Рішення

від 20.04.2022 по справі 926/229/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 року Справа № 926/229/22

За позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради

до відповідача Підприємства райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод

про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 623 199,12 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Паращук Д.В.

Представники:

Прокурор Кацап-Бацала Ю.М.

Від позивача не з`явився;

Від відповідача не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області в інтересах держави в особі: Сторожинецької міської ради із позовом до відповідача Підприємства райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) в сумі 623 199,12 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що Підприємство райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод використовувало земельну ділянку на якій знаходився комплекс будівель відповідача без правовстановлюючих документів та сплати коштів до бюджету за користування земельною ділянкою площею 0,7398 га в період з березня 2017 року до 20 липня 2020 року, у зв`язку з чим Сторожинецькою міською радою втрачено дохід у вигляді орендної плати за період часу, протягом якого земельна ділянка використовувалась відповідачем без відповідних правових підстав.

Відтак, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Сторожинецької міської ради безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в сумі 623 199,12 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2022 року, судову справу № 926/229/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21 січня 2022 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.; підготовче засідання призначено на 07 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року підготовче засідання у справі № 926/299/22 відкладено на 21 лютого 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21 лютого 2022 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 09 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 09 березня 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі № 926/229/22 відкладено на 21 березня 2022 року.

21 березня 2022 року директор підприємства райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод звернувся до суду із письмовим відзивом на позов прокурора.

Згідно відзиву на позов, відповідач частково визнає позовні вимоги прокурора, а саме в частині стягнення суми коштів в розмірі 217 978,92 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 19 січня 2019 року по 19 липня 2020 року.

Разом з тим, директор підприємства райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод просить суд застосувати позовну давність до вимог прокурора в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01 березня 2017 року по 18 січня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2022 року закрито підготовче провадження у справі № 926/229/22; призначено справу до розгляду по суті на 04 квітня 2022 року.

31 березня 2022 року до суду надійшов письмова відповідь на відзив від 24 березня 2022 року та заява про зменшення позовних вимог від 24 березня 2022 року.

Згідно вказаної відповіді на відзив, прокурор посилаючись на Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19), вказує на доповнення розділу прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю до суми 623 199,12 грн. за період з 02 квітня 2017 року по 19 липня 2020 року.

30 березня 2022 року Сторожинецький міський голова звернувся до суду із письмовим клопотанням від 29 березня 2022 року, згідно змісту якого просить суд задовольнити позов в повному обсязі та провести розгляд справи без участі представника міської ради.

04 квітня 2022 року судове засідання по справі № 926/229/22 не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Проскурняка О.Г. у відрядженні, про що сторони були сповіщенні повідомленням керівника апарату про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 05 квітня 2022 року призначено розгляд справи по суті на 21 квітня 2022 року.

В судовому засіданні 21 квітня 2022 року прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач явку належного представника в судове засідання 21 квітня 2022 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання.

Відповідач 21 квітня 2022 року явку належного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце час та дату судового засідання.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, з огляду на клопотання Сторожинецького міського голови про розгляд справи за відсутності представника ради та неявка належного представника відповідача, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представників позивач та відповідача за наявними матеріалами.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (відеозапис)

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято 21 квітня 2022 року у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції, прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Відповідно до абзаців 1-2 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, прокурором при поданні позовної заяви зазначено Сторожинецьку міську раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Чернівецька окружна прокуратура зверталась до Сторожинецької міської ради з листом, в якому просила надати інформацію щодо наявності укладених договорів оренди між позивачем та відповідачем, а також повідомити про те, чи зверталась Сторожинецька міська рада до суду для стягнення безпідставно збережених коштів чи інших заходів стосовно даного питання.

У відповідь на зазначений лист, Сторожинецька міська рада повідомила, що неодноразово зверталась до відповідача з претензіями та розрахунком суми збитків у формі неодержаного доходу від орендної плати за використання земельної ділянки, однак вказані звернення були проігноровані відповідачем. З огляду на недостатність фінансування видаткової статті бюджету, з якої здійснюється оплата судового збору, Сторожинецька міська рада просила прокурора вжити заходів представницького характеру щодо захисту законних прав та інтересів громади.

Відтак, прокурор звернулась до суду в інтересах держави в особі уповноваженого органу Сторожинецької міської ради, з огляду на те, що несплата коштів за користування земельною ділянкою яка перебуває в комунальній власності, у зв`язку із не укладанням договору оренди землі порушує, порушує інтереси відповідно територіальної громади та держави.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18.

Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що відповідачем порушено вимоги цивільного законодавства, а саме безпідставно збережено кошти за користування самовільно зайнятого приміщення, що порушує права Держави в особі Сторожинецької міської ради, як співвласника майна.

По суті спору.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7306169772021 від 13 квітня 2021 року, земельна ділянка (кадастровий номер 7324510100:04:001:0051) площею 0,7398 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі належить до комунальної власності на праві власності Сторожинецькій міській раді.

Разом з тим, згідно інформаційної довідки № 273758831 від 08 вересня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться комплекс будівель, загальною площею 1371 кв.м., до складу якого входять: склади літ А,Б,В,Г, вагова літ. Д, засолочний пункт літ. Е, майстерня літ. З, навіс літ. Ж, вбиральня літ. И, огорожа № 1-3, естакада І., який належить на праві власності згідно договору-купівлі-продажу, серія та номер: 325, виданий 10.07.2020 року.

Актом обстеження земельної ділянки № 3 від 16 березня 2016 року постійної комісії з питань земельних відносин Сторожинецької РДА, провідним спеціалістом Сторожинецької міської ради, за участі директора підприємства райспоживспілки Сторожинецький коопзаготпром встановлено, земельна ділянка за адресою вул. Фізкультурна, 1-Б (колишня вул. Н. Яремчука, 21) частково огороджена по периметру, на ній розташовані будівлі і споруди підприємства райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод (правонаступник - підприємства райспоживспілки Сторожинецький коопзаготпром).

Як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Підприємство райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод є правонаступником Підприємства райспоживспілки Сторожинецький коопзаготпром.

Згідно акту обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 від 16 вересня 2021 року, на земельній ділянці кадастровий номер 7324510100:04:001:0051, площею 0,7398 га. розташоване нерухоме майно, яке належало (в період з березня 2017р. по липень 2020р.) Підприємству Райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод.

Факт наявності на земельній ділянці, належній позивачу, нерухомого майна відповідача та фактичне користування відповідачем вказаної земельної ділянки визнаються обома сторонами, з огляду на відзив на позовну заяву відповідача.

Згідно положень статті 1212 та 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Як вбачається з витягів з технічної документації затвердженої рішенням № 225-17/2012 від 15.11.2012 про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 57 від 20 січня 2020 року, № 420 від 15 квітня 2012 року, № 629 від 17 серпня 2021 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 6 700 695,22 грн.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року N 213 (далі - Методика).

Згідно витягу з технічної документації, сформованого 08 жовтня 2018 року відділом у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №790 нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 7324510100:04:001:0051 складає 7 585 644,72 грн.

Пунктом 7.5 рішення VI сесії VII скликання Сторожинецької міської ради №96-6/2016 від 31 травня 2016 року Про місцеві податки і збори на 2017 рік встановлено, що мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки на 2017 рік в розмірі не менше 3% нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 7.5 рішення VII сесії VII скликання Сторожинецької міської ради №181-7/2017 Про місцеві податки і збори 2018 рік, мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки на 2018 рік в розмірі не менше 3% нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до рішення XIX сесії VII скликання Сторожинецької міської ради №140-19/2018 від 28 червня 2018 року Про встановлення плати за землю на 2019 рік з додатками, встановлена мінімальна відсоткова плата орендної плати на 2019 рік 2 відсотки для земельних ділянок нормативну грошову оцінку яких проведено за кодом 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням XXXI сесії VII скликання Сторожинецької міської ради №134- 31/2019 від 30 травня 2019 року Про порядок обчислення та сплати земельного податку і орендної плати за землю на 2020 рік з додатками, встановлена мінімальна відсоткова плата орендної плати на 2019 рік 2 відсотки для земельних ділянок нормативну грошову оцінку яких проведено за кодом 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оспорює факт безоплатного користування земельною діяльністю без правовстановлюючих документів.

Разом з тим, між сторонами виник спір стосовно заявленого періоду нарахування безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.

Так, відповідач посилаючись на сплив строку позовної давності, просить суд відмовити у задоволенні позову в частині нарахування безпідставно збережених коштів за період з 01 березня 2017 рік по 19 січня 2019 рік.

Суд, оцінюючи вказане твердження відповідача вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2 (зі змінами і доповненнями). Установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України. В подальшому карантин неодноразово продовжувався, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 року № 1336, карантин продовжено до 31 березня 2022 року.

Законом України від 30 березня 2020 № 540-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19) Розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, строк позовної давності продовжено на строк дії карантину та підлягає застосування з 02 квітня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі N 629/4628/16-ц і від 20.09.2018 у справі N 925/230/17, а також в постанові КГС ВС від 28.02.2020 у справі N 913/169/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач безоплатно користувався земельною ділянкою за кадастровим номером 7324510100:04:001:0051 без належних на те правових підстав, а тому перевіривши розрахунок позовних вимог прокурора, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 9 347,99 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Підприємства райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод (59000, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Сторожинець, вул. Вашківська, 11, код ЄДРПОУ - 01734916) на користь Сторожинецької міської ради (59000, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Сторожинець, вул. Чернівецька, 6 А, код ЄДРПОУ 04062179, р/р UA218999980334139812000024327 в Чернівецьку ГУК/Сторожинецька ТГ, код класифікації доходів 18010600 - орендна плата з юридичних осіб) безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в розмірі 623 199,12 грн.

3.Стягнути з Підприємства райспоживспілки Сторожинецький хлібзавод (59000, Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Сторожинець, вул. Вашківська, 11, код ЄДРПОУ 01734916) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецької обл., м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р UA378201720343110001000004946, класифікація видатків бюджету 2800) 9 347,99 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 27 квітня 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк