Рішення

від 03.10.2007 по справі 11/143-07-3912

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/143-07-3912

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2007 р.Справа  № 11/143-07-3912

За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”.

До відповідача: Державної установи „Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті”.

про стягнення 2133,22 грн.

Суддя              Власова С.Г.

Представники:

від позивача: Остапов В.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: 18.05.2007 р. за вх. № 5251 ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державної установи „Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті” (далі –Відповідач) про стягнення 2133,22 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 15.06.2007 р. за вх. № 13760 надав письмові пояснення у справ.

Ухвалою від 15.08.2007 р. первісного Відповідача –Одеську регіональну службу держаного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті замінено на належного Відповідача - Державну установу „Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті”.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судові засідання 11.06.2007 р., 27.06.2007 р., 16.07.2007 р., 15.08.2007 р., 23.08.2007 р. та 03.10.2007 р. не з'явився, представників не направив, відзиву та заперечень на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

01.02.2002 р. між ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" та Регіональною службою державного ветеринарного контролю на кордоні та транспорті було укладено договір № 3/2 про оренду нерухомого майна площею 14,2 кв.м. на території порту.

Позивач зазначає, що згідно п. 5.2 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату. Відповідачу було виставлений рахунок № 13935/п від 29.12.2006 р. на суму 1,34 грн., який сплачений не був.

Також Позивач зазначив, що між сторонами була укладена додаткова угода до договору відповідно до п. 3.1 якої Відповідач зобов'язаний сплачувати комунальні послуги та витрати на утримання прибудинкових територій впродовж 15 днів після отримання рахунку. Позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки:

№ 10251/п від 29.09.2006р. на суму 227,75 грн. (оплачено частково в сумі  213,86 грн., борг 13,89 грн.)

№ 11392/п від 31.10.2006р. на суму 203,72 грн.

№ 12377/п від 30.11.2006р. на суму 325,61 грн.

№ 13934/п від 29.12.2006р. на суму 368,21 грн.

№ 1060 від 31.01.2007р. на суму 574,78 грн.

№ 2025 від 28.02.2007р. на суму 645,67 грн.

Позивач зазначив, що в порушення п. 3.1 Додаткової угоди зазначені рахунки Відповідачем сплачені не були.

Позивач вказує, що договір № 3/2 було укладено сторонами на два роки до 01.02.2004 р. (п.10.1. Договору). Відповідно до п. 10.6 договору №3/2 від 01.02.2002р., сторонами було обумовлено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Оскільки жодна із сторін за договором не зверталася до іншої з заявою про припинення договору оренди №3/2 від 01.02.2002 р., договір вважається подовженим до 01.02.2008 р.

Посилаючись на порушення Відповідачем умов договору № 3/2 від 01.02.2002 р., Позивач просить суд стягнути заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов Договору.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна (ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269 від 10.04.1992 р.).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

01.02.2002 р. між ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" та Регіональною службою державного ветеринарного контролю на кордоні та транспорті було укладено договір № 3/2 про оренду нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору Орендодавець передає, а Орендар (Відповідач) приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –нежиле  приміщення, загальною площею 14,2 кв.м.

Також 01.02.2002 р. сторонами було укладено додаткову угоду до Договору № 3/2 від 01.02.2002 р. відповідно до умов якої Орендар зобов'язався в повному обсязі впродовж 15 днів після отримання рахунків сплачувати спожиті комунальні послуги та витрати на утримання прибудинкових територій

Відповідно до п. 10.1 Договору № 3/2 договір було укладено сторонами на два роки до 01.02.2004 р.

Згідно до п. 10.6. Договору №3/2 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором

Частиною 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 5.2 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату, встановлену п. 3.1 Договору, яка складає –1 грн.  

Згідно до п. 3.2. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Крім того у відповідності до п. 1.1, 2.1, 3.1 Додаткової угоди від 01.02.2002 р. до Договору № 3/2, Відповідач зобов'язався сплачувати витрати за комунальні послуги та на утримання прибудинкової території, а п. 6.1 Додаткової угоди встановлено, що вона діє з моменту підписання протягом строку дії основного договору.

Позивачем 23.02.2007 р. (а.с.6-7) були виставлені Відповідачу рахунки: № 13953/п від 29.12.2007 р.; № 10251/п від 29.09.2006 р. на суму 227,75 грн.; № 11392/п від 31.10.2006 р. на суму 203,72 грн.; № 12377/п від 30.11.2006 р. на суму 325,61 грн.; № 13934/п від 29.12.2006 р. на суму 368,21 грн.; № 1060 від 31.01.2007 р. на суму 574,78 грн.; № 2025 від 28.02.2007 р. на суму 645,67 грн., які в порушення договору № 3/2 та додаткової угоди до нього, були оплачені Відповідачем лише частково, в сумі 213,86 грн. (рах. № 10251 від 29.09.2006 р.).

Наявна заборгованість Відповідача  на день подачі позову складає 2133,22 грн.

Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судові засідання 11.06.2007 р., 27.06.2007 р., 16.07.2007 р., 15.08.2007 р., 23.08.2007 р. та 03.10.2007 р. не з'явився, представників не направив, відзиву та заперечень на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до Державної установи „Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті” про стягнення 2133,22 грн., підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані  та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на Відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

                    Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державної установи „Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті” (65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, р/р 35220002000056, 35210001000056, Банк ГУДКУ в Одеській обл., МФО 828011, код ЄДРПОУ 00485993, ІПН 004859915539, Св. № 23208696) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6, код 01125672, р/р 26009114761 у філії ВАТ „МТБ” в м. Іллічівську, МФО 388498) –2133,22 грн., 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписане 08.10.2007 р. в порядку статті 85 ГПК України.