», Сухинівська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області ввійшла до складу Територіальної громади Кобеляцької міської ради Полтавської області.

З інформації, що зазначена в розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» витягу із ЄДРПОУ на запит за кодом 414155345773 від 31 березня 2021 року, вбачається що Кобеляцька міська рада Полтавської області (код ЄДРІІОУ 21051562) є правонаступником Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (код СДРПОУ 21051881).

Таким чином, до правонаступника Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області перейшли всі права та обов`язки за договором № 4 від 02 січня 2020 року.

З доданих відповідачем копій документів до відзиву па позовну заяву про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі по справі № 917/94/22 від 21.02.2022 ТОВ Агрофірма «Добробут» стало відомо, що Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області 29 жовтня 2021 року на тринадцятій сесії восьмого скликання прийняла рішення № 42 «Про розгляд заяв щодо надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) гр. ОСОБА_1 загальною площею 28,40 га на території колишньої Золотарівської сільської ради, 19,7683 га на території колишньої Підгорянської сільської ради, 35,5328 га на території колишньої Кунівської сільської ради, 78,0212 га на території колишньої Сухинівської сільської ради», пунктом 3 якого вирішено надати з 01 січня 2022 року до 31.12.2022 року в оренду гр. ОСОБА_1 розташовані за межами населених пунктів на території Кобеляцької міської ради (колишньої Сухинівської сільської ради), площею 78,0212 га в кількості 26 ділянок (невитребуваних земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та уклала договір оренди земельних часток (паїв) № 32 від 01.11.2021 з гр. ОСОБА_1 , предметом якого є строкове платне користування невитребуваними земельними часткам (паями) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 78,0212 га (26 ділянок), які знаходяться за межами населених пунктів Кобеляцької міської ради (територія колишньої Сухинівської сільської ради).

Зазначені земельні ділянки є предметом договору оренди земельних часток (паїв) № 4 від 02.01.2020, укладеного між Сухинівською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Добробут».

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що на момент дії договору оренди земельних часток (паїв) від 02.01.2020 та звернення з позовом до суду про поновлення договорів оренди на спірні земельні ділянки, відповідачем здійснюються недобросовісні дії з передачі спірних земельних ділянок в оренду третій особі.

Зазначене змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку.

Позивач зазначає, що на даний час склалася ситуація, що одночасно два різні суб`єкти господарювання вважають, що мають право користування спірними земельними ділянками, хоча ТОВ Агрофірма "Добробут" не передавав Кобеляцькій міській раді Полтавського району Полтавської області спірні земельні ділянки за актом приймання - передачі, які позивачем було прийнято за договором оренди від 02.01.2020.

Передача спірних земельних ділянок в оренду третім особам унеможливлює відновлення порушених прав щодо поновлення договорів оренди землі та додатково втягує позивача в інший судовий процес.

Отже, як вважає позивач, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом з тим, дотримання сторонами письмової форми правочину не презюмує державну реєстрацію відповідного права.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника (позивача), за захистом яких він звернувся до суду.

Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 137, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Згідно з статтею 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 26.04.2022 у зв`язку з перебуванням судді Сіроша Д. М. у відпустці.

Суддя Д. М. Сірош