Рішення

від 10.10.2007 по справі 25/231-07-5758

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/231-07-5758

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2007 р.Справа  № 25/231-07-5758

За позовом:  ЗАТ Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку в особі філії  „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області”

        до відповідача: ТОВ „Затокатранссервіс”

       про стягнення 102451,28грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Дідик В.А., довіреність від 19.01.07р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 10.10.07 р. приймали участь представники:

         Від позивача:  Дідик В.А., довіреність від 19.01.07р.

Від відповідача: не з'явився.

       Суть спору: про стягнення з ТОВ „Затокатранссервіс” 102 451,28 грн. заборгованості по поверненню наданого кредиту за кредитним договором №060-60-01-15 від 29.08.06 р.

       Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує,  надав пояснення від   11.10.07 р. за вх.№23319, згідно яких зазначає, що ТОВ „Затокатранссервіс” згідно кредитного договору №060-60-01-15 від 29.08.06 р. отримало кредит в сумі 200 000 грн. з кінцевим терміном погашення  до 28.08.06 р., однак відповідач не виконав свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином та у встановлений договором строк не повернув кредит  в повному обсязі.  Приймаючи до уваги те, що часткове погашення заборгованості по поверненню кредиту за кредитним договором №060-60-01-15 від 29.08.06 р. було здійснено шляхом звернення стягнення на заставлене майно в забезпечення кредиту, позивач просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості по кредиту в сумі 102 451,28 грн., яка залишилась непогашеною.  

         Позивачем було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 25.09.07 р. за вх.№22137, яке судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду від 26.09.07 р.

Відповідач, в судові засідання не з'являвся,  відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Одеської області від 10.09.07 р. Могила С.К. відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи  було продовжено до 10.10.07 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

Між Акціонерним  комерційним Промислово-інвестиційним  банком (Банк) та          ТОВ “Затокатранссервіс”(Позичальник) був укладений кредитний договір  № 060-60-01-15 від 29.08.2005р., згідно п.2.1  якого  Банк надає  Позичальнику кредит в сумі 200 000 грн. на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п.2.2 Договору  кінцевий  термін повернення кредиту –не пізніше 28.08.06 р., у відповідності до наступного графіку: 17000 грн. - не пізніше 30.09.05 р.;       17000 грн. - не пізніше 31.10.05 р.; 17000 грн. - не пізніше 30.11.05 р.; 17000 грн. - не пізніше 31.12.05 р.; 17000 грн. - не пізніше 31.01.06 р.; 17000 грн. - не пізніше 28.02.06 р.; 17000 грн. - не пізніше 31.03.06 р.; 17000 грн. - не пізніше 30.04.06 р.; 17000 грн. - не пізніше 31.05.06 р.; 17000 грн. - не пізніше 30.06.06 р.; 17000 грн. - не пізніше 31.07.06 р.; 13 000 грн. - не пізніше 28.08.06 р. У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.4 цього Договору, датою остаточного повернення всіх коштів  за кредитом  є шістдесятий календарний день  від дня нарахування відсотків, що не сплачені  у встановлений  цим Договором  строк, але не пізніше  дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Пунктом 3.1 кредитного Договору  визначено, що кредит надається Банком  Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього Договору розрахункових  документів            ( платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20625303510647, відкритого Банком  в філії  „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області”, на рахунки  контрагентів Позичальника, відповідно  до цільового призначення кредиту...

Відсотки за користування кредитом сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 18 відсотків річних (п.3.2 Кредитного договору).  

Згідно п.3.10 кредитного Договору  забезпеченням кредиту є: застава транспортного засобу та майнові права.

Доказом отримання позивачем кредиту в сумі 200 000 грн. за кредитним договором      №060-60-01-15 від 29.08.2005р. є банківські виписки  по позичковому рахунку та платіжне доручення №531 від 13.09.05 р. на суму 200 000 грн., згідно якого відповідачем подалі перераховано  АТЗТ „Техногем” орендну плату згідно договору №22 від 09.09.05 р.

04.05.06 р. між Акціонерним  комерційним промислово-інвестиційним  банком  та ТОВ “Затокатранссервіс” було укладено Договір про внесення змін  №01 до кредитного договору №060-60-01-15 від 29.08.05 р., пунктом 1 якого  передбачено внесення змін до пункту          2.2 розділу 2  кредитного договору  №060-60-01-15 від 29.08.05 р. шляхом викладення його в такій редакції: „Пункт 2.2: Кінцевий  термін повернення кредиту –не пізніше 28 серпня  2006 р., у відповідності до наступного графіку: 50 000 грн. –не пізніше 30 червня  2006 р.;  100 000 грн. - не пізніше 31 липня 2006 р.; 50 000 грн. - не пізніше 28 серпня 2006 р. Всього 200 000 грн. У разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.4 цього Договору, датою остаточного повернення всіх коштів  за кредитом  є шістдесятий календарний день  від дня нарахування відсотків, що не сплачені  у встановлений  цим Договором  строк, але не пізніше  дати кінцевого терміну повернення кредиту.

Відповідно до п.2 Договору про внесення змін  №01 від 04.05.06 р., цей договір вступає  в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною кредитного договору №060-60-01-15 від 29.08.05 р., укладеного між  Банком  та Позичальником.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові  у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

31.08.05 р.  в забезпечення кредитного договору №060-60-01-15 від 29.08.05 р.  між ЗАТ „Акціонерний комерційний  промислово-інвестиційний банк”, ТОВ “Затокатранссервіс” та Махньовим  Михайлом Вікторовичем  був укладений договір застави, предметом якого є автобус пасажирський  марки ТАТА 1316-55, білого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер  ВН 0736АА, двигун, шасі (рама) кузов (коляска) №МАТ 38906522, L 0048410000745СА6111, який належить на підставі  свідоцтва  про реєстрацію  транспортного  засобу (ЯНВ №535153, виданого Білгород-Дністровським МРЕВ 31.05.05 р.) Махньову М.В.

Пунктом 1.3 Договору застави визначено, що сторони цього Договору  оцінюють  майно у 269 700 грн.

Згідно п.2.1.8 Договору застави в разі, коли в момент настання терміну виконання Позичальником  будь-якого зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов'язання  Позичальником  виконано не буде, а також у разі  виникнення  інших підстав, передбачених  цим Договором, для звернення стягнення на майно заставодержатель отримує право  звернути стягнення на майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості майна на свій розсуд (з урахуванням умов  цього Договору) переважно перед іншими кредиторами Позичальника.

Пунктом 5.2 Договору застави визначено, що звернення стягнення на майно може відбуватися  відповідно до чинного законодавства будь-яким із наступних, обраних на власний розсуд Заставодержателя, способів: а) в позасудовому порядку: передача Заставодержателю права власності на майно;  продаж Заставодержателем  майна третій особі; б) звернення стягнення на майно на підставі рішення  господарського суду; звернення стягнення на майно шляхом вчинення виконавчого напису  нотаріуса.

   Відповідно до ст.572 ЦК України в  силу  застави  кредитор  (заставодержатель) має право у разі   невиконання   боржником    (заставодавцем)    зобов'язання, забезпеченого    заставою,   одержати   задоволення   за   рахунок заставленого  майна  переважно  перед  іншими  кредиторами   цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

         Частиною 1 ст.576 ЦК України передбачено, що предметом  застави  може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

    Оцінка   предмета   застави   здійснюється   у   випадках, встановлених договором або законом. Оцінка  предмета  застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін,  що склалися  на момент   виникнення  права  застави,  якщо  інший  порядок  оцінки предмета застави не встановлений договором або законом (ст. 582 ЦК України).

         У разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого  заставою, заставодержатель  набуває  право  звернення  стягнення  на предмет застави. За рахунок предмета  застави  заставодержатель  має  право задовольнити в повному обсязі свою вимогу,  що визначена на момент фактичного задоволення,  включаючи  сплату  процентів,  неустойки, відшкодування  збитків, завданих порушенням   зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених  у  зв'язку  із  пред'явленням  вимоги,  якщо  інше  не встановлено договором (ч.ч.1,2 ст. 589 ЦК України).

         Звернення стягнення на  предмет  застави  здійснюється  за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель  набуває  право  звернення  стягнення  на предмет застави в разі,  коли  зобов'язання  не  буде  виконано  у встановлений  строк  (термін),  якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч.1, 2 ст.590 ЦК України).

         Реалізація предмета застави,  на який звернене  стягнення, провадиться  шляхом його продажу з публічних торгів,  якщо інше не встановлено договором або  законом.  Порядок реалізації  предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова   ціна  предмета  застави  для  його  продажу  з публічних торгів визначається в порядку,  встановленому  договором або  законом.  Якщо  звернення  стягнення здійснюється за рішенням суду,  суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави (ч.ч.1,2 ст. 591 ЦК України).

В матеріалах справи наявне заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного  суду Одеської області від 06.12.06 р. по справі №2-4549 2006 р. за позовом Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області” до Махньова Михайла  Вікторовича про звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ч.5 ст.35 ГПК України  рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим  для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають  значення  для вирішення спору.

Так, заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного  суду Одеської області від 06.12.06 р. по справі №2-4549 2006р. було встановлено, що ТОВ “Затокатранссервіс” свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконало, не повернуло своєчасно кредит та не сплатило відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 04.09.06 р. у нього виникла заборгованість по погашенню кредиту перед позивачем в сумі 192577 грн.,  яка складалась з основного боргу в сумі 191476,17 грн., поточних відсотків в сумі 566,56 грн. та пені за несвоєчасне  погашення кредиту  в сумі 535,08 грн.

Позивачем надсилалися на адресу відповідача вимоги від 18.07.06 р. та від 27.10.05 р. про сплату у повному обсязі  заборгованості по кредиту №060-60-01-15 від 29.08.05 р., відповіді на які відповідач не надав.

Згідно заочного рішення  Білгород-Дністровського міськрайонного  суду Одеської області від 06.12.06 р. по справі №2-4549 2006р.  задоволено позовні вимоги ЗАТ Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку в особі філії  „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області” до Махньова Михайла Вікторовича, у зв'язку з чим  звернено стягнення   на заставлене майно - автобус пасажирський  марки ТАТА 1316-55, білого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер  ВН 0736АА, двигун, шасі (рама) кузов (коляска) №МАТ 38906522,                                 L 0048410000745СА6111, заставною вартістю 269 700 грн. згідно договору  застави від  31.08.05 р., який належить Махнєву М.В. в погашення  заборгованості ТОВ “Затокатранссервіс” по кредитному договору №060-60-01-15 від 29.08.05 р. в сумі 192577,81 грн. на користь ЗАТ Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області”.

27.06.07 р. між ЗАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”  в особі керуючого Філією „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області” Граматика О.М. (Заставоутримувач), та громадянином України Чумаком Євгенієм Івановичем (Покупець) укладено Договір про намір  укладення договору купівлі-продажу автобуса, згідно п.1 якого покупець зобов'язується в строк та на умовах, викладених в договорі, укласти  в майбутньому  договір купівлі-продажу (основний договір) автобуса пасажирського ТАТА 1316-55, реєстраційний №ВН0756АА, що належить фізичній особі Махнєву М.В.

Відповідно до п.п.3, 4 Договору про намір  укладення договору купівлі-продажу автобуса ціна відчужуваного майна, узгоджена  сторонами, складає 60 000  грн., які Покупець зобов'язується  передати  Заставоутримувачу  в момент  оформлення договору купівлі-продажу, за виключенням  суми завдатку, передбаченого  дійсним Договором, який зараховується  в ціну  транспортного засобу, визначену даним  пунктом. Для підтвердження  укладення  Договору та його  виконання Покупець  до 27.06.07 р. передає Заставоутримувачу грошову суму (завдаток), яка складає 20 000 грн.

За твердженням позивача, Покупцем відповідно до умов Договору про намір  укладення договору купівлі-продажу автобуса, було перераховано 20000 грн. завдатку, чим підтверджено намір укладення та виконання договору.

         Проаналізувавши обставини справи та положення чинного законодавства суд не вбачає правових підстав для задоволення заявлених ЗАТ Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк в особі філії  „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області” позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з відомості залишків  на рахунку простроченої заборгованості у гривневому еквіваленті ТОВ „Затокатранссервіс” та з пояснень позивача, основна заборгованість відповідача за кредитним договором №060-60-01-15 від 29.08.05 р. станом на 05.07.07 р. складала  142451,28 грн.

Згідно заочного рішення  Білгород-Дністровського міськрайонного  суду Одеської області від 06.12.06 р. по справі №2-4549 2006р. ЗАТ Акціонерного комерційного Промислово-інвестиційного банку в особі філії  „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області” набув право на  звернення стягнення   на заставлене майно - автобус пасажирський  марки ТАТА 1316-55, білого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номер  ВН 0756АА, двигун, шасі (рама) кузов (коляска) №МАТ 38906522,                                 L 0048410000745СА6111, заставною вартістю 269 700 грн. згідно договору  застави від  31.08.05 р., який належить Махнєву М.В. для погашення  заборгованості по кредитному договору №060-60-01-15 від 29.08.05 р.

Договором застави від  31.08.05 р. було визначено способи звернення стягнення  на заставлене майно у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №060-60-01-15 від 29.08.05 р., однак не визначено спосіб реалізації заставленого майна, у зв'язку з чим  позивач повинен був керуватися вимогами чинного законодавства, а саме реалізувати предмет застави шляхом його продажу з публічних торгів за початковою ціною, що визначена в договорі застави.

Однак, позивачем не надано суду належних доказів реалізації заставленого майна у відповідності з вимогами чинного законодавства. В наданому позивачем до матеріалів справи договорі про намір укласти договір купівлі-продажу автобуса від 27.06.07 р. сторонами  не визначено момент укладення договору купівлі-продажу та зазначено ціну автобуса, що є предметом застави в розмірі 60 000 грн., тоді як його заставна вартість згідно договору застави від  31.08.05 р. та заочного рішення  Білгород-Дністровського міськрайонного  суду Одеської області від 06.12.06 р. по справі №2-4549 2006р. складає 269 700 грн.

Позивачем не обґрунтовано та не доведено суду належними доказами, з яких правових підстав був укладений  Договір про намір  укладення договору купівлі-продажу автобуса договір  від 27.06.07 р., а також з яких підстав при укладенні  даного договору, сторонами було узгоджено таку низьку ціну заставного майна, яка майже в п'ять разів менше заставної вартості автобуса.

Приймаючи до уваги те, що позивачем відповідно до умов договору застави від  31.08.05 р. було обрано судовий порядок звернення стягнення на заставлене майно, реалізація заставленого майна на підставі заочного рішення  Білгород-Дністровського міськрайонного  суду Одеської області від 06.12.06 р. по справі №2-4549 2006р. повинна була здійснюватися органом Державної виконавчої служби України згідно вимог Закону України    „Про виконавче провадження”.

        Звідси, позивачем не доведено  виконання заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.12.06р. по справі   № 2-4549 2006р., а саме факт  здійснення реалізації заставного майна, який дає підстави у разі не покриття всіх  вимог Заставодержателя отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна  боржника відповідно до змісту ч.4 ст. 591 ЦК України, і як наслідок цього  у суду відсутні підстави вважати, що залишок кредиторської заборгованості  підприємства складає саме заявлену до стягнення  банком суму  в розмірі  102451,28 грн.

   Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ЦК України цивільні  права  особа  здійснює  у  межах,   наданих  їй договором або актами цивільного законодавства. При  здійсненні  своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій,  які могли б порушити права  інших  осіб...

         Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд з урахуванням вищеневедених обставин справи та з огляду на необґрунтованість та недоведеність заявлених  ЗАТ Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний           банк в особі філії  „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський  Одеської області” позовних вимог щодо стягнення з ТОВ „Затокатранссервіс” 102451,28 грн. заборгованості по поверненню кредиту, наданого згідно кредитного договору  № 060-60-01-15 від 29.08.2005р., відмовляє в їх задоволенні повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати пов'язані зі сплатою державного мити та витрати на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК  України суд, -

                         ВИРІШИВ:

1.Відмовити в позові повністю.

         Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Малярчук І.А.